Ухвала суду № 103154532, 01.02.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

01 лютого 2022 р. Справа № 120/14048/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Джереловської А.О.,

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Міняйло І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в ході проведення підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі

за позовом: ОСОБА_1

до: Офісу Генерального прокурора

про: визнання протиправною бездіяльності при виконанні судового рішення про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності при виконанні судового рішення про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення.

Ухвалою суду від 01.11.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче провадження. Також даною ухвалою встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Також зазначив, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі №802/4032/14-а, зокрема, поновлено ОСОБА_1 у Генеральній інспекції Офісу Генерального прокурора на посаді рівнозначній тій, яку він обіймав до звільнення, з 24.10.2014 року. З вказаним рішенням позивач був ознайомлений 18.01.2021, а отже дізнався про порушення свого права в частині поновлення його на посаді з 19.01.2021 року. Разом з тим, даний позов подано позивачем до суду 26.10.2021 року, тобто із значним пропуском місячного строку звернення, встановленого законом.

08.12.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує щодо доводів відповідача про пропуск ним місячного строку звернення до суду, зазначає, що про порушення своїх прав в частині поновлення його на посаді він дізнався лише 24.09.2021 року, коли відповідач повідомив його про прийняття наказу про поновлення на роботі. Оскільки наказ про поновлення його на роботі прийнятий Генеральним прокурором лише 27.09.2021 року, а до суду з позовом він звернувся 26.10.2021 року, то позивач вважає, що ним дотримано місячний строк звернення.

У підготовчому засіданні 01.02.2022 судом поставлено на розгляд сторін питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду при зверненні до суду з даним позовом та застосування наслідків його пропуску.

Представниця відповідача підтримала свою заяву про залишення позовної заяви без розгляду в зв"язку з пропуском строку звернення до суду. При цьому зазначила, що, на думку відповідача, місячний строк звернення до суду в даному випадку слід обраховувати з моменту ухвалення 18.01.2021 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду в справі № 802/4032/14-а, оскільки саме тоді позивач дізнався про порушення своїх прав.

Позивач проти задоволення заяви про залишення позовної заяви без розгляду заперечував, наголошуючи, що він не пропустив місячний строк звернення до суду.

Розглядаючи заявлене відповідачем клопотання щодо залишення позовної заяви без розгляду та вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом та застосування наслідків його пропуску, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.122КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлено статтею 123 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналізуючи наведені положення законодавства, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в справі № 240/532/20 (постанова від 11.02.2021) за схожих фактичних обставин зазначив наступне та сформулював такі висновки.

Установлений у частині першій статті 233 Кодексу законів про працю України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору.

Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.

Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів Кодексу законів про працю України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо яких виник спір.

Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як і в розглядуваному випадку, охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України.

Ухвалюючи таке рішення (постанова від 11.02.2021 у справі № 240/532/20), Верховний Суд одночасно відступив від висновку щодо застосування частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в його постановах, а також погодився з висновком щодо застосування частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у подібних правовідносинах, викладеному в інших його постановах, зокрема, від 04.12.2019 (справа № 815/2681/17) і від 22.01.2020 (справа № 620/1982/19).

Враховуючи те, що середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, тому строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення зазначеного заробітку обмежується місячним строком з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, тобто з часу видачі наказу про поновлення на роботі (частина п`ята статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд постановах від 28.05.2021 у справі №380/2355/20, від 14.07.2021 у справі №1340/439318

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора при виконанні рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.01.2021 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2021 року в адміністративній справі №802/4032/14-а про поновлення його на посаді та стягнути з Офісу Генерального прокурора на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду.

Відповідно, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.01.2021 в адміністративній справі №802/4032/14-а поновлено ОСОБА_1 у Генеральній інспекції Офісу Генерального прокурора на посаді рівнозначній тій, яку він обіймав до звільнення, з 24.10.2014 року. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Вказане рішення виконане відповідачем лише 27.09.2021 року шляхом прийняття наказу про №1376ц, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді в Генеральній прокуратурі України ( а.с. 13 ).

Тобто, час, коли відповідач припинив порушувати права позивача та коли почав спливати строк звернення позивача до суду з даним позовом, розпочався з 27.09.2021 ( дата видачі наказу про поновлення позивача на роботі ).

В свою чергу з даним позовом позивач звернувся до суду 26.10.2021 року, тобто в установлений процесуальним законом місячний строк.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, а тому відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

Відтак, клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду є необґрунтованим та безпідставним і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 183, 240, 248, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 07.02.2022.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна