Рішення № 103157208, 16.12.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року Справа № 280/2844/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання П`яниди Б.В.

представників позивача - Кушніра В.М., Шумельного С.В.

представників відповідача - Харченко Р.В. Сухомлина О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтогазпром Плюс” (69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Іванова, буд. 32, код ЄДРПОУ 31539791)

про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі – позивач) звернулось із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтогазпром Плюс” (далі – відповідач), в якій позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи автозаправних станцій Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтогазпром Плюс”, розташованих за адресами: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 7; Запорізька область, Василівський район, с. Кам`янське, вул. Центральна, 47, встановивши судовим рішенням спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтогазпром Плюс” повністю зупинити роботу автозаправних станцій за вказаними адресами, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами позапланової перевірки дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Нафтогазпром Плюс» встановлено ряд порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, про що складено акт № 249 від 26.03.2021. Стверджує, що зазначені у акті недоліки створюють безпосередню загрозу виникнення пожежі, несуть загрозу життю і здоров`ю людей, а тому до відповідача необхідно застосувати заходи реагування у вигляді зупинення роботи автозаправних станцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазпром Плюс», розташованих за адресами: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 7; Запорізька область, Василівський район, с. Кам`янське, вул. Центральна, 47, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.

01.06.2021 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №31196) надійшов відзив на позов. У відзиві зазначено, що за результатами перевірки підприємства був складений акт №249 від 26.03.2021 року і 01.04.2021 року виданий припис № 190 від 01.04.2021 року для усунення виявлених недоліків з терміном виконання до 31.05.2021 року. Стверджує, що 12 зауважень вже було виконано станом на 16.04.2021, про що безпосередньо свідчить зміст припису № 233 від 16.04.2021. Стосовно порушень, що залишалися не виконаними, пояснює, що підприємством укладено договір з TOB «Пожзахист-2006» на виведення на пульт пожежного спостереження тривожні сповіщення від приладу приймально-контрольної пожежної системи, роботи виконані. Також вказує, що для цілей пожежогасіння на АГЗС можливо використання Державною пожежною частиною резервуарів технічної води очисних споруд ПАТ «ЗАЗ» об`ємом 1000 м.куб, які розташовані поряд з АГЗС на відстані 70м. Також для цілей пожежогасіння можливо використання води з природної водойми, що знаходиться на відстані, яка не перевищує нормативну, згідно з ДБН В2.5 - 74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування». Посилається також на те, що обладнання системою СРВНС це дуже значний фінансово витратний та тривалий процес, що складається з декількох етапів. Стверджує, що відповідачем укладений договір з TOB «Пожзахист-2006» на розробку робочого проекту «Системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення ». Вважає, що на об`єкті відсутні порушення, що могли б становити реальну загрозу життю та здоров`ю людей. З наведених підстав просить суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 11.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/2844/21. Призначено судове засідання на 08.06.2021.

Ухвалою суду від 08.06.2021 зупинено провадження в адміністративній справі №280/2844/21 до 14 липня 2021 року, для надання сторонам часу необхідного їм для примирення.

Ухвалами суду від 14.07.2021 поновлено провадження в адміністративній справі №280/2844/21 з 14.07.2021. Відкладено судове засідання в адміністративній справі №280/2844/21 на 26 липня 2021 року

Ухвалою суду від 26.07.2021 відкладено судове засідання в адміністративній справі №280/2844/21 на 26 серпня 2021 року.

Ухвалою суду від 26.08.2021 відкладено судове засідання в адміністративній справі №280/2844/21 на 29 вересня 2021 року.

Ухвалою суду від 29.09.2021 зупинено провадження в адміністративній справі №280/2844/21 до 10 листопада 2021 року.

Провадження у справі поновлено 10.11.2021.

У судовому засіданні 10.11.2021 оголошено перерву до 16.12.2021

У судовому засіданні 16.12.2021 представники позивача на задоволенні позовних вимог наполягали.

У судовому засіданні 16.12.2021 представники відповідача просили суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

16.12.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Запорізьким МРУ Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 25 березня по 26 березня 2021 року було проведено позапланову перевірку TOB «Нафтогазпром Плюс», а саме: автозаправних станцій, які розташовані за адресами: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Чубанова, 7; Запорізька область, с. Кам`янське, вулиця Центральна, 47.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазпром Плюс», складено акт перевірки № 249 від 26.03.2021 року.

Вищезазначеним актом перевірки виявлено такі порушення на Автозаправній станції, розташованої за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Чубанова, 7:

- системи протипожежного захисту не утримуються справними та у постійній готовності до виконання роботи;

- не забезпечено виведення на пульт пожежного спостерігання тривожні сповіщення від приладу приймально-контрольної пожежної системи протипожежного захисту відповідно до вимог пункту 5.8 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- не забезпечено АЗС необхідною кількістю води для зовнішнього пожежогасіння відповідно до пункту 6.2.3 таблиця 5 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»;

- допускається експлуатація тимчасових електромереж в приміщені операторської;

- допущено експлуатацію АЗС без переносного газоаналізатора у вибухозахищеному виконанні відповідно до вимог пункту 30 глави 1 розділу VII «Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів» затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2008 N 658 Зареєстровано в Мінюстиції України 16 березня 2009 р. за N 235/16251;

- пожежний щит на території АЗС не укомплектований засобами пожежогасіння, а саме вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт;

- не пройдено особами, робота яких пов`язана з підвищеною пожежною небезпекою спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум);

не забезпечено обладнання системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

На Автозаправній станції, розташованої за адресою Запорізька область, Василівськийрайон, с. Кам 'янське, вул. Центральна, 47 виявлено такі порушення:

-не укомплектовано приміщення первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, згідно з Правилами експлуатації та типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом МВС України від 15 січня 2018 року № 25;

-не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників;

-допускається розміщення електророзеток та вимикачів на горючій основі (конструкції) в коридорі операторної;

-допускається користування пошкодженими відгалужувальними та з`єднувальними коробками в підсобному приміщенні;

-допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж в коридорі будівлі;

-не укомплектовано засобами пожежогасіння, які розміщується на пожежному щиті, з розрахунку на 1 щит: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало -1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт;

-не забезпечено необхідною кількістю води для зовнішнього пожежогасіння будівель та споруд, відповідно до пункту 6.2.3 таблиця 4 ДБН В.2.5 - 74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування.»;

-не забезпечено обладнання системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

Позивач вказує на те, що перелічені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, через що звернувся до суду з позовною заявою.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 877).

Позивач відповідно до Закону № 877 та Кодексу цивільного захисту України є спеціально уповноваженим органом, який наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

В силу статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Приписами статті 4 Закону № 877 встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Судом встановлено, що на час розгляду справи більшість порушень, зафіксованих в акті № 249 від 26.03.2021 усунено відповідачем. Так, згідно акту № 493 від 09.11.2021, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Нафтогазпром Плюс» виявлено наступні порушення:

-на автозаправній станції, розташованій за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Чубанова, 7 не забезпечено обладнання системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення;

-на автозаправній станції, розташованій за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Кам 'янське, вул. Центральна, 47 не забезпечено необхідною кількістю води для зовнішнього пожежогасіння будівель та споруд, відповідно до пункту 6.2.3 таблиця 4 ДБН В.2.5 - 74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування.»; не забезпечено обладнання системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

Щодо не забезпечення необхідною кількістю води для зовнішнього пожежогасіння будівель та споруд, відповідно до пункту 6.2.3 таблиця 4 ДБН В.2.5 - 74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування.» суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до розділу 6.2 ДБН В.2.5 - 74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування.» зовнішній протипожежний водопровід слід передбачати на території населених пунктів, підприємствах виробничого, аграрно-промислового комплексу, складського призначення та інших, окрім зазначених у 1.3. Зовнішній протипожежний водопровід рекомендується об`єднувати з питним або виробничим водопроводом підприємств.

Допускається приймати зовнішнє протипожежне водопостачання з ємкостей (резервуарів, водойм) з урахуванням вимог 13.3.1-13.3.7 для: ДБН В.2.5-74:2013 20: - населених пунктів з чисельністю жителів до 5 тис. включ.;- окремо розташованих громадських будівель об`ємом до 1000 м3 включ.;- населених пунктів, що не мають кільцевого протипожежного водопроводу;- виробничих будівель категорій В, Г і Д з витратою води на зовнішнє пожежогасіння 10 л/с;- складів грубих кормів об`ємом до 1000 м3 включ.;- складів мінеральних добрив з об`ємом будівель до 5000 м3 включ.;- будівель радіотелевізійних передавальних станцій;- будівель холодильників і сховищ овочів і фруктів;- автозаправних станцій, автозаправних комплексів, що розташовані за межами населених пунктів; автозаправних станцій, автозаправних комплексів, розташованих у межах населених пунктів, розрахункові витрати води на зовнішнє пожежогасіння яких не перевищує 15 л/с.

Допускається не передбачати протипожежне водопостачання для такихоб`єктів: - населених пунктів з розрахунковою чисельністю жителів до 50 включ.при забудові будівлями висотою до двох поверхів та загальною площею до 250 м2 включ.; окремо розташованих за межами населених пунктів підприємств громадського харчування (їдальні, закусочні, кафе тощо) при об`ємі будівель до 1000 м3 включ. і підприємств торгівлі при площі до 150 м2 включ. (за винятком промтоварних магазинів), а також громадських будівель І і II ступенів вогнестійкості об`ємом до 250 м3 включ. розташованих у населених пунктах; - виробничих будівель І та II ступенів вогнестійкості категорії Д об`ємом до 1000 м3 (за винятком будівель з горючими утеплювачами); - заводів із виготовлення залізобетонних виробів і товарного бетону з будівлями І та II ступенів вогнестійкості, розташованих у населених пунктах, обладнаних мережами водопроводу, за умови розміщення гідрантів на відстані не більше ніж 200 м від найбільш віддаленої будівлі заводу; сезонних універсальних приймально-заготівельних пунктів сільськогосподарських продуктів при об`ємі будівель до 1000 м3 включ.; - будівель складів горючих матеріалів і негорючих матеріалів у горючій упаковці площею до 50 м2 включ.

Відповідно до вимог пункту 6.2.3 ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування.» витрату води на зовнішнє пожежогасіння (на одну пожежу) житлових і громадських будинків для розрахунку з`єднувальних та розподільних ліній водопровідної мережі, а також водопровідної мережі всередині мікрорайону або кварталу слід приймати для будівлі, що потребує найбільшої витрати води, згідно з таблицею 4.

Водночас, у судовому засіданні представником відповідача надано лист Філії "Запорізька дорожньо експлуатаційна-дільниця" ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" від 11.11.2021 № 47, яким надано згоду ТОВ "Нафтогазпром плюс" на використання пожежної водойми раніше існувавшої на території в с. Кам`янське по вул.Центральна, 47 (ДРП-6) для цілей пожежогасіння при умові поновлення технічного стану і наведення порядку (а.с. 221).

До матеріалів справи також надані роздруківки з Гугл карти для наявного обрахунку відстані від АЗС до пожежної водойми, та фотокартки прилеглої асфальтної дороги і самої пожежної водойми 100м.куб. (а.с. 224-228).

Відповідність вказаної пожежної водойми місткістю 100куб.м. вимогам законодавства перевірена ГУ ДСНС України в Запорізькій області, що підтверджено актом від 06.12.2021.

Також, ФГ "СВ-Агро" листом від 12.11.2021 № 15/325 надало згоду на використання ТОВ "Нафтогазпром плюс" пожежного гідранту для забору води з центрального водогіну який розташований за адресою с. Кам`янське, вул. Телевізійна, 1д для цілей пожежогасіння.

Отже, за наявності додатково поданих документів суд дійшов висновку про усунення відповідачем вказаного порушення.

Таким чином, відповідач усунув всі виявлені порушення, окрім обладнання ТОВ «Нафтогазпром Плюс» автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення, з посиланням на те, що встановлення вказаної системи на даний час є неможливим, оскільки позивачем не забезпечено функціонування пульта централізованого спостереження.

Отже, спірним питанням у цій справі є правомірність вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про обов`язковість встановлення на АЗС автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення.

Частиною першою статті 53 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі автоматизовані системи).

Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (частина четверта статті 53 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Кодексу цивільного захисту України, на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).

Відповідно до ч. 3 ст. 53 КЦЗ України, на об`єктах з масовим перебуванням людей створюються та функціонують об`єктові системи оповіщення.

Згідно із ч. 4 ст. 53 КЦЗ України, вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Таким чином, чинним законодавством, а саме частинами 1 та 4 ст. 53 КЦЗ України визначено два критерії для виникнення у суб`єктів господарювання обов`язку щодо встановлення автоматизованих систем раннього сповіщення про надзвичайні ситуації: автоматизовані системи встановлюються на об`єктах підвищеної небезпеки; вимоги до автоматизованих систем, їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування, повинні визначатися правилами, затвердженими МНС України чи ДСНС.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про об`єкти підвищеної небезпеки”, об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Згідно із ч. 4 ст. 9 Закону України “Про об`єкти підвищеної небезпеки”, на основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об`єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку.

Згідно із ст.13 Закону України “Про екологічну експертизу”, перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, об`єктами підвищеної небезпеки є також і об`єкти, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, тому можна стверджувати, що об`єкти підвищеної екологічної небезпеки є об`єктами підвищеної небезпеки, оскільки є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Разом з цим, вимоги до автоматизованих систем встановлені ДБН В.2.5-76:2014 “Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення”, які погоджені, зокрема, Міністерством внутрішніх справ (центральний орган, який забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту) та Державною службою України з надзвичайних ситуацій (центральний орган, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Згідно зі розділом 1 ДБН В.2.5-76:2014 ці будівельні норми встановлюють вимоги до проектування та монтування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій (НС) та оповіщення населення (далі - СРВНСО), обов`язковому обладнанню якими підлягають об`єкти, будівлі та споруди з ризиком виникнення надзвичайної ситуації загальнодержавного, регіонального або місцевого рівнів.

Відповідно до вимог п.3.2. вказаних ДБН В.2.5-76:2014 Автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення (СРВНСО) - автоматизована система класу “людина-машина”, у якій суміщено автоматичні процеси виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій, спостереження та оброблення інформації щодо поточного стану об`єктів та будівель, інженерних споруд, мереж, що розташовані на територіях з ризиком прояву небезпечних явищ і процесів, оперативне надання користувачам фактичної та прогнозованої інформації, а також оповіщення (за необхідності) працівників та керівників об`єкта, відповідальних за стан техногенної безпеки, посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування і населення при безпосередній участі людини-оператора.

Монтування СРВНСО виконується на підставі затвердженої проектної документації та технічної документації підприємств-виробників з урахуванням вимог норм із монтажу систем автоматизації, протипожежного захисту, інших норм та нормативно-правових актів (п.5.9.1 ДБН).

Для забезпечення віддаленого цілодобового нагляду за технічним станом СРВНСО, а також для прийняття з СРВНСО та передавання (ретрансляції) тривожних сповіщень про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій до систем вищого рівня реагування на ці сповіщення - системи централізованого пожежного та техногенного спостереження (надалі - СЦПТС) застосовуються Пульти централізованого спостереження за СРВНСО (далі - ПЦС). Порядок підключення ПЦС до СЦПТС визначається нормативно-технічними та нормативно-правовими документами щодо створення та функціонування СЦПТС (п.8.1 ДБН).

Так, згідно з вимогами п.8.2.1. ДБН В.2.5-76:2014 ПЦС розміщується в приміщеннях центрів обробляння тривожних сповіщень.

Як убачається з п.8.2.1 ДБН В.2.5-76:2014, оперативно-диспетчерська служба територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, отримує та реагує на сигнал з СРВНСО за допомогою ПЦС, який розміщується в приміщеннях центрів обробляння тривожних сповіщень.

Відповідно до вимог п.5.2.20 ДБН В.2.5-76:2014 СРВНСО повинна автоматично формувати та за командою оператора передавати до ПЦС тривожне сповіщення щодо виявлення загрози або виникнення НС разом з ідентифікатором електронної картки аварії, з можливістю отримання від ПЦС сигналу підтвердження його прийняття.

Як слідує з п.5.2.21 вказаних ДБН, за відсутності відповідного реагування оператора СРВНСО на інформацію про наявність ознак загрози виникнення НС СРВНСО автоматично формує та передає до ПЦС відповідне тривожне сповіщення з ідентифікатором картки аварії за найгіршим сценарієм розвитку НС. Наведене свідчить, що ПЦС повинен отримувати з СРВНСО відповідні службові та тривожні сповіщення щодо загрози виникнення НС, у зв`язку з чим здійснюється відповідне подальше реагування на усунення загрози у порядку, визначеному вимогами ДБН В.2.5-76:2014. До того ж згідно додатку А “Склад системи” ДБН В.2.5-76:2014 до складу системи ПЦС має входити: сервер обробки даних, автоматизоване робоче місце оператора ПЦС, комунікаційне обладнання. Як убачається з додатку Е “Перевірка СРВНСО”, під час прийняття СРВНСО до експлуатації проводиться перевірка, зокрема, наявності акта проведення дослідної експлуатації. При введенні в експлуатацію СРОВНСО складається акт, невід`ємним додатком якого є Акт тестового випробування щодо визначення технічної можливості передачі тривожного сигналу від систем спостереження до оперативно-диспетчерської служби (додатки Е, Ж ДБН В.2.5-76:2014).

Так, наказом ДСНС України № 481 від 22.08.2014 “Про організацію централізованого та техногенного спостерігання” центром спостерігання було визначено ДП “Центр громадської безпеки 112”, яке у зв`язку з реорганізаційними заходами в системі ДСНС ДП “ЦГБ-112” наказом №218 від 11.05.2016 “Про припинення ДП “Центр громадської безпеки 112” шляхом ліквідації - ліквідовано. Саме цей центр спостереження повинен був приймати інформацію с автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій. З метою запобігання надзвичайних ситуації замість автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій - усі АЗС обладнані системами протипожежного захисту, які містять відповідні сповіщувачами.

Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.05.2006 № 288 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.07.2006 за №785/12659) затверджено Правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.

Наказом Міністерства з надзвичайних ситуацій від 03.08.2011 № 793 про внесення змін до наказу від 15.05.2006 № 288 “Про затвердження правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення” із переліку об`єктів (пункт 5 додатку), які повинні обладнуватися зазначеними системами виключено автозаправні, автомобільні газозаправні станції та пункти, автомобільні газонаповнювальні компресорні станції, склади газу і газопродуктів.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин, центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, не затверджені правила з вимогами до автоматизованих систем.

Таким чином, щодо АЗС на сьогодні відсутні правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, тому відповідно другий критерій щодо АЗС (Правила) - відсутній.

Отже, оскільки для АЗС правил, що встановлюють вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування, затверджених центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, поки що не існує, фактично існує колізія, оскільки суб`єкти господарювання хоч і зобов`язані встановлювати автоматизовані системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, але одночасно законно не встановлюють їх у зв`язку з відсутністю правил їх улаштування, експлуатації та відсутності АЗС в переліку об`єктів, що підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій.

Таким чином, наведене вище свідчить про те, що у відповідача відсутня фактична можливість усунення вказаного позивачем в акті перевірки порушення, оскільки у самого позивача відсутній відповідний уповноважений орган, який би забезпечував прийом сигналу з ПЦС від СРВНСО для реагування в разі виявлення загрози чи виникнення НС, як того вимагає ДБН В.2.5-76:2014.

Тобто, неможливість відповідача встановити СРВНСО на АЗС є наслідком неможливості дотримання самим позивачем вказаних вище вимог ДБН В.2.5-76:2014 щодо необхідності забезпечення ПЦС, функціонування якого є обов`язковою умовою для улаштування та введення в експлуатацію СРВНСО на об`єкті.

Позивач, на вимогу суду подати відповідні документальні підтвердження створення та діяльності в Запорізькій області СРВНСО, будь-які докази з цього приводу не надав.

Суд зауважує, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а тому необхідність вжиття таких заходів слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. При цьому, підстави для застосування заходів реагування мають бути підтверджені та існувати на день винесення судового рішення.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача порушить принцип пропорційності порушення та покарання, призведе до значних збитків при здійсненні фінансово-господарської діяльності та упущення економічної вигоди.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів реагування до ТОВ “Нафтогазпром Плюс” у вигляді повного зупинення експлуатації АЗС.

З огляду на викладене, позов є таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що станом на час вирішення справи відповідачем усунуто порушення, наявність яких слугувала підставою для звернення до суду з даним позовом, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244, 245, 246 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтогазпром Плюс” (69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Іванова, буд. 32, код ЄДРПОУ 31539791) про застосування заходів реагування, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 03.02.2022.

Суддя Л.Я. Максименко