Рішення № 103157414, 04.02.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 лютого 2022 року Справа № 280/11780/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення – рішення,

ВСТАНОВИВ:

01.12.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області №0749001-2406-0831 від 30.06.2021 року, видане головним управлінням ДПС у Запорізькій області, яким нараховано до сплати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 350,45 грн.;

зобов`язати ГУ ДПС у Запорізькій області виконувати приписи рішення Запорізької міської ради №5 від 28.01.2015 року, яким затверджено «Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (зі змінами, внесеними рішеннями міської ради від 30.06.2015 №5, від 26.02.2016 №30, від 25.08.2016 №50, від 21.12.2016 №49, від 26.04.2017 №51 та від 27.05.2020 №49).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 №5 зі змінами, якщо у власності фізичної особи перебуває квартира або квартири, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів, то податок не сплачується. Натомість, відповідно до наданих документів, загальна площа об`єкту нерухомості (квартири), що перебуває у власності позивача є меншою, ніж передбачена рішенням Запорізької міської ради пільга у 120 кв.м. Таким чином, враховуючи зазначену пільгу, а також враховуючи, що загальна площа об`єкту нерухомості (квартири), що перебуває у власності безпосередньо позивача не перевищує 120 кв. метрів, позивач звільнений від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. З урахуванням вищезазначеного вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправними та просить позовні вимоги задовольнити.

До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що позивач є власником нерухомого майна: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 / АДРЕСА_2 , загальною площею 67,42 кв.м. Зазначає, що на підставі даної інформації ГУ ДПС у Запорізькій області відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, сформоване оскаржуване податкове повідомлення - рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 року. З посиланням на приписи п. 266.4 ст. 266, пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене обґрунтовано, а тому у задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 06.12.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд зазначає наступне.

За позивачем зареєстрована на праві приватної власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 / АДРЕСА_2 , загальною площею 67,42 кв.м., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Головним управлінням ДПС у Запорізький області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2021 форма «Ф» №0749001-2406-0831, яким позивачу визначено податкове зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік на суму 350,45 грн.

Позивач вважає, що відповідно до Рішення Запорізької міської ради про затвердження «Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» № 5 від 28.01.2015 (далі – Положення №5), підстави для нарахування податку відсутні, оскільки орган місцевого самоврядування в межах наданих повноважень встановив нульову ставку податку для квартири/квартир, площа яких не перевищує 120 кв. метрів, що перебувають у власності фізичної особи.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням з вищенаведених підстав, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Так, згідно до вимог пункту 4.4 статті 4 ПК України передбачено, що установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

У відповідності до вимог пункту 8.3 статті 8 ПК України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Приписами пункту 10.3 статті 10 ПК України визначено, що місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Згідно з пунктом 12.3 статті 12 ПК України встановлено, що сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Також повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплені і у п.24 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 143 Конституції України.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

Згідно з підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Пункт 266.4 статті 266 ПК України визначає пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). (підпункт 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України)

Сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (підпункт 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Крім того, в підпункті 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПК України зазначено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до: об`єкта/об`єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту; об`єкта/об`єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми чинного податкового законодавства, можна дійти висновку, що повноваження щодо встановлення ставок місцевих податків, зокрема, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, а також пільг зі сплати наведеного податку, належать сільським, селищним, міським радам, радам об`єднаних територіальних громад.

Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 № 5 затверджено «Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)».

При цьому, рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за №5, від 26.02.2016 за №30, від 25.08.2016 за №50, від 21.12.2016 за №49, від 26.04.2017 за №51, від 27.05.2020 за №49 до Положення №5 вносились зміни.

Пунктом 2.4 Положення №5 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначені пільги зі сплати даного податку.

Відповідно до підпункту 2.4.1. пункту 2.4 Положення база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Підпунктом 2.4.2. пункту 2.4 Положення №5 передбачено, що міська рада встановлює пільги з податку, що сплачується на території міста Запоріжжя з об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Пільги з податку, що сплачується на території міста Запоріжжя, з об`єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Згідно з абзацом 1 підпункту 2.5.2 пункту 2.5 Положення №5 (зокрема, з урахуванням змін внесених рішеннями від 26.02.2016 за №30, від 21.12.2016 за №49) ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, починаючи з 1 січня 2017 року становить 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, за винятком об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме:

- квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів;

- будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів;

- різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів.

Отже, Положенням №5 встановлено нульову ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста Запоріжжі щодо об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, у тому числі у 2020 році, зокрема, для квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів.

Враховуючи наведене та те, що у власності позивача перебуває на праві власності квартира, загальною площею 67,42 кв.м., розташована на території міста Запоріжжя, ставка податку для такого об`єкта житлової нерухомості у 2020 році дорівнює нулю, а тому підстави для визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо такого об`єкта нерухомості у 2020 році відсутні.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв поза межами повноважень та у не спосіб, що визначений законами України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є протиправним, та підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Ухвалою суду від 06.12.2021 позивача звільнено від сплати судового збору, тому питання щодо судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС Запорізькій області від 30.06.2021 №0749001-2406-0831.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 04.02.2022.

Суддя О.В. Конишева