Рішення № 103153799, 02.02.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 лютого 2022 р. справа № 120/16963/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

29.11.2021 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ПФУ у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії та постійно проживав в зоні посиленого радіологічного контролю з 1986 року по 2015 рік.

11.11.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до положень статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням Головного управління ПФУ у Вінницькій області №025150003475 від 18.11.2021 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 06.12.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

22.12.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зокрема, вказав, що позивач фактично перебував (працював) в зоні посиленого радіологічного контролю з 01.09.1986 року по 29.04.1989 року та з 20.11.1991 року по 01.01.1993 року, тобто 3 роки 9 місяців 9 днів.

Період проживання у зоні посиленого радіологічного контролю з 30.03.1987 року по 19.02.1990 року, згідно довідки №2917 від 18.06.1998 року не враховано, оскільки відсутні підстави для видачі довідки та довідка завірена гарбовою печаткою України, а кутовий штамп СССР.

Тобто, станом на 01.01.1993 року у позивача відсутній необхідний тривалості період постійного проживання чи роботи у зоні посиленого радіологічного контролю - не менше ніж 4 роки, як передбачено п.2 ст. 55 Закону №796.

Враховуючи зазначене, відповідачем прийнято рішення №025150003475 від 18.11.2021 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №120/7281/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.09.2021 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини встановлені рішенням суду від 07.09.2021 року у справі №120/7281/21-а не доказуються при розгляду даної справи.

Судом у адміністративний справі №120/7281/21-а встановлено, що відповідно до довідки Брацлавської селищної ради № 2917 від 18.06.1998, ОСОБА_1 з 30.03.1987 по 19.02.1990 проживав в смт. Брацлав. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів УРСР № 1006 від 23.07.1991 смт. Брацлав відноситься до населених пунктів 4 категорії потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС.

Згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач в період з 01.09.1986 по 29.04.1989 навчався в Брацлавському сільськогосподарському технікумі.

09.04.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням №025150003475 від 09.04.2021 відповідач відмовив в призначенні позивачу відповідної пенсії. Така відмова мотивована тим, що період роботи (проживання) на території радіоактивного забруднення відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" становить 3 роки 9 місяців 9 днів, що не достатньо для призначення пенсії відповідно до п. 2 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зменшенням віку, а тому набуде право на пенсію по досягненню 60 років.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/7281/21-а від 07.09.2021 року позивачу відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд зазначив, що початкова величина зниження пенсійного віку (2 роки) в даному випадку не застосовується, адже в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт проживання чи/або роботи позивача в смт. Брацлав з моменту аварії - 26.04.1986 по 31 липня 1986 року. На момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії (09.04.2021) позивачу виповнилось лише 56 років, а тому відповідачем правомірно відмовлено в призначення пенсії за віком.

Крім того, в межах адміністративної справи №120/7281/21-а судом не надано оцінки наявності підстав для врахування періоду проживання у зоні посиленого радіологічного контролю з 30.03.1987 року по 19.02.1990 року згідно довідки Брацлавської селищної ради № 2917 від 18.06.1998 року, оскільки рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, прийнято без врахування даної довідки.

Враховуючи висновки суду у справі №120/7281/21-а від 07.09.2021 року, 11.11.2021 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до положень статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". При цьому, позивачем долучено до заяви про призначення пенсії довідку Брацлавської селищної ради № 2917 від 18.06.1998 року.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №025150003475 від 18.11.2021 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". При цьому, у рішенні зазначено, що позивач фактично перебував (працював) в зоні посиленого радіологічного контролю 3 роки 9 місяців 9 днів. Період проживання у зоні посиленого радіологічного контролю з 30.03.1987 року по 19.02.1990 року, згідно довідки №2917 від 18.06.1998 року не враховано, оскільки відсутні підстави для видачі довідки та довідка завірена гарбовою печаткою України, а кутовий штамп СССР.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з частиною третьою статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Статтею 55 Закону визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Приписами пункту 2 частини 1 статті 55 Закону передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи:

- особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - зменшення віку передбачено на 2 роки * та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років (абзац 5).

Згідно із приміткою до зазначено пункту, початкова величина зниження пенсійного віку (2 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Таким чином, аналіз ст. 55 зазначеного закону свідчить про те, що обов`язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі абз.5 ч.2 ст.55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є факт постійного проживання та (або) праці такої особи у зоні безумовного (обов`язкового) відселення протягом 4 років до 01 січня 1993 року.

Відповідачем враховано період проживання позивача на території радіоактивного забруднення з 30.08.1986 по 29.04.1989 та з 20.11.1991 по 31.12.1992, тобто 3 роки 9 місяців 9 днів.

В той же час, початкова величина зниження пенсійного віку (2 роки) в даному випадку не застосовується та позивачем не оспорюється, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт проживання та (або) роботи позивача в смт. Брацлав чи іншому місці віднесеному до зон посиленого радіологічного контролю, з моменту аварії (26.04.1986 року) по 31 липня 1986 року.

За таких обставин у спірних правовідносинах зниження пенсійного віку має відбуватись у загальному порядку - на 1 рік за 3 роки проживання, за умови підтвердження факту постійного проживання та (або) роботи позивача не менше 4 років у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року.

Як вже зазначено судом вище, відповідачем враховано період проживання позивача на території радіоактивного забруднення з 30.08.1986 по 29.04.1989 та з 20.11.1991 по 31.12.1992, тобто 3 роки 9 місяців 9 днів, що є недостатнім для призначення пенсії згідно ст. 55 Закону №796-XII.

Разом з тим, відповідачем не враховано період проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю з 30.03.1987 року по 19.02.1990 року, згідно довідки №2917 від 18.06.1998 року.

Згідно з частиною 3 статті 15 Закону №796-XII, підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Відповідно до ч.4 ст.15 Закону №796-ХІІ видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Таким чином, за приписами Закону №796-ХІІ видача довідок про період проживання на територіях радіоактивного забруднення відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.

Відповідно до довідки Брацлавської селищної ради № 2917 від 18.06.1998 року позивач у період з 30.03.1987 року по 19.02.1990 року проживав у зоні посиленого радіологічного контролю.

Тобто, довідка Брацлавської селищної ради №2917 від 18.06.1998 року, у розміні положень ст. 15 Закону №796-ХІІ, підтверджує статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи, який проживає на забруднених територіях, а тому відповідачем безпідставно не зараховано зазначений період у пільговий стаж роботи (проживання) позивача на території радіоактивного забруднення.

Суд ставиться критично до доводів відповідача за яких ним не була врахована така довідка, оскільки до Брацлавської селищної ради, як органу місцевого самоврядування, в межах своєї територіальної компетенції, віднесені повноваження на підтвердження факту проживання особи на території радіоактивного забруднення. Так само, з урахуванням часу формування довідки (1998 рік), безпідставними, такими, що впливають на достовірність, є посилання відповідача щодо наявності у вказаній довідці гербової печатки України з одночасним використанням в верхньому кутку довідки абревіатури "СССР".

Більше того, період проживання позивача в смт. Брацлав, вказаний у Довідці №2917 від 18.06.1998 року частково підтверджується відповідачем, як період його навчання в Брацлавському сільськогосподарському технікумі. Інформація, про можливе інше місце проживання (навчання, роботи) позивача у спірний період, відсутня.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 1 рік за 3 роки роботи (проживання) на території радіоактивного забруднення відповідності до ст. 55 Закону № 796-XII, оскільки станом на 01 січня 1993 року проживав у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років.

Також, судом встановлено, що позивач з 27.01.1995 року проживає в с. Воробіївка Немирівського району Вінницької області, що підтверджується довідкою Воробіївської сільської ради Немирівського району Вінницької області №51 від 08.04.2021 року.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів УРСР № 106 від 23.07.1991 с. Воробіївка Немирівського району Вінницької області відноситься до населених пунктів 4 категорії потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС.

Разом з тим, 1 січня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким зону посиленого радіоекологічного контролю відмінено.

Враховуючи зазначене, період проживання позивача в зоні посиленого радіоекологічного контролю з 27.01.1995 року по 01.01.2015 року також дає позивачу право на зниження пенсійного віку у загальному порядку - на 1 рік за 3 роки проживання.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, однак є й вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає на виконання приписів закону відповідне рішення та вчиняє дії.

Згідно ч.1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, не обґрунтував які саме підстави були відсутні для видачі довідки №2917, як і не обґрунтував яким чином завірена гарбовою печаткою України довідка з кутовим штампом СССР, впливає на підтвердження періоду проживання у зоні посиленого радіологічного контролю позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що рішення відповідача №025150003475 від 18.11.2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку, обраному позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає наступне.

Як вже зазначено судом вище, особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - зменшення віку передбачено на 2 роки * та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Суд вважає, що зарахувавши вищезазначені періоди проживання позивача на території радіоактивного забруднення пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону №1058, підлягає зменшенню на 5 років.

В той же час, статтею 26 Закону №1058 встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Зі змісту рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області №025150003475 від 18.11.2021 року, вбачається, що страховий стаж позивача становить 29 років 6 місяців 2 дні.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії (11.11.2021 року) позивачу виповнилось 56 років та його страховий стаж становив 29 років 6 місяців 2 днів, а період проживання у зоні посиленого радіологічного контролю дає йому право на зменшення пенсійного віку на 5 років, позивач набув права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, відповідно до положень статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За таких обставин, суд вважає, що позивач відповідає усім умова, які є необхідними для прийняття відповідачем рішення про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у спосіб зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Визначаючись щодо дати з якої слід призначити позивачу пенсії, суд зауважує, що відповідно до п.1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки, звернення до відповідача відбулось пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, призначення пенсії має відбутися з дня звернення за пенсією, а саме з 11.11.2021 року.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії №025150003475 від 18.11.2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити з 11.11.2021 року ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).

Суддя Дончик Віталій Володимирович