Рішення № 103154171, 04.02.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 лютого 2022 р. Справа № 120/13685/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради

до: ОСОБА_1

про: зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , в якому просив:

- зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинно реконструйовану частину житлового будинку з прибудовою неправильної геометричної форми розмірами 3,15х5,34х1,52х1,73х1,52х1,47х12,07х4,14 по пров. Грибоєдова, 19, м. Вінниця шляхом демонтажу бетонного фундаменту з влаштуванням несучо - огороджувальних конструкцій 1 - го поверху та надбудови з газобетонних блоків з перекриттям із дерев`яних балок до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленого КП "ВМБТІ" 24.02.2021 року - власний рахунок.

Ухвалою суду від 15.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу у 15-денний строк з дня отримання ухвали суду подати відзив на позовну заяву.

17.01.2022 року за вх. №4184/22 відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву. Одночасно з яким подано клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі відзиву. Клопотання мотивоване тим, що копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 05.12.2021, позовну разом з ухвалою не отримував. Договір про надання правничої допомоги укладено 29.12.2021 адвокат ознайомився в суді з матеріалами справи.

Таким чином, на переконання представника відповідача, тільки після ознаайомлення з матеріалами справи відповідач ознайомився з позицією позивача, а тому причини пропуску строків на подання відзиву є поважними.

Вирішуючи питання про поновлення строку для подачі відзиву на позовну заяву, суд виходив з наступного.

Частиною 5 ст. 162 КАС України визначено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до ч. 2, 3, 6 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Суд зазначає, що з огляду на приписи ч. 5 ст. 162 КАС України, строк для подачі відзиву встановлюється судом, а тому відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України він може бути продовжений, а не поновлений. При цьому заява про продовження такого строку має бути подано до його закінчення.

Наведені представником відповідача підстави для поновлення строку, суд не розцінює як обґрунтовані, оскільки не надано жодних доказів підтверджуючих, вказані в клопотанні обставини. Крім того, суд зважає й на те, що копія позовної заяви була направлена позивачем відповідача 20.10.2021, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, підстави для задоволення даного клопотання відсутні.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

06.05.2021 До Вінницької міської надійшло електронне звернення ОСОБА_2 з повідомленням про самочинне будівництво ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

12 травня 2021 року департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради проведено позапланову перевірку будівництва за адресою АДРЕСА_1 на підставі наказу від 11.05.2021 №101, абз.8 пункту 7 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553 та звернення № Л-36-75085 від 06.05.2021 року.

За результатами перевірки складено акт від 12.05.2021 року №89-ПП, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 виконує будівельні роботи з реконструкції належної йому частини житлового будинку з прибудовою неправильної геометричної форми, розмірами 3,15 х 5,34 х 1,52 х 1,73 х 1,52 х 1,47 х 12,07 х 4,14 по АДРЕСА_1 без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт до органу державного архітектурно-будівельного контролю. На момент перевірки виконав будівельні роботи з влаштування бетонного фундаменту та влаштування несуче-огороджувальних конструкцій 1-го поверху та надбудови з газобетонних блоків з перекриттям із дерев`яних балок.

Працівниками ДАБК BMP видано припис ОСОБА_1 від 12.05.2021 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, з вимогою:

- негайно (з моменту отримання припису) зупинити будівельні роботи по АДРЕСА_1 ;

- привести об`єкт будівництва по АДРЕСА_1 до вимог чинного законодавства шляхом подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт до органу державного архітектурно-будівельного контролю до 12.07.2021 року;

- у разі неможливості - повернути частину житлового будинку по АДРЕСА_1 до попереднього стану до 12.07.2021 року.

За виявлене порушення 12.05.2021 року складено протокол про адміністративне правопорушення.

Постановою ДАБК BMP від 14.05.2021 № 59 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпП, та за вищевказане правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 4250,00 грн.

Згідно квитанції № 4 від 18.05.2021 року Відповідач сплатив штраф в сумі 4250 грн.

Відповідачем проведено позапланову перевірку та встановлено, що станом на 03.09.2021 року ОСОБА_1 не виконав вимоги виданого посадовою особою державного архітектурно-будівельного контролю припису від 12.05.2021, а саме не привів об`єкт будівництва «Реконструкція частини житлового будинку з прибудовою по АДРЕСА_1 » до вимог чинного законодавства шляхом подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт до органу державного архітектурно-будівельного контролю на не привів об`єкт будівництва до попереднього стану. Акт перевірки №201-ПП від 03.09.2021року.

У зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності, спрямованої на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначаються Законом України "Про архітектурну діяльність".

Згідно п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, у порядку, визначеному Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснюється для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI встановлені правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Однією з функцій управління у сфері містобудівної діяльності є контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації (п.6 ч.1 ст. 7 Закону України № 3038-VI).

Статтею 41 Закону України № 3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 06.05.2021 до Вінницької міської ради надійшло звернення ОСОБА_2 в якому повідомлено, що його сусід ОСОБА_3 за адресою : АДРЕСА_1 , порушуючи усі стандарти та будівельні норми, без належних документів та його згоди, почав будівництво 1/2 частини будинку. Такі дії ОСОБА_3 призвели до пошкодження майна заявника.

12.05.2021 департамент державно - будівельного контролю Вінницької міської ради провів планову перевірку зазначеного у зверненні будівництва за результатами якого складено Акт від 12.05.2021 за №89-ПП, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 виконує будівельні роботи з реконструкції належної йому частини житлового будинку з прибудовою неправильної геометричної форми розмірами 3,15х5,34х1,52х1,73х1,52х1,47х12,07х4,14 по пров. Грибоєдова, 19, м. Вінниця без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт до органу державного - архітектурного контролю. На момент перевірки виконав будівельні роботи з влаштування бетонного фундаменту та влаштування несучо - огороджувальних конструкцій 1 - го поверху та надбудови з газобетонних блоків з перекриттям із дерев`яних балок.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.п. 3 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабміну Міністрів України за № 553 від 23.05.2011 року, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівельних умов та обмежень, затвердженому проекту або будівельного паспорту забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Таким чином, положення ст. 38 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Тобто, тягар доказування наявності вказаних фактів та умов покладається на суб`єкт владних повноважень, що звертається до суду, а їх перевірка покладена на суд.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року по справі № 2040/7234/18 (провадження № К/9901/15466/19), в постанові від 15 травня 2019 року по справі № 813/6423/14 (провадження № К/9901/13438/18), в постанові від 28 листопада 2018 року по справі № 815/2311/15 (провадження № К/9901/56040/18).

Відповідно до ч. 1, 4, 7 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Отже, положення статті 376 ЦК України визначають необхідність встановлення таких фактів як неможливість перебудови об`єкту та відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Крім цього, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

При цьому, знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Вказану правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 810/5680/15, від 06 березня 2019 року у справі № 814/2645/15, від 28 листопада 2018 року у справі № 815/2311/15.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 21.11.2018 року по справі № 826/12372/17, від 12.12.2018 року по справі № 826/7203/17, за наслідками аналізу змісту частини 1 статті 38 та пункту 3 частини 4 статті 41 Закону № 3038-VI, статті 376 Цивільного кодексу України висловила правові позиції про те, що орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинного збудованого об`єкта. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу на звернення до суду на підставі частини 1 статті 38 Закону у зв`язку з його невиконанням.

Тобто, положення частини 1 статті 38 Закону № 3038-VI встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку. Тобто, тягар доказування наявності вказаних фактів та умов покладається на суб`єкті владних повноважень, що звертається до суду, а їх перевірка покладена на суд. Зверненню суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов`язання знести самочинне будівництва передує саме наявність вищезазначених обставин.

В постанові від 21 жовтня 2020 року по справі № 420/228/19 Верховний Суд висловив правові позиції про те, що залежно від ознак самочинного будівництва особи, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат. При цьому знесення самочинного будівництва можливе добровільно особою, яка його здійснила (здійснює), а також, за наявності для цього підстав, примусово, однак лише за рішенням суду, зокрема, ухваленим за позовом відповідного органу місцевого самоврядування та у разі неможливості здійснити перебудову такого будівництва.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного суду України, від 19 листопада 2014 року № 6-180цс14, від 24 червня 2015 року № 6-381цс15 та Верховного Суду від 17 липня 2018 року у справі № 20/3183/16, від 6 березня 2019 року у справі №814/2645/15, від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18.

Верховний Суд зазначає, що знесення самочинного будівництва є крайнім заходом відповідальності, який може бути застосовано до особи, що його здійснила, і лише за наявності визначених законодавством підстав, а саме: у разі порушення прав інших осіб, у випадку істотного відхилення від проекту, що порушує права інших осіб або істотного порушення будівельних норм, якщо буде встановлено неможливість проведення перебудови.

В постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 суд на підставі аналізу положень статті 376 ЦК України, статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зробив висновок, що у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Можливість перебудови та усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України). В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

Для висновку про задоволення позову у цьому випадку визначальним та достатнім є той факт, що відповідач здійснив будівництво без документів, що дають право на це, і без належно затвердженого проекту та не виконав вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

Підставою для звернення до суду Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради став виявлений перевіркою факт, що відповідач без реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, провів будівельні роботи з реконструкції належної йому частини житлового будинку з прибудовою неправильної геометричної форми, розмірами 3,15х5,34х1,52х1,73х1,52х1,47х12,07х4,14 по пров. Грибоєдова, 19, м. Вінниця. Крім того, згідно з ст. 376 ЦК України знесення самочинного будівництва за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у разі істотного відхилення від проекту, істотного порушення будівельних норм і правил є способом захисту як суспільних інтересів, так і прав інших осіб.

В свою чергу позивачем складено Акт №89-ПП від12.05.2021, виносився припис від 12.05.2021 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та складалась постанова по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно наказу від 02.09.2021 за №223 позивачем проведено позаплановий захід з перевірки вимог припису від 12.05.2021 за результатами якого складено Акт за №201-ПП від 03.09.2021 де встановлено невиконання вимог припису гр. ОСОБА_1 .

Крім того, п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)", під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про будівельні норми" застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для усіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність.

Як зазначалось вище, згідно з ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього і воно за рішенням суду підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Разом з тим, у п. 26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України №2" наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши докази надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно положень КАС України, враховуючи те що, суб`єкт владних повноважень, поніс витрати лише на сплату судового збору, тому судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинно реконструйовану частину житлового будинку з прибудовою неправильної геометричної форми розмірами 3,15х5,34х1,52х1,73х1,52х1,47х12,07х4,14 по АДРЕСА_1 шляхом демонтажу бетонного фундаменту з влаштуванням несучо - огороджувальних конструкцій 1 - го поверху та надбудови з газобетонних блоків з перекриттям із дерев`яних балок до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленого КП "ВМБТІ" 24.02.2021 року - за власний рахунок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради (вул. Театральна, 29, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 41042555)

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ід. номер НОМЕР_1 )

Суддя Комар Павло Анатолійович