Ухвала суду № 103152350, 20.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/5957/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Клочка К.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі зі позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Служби безпеки України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду, на підставі якого видано виконавчий лист №440/5957/20 від 5 січня 2021 року, а саме стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь стягувача ОСОБА_1 заборгованість по виплаті пенсії в розмірі 82658,80 грн.

В обґрунтування заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду державний виконавець зазначає, що на виконання рішення суду боржником проведено перерахунок пенсії стягувачу, проте не здійснено її виплату, відтак, рішення суду в повному обсязі не виконано, незважаючи на всі заходи, що вживалися державним виконавцем з метою належного виконання рішення суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року призначено заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі до розгляду в порядку письмового провадженння.

Вирішуючи заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про зміну способу і порядку виконання рішення суду, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України”, заява №60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Полтавського окружного адміністративного суду у даній справі, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання на всій території України.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Служби безпеки України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо непроведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 5 березня 2019 року, що враховується для перерахунку пенсій за формою згідно з додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (в редакції до внесення до неї змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб") із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії для здійснення з 1 квітня 2019 року перерахунку довічної пенсії ОСОБА_1 за вислугу років; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 5 жовтня 2020 року №66/21/4/203фв про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 5 березня 2019 року, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, із врахуванням раніше виплачених сум; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

5 січня 2021 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/5957/20 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 5 жовтня 2020 року №66/21/4/203фв про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 5 березня 2019 року, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, із врахуванням раніше виплачених сум.

12 січня 2021 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління Забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гизилою Д.А. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№64102895, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №440/5957/20, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 5 січня 2021 року, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 5 жовтня 2020 року №66/21/4/203фв про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 5 березня 2019 року, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, із врахуванням раніше виплачених сум.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі №440/5957/20, яке набрало законної сили, виконано боржником в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 5 жовтня 2020 року №66/21/4/203фв про розмір грошового забезпечення станом на 5 березня 2019 року у розмірі 82% основного розміру пенсії та з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.

Проте, на час розгляду даної заяви рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі №440/5957/20, яке набрало законної сили, залишається невиконаним в частині виплати перерахованої з 1 квітня 2019 року пенсії.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина третя статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України).

Тобто виключною правовою підставою для прийняття судом рішення про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

При цьому під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб.

Разом з тим, здійснення судом зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права викладено у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №281/1820/14-а, від 16 травня 2018 року у справі №556/2609/14-а, від 12 квітня 2018 року у справі №759/1928/13-а.

Відтак, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

У заяві про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі №440/5957/20, заявник просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь стягувача ОСОБА_1 заборгованість по виплаті пенсії в розмірі 82658,80 грн.

Проте, рішення суду на користь позивача має зобов`язальний характер, зміна способу його виконання запропонованим заявником чином щодо стягнення конкретної суми коштів, потягне зміну рішення по суті, що не відповідає інституту зміни способу його виконання.

Тому, змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов`язання перерахувати та виплатити пенсію на стягнення конкретної суми такої виплати, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

Оскільки зміна на підставі статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов`язання суб`єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року у справах №№21-394а14, 21-475а14, та в постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі №755/7078/16-а.

Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30 січня 2018 року у справі №281/1820/14-а ( К/9901/1034/17), в якій Суд відмітив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що виконання рішення суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Отже, виконання рішення суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі №440/5957/20 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 205, 229, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі №440/5957/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Служби безпеки України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали надіслати заявнику, стягувачу та боржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя К.І. Клочко