Рішення № 103152264, 20.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/15897/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Київської районної у місті Полтава ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської районної у місті Полтава ради, в якій /з урахуванням уточнень/ просить:

- визнати протиправною бездіяльність Київської районної у місті Полтава ради щодо неприйняття рішення про передачу безоплатно у власність земельну ділянку громадянину ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,05 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 5310136400:11:004:0030 здійснити захист порушених прав, свобод та інтересів позивача в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів шляхом зобов`язання затвердити проект землеустрою;

- зобов`язати Київську районну у місті Полтава раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,05 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 5310136400:11:004:0030.

В обґрунтування позову зазначено, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у державному земельному кадастрі. Позивач стверджує, що ним на затвердження до відповідача подано погоджений у встановленому ЗК України порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, який в силу положень статті 186-1 ЗК України свідчить про відповідність проекту вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/15897/21; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

22.12.2021 до суду надійшов відзив на позов в якому зазначено, що 03.11.2021 відбулося засідання 6 сесії 8 скликання Київської районної в м.Полтаві ради де було розглянуто проект рішення "Про передачу безоплатно у власність на умовах безоплатної приватизації земельної ділянки площею 0,05 га м.Полтава, площа Павленківська", але рішення не було прийнято у зв`язку із не набранням необхідної кількості голосів під час голосування. Заява позивача винесена повторно на розгляд чергової сесії Київської районної в м.Полтаві ради.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Рішенням 4 позачергової сесії 8 скликання Київської районної у місті Полтава ради від 24.06.2021 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок" надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по Павленківській площі орієнтовною площею 500 кв.м. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд відповідно до наданих графічних матеріалів.

На замовлення ОСОБА_1 ТОВ НВІ "Земресурс" виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,05 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 5310136400:11:004:0030.

07.09.2021 позивач звернувся до Київської районної у місті Полтава ради із заявою (вх.№К/04.1-14/4/1646) про затвердження проекту землеустрою.

Згідно витягу з протоколу шостої позачергової сесії Київської районної у місті Полтава ради 8 скликання від 03.11.2021 розглянуто звернення позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу, проте, за результатами розгляду рішення не прийнято у зв`язку із не набранням необхідної кількості голосів під час голосування (21 - "за", 0 - "проти", 3 - "не брали участь в голосуванні").

Позивач вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Отже, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Згідно з частиною п`ятою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами першою і другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Згідно зі статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Статтею 186 ЗК України /у редакції чинній з 01.07.2021/ визначено порядок погодження і затвердження документації із землеустрою.

Згідно з частиною шостою статті 186 ЗК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації /частина восьма статті 186 ЗК України/.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, розпорядчий індивідуальний правовий акт про затвердження документації із землеустрою чи відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок оформляється рішенням ради.

Як вбачається з відзиву на позовну, проект про затвердження проекту землеустрою не набрав необхідної кількості голосів депутатів.

При цьому суд звертає увагу, що витяг з протоколу шостої позачергової сесії Київської районної у місті Полтава ради 8 скликання від 03.11.2021 відображає лише результат голосування, відповідно до якого "рішення не прийняте".

Водночас мотивів прийняття того чи іншого рішення, які б дозволяли скористатись можливістю його оскарження не містить.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що з витягу з протоколу вбачається, що у голосуванні прийняли участь 24 депутати з 38, що складає більше половини від загального складу ради та дозволяє прийняти рішення.

Таким чином, за наслідками розгляду заяви позивача, відповідачем не було прийнято жодного акту ради, зокрема рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправні дії, які полягають у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 07.09.2021 вх.№К/04.1-14/4/1646 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу.

Водночас щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,05 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 5310136400:11:004:0030, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні, регламентовано частиною шостою статті 118 ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.03.2019 у справі № 2040/6320/18.

Водночас, у спірних правовідносинах відповідач не реалізував своїх повноважень відповідно до закону, оскільки не надав оцінки поданим документам.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Належним та достатнім способом захисту позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача від 07.09.2021 вх.№К/04.1-14/4/1646 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,05 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 5310136400:11:004:0030 із прийняттям відповідного рішення.

Правові підстави для зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою відсутні, оскільки уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Подібні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 509/1350/17, постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №804/1077/18.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Київської районної у місті Полтава ради (вул. М.Бірюзова 1/2, Полтава, код ЄДРПОУ 05384703) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Київської районної у місті Полтава ради щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.09.2021 вх.№К/04.1-14/4/1646 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,05 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 5310136400:11:004:0030.

Зобов`язати Київську районну у місті Полтава раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.09.2021 вх.№К/04.1-14/4/1646 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,05 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 5310136400:11:004:0030 із прийняттям відповідного рішення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко