Рішення № 103153790, 01.02.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 лютого 2022 р. Справа № 120/15384/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2

до: 3-го міського відділу м. Вінниця Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області, Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 з адміністративним позовом до 3-го міського відділу м. Вінниця Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області, Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги законний представник зазначив, що звернувшись із письмовою заявою до відповідача просив оформити і видати неповнолітній дитині - сину ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки. Проте, відповідач листом від 30.09.2021 відмовив у видачі такого паспорта посилаючись на те, що чинним на момент подання заяви законодавством не передбачено оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки, адже дитині не виповнилось 16 років. Окрім цього, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року № 398 "Про внесення змін до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302" та Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджено наказом МВС від 06.06.2019 № 456, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за № 620/33591, вказав також на відсутність відповідного рішення суду. На думку позивача, така відмова є протиправною, оскільки чинним законодавством не заборонено отримання паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки, у зв`язку із чим звернувся із цим позовом до суду за захистом прав та інтересів свого неповнолітнього сина.

Ухвалою від 15.11.2021 судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, встановлені строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

24.11.2021 засобами поштового зв`язку до суду від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо позову та просить суд відмовити у його задоволенні. Свою позицію обґрунтовує тим, що позивачу за результатами розгляду його звернення була надана відповідь та роз`яснено правила та процедуру оформлення паспорта громадянина України. Така відповідь не є рішенням, яке порушує право особи та може бути предметом судового оскарження. Отже, на думку відповідача, в межах спірних правовідносин вимоги законодавства про звернення громадян були дотримані в повному обсязі і жодних порушень прав позивача з його боку допущено не було. Разом із тим, відповідач зазначає, що позивачу також додатково роз`яснено, що правовідносини щодо порядку видачі паспорта громадянина України регулюються на підставі Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС від 06.06.2019 року № 456, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 року за № 620/33591. Так, Розділом ІІІ Порядку № 456 встановлено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник подає, зокрема рішення суду (п. 2), оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (п. 4). Натомість, позивач звернулась до територіального підрозділу із відповідною заявою із неповним переліком документів відповідно до Порядку № 456 та без відповідного рішення суду, яке є обов`язковим за вимогами Розділу ІІІ Порядку № 456. Більше того, як зазначає представник відповідача оформлення та видача паспорта у формі книжечки неповнолітньому ОСОБА_1 не є можливим з огляду на недосягнення 16-річного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що не дозволяє отримати паспорт у формі книжечки у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, а також Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджено наказом МВС від 06.06.2019 року № 456, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 року за № 620/33591. Таким чином, суб`єкт владних повноважень вважає, що діяв на підставі та в спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

08.12.2021 до суду засобами поштового зв`язку позивачем подано відповідь на відзив. Так, позивач не погоджується із позицією відповідача, вважає її надуманою, а тому просить суд позов задовольнити у повному обсязі з підстав, що наведені у позовній заяві.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові аргументи, які викладені у заявах по суті справи, суд встановив, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 від 13.09.2007.

28.09.2021 ОСОБА_4 звернувся до Відділу №3 у м. Вінниці Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області із письмовою заявою про оформлення та видачу неповнолітньому ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, зразка 1994 року, у зв`язку з досягненням 14-річного віку, вказуючи при цьому на відсутність згоди його так та дитини на присвоєння цифрового ідентифікатора особистості у виді унікального номера запису в реєстрі, від зняття біометричної інформації та її подальшого зберігання, використання, обробки в Єдиному державному демографічному реєстрі.

Листом від 30.09.2021 за № К-21/6/0512-21/0512/0512/1414-21 відповідач 1 відмовив у видачі такого паспорта, зокрема, посилаючись на те, що для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ особа має досягнути 16-тирічного віку. А оскільки на момент звернення ОСОБА_5 виповнилось лише 14 років, тому видача паспорта у формі книжечки є передчасним.

Непогоджуючись із такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів неповнолітнього сина - ОСОБА_2 .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 № 2235-III визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 за № 5492-VI (далі - Закон від 20.11.2012 за № 5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону від 20.11.2012 за № 5492-VI суспільні відносини, пов`язані зі збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону від 20.11.2012 за № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Приписами частини 1 статті 13 Закону від 20.11.2012 за № 5492-VI визначено, що документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення зокрема, поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься, зокрема, паспорт громадянина України.

Згідно з частиною 3 статті 13 Закону від 20.11.2012 за № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону від 20.11.2012 за № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Таким чином, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв`язку з неможливістю їх реалізації.

Частинами 2 - 4 статті 21 Закону від 20.11.2012 за № 5492-VI закріплено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб`єктами, передбаченими пунктом 4 частини 1 статті 2 цього Закону (частина 5 статті 21 Закону від 20.11.2012 № 5492-VI).

При цьому, згідно з абзацом 2 частини 2 статті 21 Закону від 20.11.2012 № 5492-VI оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" було затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок № 302).

Пунктом 2 Порядку № 302 запроваджено із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру з 1 січня 2016 року оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 № 2503-XII.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються, зокрема, особі, яка досягла 14-річного віку на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Водночас, як встановлено судом, ОСОБА_1 , як законний представник своєї дитини, звертаючись до 3-го міського відділу УДМС України у Вінницькій області із заявою, просив видати його неповнолітньому сину ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Відтак, вирішуючи даний спір та надаючи оцінку спірним правовідносинам суд застосовує норми постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" (далі - Положення від 26.06.1992 № 2503-ХІІ).

Так, згідно з пунктом 1 Положення від 26.06.1992 № 2503-ХІІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до пункту 3 Положення від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Положення від 26.06.1992 № 2503-ХІІ визначено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства після досягнення 16-річного віку.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що право на оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення від 26.06.1992 № 2503-ХІІ виникає у особи після досягнення нею 16-річного віку, за умови особистого звернення з відповідною заявою за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України.

В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року №398 було внесено зміни до пункту постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", зокрема, доповнивши його абзацом такого змісту: "Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.".

Так, відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", 06.06.2019 року наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 року № 456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок № 456).

Відповідно до частин 3-5 розділу І Тимчасового порядку № 456, оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС): 1) особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто; 2) особі, яка досягла 16-річного віку та яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, - на підставі заяви одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники).

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку № 456 для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували (в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

Згідно з п.5 розділу ІІІ Порядку № 456, рішення про оформлення паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами проведених перевірок та перевірки факту належності особи до громадянства України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач звернувшись до територіального підрозділу УДМС із відповідною заявою від 29.09.2021 про видачу неповнолітній дитині паспорта у формі книжечки, надала неповний перелік документів, який передбачено розділом 3 Тимчасового порядку № 456, а саме до заяви не було додано оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), як і не було надано рішення суду, також не надано платіжного документу з відмітною банку про сплату державного мита.

За таких обставин, суд погоджується із доводами відповідача, що необхідних передумов для розгляду питання про оформлення та видачу паспорта громадянина України у територіального органу УДМС не було, у зв`язку з чим розгляд поданої позивачем заяви відповідно до Закону України "Про звернення громадян" з роз`ясненням законодавчо визначеного алгоритму дій, необхідного для отримання паспорта громадянина України, не є порушенням прав позивача та його неповнолітньої дитини з боку відповідача. Подібний правовий висновок із такого ж питання був висвітлений у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 260/687/19.

Втім, на думку суду, визначальним при вирішення даного спору є не стільки дотримання позивачем порядку та форми звернення до відповідача, як відсутність у позивача на даний час права на отримання паспорта у формі книжечки відповідно до Положення від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, у зв`язку з недосягненням 16-річного віку, з якого можлива видача такого паспорта.

Так, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону від 20.11.2012 за № 5492-VI, після досягнення 14-річного віку видається паспорт громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Однак, в даному випадку неповнолітня дитина ОСОБА_2 бажає отримати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням згоди на обробку своїх персональних даних, право на отримання якого у відповідності до п. 2 Положення від 26.06.1992 № 2503-ХІІ та п. 3 розділу 1 Тимчасового порядку № 456 виникає у особи лише після досягнення нею 16-річного віку.

Разом з тим судом безспірно встановлено та підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження неповнолітнього ОСОБА_2 , що станом як на день звернення до 3-го міського відділу УДМС України у Вінницькій області із заявою про видачу йому паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, так і на день звернення з цим позовом до суду, неповнолітньому ОСОБА_2 виповнилося лише повних 14 років.

Натомість, як уже наголошувалось судом вище, Положенням від 26.06.1992 № 2503-ХІІ визначено, що паспорт громадянина України у формі книжечки видається кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку.

З огляду на зазначене, суд вважає, що звернення щодо видачі неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення від 26.06.1992 № 2503-ХІІ є передчасним, а тому у відповідача відсутні законні підстави для видачі такого паспорта.

Доводи позивача щодо необхідності застосування при вирішення цієї справи висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) від 19.09.2018 суд не приймає до уваги, оскільки застосування правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у вказаній вище постанові та, як наслідок, задоволення позову, було б можливо у тому разі, коли би неповнолітня ОСОБА_6 після досягнення 16-річного віку звернулася б до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України із проханням надання їй паспорт у формі книжечки, у зв`язку із відмовою в обробці персональних даних та надала усі необхідні для цього документи. Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постановах від 04.03.2020 у справі № 260/687/19, від 25.06.2020 у справі № 620/2555/19.

За таких обставин суд вважає, що заявлені позовні вимоги позивача не є обґрунтованими, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.

Як зазначено у частині 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач у межах спірних правовідносин діяв у чіткій відповідності до положень діючого законодавства, а також не порушив прав позивача, що, відповідно, унеможливлює захист таких прав та задоволення заявлених позовних вимог. При цьому, вчинення відповідачем дій про які просить позивач свідчитиме про вихід відповідачем за межі наданих повноважень та порушення відповідних норм права, що не є допустимим.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстав для відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору не має.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

відмовити у задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_2 ) в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )

Відповідач: Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (вул. Пирогова, 4, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 37836770)

Відділ №3 у м. Вінниця Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (вул. О. Довженка, б.73, м. Вінниця, Вінницька обл., 21019)

Суддя Комар Павло Анатолійович