Рішення № 1031555, 09.10.2007, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

_________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.10.2007 Справа № 4/346-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом закритого акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл" м. Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю "Степленд Україна" м. Херсон

про стягнення 165.028грн.03коп.

за участю представників сторін:

від позивача - юрист Смолієнко О.В.

від відповідача - уповноважена особа Яровий В.Ф.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду № 263 від 19.09.2007 року справу передано судді Ємленіновій З.І.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 131.842грн.47коп. основного боргу, 25.477грн.40коп. штрафу, 1.134грн.00коп. –3% річних, 6.574грн.16коп. втрат від інфляції, посилаючись на невиконання відповідачем своїх обов'язків по розрахунках за отриманий товар згідно з договором купівлі-продажу від 6.12. 2005року №06/12-05.

Відповідач, не заперечуючи факт заборгованості, посилається на тяжке фінансове становище, тому просить звільнити його від сплати штрафу та надати розстрочку виконання рішення на 6 місяців.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

06 грудня 2005року між закритим акціонерним товариством "Фрідом Фарм Інтернешнл" (позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Степленд Агротех ЛТД», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Степленд Україна" (відповідач) укладено договір купівлі-продажу №06/12-05.

Згідно з зазначеним договором позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти і сплатити насіння сої .

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач за наданою до матеріалів справи видатковою накладною №РН-03-00030 від 30.03.2006року через свого представника Ткаченко О.В., який діяв на підставі довіреності ЯКК №372387 від 30.03.2006року отримав у позивача сою на загальну суму 254.774грн.00коп.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Пунктом 4.2 договору від 6.12.2005року передбачено обов'язок відповідача здійснити попередню оплату в розмірі 5% від загальної суми, що становить 12738грн.70коп. не пізніше 15 грудня 2005 року. Кінцевий розрахунок в розмірі 95% від ціни договору, що становить 242.035грн.30коп. відповідач зобов'язався здійснити не пізніше 01.04.2006року (пункт 4.3 договору).

Оплату вартості отриманої продукції відповідач здійснив частково. Його борг становив 242.035грн.30коп.

Крім того, відповідачем передано позивачу за прибутковою накладною № к-11-0000088 від 02.11.2006року сою на суму 110.192грн.83коп. і на зазначену суму відповідно до вимог ст. 601 ЦК України та листа позивача №169 від 29.12.2006року сторонами здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем зменшилася до 131.842грн.47коп.

29.03.2006року сторонами підписано додаткову угоду до договору від 6.12.2005року згідно з якою сторони прийшли до згоди про те, що кінцеві розрахунки відповідач здійснює до 01.11.2006року.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір купівлі-продажу від 6.12.2005року та додаткова угода від 29.03.2006року є обов'язковими для виконання і сторони повинні дотримуватися взятих на себе зобов'язань за ними, оскільки стаття 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від зобов'язання, або односторонньої її зміни.

Станом на день розгляду справи відповідач доказів перерахування боргу, суду не надав, тому позовні вимоги в частині стягнення 131.842грн.47коп . підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із вимог зазначеної норми, позовні вимоги про стягнення 6.574грн.16коп. втрат від інфляції та 1.134грн.00коп. –3% річних також підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені суд виходить із того, що відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Статтею 611 ЦК України також передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (штрафу, пені).

Укладаючи договір від 6.12.2005року, сторони пунктом 7.2 узгодили обов'язок відповідача сплатити штраф в сумі 25.477грн.40коп. у разі порушення строків повної оплати вартості отриманої продукції. Вартість отриманої продукції відповідачем не сплачена і станом на день вирішення спору, тому вимоги позивача про стягнення 25.477грн.40коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача про звільнення його від сплати штрафу судом відхиляється, виходячи із наступного.

Підставою клопотання відповідач зазначає статтю 233 ГК України. Зазначеною нормою передбачено право суду зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують уваги.

Із матеріалів справи вбачається, що навіть з урахуванням додаткової угоди, відповідач не виконує обов'язків по розрахунках на протязі досить тривалого часу - з 01.11.2006року. Його посилання на складне господарське та фінансове становище підтверджено наданими до справи актами обстеження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, висновками про їх обстеження, розрахунком збитків та звітом про хід збирання урожаю, із яких вбачається часткова загибель в 2007році ярових зернових та соняшника. В той же час, обов'язок здійснити розрахунки у відповідача виник не в 2007році, а 01.11.2006року і будь-яких відомостей щодо майнового стану в 2006 році ним не надано. Не надано і фінансових звітів, декларацій які б свідчили про фінансовий стан товариства.

Крім того, стаття 233 ГК України надає право суду не звільнити боржника від сплати штрафів, а лише зменшити їх розмір, якщо він є надмірно великий порівняно із збитками кредитора та якщо порушення зобов'язання не надало збитків іншим учасникам господарських відносин. За посиланням позивача, та відповідно до його статутної діяльності, він теж є акціонерним товариством, основним предметом діяльності якого є вирощування та переробка сільськогосподарських культур та надання послуг у сфері сільськогосподарського виробництва. Його фінансовий стан також скрутний, а невиконання відповідачем обов'язків по розрахунках спричинило йому додаткові збитки.

З урахуванням зазначеного, суд враховує інтереси обох сторін, а також те, що зобов'язання повинно виконуватися відповідно до вимог договору, а тому не вбачає винятків із загальних правил виконання зобов'язання та підстав для звільнення відповідача від сплати передбаченого договором штрафу.

Враховуючи вищевикладене, не вбачається і наявності обставин ускладнення або неможливості виконання рішення, встановлених статтею 121 ГПК України, а відповідно і підстав для надання розстрочки виконання рішення. До того ж сторони можуть вирішити це питання і в ході виконавчого провадження шляхом підписання мирової угоди, якою передбачити розстрочку сплати боргу за згодою сторін.

Клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, застосованих судом ухвалою від 26.09.2007року буде вирішено після набрання рішенням законної сили, оскільки скасування їх цим рішенням утруднить виконання рішення суду.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні за згодою сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

З урахуванням зазначених норм та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Степленд Україна" м. Херсон вул.Миру, 18 оф. 40 п/р 2600411081 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 352093 код 33173025 на користь закритого акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл" м. Херсон вул.Привокзальна № 5 а/с 19 р/р 26005000343001 в ХРУ ВАТ КБ «Надра»МФО 352770 код 19368062 - 131.842грн.47коп. основного боргу, 25.477грн.40коп. штрафу, 1.134грн.00коп. –3% річних, 6.574грн.16коп. втрат від інфляції, 1.650грн.28коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн.00коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя З.І. Ємленінова

Рішення оформлено відповідно до

ст. 84 ГПК України 10.10.2007року.