Ухвала суду № 103157426, 31.01.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

31 січня 2022 року Справа № 200/13588/21 ЗП/280/112/21 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Чернова Ж.М., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Національної поліції в Донецькій області до ОСОБА_1 про відшкодування вартості однострою особистого користування,

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла справа за адміністративним позовом Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі-позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідача), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився, на суму 4295,38 грн.

Ухвалою суду від 22.12.2021 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. На усунення недоліків позовної заяви позивачем 26.01.2022 подано заяву.

Позивачем до позову додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обгрунтування заяви зазначено, що у день звільнення відповідача ознайомити з відповідним наказом під підпис не надалося можливим, позивач неодноразово направляв листи про необхідність відшкодування визначеної суми, а також витяг з наказу про відшкодування вартості предметів однострою та довідку. Також зазначено, що позивач не мав законних підстав вважати свої права порушеними саме з дня звільнення відповідача зі служби в поліції. Затримка у зверненні до суду з позовною заявою пов`язана із встановленням місця проживання відповідача. Просить суд поновити строк звернення до суду.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідач звільнений 18.09.2020 (Наказ №398 о/с від 18.09.2020). Позовна заява з додатками подана на поштове відділення 08.10.2021. В заяві про поновлення строку звернення до суду, позивач зазначив, що неодноразово направляв листи про необхідність відшкодування визначеної суми тощо. З доданих до заяви матеріалів, встановлено, що вперше відповідачу лист було направлено 21.07.2021 та вдруге 26.08.2021, що свідчить про зволікання позивача у вчиненні активних дій шодо виконання процесуального обов`язку, дотримання вимог процесуального закону, зокрема щодо строку звернення до адміністративного суду.

Також суд вважає необхідним зазначити, що позивач не був позбавлений можливості самостійно звернутися із запитом про місце реєстрації відповідача.

Таким чином, суд вважає неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду вказані позивачем у заяві про поновлення строків, оскільки ними не спростовується необхідність застосування приписів ч.5 ст.122 КАС України при зверненні до адміністративного суду з даним позовом.

Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду зазначеній у постанові від 04.10.2018, справа № 800/304/17.

Мета строку: 1) дотримання принципу правової визначеності; 2) дисциплінування учасників судочинства; 3) досягнення юридичної визначеності у публічних відносинах; 4) стимулювання учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків; 5) обмеження часу, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Якщо ніхто не звернувся до суду, відносини стають стабільними, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду зазначеній у постанові від 23.04.2020 у справі №813/3756/17.

Встановлення наявності або відсутності факту порушеного права здійснюється під час розгляду справи судом по суті лише у випадку своєчасного звернення до суду або у випадку пропуску строку з поважних причин, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду зазначеній у постанові від 12.09.2019 №826/3318/17.

Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду зазначеній у постанові від 29.11.2019 справа №607/1402/16-а.

Таким чином, особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо, якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді відкриття провадження у справах, строк звернення до суду в яких не дотримано.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене вище в цілому узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 по справі № 810/3539/17, від 13.11.2018 по справі № 804/958/17 та від 19.02.2019 по справі № 820/2921/17.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд зауважує, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невідшкодування вартості предметів однострою, навіть якщо подання відповідного позову про їх відшкодування відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи ч. 5 ст.122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 17.09.2020 по справі №540/1862/19.

Однак, позовну заяву до суду з вимогами стягнення з відповідача вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, позивачем подано до суду 08.10.2021 з пропуском місячного строку.

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки подана позивачем заява про поновлення строків не містить зазначення поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такої заяви та наявність підстав для повернення позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 161, 169, 240, 241, 246, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду – відмовити.

Адміністративний позов Головного управління Національної поліції в Донецькій області до ОСОБА_1 про відшкодування вартості однострою особистого користування, - повернути позивачу з усіма доданими до нього матеріалами.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви, згідно ч.8 ст.169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.М. Чернова