Рішення № 103153075, 22.12.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

22 грудня 2021 р. Справа №120/6741/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Копчинської Ю.В.,

за участю сторін:

представника позивача: Якименка О.О.,

представника відповідача: Ліскова А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування рішення та поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , у яких, позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення 8 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради від 08.06.2021 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Уланівської сільської ради ОСОБА_1 » та «Про обрання секретаря Уланівської сільської ради»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря Уланівської сільської ради 8 скликання;

- стягнути з Уланівської сільської ради на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 09.06.2021 по дату винесення рішення судом;

- стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Уланівської сільської ради.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначила, що 08.06.2021 рішенням 8 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради достроково припинено повноваження секретаря Уланівської сільської ради ОСОБА_1 у зв`язку із порушенням Присяги посадової особи місцевого самоврядування (стаття 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).

Позивач вважає, що рішення 8 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради від 08.06.2021 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Уланівської сільської ради ОСОБА_1 » прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, формування порядку денного сесії та підготовки проектів рішень ради на розгляд сесії, а також був порушений і сам порядок прийняття рішення радою, а саме, для припинення служби в органах місцевого самоврядування необхідне виникнення, передбачених законом підстав, перелік яких не є виключним і застосовується для прийняття відповідного рішення ради про дострокове припинення повноважень секретаря ради.

Проте, у оскаржуваному рішенні про припинення повноважень секретаря міської ради не зазначено жодних конкретних підстав або мотивів дострокового припинення повноважень секретаря.

Зокрема, не зазначено жодної передбаченої статтею 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" підстави припинення публічної служби, яка б давала можливість прийняти обґрунтоване рішення про дострокове припинення повноважень секретаря ради. Не наведено конкретних випадків здійснення Позивачем порушень, не вказано в чому саме проявилося невиконання чи неналежне виконання нею як секретарем ради службових обов`язків, що могло бути підставою для визнання її роботи незадовільною.

Позивач наголошує, що нею прийнято розпорядження про скликання сесії на 08.06.2021, однак ранком в день сесії остання була госпіталізована в реанімаційне відділення лікарні. Попри зазначені обставини, сесію було проведено та прийняті рішення про звільнення позивача та обрано нового секретаря ради. Відтак вважає, що сесія скликана позивачем, як тимчасово виконуючою обов`язків Уланівського сільського голови, а, отже, позивач мала головувати на сесії, а її відсутність - є підставою для перенесення сесії.

Також звертає увагу суду, що питання про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради не носить надтерміновий характер та не є винятковим випадком для зібрання сесії в недотримання загальної процедури. Констатує факт відсутності аудіо запису проведення сесії. Враховуючи вищезазначені порушення, позивач звернулась за захистом своїх прав із даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 01.07.2021 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.07.2021.

На адресу суду 22.07.2021 надійшов Відзив на позов у якому представник відповідача заперечує проти позовних вимог та просить суд повністю відмовити у задоволенні позовної заяви.

Щодо обґрунтованості рішення сесії 8 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради від 08.06.2021 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Уланівської сільської ради ОСОБА_1 » та «Про обрання секретаря Уланівської сільської ради». Фактично Позивача було звільнено у зв`язку із систематичним невиконанням посадових обов`язків та вчиненням останнім грубих порушень.

Зокрема, це підтверджується тим, що на сайті Уланівської сільської ради були опубліковані проекти рішень 4 сесії 8 скликання від 30.03.2021, а саме: «про зміну засновників та найменування позашкільної навчальної установи «Центр дитячої та юнацької творчості» Уланівської сільської ради; «про зміну засновників та найменування позашкільної навчальної установи «Станція Юннатів» Уланівської сільської ради; «про зміну засновників та найменування комунального закладу «Уланівська дитяча музична школа» Уланівської сільської ради.

Під час розгляду на сесії цього питання порядку денного жодних змін до проектів рішень не вносилось. Однак в опублікованих на офіційному веб-сайті Уланівської сільської ради рішенні №48; №49; №51 містились зовсім інакші відомості та дані ніж ті котрі були фактично проголосовані депутатами на сесії.

На переконання відповідача наявне системне зловживання, а саме підробка посадовою особою секретарем Уланівської сільської ради ОСОБА_1 рішень 4-ї сесії Уланівської сільської ради 8 скликання від 30.03.2021, а саме, рішень №48, №249, №51, що в свою чергу, свідчить про порушення Позивачем Присяги передбаченої статтею 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, судове засідання 27.07.2021 відкладено на 04.08.2021.

30.07.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній не погоджується із твердженнями відповідача зазначеними у відзиві на позовну заяву з підстав, які більшою мірою зазначені у позовній заяві.

Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні 04.08.2021 оголошено перерву до 19.08.2021, для надання додаткових доказів.

19.08.2021 від представника позивача надійшла заява - пояснення аналогічного змісту що і позовна заява.

Протокольними ухвалами від 19.08.2021, винесеними без виходу до нарадчої кімнати, клопотання про допит свідків задоволено, долучено до матеріалів справи додаткові докази залишено без розгляду та повернуто відповідачу клопотання про витребування додаткових доказів, та судове засідання 19.08.2021 відкладено на 23.09.2021.

Ухвалою суду від 23.09.2021 клопотання представника Відповідача про витребування додаткових доказів у справі, задоволено частково. З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, постановлення законного та обґрунтованого рішення, витребувано у комунального некомерційного підприємства "Хмільницька центральна лікарня" Хмільницької міської ради та зобов`язано надати у строк до 11.10.2021, документи. Відкладено підготовче судове засідання у справі. Ухвалою суду від 13.10.2021 відкладено судовий розгляд на 02.11.2021.

Протокольними ухвалами від 02.11.2021, винесеними без виходу до нарадчої кімнати, у задоволенні клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи відмовлено, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10.11.2021.

Протокольною ухвалою від 10.11.2021, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.11.2021 оголошено перерву до 23.11.2021.

23.11.2021 від представника позивача надійшла заява - пояснення аналогічного змісту що і позовна заяв.

У судовому засіданні 23.11.2021 допитано в якості свідка ОСОБА_3 , який працював на посаді керівника апарату Уланівської сільської ради. Свідок пояснив, що всі структури, штатний розклад установ, навчальних закладів до прийняття рішення радою, погоджувались з керівниками цих закладів та депутатськими комісіями. З проектом рішення 30.03.2021 депутати ознайомились перед самим початком сесії. 08.06.2021 ОСОБА_1 була хвора і не мала змоги фізично бути присутньої на сесії, про що повідомили окремі депутати на сесії. Вважає, що як секретар ради ОСОБА_1 мала право проводити сесію 08.06.2021.

Свідок ОСОБА_4 , який працював на посаді заступника міського голови Уланівської сільської ради, пояснив, що вчинені незаконні дії з боку окремих депутатів ради були направлені, на його думку, на отримання не у конституційний спосіб керівних посад у керівництві Уланівської сільської ради. ОСОБА_1 є фахівцем і працювала відповідально на посаді. З приводу недовіри, що висловили депутати ОСОБА_1 , йому відомо, що службова перевірка не проводилась.

Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, судове засідання 23.11.2021 відкладено на 22.12.2021.

У судовому засіданні Позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та, посилаючись на доводи позовної заяви і заперечення, просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача, в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 в судові засідання не з`являвся, надавши клопотання про проведення засідань без його участі. Позов вважає необґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне. ОСОБА_1 була депутатом Уланівської сільської ради, що підтверджується посвідченням депутата від 09.02.2021.

Рішенням 1 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради від 09.02.2021 за №4 ОСОБА_1 обрано секретарем Уланівської сільської ради (надалі - Позивач) на строк повноважень Уланівської сільської ради.

Рішенням 5 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради від 07.04.2021 за №83 покладено тимчасове виконання обов`язків Уланівського сільського голови на секретаря Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_1 з 07.04.2021 до початку повноважень сільського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії сільської ради, обраної на чергових виборах (п.1).

Рішенням 8 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради від 08.06.2021 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Уланівської сільської ради ОСОБА_1 » та «Про обрання секретаря Уланівської сільської ради», прийнято рішення про дострокове припинення повноважень секретаря Уланівської сільської ради ОСОБА_1 та обрано секретарем Уланівської сільської ради ОСОБА_2 .

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.

Україна є демократичною, правовою державою, в якій визнається і гарантується місцеве самоврядування, що є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (статті 1, 7, частина перша статті 140 Конституції України).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина третя статті 140, частина перша статті 144 Конституції України).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені також у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Частиною першою статті 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначає Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Частиною третьою статті 7 вказаного закону встановлено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Таким чином, приписи цього закону є спеціальними до спірних правовідносин, які виникли з приводу проходження особою публічної служби, а тому мають пріоритетне застосування. За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

У відповідності до ч. 2 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», - сільський голова головує на пленарних засіданнях ради. У випадках відсутності голови - секретар ради.

Частинами 4, 6, 9-11 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

У разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради

У разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб`єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.

Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради.

Аналогічні положення містяться в Регламенті Уланівської сільської ради 8 скликання (статті 22, 32).

Суд зазначає, що у даному випадку, відсутні вищевказані обставини для відкриття та проведення сесії ради депутатом, оскільки т.в.о сільського голови, секретар скликала сесію на вимогу депутатів та постійної комісії ради. Це підтверджується тим, що позивач прийняла та оприлюднила 07.06.2021 розпорядження про скликання сесії на 08.06.2021 на 10 годину.

А, отже, у відповідності до вимог ч.2 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» позивач, як т.в.о сільського голови та секретар, і тільки позивач повинна була головувати на сесії.

Неприбуття т.в.о сільського голови, секретаря на сесію, у зв`язку з хворобою, що підтверджується випискою за №5276 із медичної карти стаціонарного хворого від 09.06.2021, довідкою непрацездатності за №64 від 09.06.2021 - є підставою для перенесення сесії.

Законом та Регламентом не передбачено, що при неприбутті голови, секретаря, сесія відбувається під головуванням одного із депутатів.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що “діюче законодавство України не містить норми права, котра б передбачала відкладення чи перенесення сесії ради у випадку неприбуття на неї секретаря чи голови ради ”, оскільки воно спростовується вищезазначеними нормами та вимогами:

- статті 19 Конституції України, згідно якої - органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

- статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно якої - сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Проведення сесії під головування депутата ОСОБА_5 та прийняття рішень на сесії про звільнення позивача та обрання нового секретаря ради, на думку суду, є неправомірним.

Також, у відповідності до статей 75, 76 Регламенту Уланівської сільської ради 8 скликання, матеріали сесії складаються з протоколу та аудіо запису сесії. Аудіо запис сесії здійснюється за допомогою сучасних технічних пристроїв та зберігається на електронних носіях у секретаря Ради упродовж роботи ради, яка затвердила Регламент, та протягом року після завершення її роботи. Депутату на його звернення упродовж трьох робочих днів надається аудіо запис сесії на його електронні носії.

Однак судом встановлено, що, аудіо запис сесії відсутній, що підтверджується листом т.в.о. сільського голови, секретаря сільської ради Гоцуляка О.В. від 14.06.2021.

А, отже, відсутність аудіо запису сесії вказує на те, що сесія та рішення, які прийняті на ній, прийняті з відповідними процедурними порушенням відповідно до Регламенту ради. Суд дійшов висновку, що у протоколі сесії, який міститься в матеріалах справи, не відображено у якій послідовності відбувались події, виступи на сесії 8 червня 2021 року.

Окрім цього, Позивач, як т.в.о. сільського голови, у відповідності до ч.4 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.62 Регламенту Уланівської сільської ради 8 скликання, мала право у п`ятиденний строк з моменту прийняття рішення сесією, його зупинити (накласти вето).

І цим позивач скористувалася - винесла розпорядження від 09.06.2021, яким зупинила рішення Уланівської сільської ради від 08.06.2021 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Уланівської сільської ради ОСОБА_1 » та «Про обрання секретаря Уланівської сільської ради», в свою чергу, скликавши позачергову сесію Уланівської сільської ради 8 скликання на 22.06.2021 о 10 годині для повторного розгляду рішень ради.

Вказане розпорядження оприлюднене на офіційному сайті Уланівської сільської ради 09.06.21 о 08:29 год. на сесії ради 09.06.2021 та розіслано на адреси голови Хмільницької районної ради, голови Вінницької обласної ради, голови Хмільницької районної державної адміністрації.

Заперечуючи право позивача на зупинення рішення сесії, відповідач посилається на те, що «таке рішення Позивача прийняте в конфлікті інтересів, оскільки остання фактично намагалася зупинити рішення котрим припинялись її повноваження».

Проте, суд наголошує, що ні законом ні регламентом не передбачено будь - яких винятків, зокрема, голова може зупиняти навіть і ті рішення, які безпосередньо його стосуються.

Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення зупинені у встановленому законом порядку, а, отже, позивач не могла були звільнена, а третя особа ОСОБА_2 зайняти посаду секретаря ради.

Відповідно до правових позицій, викладених в постановах Верховного Суду:

- від 18 грудня 2019 року, справа №813/5033/17, голова сільської, селищної, міської ради може свої розпорядженням зупиняти рішення ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття та вносити їх на повторний розгляд відповідної ради, який має бути проведений у двотижневий строк. Право накладати вето на рішення відповідної ради належить до дискреційних повноважень голови цієї ради, яке, в подальшому, може бути подолане самою радою. Таким чином, суд не вправі надавати оцінку підставам для накладення такого вето, викладеним у зауваженнях голови ради;

- від 27 квітня 2020 року, справа №381/329/17, голова сільської, селищної, міської ради може своїм розпорядженням зупиняти рішення ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття і вносити їх на повторний розгляд відповідної ради, який має бути проведений у двотижневий строк.

Разом з тим, вищезазначені норми не містять прямого зобов`язання щодо одночасного внесення на повторний розгляд ради відповідного рішення, а лише встановлюють двотижневий строк, в межах якого воно має бути переглянуте разом із зауваженнями голови ради.

Одночасно, право накладати вето на рішення відповідної ради належить до дискреційних повноважень голови цієї ради, яке, в подальшому, може бути подолане самою радою. Отже, суд не вправі надавати оцінку підставам для накладення такого вето.

Окремо слід зазначити, що п.4 ч.1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання про обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з частиною п`ятою статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.

Разом з тим, статтею 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" встановлені підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування, які можуть бути як загальними, що передбачені Кодексом законів про працю України, так і спеціальними, що визначені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі: порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).

Таким чином, вказаний перелік підстав припинення служби в органах місцевого самоврядування, який не є виключним має бути юридичною підставою для прийняття відповідного рішення ради про дострокове припинення повноважень секретаря ради.

Однак, як встановлено судом, у рішенні про припинення повноважень секретаря міської ради не зазначено наявних достатніх підстав або мотивів дострокового припинення повноважень. Зокрема, не вказано в чому саме проявилося невиконання чи неналежне виконання нею як секретарем ради службових обов`язків, що могло бути підставою для визнання її роботи незадовільною; який негативний вплив на роботу ради чинила секретар ради ОСОБА_1 .

Не зазначено жодної передбаченої статтею 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" підстави припинення публічної служби, яка б давала можливість прийняти обґрунтоване рішення про дострокове припинення повноважень секретаря ради.

Суд зазначає, що посада секретаря ради є виборною, на яку особа обирається міською радою, а тому, при визначенні підстав і критеріїв, як обрання на посаду, так і звільнення з неї (дострокового припинення повноважень) відповідна рада має певну дискрецію (розсуд) у вирішенні цих питань.

При цьому, суд звертає увагу, що здійснення таких дискреційних повноважень, як дострокове припинення повноважень секретаря ради, має відбуватися в рамках встановленої процедури дострокового припинення повноважень з дотриманням критеріїв правової (справедливої) процедури, як складової принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України) і принципу законності (частина друга статті 19 Конституції України).

Правова (справедлива) процедура, яка спрямована на справедливе ставлення суб`єкта владних повноважень до особи, якраз передбачає вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. У разі відсутності таких вимог, які й власне виступають критеріями правомірності дій суб`єкта владних повноважень у спеціальних законах, такими критеріями якраз можуть виступати приписи частини другої статті 2 КАС України, які спрямовані на обмеження дискреції суб`єкта владних повноважень.

Указані приписи передбачають, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись зазначеними критеріями, можна зробити висновок, що оскаржуване рішення прийнято необґрунтовано, тобто, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) суб`єкта владних повноважень. Саме обґрунтоване рішення спрямоване на захист особи від свавілля, тобто, орган повинен зазначити причини його прийняття, навести підстави та достатні аргументи для його прийняття. Обґрунтоване рішення - показати стороні, що її дійсно почули, а також воно дає можливість особі оскаржити його, що й визначає справедливе ставлення суб`єкта владних повноважень до особи.

Окрім цього, суд не погоджується із посиланнями відповідача як на підставу дострокового припинення повноважень ОСОБА_1 , як секретаря Уланівської сільської ради - порушення Присяги (п.1 ст.20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»), яке полягало у систематичному невиконанні посадових обов`язків, вчиненням останньою грубих порушень та системного зловживання, а саме, підробка рішень 4 сесії Уланівської сільської ради 8 скликання від 30.03.2021 (№48, N249, №51), оскільки у матеріалах справи відсутнє підтвердження зазначеного факту. Сторонами у справі не заперечується, що службове розслідування стосовно Позивача не здійснювалось.

Разом з цим, згідно Порядку проведення службового розслідування стосовно уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції” прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування може бути проведене службове розслідування у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах самоврядування.

Відповідно до п.8 вказаного Порядку за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються:

- факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;

- заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування;

- висновки службового розслідування, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру;

- обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що за результатами розгляду акта службового розслідування керівник органу приймає у десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування.

Таким чином, акт ретельного службового розслідування є документом, який містить загальні відомості щодо такого розслідування, обставини справи, пояснення, іншу інформацію щодо допущених порушень службової дисципліни, пропозиції щодо застосування заходів стягнення.

Відповідно до правової позиції Верховного суду у Постанові справа №1570/7876/12 від 17.04.2019 передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування. Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постановах від 21.05.2013, 04.06.2013. та 09.07.2013 (справи №21-403а12, № 21-167а13, № 21-217а13 відповідно).

Дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Відповідно до правової позиції Верховного суду у справі №826/10854/17 порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це у сукупності несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Отже, звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

Порушення Присяги віднесено законодавцем до окремої та спеціальної підстави припинення публічної служби приписами ч.1 ст.20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», де зазначено, що, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі, зокрема, порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої ст.11 цього Закону.

У Постанові Верховного Суду України від 09.07.2013 у справі № 21-217а13 міститься низка правових висновків стосовно суті та змісту діяння особи, яке кваліфікується як порушення Присяги.

Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Суд прийшов до висновку, що із оскаржуваних рішень та протоколу 8 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради, порушення присяги та грубого порушення позивачем ОСОБА_1 законодавства, а також підробку посадовою особою секретарем Уланівської сільської ради Задорожнюк Ларисою Григорівною рішень 4 сесії Уланівської сільської ради 8 скликання від 30.03.2021, а саме рішень №48, №249, №51, судом не встановлено.

Також обов`язковою передумовою звільнення Позивача у в зв`язку із порушенням Присяги, мали бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, яке Уланівською сільською радою не проводилось, що є також грубим порушенням прав ОСОБА_1 , як громадянина України так і виконуючого обов`язки секретаря ради.

Окремо суд звертає увагу, що Позивач не була присутня, в зв`язку із хворобою, при винесенні рішень 8 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради від 08.06.2021 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Уланівської сільської ради ОСОБА_1 » та «Про обрання секретаря Уланівської сільської ради», чим порушено її право на публічний захист своїх інтересів, доведеність до депутатів ради своєї позиції з питань, що стосувались особисто позивача.

Таким чином, враховуючи усе вищенаведене, а саме те, що чинним законодавством передбачено, що обрання та звільнення з посади секретаря ради здійснюється згідно з визначеними Регламентом цієї ради правилами, а у судовому засіданні підтверджено факт порушень відповідачами вимог Регламенту, прийнявши до уваги також те, що у порушення ч.2 ст.77 КАС відповідачами жодним чином не доведено правомірність винесеного та оскаржуваного рішення, суд робить висновок про протиправність рішень 8 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради від 08.06.2021 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Уланівської сільської ради ОСОБА_1 » та «Про обрання секретаря Уланівської сільської ради» та як насідок, доцільність їх скасування.

Щодо вимог про поновлення позивача на посаді секретаря Уланівської сільської ради 8 скликання, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Конституції України та статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 2 статті 21 та частиною 1 статті 23 Загальної декларації прав людини кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині 1 статті 235 та статті 240-1 Кодексу законів про працю України, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 року № 9 при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

У випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (частина 2 статті 235 Кодексу законів про працю України).

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність та скасування рішень 8 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради від 08.06.2021 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Уланівської сільської ради ОСОБА_1 » та «Про обрання секретаря Уланівської сільської ради», порушені права позивача, враховуючи вимоги частини 2 статті 40 та частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України, підлягають відновленню шляхом поновлення на посаді секретаря Уланівської сільської ради 8 скликання», з 09.06.2021, оскільки останнім робочим днем був 08.06.2021.

Щодо вимоги про стягнення з Уланівської сільської ради на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 09.06.2021 по дату винесення рішення судом, суд зазначає.

Частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 у справі №21-395а13 зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі за текстом Порядок №100).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 за №13 зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Згідно з пунктом 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як свідчить довідка про доходи середньоденна заробітна плата позивача за останні два календарні місяці роботи перед звільненням склала 651,53 грн.

Період вимушеного прогулу за період 09.06.2021 по 22.12.2021 включно в робочих днях складає 135 дні (червень - 14, липень - 22, серпень - 19, вересень - 22, жовтень - 20, листопад - 22, грудень - 16).

Таким чином, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає: 651,53 грн * 135 = 87956,55 грн (сума вказана без утримання податків та інших обов`язкових платежів).

Що стосується процесуального питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то суд при його вирішенні керується наступними мотивами.

Про витрати на професійну правничу допомогу зазначено у статті 134 КАС України.

Так, частиною 1 цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено, що в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано докази, що підтверджує оплату в розмірі 20000 грн за надані адвокатські послуги. Відтак, надання вказаних адвокатських послуг повністю підтверджується матеріалами справи і, на думку суду, є доведеним, а витрати є фактичними і неминучими, їхній розмір - обґрунтованим.

Однак, з аналізу матеріалів справи, суд вважає, що суть справи, обсяг робіт та час, витрачений адвокатом Якименко О.О. на виконання робіт, є неспівмірними з розміром понесених позивачами витрат на правничу допомогу.

Крім того, належним буде наголосити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З огляду на викладене, враховуючи документи, надані представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а також на сталу судову практику у даній категорії справ, виходячи з реальності витрат на професійну правничу допомогу, обставин справи, складності справи, часу, затраченого на послуги адвоката, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про розподіл судових витрат в частині понесених позивачами витрат на професійну правничу та стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на суму 10000 грн., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

Враховуючи вищевикладене, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, за умови об`єктивного дослідження доказів, з урахуванням вимог чинного законодавства, за принципом змагальності сторін, за умови підтвердження факту обставин, на які посилався позивач у своєму позові, та відсутності належних та допустимих доказів правомірності прийняття оспорюваного рішення відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість, доведеність та необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 8 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області № 01-08/21 від 08 червня 2021 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Уланівської сільської ради ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області 8 скликання з 09.06.2021.

Стягнути з Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.06.2021 по 22.12.2021 включно в сумі 87956,55 грн (вісімдесят сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 55 коп.) з відрахуванням при його виплаті податків, інших загальнообов`язкових платежів та виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн (десять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач - Уланівська сільська рада Хмільницького району Вінницької області (Код ЄДРПОУ-04331834, 22032, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Уланів, вул. Миру, 9);

Третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: