
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
08 лютого 2022 року м. Київ № 320/1921/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву Державного підприємства "Київське лісове господарство" до Головного управління ДПС у Київській області, як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу, про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в:
4 лютого 2022 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство "Київське лісове господарство" (далі - ДП "Київське лісове господарство") із позовом до Головного управління ДПС у Київській області, як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону № 3674-VI.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481 гривень).
Позовна заява містить 4 вимоги майнового характеру, а саме:
1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 224980703 від 24 вересня 2021 р. у розмірі 3 132 660 грн. 00 коп. (вимога майнового характеру);
2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 225000703 від 24 вересня 2021 р. у розмірі 11 452 761 грн. 00 коп. (вимога майнового характеру);
3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 225010703 від 24 вересня 2021 р. у розмірі 263 855 грн. 00 коп. (вимога майнового характеру);
4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0225040707 від 24 вересня 2021 р. у розмірі 500 000 грн. 00 коп. (вимога майнового характеру).
Суд зазначає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення про збільшення/зменшення сум грошового зобов`язання з податків та зборів, або застосовано штрафні санкції є вимогами майнового характеру, оскільки зазначене рішення суб`єкта владних повноважень має конкретно визначений розмір грошового зобов`язання.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалі від 14 травня 2018 р. у справі №818/1229/17.
Суд також зазначає, що Верховний Суд в ухвалі від 14 травня 2018 р. у справі №818/1229/17 залишив без змін ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2017 р., якою позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з тим, що судовий збір за оскарження податкових повідомлень-рішень сплачений не у повному обсязі та зазначив, що в разі незгоди з винесеним податковим органом податковим повідомленням-рішенням як таким та подання позову про його скасування позивач зобов`язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору. Згідно з ухвалою Верховного Суду судовий збір обраховувався за кожне податкове повідомлення-рішення окремо.
Дослідивши позовну заяву, судом встановлено, що ДП "Київське лісове господарство" не було долучив платіжне доручення/квитанцію про сплату судового збору.
Суд зазначає, що за звернення до адміністративного суду ДП "Київське лісове господарство" повинен був сплатити судовий збір у розмірі 61 077 грн. 82 коп. (3 132 660 грн. 00 коп./1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 24 810 грн. 00 коп. + 11 452 761 грн. 00 коп./1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 24 810 грн. 00 коп. + 263 855 грн. 00 коп./1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 3957 грн. 82 коп. + 500 000 грн. 00 коп./1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 7500 грн. 00 коп. = 24 810 грн. 00 коп. + 24 810 грн. 00 коп. + 3957 грн. 82 коп. + 7500 грн. 00 коп. = 61 077 грн. 82 коп.).
Частина 1 ст. 55 КАС України визначає, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
За приписами ч. 6 ст. 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.
Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду із позовною заявою через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Із змісту позовної заяви убачається, що вона подана та підписана представником Державного підприємства "Київське лісове господарство" - Головою комісії з припинення, директор Державного підприємства "Київське лісове господарство" - Олегом Ольшевським .
Судом встановлено, що до позовної заяви не додані документи на підтвердження повноважень О.Ольшевського підписувати документи та діяти від імені Державного підприємства "Київське лісове господарство".
Таким чином, О. Ольшевський в розумінні ст.ст. 55, 59 КАС України є неналежним представником у справі.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву ДП "Київське лісове господарство" з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у сумі 61 077 грн. 82 коп.;
- належним чином засвідчених доказів, на підставі яких О. Ольшевський має право вчиняти дії на підписання будь-яких документів від імені Державного підприємства "Київське лісове господарство" (статут або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наказ про призначення на посаду тощо).
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
у х в а л и в:
1. Позовну заяву Державного підприємства "Київське лісове господарство" до Головного управління ДПС у Київській області, як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу, про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без руху.
2. Установити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Журавель В.О.
Судове рішення № 103159329, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 08.02.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/1921/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: