Рішення № 103154574, 31.01.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 січня 2022 р. Справа № 120/16352/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Голованюк І.В.,

представника відповідача: Савелової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Вінницькій області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Вінницькій області № ВН/4617/486/АВ-ВН5147/486/ЗБ-ФС від 09.11.2021 про накладення штрафу в розмірі 18000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до наказу Управління Держпраці у Вінницькій області про проведення заходу державного контролю за №1083-о від 27.09.2021, відповідачем у період з 28.09.2021 по 11.10.2021 у Державному підприємстві «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) з питань додержання законодавства про працю на виконання вимог припису №ВН4617/486/АВ/П від 18.08.2021. У зв`язку з невиконанням вимог припису від 18.08.2021 відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ВН/4617/486/АВ-ВН5147/486/ЗБ-ФС від 09.11.2021, якою на позивача накладений штраф в розмірі 18000 грн., у відповідності абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, а саме: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та прийнятою з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 26.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи. Судове засідання призначено на 20.12.2021.

У встановлений судом строку на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що на підставі наказу Управління Держпраці у Вінницькій області від 16.08.2021 № 951-о та направлення на проведення позапланового заходу від 16.08.2021 №446/04-03, згідно з переліком питань визначених додатками 5.23, 5.24, 5.27, 8.10, 8.11 додатку 4 форми акта, затвердженого наказом Мінекономіки від 27.10.2020 №2161 проведено позаплановий захід державного нагляду щодо Державного підприємства «Дашівське досвідне лісомисливське господарство».

За наслідками перевірки було складено Акт від 18.08.2021 № ВН 4617/486/АВ, припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 18.08.2021 № ВН 4617/486/АВ/П та надано строк для усунення виявленого порушення до 27.09.2021, попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю від 18.08.2021 № ВН 4617/486/АВ/П/П, а також складено протокол про адміністративне правопорушення від 18.08.2021 № 4617/486/АП/ПТ щодо керівника ОСОБА_1 . 28.09.2021 інспектором праці Кривонос Н.М. на підставі наказу Управління від 17.09.2021 № 1083-0 та направлення на проведення заходу контролю від 27.09.2021 № 508/04-03 проведено захід контролю з питань виконання вимог припису.

За наслідками заходу контролю складено Акт від 28.09.2021 № ВН 4617/486/АВ- 1547/486

Під час здійснення заходів державного контролю, встановлено, що відповідно до реєстрів оплати розрахунку при звільнені ОСОБА_2 виплата всіх належних сум при звільнені проведена з порушенням строків встановлених ст. 116 КЗпП України.

Також перевірками встановлено, що ОСОБА_2 не здійснено розрахунок та виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, під час здійснення заходів державного контролю, інспектором праці встановлено порушення мінімальних гарантій в оплаті праці. Враховуючи вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 20.12.2021 відкладено судовий розгляд справи на 10.01.2022.

Протокольною ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання 10.01.2022 клопотання представника позивача задоволено та витребувано у відповідача лист, на підставі якого Державною службою України з питань праці листом № 5406/3.1/4.5-21 від 11.08.2021 надано погодження на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) Державного підприємства "Дашівське досвідне лісомисливське господарство".

Наступне судове засідання призначено на 17.01.2022.

17.01.2022 відкладено розгляд справи на 21.01.2022 у зв`язку із неявкою представника відповідача та ненаданням останнім витребовуваних судом документів.

Ухвалою суду від 21.01.2022 повторно витребувано в Управління Держпраці у Вінницькій області лист, на підставі якого Державною службою України з питань праці листом № 5406/3.1/4.5-21 від 11.08.2021 надано погодження на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) Державного підприємства "Дашівське досвідне лісомисливське господарство". Судове засідання відкладено на 31.01.2022.

В судове засідання 31.01.2022 позивач, його представник в судове засідання не з`явились, натомість представником позивача подано заяву про розгляд справи без його участі.

Представником відповідача в судовому засіданні надано витребувані судом документи та надано пояснення по суті заявлених вимог. В задоволенні позову просив відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

30.07.2021 гр. ОСОБА_2 звернувся зі скаргою до Управління Держпраці у Вінницькій області, в якій зазначив, що він працював директором ДП «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» та 26.11.2020 був звільнений із займаної посади у зв`язку із закінченням строку контракту. Зазначає, що 12.04.2021 року він звернувся з письмовою заявою у ДП «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» про видачу йому довідки про наявну заборгованість з заробітної плати, яка рахувалась на підприємстві станом на 12.04.2021 року та була йому не виплачена. Вказав, що заборгованість із заробітної плати йому виплатили , але на його думку не повністю, оскільки йому не відомо розміри та підстави відрахувань і утримань із зарплати. При усному зверненні до підприємства останнє відмовилось видати розрахункові листи, що на думку ОСОБА_2 є порушенням ст. 110 КЗпП України і ст.30 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р № 108/95-ВР.

У зв`язку із чим звернувся до Управління Держпраці прийняти відповідні міри по додержанню законодавства про працю з метою письмового роз`яснення про розміри та підстави нарахування та відрахування із заробітної плати.

В свою чергу, отримавши вищевказану скаргу, Управління Держпраці у Вінницькій області звернулось з листом № 4001/17-08/18 від 03.08.2021 до Державної служби України з питань праці про погодження здійснення інспекційних відвідувань за зверненням громадян, в даному випадку гр. ОСОБА_2 на виконання вимог ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Управління Держпраці у Вінницькій області, отримавши погодження від Державної служби України з питань праці №5406/3.1/4.5-21 від 11.08.2021, прийняло наказ № 951-о від 16.08.2021 про проведення заходу державного контролю Державного підприємства "Дашівське досвідне лісомисливське господарство".

На підставі вищевказаного наказу та направлення на проведення позапланового заходу від 16.08.2021 №446/04-03 згідно з переліком питань визначених пунктами 5.23, 5.24, 5.27, 8.10, 8.11 додатку 4 форми акта, затвердженого наказом Мінекономіки від 27.10.2020 №2161 (далі - наказ 2161) головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Вінницькій області Кривонос Н.М. в період з 17.08.2021 по 31.08.2021 було проведено позаплановий захід Державного підприємства «Дашівське досвідне лісомисливське господарство».

За наслідками перевірки було складено Акт від 18.08.2021 № ВН 4617/486/АВ щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду. Згідно даного акту виявлено порушення:

- частини 1 статті 116 КЗпП України - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

- частини 1 статті 117 КЗпП України - в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Так вказано, що згідно наданих документів для здійснення заходу контролю, наказом від 13.10.2020 року №717-к «Про звільнення ОСОБА_2 » припинено трудовий договір та звільнено з посади директора державного підприємства ДП «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» ОСОБА_2 26 листопада 2020 року у зв`язку з закінченням терміну дії контракту за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України. Розрахунковим листом за листопад 2020 року ОСОБА_2 , нарахована грошова компенсація за 35 днів не використаної щорічної відпустки, в сумі 39625,60 грн. Всі належні кошти до виплати ОСОБА_2 - 54286,95 грн. Видатковим касовим ордером від 19.03.2021 №60, в сумі 10000,00 грн. та Відомість на виплату готівки від 19.03.2021 № ДШ- 0000186, в сумі 10000,00 грн. виплата заборгованої заробітної плати за жовтень 2020 року, в сумі 9375,15 грн. та частково всі належні кошти в день звільнення, в сумі 624,84 грн,. Видатковим касовим ордером від 26.04.2020 № 88, в сумі 49162.15 грн. та відомістю на виплату готівки від 26.04.2021 № ЛПТ-0000214. в сумі 49162.15 грн.: видатковим касовим ордером від 05 травня 2021 №31. в сумі 4500,00 грн. відомістю на виплату готівки від 05.05.2021 № ДШ - 0000217, в сумі 4500.00 грн. ОСОБА_2 проведена виплата всіх належних коштів в день звільнення, в т.ч грошова компенсація за не використану щорічну відпустку. На момент здійснення заходу державного контролю ОСОБА_2 не проведений середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що за результатами здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю), відповідачем видано припис про усунення порушень законодавства про працю № ВН4617/486/АВ/П від 18.08.2021, яким визначено позивачу в строк до 27.09.2021 усунути порушення на виконання цього припису, а також складено протокол про адміністративне правопорушення від 18.08.2021 № 4617/486/АП/ПТ щодо керівника ОСОБА_1 .

28.09.2021 інспектором праці Кривонос Н.М. на підставі наказу Управління Держпраці у Вінницькій області від 17.09.2021 № 1083-0 та направлення на проведення заходу контролю від 27.09.2021 № 508/04-03 проведено захід контролю з питань виконання вимог припису № ВН4617/486/АВ/П від 18.08.2021.

За наслідками заходу контролю складено Акт від 28.09.2021 № ВН 4617/486/АВ- 1547/486, в якому виявлено порушення частини 1 статті 117 КЗпП України. Зазначено, що не виконанні вимоги припису 18.08.2021 ВН4617/486/АВ/П. На момент здійснення повторного заходу ДП «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» не забезпечило виконання вимог ч. 1 ст. 117 КЗпП України щодо виплати середнього заробітку звільненому з роботи працівнику за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому в акті перевірки зазначено, що порушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 116 КЗпП України «не розглядається».

За порушення, виявлені та зафіксовані в Акті інспекційного відвідування від 28.09.2021 № ВН 4617/486/АВ- 1547/486, винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ВН 4617/486/АВ-ВН5147/486/ЗБ-ФС від 09.11.2021, якою на позивача накладений штраф в розмірі 18000 грн., у відповідності абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, а саме: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходив з наступного.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до частини 1 статті 260 КЗпП України державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 (далі - Положення № 96), визначено, що центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, є Державна служба України з питань праці (Держпраці).

Згідно з пунктом 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 11.02.2015 територіальним органом Держпраці на території Вінницької області є Управління Держпраці у Вінницькій області.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону №877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 11 вказаної статті плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Положеннями ст. 6 Закону №877 передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є:

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно ч. 1, 2, 5 ст. 7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки; на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою; перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення); суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Згідно ч. 6 ст. 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, у якому зазначає стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 8 ст. 7 Закону №877 передбачає, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Згідно з ч. 11 ст. 7 Закону №877 у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону №877 невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» (далі - Порядок № 823), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 823 (тут і надалі посилання на норми Порядку № 823 наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 16 Порядку № 823 встановлено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

Відповідно до пункту 24 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування (пункт 25 Порядку № 823).

Позивача зазначає, що відповідач не мав повноважень на проведення інспекційного відвідування та, відповідно, складати акти інспекційного відвідування та приймати оскаржувану постанову, оскільки постанова КМУ № 823 від 21.08.2019 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» скасована судом.

Суд враховує ту обставину, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2021 року у справі №640/17424/19 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю». Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 року апеляційні скарги Державної служби України з питань праці та Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 року - без змін.

Відповідно до ч.2 ст. 255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до встановленого ч.2 ст. 255 КАС України правила набрання законної сили рішенням суду, рішенням окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2021 року у справі №640/17424/19, яким визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» набрало законної сили 14.09.2021 року.

Судом встановлено, що захід державного контролю, яким встановлено порушення ст. ст. 116, 117 КЗпП України та за наслідками якого складений акт № ВН4617/486/АВ від 18.08.2021, проведений на момент чинності Порядку №823, а тому останній підлягає застосуванню до вказаних правовідносин.

Разом з тим, відповідно до частини 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю), який також наділяє повноваженнями відповідача для проведення інспекційного відвідування.

Як встановлено судом вище, у період з 28.09.2021 по 11.10.2021 у ДП «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» Управлінням Держпраці у Вінницькі області проведено повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сферах охорони праці на виконання вимог припису від 18.08.2021 за результатами якого відповідачем сформовано акт від 28.09.2021 № ВН 4617/486/АВ- 1547/486.

Так, відповідно акту вказано, що ДП «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» не забезпечило виконання вимог ч. 1 ст. 117 КЗпП України щодо виплати середнього заробітку звільненому з роботи працівнику за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За порушення вимог ч. 1 ст. 117 КЗпП України, яке зафіксовано в Акті інспекційного відвідування від 28.09.2021 № ВН 4617/486/АВ- 1547/486, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ВН 4617/486/АВ-ВН5147/486/ЗБ-ФС від 09.11.2021, якою на позивача накладений штраф в розмірі 18000 грн, у відповідності абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Що стосується суті вказаного порушення, то судом враховано наступне.

Так, відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 Кодексу законів про працю України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Водночас структура заробітної плати визначена Законом України "Про оплату праці", відповідно до статті 2 якого, структуру заробітної плати складає: основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; та додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Крім того, на підставі статті 2 Закону України "Про оплату праці" структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17.09.1992 № 2614-XII "Про державну статистику" та Закону України "Про оплату праці" з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

В той же час, положення абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України визначають відповідальність юридичних та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю.

При цьому, суд погоджується із позицією відповідача, що до інших виплат, передбачених законодавством про працю, окрім іншого, відноситься і середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, виплата якого передбачена статтею 117 Кодексу законів про працю України.

Втім, положення статті 117 Кодексу законів про працю України не містять граничних термінів для виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Суд звертає увагу на те, що оскаржуваним у даній справі рішенням № ВН 4617/486/АВ-ВН5147/486/ЗБ-ФС від 09.11.2021 позивача притягнуто до відповідальності саме на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України, тобто за порушення встановлених строків виплати працівникам заробітної плати чи/або інших виплат, передбачених законодавством про працю, в даному випадку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Разом із тим, як уже зазначалось судом вище, положення статті 117 КЗпП України не містять граничного строку для виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Таким чином, за відсутності визначеного законодавцем граничного строку на виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, визначеного ст. 117 КЗпП України, підстави стверджувати про порушення позивачем строків виплати відповідного середнього заробітку, на переконання суду, відсутні.

При цьому, слід врахувати, що при повторному проведенні заходу державного контролю за виконанням вимог припису відповідачем не здійснювалась перевірка виконання виявленого раніше порушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 116 КЗпП України, оскільки на момент проведення повторного відвідування гр. ОСОБА_2 при звільненні було виплачено всі належні йому суми.

Тому, враховуючи, що виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не містять граничного строку для виплати, накладення на позивача штрафу відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України є неправомірним.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У свою чергу, ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У пункті 10 Порядку державного контролю за додержанням законодавства про працю, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 (втратив чинність з 14.09.2021 на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2021 у справі № 640/17424/19) передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

Відповідно до п. 11 Порядку вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

З наведеного вбачається, крім іншого, що інспектор не обмежений у доступі документів, необхідних у даному випадку для встановлення всіх обставин, які мають значення для об`єктивної всіх обставин у їх сукупності для цілей прийняття спірного припису.

В матеріалах справи міститься наказ Державного агентства лісових ресурсів України від №717-К від 13 жовтня 2020 року про звільнення ОСОБА_2 , згідно пункту 1 якого наказано припинити трудовий договір та звільнити з посади директора Державного підприємства «Дашівське досвідне лісомисливське господарство», яке координується Вінницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства з 26 листопада 2020 року у зв`язку з закінченням терміну дії контракту за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України.

У даному випадку суд констатує, що під час перевірки інспектором не перевірено, - чим був обмежений ОСОБА_2 , як директор, що звільняється, у реалізації своїх функцій керівника та прав власне як працівника, який звільняється, в отриманні грошового відшкодування, чи чинилися йому у зв`язку з цим перешкоди, чи був він у подальшому обмежений в отриманні відшкодування та, таким чином, чи наявні у зв`язку з цим обставини, які можуть зумовлювати висновок про наявність вини підприємства та взагалі про вчинення порушення позивачем, зазначене в акті перевірки та приписі.

Відповідачем прийняті до уваги доводи ОСОБА_2 у стислій заяві про порушення, однак, у той же час, - проігноровані доводи позивача відносно того, що ОСОБА_2 як керівник, що звільнявся та знав про своє звільнення ще 13 жовтня 2020 року, отримав трудову книжку та мав потурбуватись про отримання заробітної плати у цей же день.

Відтак, суд приходить до висновку, що спірна постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 09.11.2021 №ВН 4617/486/АВ-ВН5147/486/3Б-ФС прийнята без врахування (перевірки) всіх обставин, які мали значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, а відтак, оскаржуване рішення не може вважатися таким, що відповідає вимогам законодавства та, відповідно, підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі позивач надав суду достатні, допустимі та належні докази на підтвердження протиправності спірної постанови, разом із тим, відповідач не довів обґрунтованості останньої.

Судові витрати підлягають відшкодуванню відповідно до положень частини першої статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Вінницькій області від 09.11.2021 №ВН 4617/486/АВ-ВН5147/486/3Б-ФС.

Стягнути на користь Державного підприємства "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Державне підприємство "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" (вул. Люсі Яворської, 57, с. Шабельня, Гайсинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 13334524)

Відповідач: Управління Держпраці у Вінницькій області (вул. Магістратська, 37, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39845483)

Рішення в повному обсязі складено: 07.02.2022 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна