Рішення № 103152321, 21.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 21 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/10534/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління Патрульної Поліції в Полтавській області в особі Інспектора СПДН Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Мілько Юлії Олександрівни, Управління Патрульної Поліції в Полтавській області, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Патрульної Поліції в Полтавській області в особі Інспектора СПДН Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Мілько Юлії Олександрівни, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 207756 від 04 вересня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на протиправність спірного акта індивідуальної дії. Зазначав, що прибувший на виклик Служби "102" Інспектор СПДН Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 безпідставно склала відносно позивача терміновий заборонний припис стосовно кривдника. На переконання гр. ОСОБА_1 останній є потерпілою стороною, а відтак зазначений терміновий заборонний припис стосовно кривдника належало скласти відносно його дружини ОСОБА_3 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), до участі у справі в якості співвідповідача залучено Управління Патрульної Поліції в Полтавській області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Головне управління Національної поліції в Полтавській області.

26 листопада 2021 року до суду надійшов відзив, у якому Головне управління Національної поліції в Полтавській області просило відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що спірний заборонний припис відносно позивача складено обґрунтовано.

У відповіді на відзив позивач доводів Головного управління Національної поліції в Полтавській області не визнав та наполягав на задоволенні його позовних вимог.

Решта відповідачів правом на подання відзиву не скористались.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

04 вересня 2021 року до відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення зі Служби "102" про те, що о 19:43 за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 спричинив тілесні ушкодження своїй дружині гр. ОСОБА_3 . Для перевірки вищевказаних обставин за вказаною адресою направлено службовий екіпаж "Полтава-20". О 21:50 надійшло повідомлення зі Служби "102" про те, що до 1 міської клінічної лікарні звернулась гр. ОСОБА_3 за медичною допомогою. Зі слів заявниці тілесні ушкодження їй спричинив гр. ОСОБА_1 .

Зазначені події зареєстровано в журналі єдиного обліку ВП № 2 від 04 вересня 2021 року № 7672 та від 04 вересня 2021 року №7673.

Прибувший на виклик Служби "102" службовий екіпаж "Полтава-20" провів профілактичну бесіду з ОСОБА_1 щодо недопущення в майбутньому протиправної поведінки та виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 04 вересня 2021 року АА № 207756 строком на 10 діб - з 21:00 04 вересня 2021 року до 21:00 14 вересня 2021 року.

Позивач вважає, що в описаному інциденті потерпілою стороною є ОСОБА_1 , а відтак зазначений терміновий заборонний припис стосовно кривдника належало скласти відносно його дружини ОСОБА_3 , а тому звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства регулюються Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07 грудня 2017 року № 2229-VІІІ (далі - Закон № 2229-VІІІ).

У розумінні пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 2229-VІІІ домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 12 частини першої статті 1 Закону № 2229-VІІІ передбачено, що протидією домашньому насильству є система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на припинення домашнього насильства, надання допомоги та захисту постраждалій особі, відшкодування їй завданої шкоди, а також на належне розслідування випадків домашнього насильства, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону № 2229-VІІІ терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Згідно із пунктом четвертим частини першої статті 10 Закону №2229- VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.

Пложеннями статті 24 Закону № 2229-VIII передбачено, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: терміновий заборонний припис стосовно кривдника; обмежувальний припис стосовно кривдника; взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Згідно вимог частин першої, другої, четвертої, п`ятої, шостої, дев`ятої, одинадцятої статті 25 Закону 2229-VIII терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб. Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику. Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.

З матеріалів справи вбачається, що спірний терміновий заборонний припис від 04 вересня 2021 року складено у зв`язку зі скоєнням гр. ОСОБА_1 домашнього насильства стосовно постраждалої особи - ОСОБА_3 .

Вчинення позивачем домашнього насильства по відношенню до своєї дружини підтверджується викликом на номер оператора 102, повідомленням про факт нанесення тілесних ушкоджень від КП "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради"; свідченнями ОСОБА_3 у формі пояснень, які відібрані працівниками поліції; заявою потерпілої, а також наданими КП "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" на вимогу суду відомостями про результати медичного огляду гр. ОСОБА_3 04 вересня 2021 року, що в свою чергу спростовує твердження позивача про відсутність достатніх доказів на підтвердження факту вчинення гр. ОСОБА_1 домашнього насильства.

З огляду на викладене, суд не погоджується з доводами позивача про те, що спірний терміновий заборонний припис від 04 вересня 2021 року винесений за відсутності достатніх на те правових підстав, оскільки відповідачем надано достатні, достовірні та допустимі докази з урахуванням яких, суд дійшов до висновку, що орган ГУНП під час його винесення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про обґрунтованість та правомірність спірного заборонного припису.

Тердження позивача щодо неправильного зазначення в спірному терміновому заборонному приписі посади та найменування підрозділу уповноваженої особи, відхиляються судом з огляду на таке.

Як пояснив представник ГУНП в Полтавській області, наказом ГУНП в Полтавській області від 22 квітня 2021 року № 200 о/с ОСОБА_2 призначено на посаду інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.

Інші посилання позивача на окремі недоліки оформлення спірного припису не спростовують здійсненого ним домашнього насильства та не можуть бути безумовною підставою для його скасування, оскільки виявлені позивачем недоліки, допущені під час оформлення спірного припису не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого припису за умови, якщо позивачем вчинено домашнє насильство, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа, а не його формі.

Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 753/4366/17, від 11.09.2018 у справі № 826/11623/16, від 14.08.2018 у справі № 826/15341/15.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши наявні в матерілах справи документи та оцінивши пояснення та доводи сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646), Управління Патрульної Поліції в Полтавській області в особі Інспектора СПДН Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Мілько Юлії Олександрівни (вул. Кременчуцька, 2В, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751), Управління Патрульної Поліції в Полтавській області (вул. Кременчуцька, 2В, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751), Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 40108630) про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Чеснокова