Ухвала суду № 103156919, 01.02.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

01 лютого 2022 року Справа № 280/1530/22 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини 3033 Національної гвардії України, Військової частини 3029 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

27.01.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – також позивач) до Військової частини 3033 Національної гвардії України (далі – також відповідач 1), Військової частини 3029 Національної гвардії України (далі – також відповідач 2), в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3029 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації вартості недоотриманого речового майна, та індексації грошового забезпечення за період служби з 05.08.2014 року по 05.07.2016 року;

2) визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3033 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати позивачу, компенсації вартості недоотриманого речового майна, та індексації грошового забезпечення за період служби з 05.07.2016 року по 26.06.2019 року;

3) визнати за позивачем право на отримання вартості недоотриманого речове майна та зобов`язати Військову частину 3029 Національної гвардії України провести нарахування та його виплату виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2019 року;

4) визнати за позивачем право на отримання вартості недоотриманого речове майна та зобов`язати Військову частину 3033 Національної гвардії України провести нарахування та його виплату виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2019 року;

5) визнати за позивачем право на отримання індексації грошового забезпечення та зобов`язати Військову частину 3029 Національної гвардії України провести нарахування та його виплату за період служби з серпня 2014 року по грудень 2015 року, з базовим місяцем серпень 2014 року - (місяць прийняття на військову службу), за період служби з грудня 2015 року по червень 2016 року з базовим місяцем - січень 2008 року;

6) визнати за позивачем право на отримання індексації грошового забезпечення та зобов`язати Військову частину 3033 Національної гвардії України провести нарахування та його виплату за період служби з червня 2016 року по березень 2018 року з базовим місяцем - січень 2008 року, за період служби з березня 2018 року по червень 2019 року (день звільнення) з базовим місяцем вересень 2018 року;

7) зобов`язати Військову частину 3033 Національної гвардії провести відрахування з нарахованих сум компенсації вартості недоотриманого речове майна та індексації грошового забезпечення 1,5% військового збору та провести компенсацією сум податку відповідно до пункту 2 Порядку щодо виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;

8) стягнути з Військової частини 3033 Національної гвардії України на користь позивача середній заробіток (грошового забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата компенсації за речове майно та індексації грошового забезпечення) за період з 26 червня 2019 року по день ухвалення рішення суду у сумі 462 383,27 грн. та судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу у сумі 5 000,00 грн.

Позовна заява та додатки до неї сформовані в системі Електронний суд та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Коваленком В.В., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія АР №1071473 від 20.01.2022.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

КАС України визначає особливості подання документів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Так, згідно з ч.ч.8, 9 ст.44 КАС процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У порушення наведених вимог КАС України до позову не надано докази надсилання листом з описом вкладення позовної заяви з додатками на адресу відповідачів.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Також частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2 481,00 грн.

За змістом ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У позовній заяві, крім іншого, заявлено 2 позовні вимоги немайнового характеру про визнання бездіяльності відповідача 1 та відповідача 2 щодо не виплати компенсації вартості за недоотримане речове майно, похідні від них вимоги зобов`язального характеру, та вимоги майнового характеру про стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 462 383,27 грн.

Сума судового збору за наведеними позовними вимогами становить 6 608,63 грн. (1 984,80 грн. - за 2 вимоги немайнового характеру до двох відповідачів + 4 623,83 грн. - за вимоги майнового характеру).

До позовної заяви не надано доказів сплати судового збору.

У позові позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.п. 12, 13 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”.

Згідно з п.12 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Аналіз вищенаведеної норми, вказує на те, що від сплати судового збору звільняються військовослужбовці саме у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

З матеріалів позовної заяви слідує, що позивач звільнений з військової служби, а отже, не є військовослужбовцем.

Крім того, питання відшкодування, передбаченого статтею 117 Кодексу законів про працю України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, тому вказана справа не пов`язана з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір”.

Отже, на позивача не поширюються пільги зі сплати судового збору, передбачені п.12 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”.

Згідно з п.13 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

У статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у частині другій статті 22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз п.13 ч.1 ст.5 Закону “Про сплату судовий збір” у сукупності з положеннями ч.2 ст.22 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з реалізацією їхнього правового статусу.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування п.13 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.04.2021 по справі №240/8644/20.

Слід зазначити, що пред`явлений позов у вказаній частині позоних вимог спрямований на захист права позивача як колишнього військовослужбовця щодо отримання ним компенсації вартості за неотримане речове майно та щодо отримання ним в передбачений законом строк належних сум при звільненні та не стосується питань його соціального захисту як учасника бойових дій, про які йдеться у статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Таким чином, наявні підстави для висновку, що на позивача не поширюються також пільги зі сплати судового збору, передбачені п.13 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”, у зв`язку з чим, позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 6 608,63.

В контексті вищенаведеного, слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 30.11.2020 у справі №480/3105/19 сформулював правовий висновок, згідно якого речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю, а спрямоване насамперед на задоволення потреб військовослужбовців під час несення ними військової служби. Речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця.

У свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.2021 у справі 380/5093/20, чинне законодавство передбачає обов`язок виплатити військовослужбовцю, який звільняється зі служби, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу військової частини. Умовою для виникнення такого обов`язку є подання військовослужбовцем відповідного рапорту під час проходження служби. Компенсація вартості за неотримане речове майно належить до складу належних звільненому працівникові сум у розумінні статті 116 КЗпП України. Враховуючи визначену у постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №480/3105/19, правову природу грошової компенсації за неотримане речове майно, спеціальним строком звернення до суду з цим позовом є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.

З матеріалів позовної заяви слідує, що позивача виключено зі списків особового складу Військової частини 3029 Національної гвардії України 05.07.2016, звільнений з військової служби (Військова частина 3033 Національної гвардії України) у червні 2019 року, грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 2 058,06 грн. позивачу виплачено у квітні 2020 року, проте до суду з цим позовом позивач звернувся лише 27.01.2022, тобто більш як через місяць після того, як повинен був дізнатися про порушення свого права на отримання коштів в рахунок компенсації за невикористане речове майно.

Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивач заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не подав, причини пропуску строку не навів.

Відповідно до ч.1-ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 3033 Національної гвардії України, Військової частини 3029 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:

1) доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи позовної заяви, а також копій доданих до позовної заяви документів;

2) доказів сплати судового збору в сумі 6 608,63 грн. (шість тисяч шістсот вісім гривень 63 коп.);

3) заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог щодо виплати компенсації вартості за недоотримане речове майно, із заначенням причин та наданням доказів поважності причин його пропуску.

Реквізити для сплати судового збору: "Отримувач коштів ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA538999980313131206084008512; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу - *; 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя К.В. Мінаєва