Рішення № 103154721, 08.02.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 лютого 2022 р. Справа № 120/7146/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ПФУ у Вінницькій області звернулось в суд з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця від 23.06.2021 про накладення на позивача штрафу в розмірі 10200,00 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду, ВП №64892117.

Ухвалою суду від 07.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку, визначеному статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1

16.07.2021 від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких на думку третьої особи, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області умисно ухиляється від виконання судового рішення, хоча може та зобов`язане його виконати. Вважає, що рішення суду по справі фактично не виконано, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Зокрема вказав, що при перерахунку пенсії, на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/2872/20-а у Головного управління були відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із урахуванням положень статті 13 цього ж Закону, оскільки при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії (90%) яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної вислуги років є незмінним.

21.07.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з наступних підстав.

Зазначає, що на виконанні в Управлінні забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебуває виконавче провадження № 64892117 від 18.03.2021 року з примусового виконання виконавчого листа по справі № 120/2872/20-а, виданого 05.03.2021 року Вінницьким окружним адміністративним судом, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 року перерахунок пенсії з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премія 20%) відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 03.03.2020 року, виданої Головним управлінням Фіскальної служби у Вінницькій області.

Також відповідач у своєму відзиві зазначає, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2019 у справі № 120/352/19-а Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зобов`язано здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення.

В мотивувальній частині ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року по справі № 120/2872/20-а зазначено, що «рішення суду у цій справі не зупиняє виконання та не впливає на чинність рішення суду у справі № 120/352/19-а, адже такими судовими рішеннями вирішено різні за своєю суттю питання, які не можна вважати взаємовиключними».

На переконання відповідача, державний виконавець зобов`язаний вчинити всі заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, у зв`язку з чим, наділений повноваженнями щодо накладення штрафів на боржника.

Ухвалою суду від 21.07.2021 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Вінницького окружного адміністративного суду №120/6501/21-а.

Ухвалою суду від 08.02.2022 року провадження у справі поновлено.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду справі № 120/2872/20-а від 04.08.2020 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 03.03.2020 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 року перерахунок пенсії з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премія 20%) відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 03.03.2020 року, виданої Головним управлінням Фіскальної служби у Вінницькій області;

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою та отриманою ним пенсією за період з 01.04.2019 року по день, з якого починається виплата пенсій з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

В решті позовних вимог відмовлено.

09.11.2020 Вінницьким окружним адміністративним судом по даній справі видано виконавчий лист № 120/3412/20-а.

18.03.2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копія якої направлена сторонам виконавчого провадження. Копію постанови надіслано сторонам виконавчого провадження. При цьому боржнику встановлено 10-денний строк для виконання рішення суду.

Разом з тим, позивачем, у відповідь на вказану постанову, надано лист № 2343/23-20 від 29.03.2021 року в якому зазначено, що розрахунок розміру отримуваної пенсії ОСОБА_1 проводився виходячи з 70% від сум грошового забезпечення. Розмір пенсії на виконання рішення суду склав 13597,50 грн., що на 955,50 грн. менше отримуваного розміру.

24.05.2021 відповідачем на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області направлено вимогу державного виконавця № 6600/2.3-22/3, відповідно до якої зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надати документальне підтвердження щодо повного виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/2872/20-а в повному обсязі до 02.06.2021.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області на вищевказану вимогу державного виконавця надано лист № 3919/2.3-20 від 27.05.2021, в якому вказав що розрахунок розміру отримуваної пенсії ОСОБА_1 проводився виходячи з 70% від сум грошового забезпечення. Розмір пенсії на виконання рішення суду склав 13597,50 грн., що на 955,50 грн. менше отримуваного розміру.

При цьому рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2019 року №120/352/19-а покладено обов`язок на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій щодо виплати пенсії ОСОБА_1 виходячи з 90% від сум грошового забезпечення.

Крім того, у вказаному листі позивачем зазначено, що при виконанні рішення суду у справі №120/2872/20-а було застосовано норми статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка встановлює, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. У межах адміністративної справи № 120/2872/20-а судом не вирішувалося питання щодо дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням 90% суми грошового забезпечення у майбутньому, а також не визначався порядок виконання рішення суду у вищевказаній справі з урахуванням висновків рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року по справі № 120/352/19-а.

07.06.2021 відповідач прийняв постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 5100,00 грн. згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання без поважних причин в повному обсязі рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/2872/20-а, що зобов`язує боржника вчинити певні дії. Та надано новий строк на виконання рішення суду. Копію постанови з вимогою виконати рішення суду направлено боржнику. Крім цього, боржника попереджено, що в разі повторного невиконання рішення боржником державний виконавець звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.08.2021, яке набрало законної сили, у справі № 120/6501/21 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню за №64892117 від 07.06.2021 року в сумі 5100 грн.

Однак, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Сінагєвською О.М. 23.06.2021 винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду у подвійному розмірі в сумі 10200,00 грн., згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" за повторне невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії. При цьому оскаржуваною постановою боржнику встановлено строк для виконання рішення протягом десяти робочих днів.

Водночас предметом позову у цій справі є саме постанова відповідача від 23.06.2021 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн за повторне невиконання без поважних причин рішення суду зобов`язального характеру у тому ж самому виконавчому провадженні.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Умови і порядок виконання рішень немайнового характеру, визначено розділом VIII Закону України "Про виконавче провадження", зокрема статтями 63, 75 якого передбачено спосіб та порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.

Оскільки боржником не надано підтвердження щодо виплати перерахованих коштів, керуючись статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", 07.06.2021 року винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100,00 грн.

За наслідками не виконання боржником вимог зазначених у постанові від 07.06.2021 року, державним виконавцем 23.06.2021 року прийнято рішення щодо застосування правових підстав для накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі 10200,00 грн.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).

Статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами статті 3 Закону № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктами 1, 16, 22 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що державний виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною 3 статті 63 Закону № 1404-VІІІ виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені нормативні положення в контексті цієї справи, суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлене на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Водночас, обов`язковою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У свою чергу, обов`язковою умовою для накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі є встановлення факту повторного невиконання рішення без поважних причин.

Отже, обов`язковою умовою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу у подвійному розмірі є: 1) встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин та застосування до нього штрафу у розмірі 5100 грн; 2) повторне невиконання рішення без поважних причин.

Як встановлено судом, прийняттю спірної постанови про накладення штрафу у подвійному розмірі 10200 грн. передувало прийняття первинної постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100 грн.

Таким чином, предметом позову у цій справі є постанова відповідача від 23.06.2021 про накладення штрафу в подвійному розмірі - 10200,00 грн. за повторне невиконання без поважних причин рішення суду зобов`язального характеру у тому ж виконавчому провадженні.

Водночас, суд зауважує, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.08.2021, яке набрало законної сили, у справі № 120/6501/21 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню за №64892117 від 07.06.2021 року в сумі 5100 грн.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про неправомірність оскаржуваної постанови від 23.06.2021 про накладення на позивача штрафу в розмірі 10200,00 грн. за повторне невиконання без поважних причин рішення суду зобов`язального характеру у виконавчому провадженні №64892117, адже скасування постанови від 07.06.2021 виключає повторність, як обов`язкову умову для накладення штрафу за постановою від 23.06.2021.

Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові №120/9640/21-а від 02 листопада 2021 року.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що відповідачем не доведено правомірність свого рішення, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд зазначає про наступне.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивач є органом державної влади, тобто суб`єктом владних повноважень, що не дає правових підстав для відшкодування позивачу судових витрат на сплату судового збору. Разом з тим, такі доводи суд вважає необґрунтованими оскільки у спірних правовідносинах суб`єктом владних повноважень виступає саме Управління, посадовою особою якого (державним виконавцем) щодо позивача прийнято індивідуальний акт (рішення) при здійсненні владно-управлінських функцій.

При цьому, сам по собі статус позивача у справі як органу державної виконавчої влади, автоматично не свідчить про наявність у позивача статусу суб`єкта владних повноважень в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Таким чином у спірних правовідносинах позивач немає статусу суб`єкта владних повноважень, а вважаться учасником виконавчого провадження (юридичною особою), який звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів у зв`язку з прийняттям державною виконавчою службою (суб`єктом владних повноважень) індивідуального рішення (акта).

Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 08.04.2021 року у справі 120/7464/20-а.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2270 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Сінгаєвської Ольги Миколаївни від 23.06.2021 року про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин у виконавчому провадженні № 64892117.

Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при зверненні до адміністративного суду судовий збір в розмірі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403);

Відповідач: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43316784);

Третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення в повному обсязі складено: 08.02.2022 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна