Рішення № 103152467, 21.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/15392/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миргородської міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Миргородська міська рада Полтавської області (надалі також відповідач) про: визнання протиправним та скасування рішення Миргородської міської ради Полтавської області від 02.06.2021 №260 (пункт 19) "Про відмову громадянам у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" в частині відмови позивачу у видачі дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ - 01.03); зобов`язання Миргородської міської ради Полтавської області повторно розглянути заяву (клопотання) позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ - 01.03), місце розташування якої: Полтавська область, Миргородський район, Миргородська територіальна громада (колишня територія Слобідської сільської ради), за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 5323287500:00:005:0074, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Позовна заява зареєстрована канцелярією суду 19 листопада 2021 року за вх.№73796/21.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Миргородської міської ради Полтавської області від 02.06.2021 №260 (пункт 19) "Про відмову громадянам у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ - 01.03), місце розташування якої: Полтавська область, Миргородський район, Миргородська територіальна громада (колишня територія Слобідської сільської ради) у зв`язку з відсутністю генерального плану населеного пункту та плану зонування території. Позивач вважає, що відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є незаконною, оскільки підстава для відмови неаргументована та не відповідає положенням Земельного кодексу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/15392/21, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні), витребувано докази від відповідача та встановлено строк для їх надання до суду.

13 грудня 2021 року до суду надійшов відзив Миргородської міської ради /а.с. 19-21/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що прийняте рішення відповідає вимогам закону, оскільки в межах населеного пункту с. Слобідка Миргородського району не розроблена містобудівна документація.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 звернувся до Миргородської міської ради із заявою від 17.03.2021 (вхідний №5377 від 18.03.2021) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою с. Слобідка для ведення особистого селянського господарства з метою посвідчення права власності на земельну ділянку із земель комунальної власності, орієнтовний розмір 2,00 га /а.с. 27/.

До вказаної заяви позивачем було додано: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки /зворот а.с. 28/, лист Відділу у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №301/172-21 від 04.03.2021 /а.с. 28/, копію витягу з паспорта позивача та копію картки платника податків /а.с. 29/, копію довідки про участь особи у здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення №24 від 03.01.2020 /а.с. 30/, копію посвідчення учасника бойових дій /зворот а.с. 30/.

За результатами розгляду цієї заяви ОСОБА_1 від 17.03.2021 (вхідний №5377 від 18.03.2021) рішенням восьмої сесії восьмого скликання Миргородської міської ради від 02.06.2021 №260 "Про відмову громадянам у наданні дозволів на розроблення документації із землеустрою" (пункт 19) відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: с. Слобідка, Миргородський район, площею 2,0000 га, цільового призначенням - для ведення особистого селянського господарства, з метою оформлення права власності на земельну ділянку, у зв`язку з недотриманням вимог пункту 3 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме, відсутністю генерального плану населеного пункту та плану зонування території /а.с. 26/.

Позивач не погодився рішенням восьмої сесії восьмого скликання Миргородської міської ради Полтавської області № 260 від 02 червня 2021 року в частині пункту 19 та звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню восьмої сесії восьмого скликання Миргородської міської ради Полтавської області № 260 від 02 червня 2021 року в частині пункту 19, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (надалі - ЗК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до приписів частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За приписами частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови. Невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо.

При цьому чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до Миргородської міської ради із заявою від 17.03.2021 (вхідний №5377 від 18.03.2021) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою с. Слобідка для ведення особистого селянського господарства з метою посвідчення права власності на земельну ділянку із земель комунальної власності, орієнтовний розмір 2,00 га /а.с. 27/.

До вказаної заяви позивачем було додано: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки /зворот а.с. 28/, лист Відділу у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №301/172-21 від 04.03.2021 /а.с. 28/, копію витягу з паспорта позивача та копію картки платника податків /а.с. 29/, копію довідки про участь особи у здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення №24 від 03.01.2020 /а.с. 30/, копію посвідчення учасника бойових дій /зворот а.с. 30/.

Отже, позивачем у своїй заяві зазначено цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовний розмір, надано необхідний пакет документів, у тому числі, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Спірним рішенням відмовлено у наданні позивачу відповідного дозволу виключно з мотивів відсутності генерального плану населеного пункту та плану зонування території.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

За приписами статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; план зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.

Згідно з приписами статей 17, 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

План зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.

Таким чином, генеральний план населеного пункту та план зонування території розробляється для містобудівних потреб та затверджується органами місцевого самоврядування та виконавчими органами рад відповідно.

Згідно з приписами статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним або юридичним особам для містобудівних потреб допускається за умови, що відповідні земельні ділянки розташовані в межах території, щодо якої затверджено принаймні один із таких видів містобудівної документації на місцевому рівні: комплексний план, складовою частиною якого є план зонування території; генеральний план населеного пункту, складовою якого є план зонування території; план зонування території як окремий вид містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель"; детальний план території.

Отже, вказаною нормою, на яку посилається відповідач, передбачена заборона передачі у власність чи користування земельних ділянок для містобудівних потреб, тоді як в даному випадку позивач подав заяву від 17.03.2021 (вхідний №5377 від 18.03.2021) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства /а.с. 27/, а не для містобудівної потреби, тому посилання відповідача в спірному рішенні на відсутність містобудівної документації (генерального плану населеного пункту та плану зонування території) є необґрунтованим.

Крім того, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є правовстановчим документом на земельну ділянку.

Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про передачу її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку вказаного проекту.

Передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №360/2334/17.

В силу приписів статті 118 ЗК України підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, сама по собі відсутність генерального плану населеного пункту та плану зонування території, який є складовою генерального плану, не свідчить про невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам таких неіснуючих генерального плану населеного пункту чи плану зонування території.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження невідповідності місця розташування обраної позивачем земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, а отже, відповідачем не доведено правовірності оспорюваного рішення.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому рішення восьмої сесії восьмого скликання Миргородської міської ради Полтавської області від 02 червня 2021 року №260 "Про відмову громадянам у наданні дозволів на розроблення документації із землеустрою" в частині пункту 19 про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: с. Слобідка Миргородського району, площею 2,0000 га, цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ-01.03) є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд враховує, що у спірних відносинах відповідач у порядку, встановленому законом, не розглянув відповідне питання та не надав оцінки поданим позивачем документам, обмежившись констатацією відсутністю генерального плату населеного пункту та плану зонування території.

Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, з урахуванням частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення восьмої сесії восьмого скликання Миргородської міської ради Полтавської області від 02 червня 2021 року №260 "Про відмову громадянам у наданні дозволів на розроблення документації із землеустрою" в частині пункту 19, про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: с. Слобідка Миргородського району, площею 2,0000 га, цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ-01.03) та зобов`язати Миргородську міську раду Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 березня 2021 року (вхідний №5377 від 18 березня 2021 року) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою с. Слобідка, для ведення особистого селянського господарства з метою посвідчення права власності на земельну ділянку із земель комунальної власності, орієнтовний розмір 2,00 га, з урахуванням висновків суду.

Вимога позивача, як обраний позивачем спосіб захисту свого права, про зобов`язання Миргородської міської ради Полтавської області повторно розглянути заяву (клопотання) позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ - 01.03), місце розташування якої: Полтавська область, Миргородський район, Миргородська територіальна громада (колишня територія Слобідської сільської ради), за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 5323287500:00:005:0074, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом, задоволенню не підлягає, оскільки предметом позову у цій справі, що розглядається, є визнання протиправним та скасування рішення Миргородської міської ради Полтавської області від 02.06.2021 №260 (пункт 19) "Про відмову громадянам у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" в частині відмови позивачу у видачі дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ - 01.03), яке прийняте відповідачем за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 17 березня 2021 року (вхідний №5377 від 18 березня 2021 року) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою с. Слобідка, для ведення особистого селянського господарства з метою посвідчення права власності на земельну ділянку із земель комунальної власності, орієнтовний розмір 2,00 га, а не заяви ОСОБА_1 від 14.06.2021 з додатками /а.с. 4-7/, яка, як встановлено шляхом порівняння графічних матеріалів /а.с. 7 та зворот а.с. 28/, стосується іншої земельної ділянки, місце розташування якої не збігається із земельною ділянкою, що зображена на графічному матеріалі, доданому до заяви ОСОБА_1 від 17 березня 2021 року (вхідний №5377 від 18 березня 2021 року).

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 229, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Миргородської міської ради Полтавської області (ідентифікаційний код 21051131, вул. Незалежності, 17, м. Миргород, Полтавська область, 37600) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення восьмої сесії восьмого скликання Миргородської міської ради Полтавської області від 02 червня 2021 року №260 "Про відмову громадянам у наданні дозволів на розроблення документації із землеустрою" в частині пункту 19 про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: с. Слобідка Миргородського району, площею 2,0000 га, цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ-01.03).

Зобов`язати Миргородську міську раду Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 березня 2021 року (вхідний №5377 від 18 березня 2021 року) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою с. Слобідка, для ведення особистого селянського господарства з метою посвідчення права власності на земельну ділянку із земель комунальної власності, орієнтовний розмір 2,00 га, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Сич