Рішення № 103152421, 24.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 січня 2022 року м. ПолтаваСправа №440/17736/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Полтавській області), у якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні з 23.10.2021 пенсію за вислугою років відповідно до статей 12, 13, 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на підставі матеріалів пенсійної справи та довідки від 13.10.2021 №33/37-4/9836 про розмір грошового забезпечення, виданої ДУ "ТМО МВС України в Полтавській області" відповідно до частини вісімнадцятої статті 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", пункту 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 нарахувати в належному розмірі та виплатити з 23.10.2021 пенсію за вислугою років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

зобов`язати відповідача призначити з 23.10.2021 ОСОБА_1 пенсію за вислугою років, у розмірі 70% відповідно до статей 12, 13, 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на підставі матеріалів пенсійної справи та довідки від 13.10.2021 №33/37-4/9836 про розмір грошового забезпечення, виданої ДУ "ТМО МВС України в Полтавській області" відповідно до частини вісімнадцятої статті 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", пункту 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 нарахувати в належному розмірі та виплатити з 23.10.2021 пенсію за вислугою років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та виплатити з 23.10.2021 належну пенсію з врахуванням фактично виплаченого розміру пенсії.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував посиланням на порушення відповідачем його права на належне пенсійне забезпечення в частині обрання виду пенсії, на який він має право. Позивач звертав увагу на те, що він у 2000 році набув право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та йому була призначена відповідна пенсія. Водночас у 2011 році позивач скористався правом, передбаченим статтями 6, 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та був переведений на отримання пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".

У свою чергу, 13.10.2021 Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" складено довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на листопад 2019 року відповідно до постанови КМУ від 11.11.2015 №988 за прирівняною посадою поліцейського, а 23.10.2021 позивач звернувся до ГУПФ України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Однак, пенсійний орган без належних на те правових підстав не розглянув подану заяву у визначеному законом порядку, чим порушив право позивача на належне пенсійне забезпечення.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на відсутність порушення прав позивача у спірних відносинах, оскільки ГУПФ України в Полтавській області не приймалось рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугу років. Звертав увагу на те, що заяву ОСОБА_1 від 23.10.2021 розглянуто у порядку Закону України "Про звернення громадян" та повідомлено про відсутність підстав для обчислення пенсії з урахуванням довідки ДУ "ТМО МВС України в Полтавській області" від 13.10.2021 №33/37-4/9836, оскільки така довідка відсутня у матеріалах пенсійної справи позивача.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Рішення ухвалено у перший робочий день після завершення періоду тимчасової непрацездатності судді.

Обставини справи

Позивач є пенсіонером, з 06.01.2000 набув право на пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області.

З 15.08.2011 позивачу призначена пенсія за віком посадової особи органів місцевого самоврядування, що не заперечується сторонами.

13.10.2021 Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" складено довідку №33/37-4/9836 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на листопад 2019 року за прирівняною посадою поліцейського та надіслано цю довідку ГУПФ України в Полтавській області.

23.10.2021 позивач звернувся до ГУПФ України в Полтавській області із заявою, у якій просив призначити з 23.10.2021 пенсію за вислугу років, передбачену пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 76% грошового забезпечення, визначеного довідкою ДУ "ТМО МВС України в Полтавській області" від 13.10.2021 №33/37-4/9836.

Листом ГУПФ України в Полтавській області від 19.11.2021 вих.№13471-12393/Л-02/8-1600/21 позивача повідомлено про розгляд його заяви у порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян" та зазначено, що у разі бажання поновити отримання пенсії за вислугу років він має право звернутись до сектору обслуговування військовослужбовців (сервісного центру) для подачі відповідної заяви.

Не погодившись з такою відповіддю суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).

У силу частини першої статті 1 Закону №2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Статтею 7 Закону №2262-ХІІ визначено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України /стаття 10 Закону №2262-ХІІ/.

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтю 63 Закону №2262-XII доповнено частиною третьою щодо перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, Законом України від 23.12.2015 №900-VIII (набрав чинності 29.12.2015), яким також доповнено пункт 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" абзацом другим такого змісту: "За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

11.11.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" /далі – Постанова №988/, яка набрала чинності 02.12.2015 та якою затверджено схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1, схему посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання в розмірах згідно з додатком 2, схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.

Пунктом 1 цієї постанови установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 /далі – Постанова №103/, пунктом 3 якої вирішено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Пунктом 5 Постанови №103 передбачено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р., №45.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом цього спору є правовідносини щодо наявності підстав для призначення позивачу з 23.10.2021 пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ з урахуванням грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського станом на листопад 2019 року.

За обставин спору позивачу з 06.01.2000 була призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ, а з 15.08.2011 - пенсія за віком відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Наразі позивач перебуває на обліку в пенсійному органі як одержувач пенсії за віком.

Суд зауважує, що позивач має право на обрання виду пенсії та реалізував це право шляхом звернення до ГУПФ України в Полтавській області з відповідною заявою від 23.10.2021.

Суд зауважує, що зміст поданої ОСОБА_1 заяви дає змогу оцінити намір заявника. Відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).

До заяви від 23.10.2021 ОСОБА_1 було додано копію довідки ДУ "ТМО МВС України в Полтавській області" від 13.10.2021 №33/37-4/9836.

За наведених обставин, подана ОСОБА_1 заява від 23.10.2021 разом з доданою до неї довідкою про розмір грошового забезпечення є достатніми підставами для призначення позивачу пенсії за вислугу років з дати звернення з цією заявою.

Суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

У розрізі цієї справи позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх компетентних органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

У силу статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", №40450/04, пункт 64).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 (справа №826/7380/15) вказала, що верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту. Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, невід`ємною частиною конституційного права на судовий захист є можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог щодо поновлення яких встановлена у належній судовій процедурі та формалізована у судовому рішенні, що забезпечено конкретними гарантіями, які б дозволяли реалізувати його в повному об`ємі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя.

За обставин цієї справи суд на підставі положень частини другої статті 9 КАС України визнає належним та необхідним способом захисту порушених прав позивача визнання протиправною бездіяльності ГУПФ України в Полтавській області щодо призначення ОСОБА_1 з 23.10.2021 пенсії за вислугу років відповідно до статей 12, 13, 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на підставі матеріалів пенсійної справи та довідки від 13.10.2021 №33/37-4/9836 про розмір грошового забезпечення, виданої ДУ "ТМО МВС України в Полтавській області", зобов`язавши відповідача призначити ОСОБА_1 з 23.10.2021 відповідну пенсію.

Обраний спосіб захисту порушеного права є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Щодо визначення відсоткового розміру пенсії за вислугу років, суд звертає увагу на такі обставини.

Ключовим правовим питанням у цій справі є право позивача на призначення з 23.10.2021 пенсії за вислугу років.

Відповідно питання щодо відсоткового розміру грошового забезпечення є похідним і має вирішуватись після вирішення питання про призначення позивачу пенсії.

Відповідач наразі ще не ухвалював рішення щодо призначення позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправна бездіяльність відповідача щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати позивача зі сплати судового збору у повному розмірі.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з такого.

Пунктом 1 частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Однак, позивачем не надано до суду договору на надання правничої (правової) допомоги із зазначенням розміру та умов оплати послуг адвоката, як не зазначено і причин неможливості надання такого договору до суду.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо призначення ОСОБА_1 з 23.10.2021 пенсії за вислугу років відповідно до статей 12, 13, 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на підставі матеріалів пенсійної справи та довідки від 13.10.2021 №33/37-4/9836 про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою "ТМО МВС України в Полтавській області".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 з 23.10.2021 пенсію за вислугою років відповідно до статей 12, 13, 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на підставі матеріалів пенсійної справи та довідки від 13.10.2021 №33/37-4/9836 про розмір грошового забезпечення, виданої ДУ "ТМО МВС України в Полтавській області", а також провести виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга в електронній формі подається через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд" безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, а у паперовій формі – через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба