Рішення № 103152461, 26.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 26 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/12319/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" (Військова частина 1492) до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 9514,24 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у вересні 2020 року відповідача прийнято на військову службу за контрактом на проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, у зв`язку із чим йому виплачено одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту у розмірі 18918,00 гривні. Наказом "Про особовий склад" № 392-ОС від 29 вересня 2020 року, звільненого з військової служби ОСОБА_1 , виключено зі списків особового складу загону. У зв`язку з нездійсненням повного розрахунку з прикордонним загоном у відповідача виникло зобов`язання щодо повернення коштів у розмірі 9514,24 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 03 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів на спростування доводів позовної заяви не надав.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Наказом від 28 вересня 2021 року відповідача зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення Військової частини 1492. На підставі наказу № 392-ос про особовий склад від 29 вересня 2020 року ОСОБА_1 приступив до виконання службових обов`язків за посадою інспектора прикордонної служби 2 категорії першої групи паспортного контролю другого відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Бориспіль-1" І категорії (тип А), ВОС - 108932Р.

Позивачу виплачено одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту 18918,00 грн., а також ОСОБА_1 забезпечено речовим майном.

У зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту про проходження служби, останній відповідачем достроково розірвано, виключено ОСОБА_1 із списків особового складу та всіх видів забезпечення, про що видано наказ по ОКПП "Київ" № 303-ос по особовому складу від 23 липня 2021 року. Зазначений наказ відповідачем не оскаржувався.

В результаті дострокового розірвання контракту з вини відповідача, у ОСОБА_1 утворилась заборгованість з відшкодування витрат позивача на речове забезпечення та одноразову допомогу після укладення першого контракту розмір яких станом на дату звернення до суду з цим позовом складає 9514,24 грн.

У зв`язку з невідшкодуванням відповідачем зазначених витрат у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ), здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни.

Статтею 2 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права га обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 3 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України, "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Порядок та умови проходження військової служби громадянами України в Державній прикордонній службі України визначені Законами України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року, "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XIІ від 20 грудня 1991 року, Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента № 1115/2009 від 29 грудня 2009 року.

Відповідно до абзацу 1 статті 1-1 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011- XII), законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ зазначено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

З 01 березня 2018 року підлягала застосуванню, відповідно до пункту 4 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року № 854/32306 (далі - Інструкція № 558).

Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції № 558, ця інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби).

Цю Інструкцію розроблено відповідно до Законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про Державну прикордонну службу України", постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх", постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, які визначають види та розміри надбавок для виплат військовослужбовцям.

Главою 5 розділу IV Інструкції № 558 визначено порядок виплати та повернення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям після укладення ними першого контракту.

Пункт 1 глави 5 розділу IV Інструкції № 558 закріплює, що одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується військовослужбовцям після укладення ними першого контракту з особами: які приймаються на посади сержантського і старшинського складу. Грошова допомога виплачується в таких розмірах: особам сержантського і старшинського складу - дев`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року.

Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Інструкції № 558 грошова допомога виплачується після дня набрання чинності першим контрактом, передбаченим пунктом 23 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115, на підставі наказів відповідних начальників (командирів) органів Держприкордонслужби про призначення на посаду та вступ до виконання обов`язків за цією посадою.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, ОСОБА_1 нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту в розмірі 18918,00 грн.

Пункту 4 глави 5 Розділу IV Інструкції № 558 передбачено, що у разі звільнення військовослужбовців, зазначених у пункті 1 цієї глави, з військової служби до закінчення строку служби за першим контрактом у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов`язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про запобігання корупції", через службову невідповідність, у зв`язку з позбавленням військового звання в дисципліна/тому порядку грошова допомога підлягає стягненню з них у сумі, обчисленій, ураховуючи кількість повних календарних місяців пропорційно часу, який залишився до закінчення дії контракту.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає некомпенсована останнім сума грошової допомоги після укладення першого контракту в розмірі 5676,60 грн.

Пунктом 15 Інструкції про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 31 жовтня 2016 року № 1132, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2016 року № 1536/29666 врегульовано, що у разі звільнення військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом, через службову невідповідність, систематичне невиконання умов контракту, обвинувальний вирок суду, то набрав законної сили, яким військовослужбовцю призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі, у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов`язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про запобігання корупції", чи позбавлення права займати певні посади вартість виданих йому предметів речового майна, строк носіння яких не закінчився, утримується з нього з урахуванням зносу.

Довідкою-розрахунком № 131 від 22 липня 2021 року підтверджено, що до відшкодування відповідачем підлягає вартість предметів речового забезпечення, строк носіння яких не закінчився, з урахуванням їх зносу, що складає 3837,64 грн.

Отже, внаслідок нездійснення повного розрахунку з ОКПП "Київ" (Військова частина 1492) у відповідача виникло зобов`язання щодо відшкодування коштів у розмірі 9514,24 грн.

Однак, вищевказане зобов`язання відповідачем в добровільному порядку не виконано. Доказів протилежного відповідач до суду не надав.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, а відповідачем не спростовані з огляду на що такі позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду цієї справи, позивач витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не поніс, підстави для стягнення судових витрат з відповідача відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6-9, 77, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

. Адміністративний позов Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" (Військова частина 1492) (м. Бориспіль, Київська область, 08307, ЄДРПОУ 14321475) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Семенівським РС УДМС України в Полтавській області 01 лютого 2017 року) про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Семенівським РС УДМС України в Полтавській області 01 лютого 2017 року) на користь Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" (Військова частина 1492) (м. Бориспіль, Київська область, 08307, ЄДРПОУ 14321475) заборгованість у розмірі 3837 (три тисячі вісімсот тридцять сім) гривень 64 (шістдесят чотири) копійки на р/р UА028201720313201001202014770, МФО 820172, Державна казначейська служба України, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14321475.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Семенівським РС УДМС України в Полтавській області 01 лютого 2017 року) на користь Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" (Військова частина 1492) (м. Бориспіль, Київська область, 08307, ЄДРПОУ 14321475) заборгованість у розмірі 5676 (п`ять тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 60 (шістдесят) копійок на р/р UА508201720343130001000014770, МФО 820172, Державна казначейська служба України, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14321475.

Клопотання про стягнення витрат зі сплати судового збору з відповідача залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий суддя А.О. Чеснокова