Рішення № 103151943, 18.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 18 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/14246/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Решетилівської міської ради, в якій просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо незатвердження проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 5324255100:00:001:0214, площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Решетилівської міської ради Полтавського району Полтавської області за межами населеного пункту" та переданні її у власність;

зобов`язати відповідача протягом двох тижнів з моменту набрання рішенням суду законної сили, затвердити ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5324255100:00:001:0214) сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Решетилівської міської ради Полтавського району Полтавської області та земельну ділянку передати у власність.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 2726-СГ від 14 березня 2021 року позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, враховуючи законодавчі зміни, позивач звернувся до Решетилівської міської ради із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5324255100:00:001:0214, однак, відповідачем листом від 22 жовтня 2021 року № 01-21/116 повідомив, що клопотання про затвердження проекту землеустрою винесено на розгляд сесії міської ради 30 вересня 2021 року, але з огляду на рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин, екології, житлово-комунального господарства, архітектури, інфраструктури, комунальної власності та приватизації проект рішення по даній заяві виключено.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

У відзиві на позов відповідач висловив заперечення проти задоволення позову, зазначивши, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на раду обов`язку щодо надання цієї земельної ділянки у власність. Крім того, зазначено, що пунктом 2 рішення тринадцятої позачергової сесії восьмого скликання від 30 вересня 2021 року № 694-12-VIII вирішено "надати Решетилівській міській раді дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:001:0214 площею 2,0000 га, зі зміною цільового призначення з "для ведення особистого селянського господарства" на "землі загального користування" за адресою: Полтавська область, Полтавський район, за межами с. Колотії".

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Позивач є громадянином України, якому наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 2726-СГ від 14 березня 2021 року надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га пасовищ земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області за межами населених пунктів.

ФОП ОСОБА_3 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ 01.03.) із земель запасу, не наданих у власність і користування сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Решетилівської міської ради Полтавського району Полтавської області.

13 серпня 2021 року відділом у Стрийсьому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,00 га, цільове призначення: 01.03 - для ведення особистого селянського господарства та присвоєно кадастровий номер 5324255100:00:001:0214.

08 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Решетилівської міської ради із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність площею 2,0 га, яка розташована за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Решетилівська міська рада, кадастровий номер 5324255100:00:001:0214. До заяви додано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Листом від 05 жовтня 2021 року № 01-34/5470 Решетилівська міська рада повідомила позивача, що рішення за його заявою не прийнято.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не затвердження проекту землеустрою та не передання земельної ділянки у власність, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ (далі - ЗК України, в редакції, чинній на час виникнення та існування спірних правовідносин).

За змістом частин першої та другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно із пунктом "в" частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За приписами частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною сьомою згаданої статті, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Частинами 9-11 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 186 ЗК України проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в такому порядку: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з частиною восьмою статті 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтею 122 ЗК України.

Частиною першою статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до положень частини першої статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, звертаючись до Решетилівської міської ради із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність площею 2,0 га, яка розташована за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Решетилівська міська рада, кадастровий номер 5324255100:00:001:0214, додав оригінал проекту землеустрою.

Таким чином, позивачем надано клопотання разом із документами, передбаченими статтею 118 Земельного кодексу України, а тому у відповідача виник обов`язок розглянути подану заяву у строки, встановлені частиною дев`ятою статті 118 Земельного кодексу України.

При цьому суд акцентує увагу на тому, що позивач звернувся до відповідача із клопотанням, за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав прийняти відповідне управлінське рішення.

Натомість судом встановлено, що рішення за результатами розгляду клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність площею 2,0 га, яка розташована за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Решетилівська міська рада, кадастровий номер 5324255100:00:001:0214, відповідачем не прийнято.

Таким чином, за наслідками розгляду клопотання позивача відповідачем не було прийнято жодного акту ради, як суб`єкта земельних правовідносин, у формі рішення.

Суд зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення Решетилівської міської ради за наслідками розгляду клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його затвердженні, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Таким чином, Решетилівська міська рада не розглянула клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спосіб, що визначений законом.

Отже, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем як суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданого позивачем клопотання.

Висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 09 липня 2020 року у справі № 454/160/17.

З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Решетилівської міської ради стосовно не розгляду у передбачений законодавством спосіб клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність площею 2,0 га, яка розташована за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Решетилівська міська рада, кадастровий номер 5324255100:00:001:0214, а також зобов`язати Решетилівську міську раду Полтавської області у передбаченому Земельним кодексом України порядку розглянути клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність площею 2,0 га, яка розташована за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Решетилівська міська рада, кадастровий номер 5324255100:00:001:0214 із прийняттям відповідного рішення.

Правові підстави для зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою відсутні, оскільки уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Подібні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 509/1350/17, постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 804/1077/18.

Отже, позовні вимоги у частині зобов`язання Решетилівської міської ради Полтавської області, протягом двох тижнів з моменту набрання рішенням суду законної сили, затвердити позивачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5324255100:00:001:0214) сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Решетилівської міської ради Полтавського району Полтавської області та земельну ділянку передати у власність задоволенню не підлягають.

Таким чином, адміністративний позов належить задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на часткове задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Решетилівської міської ради (вул. Покровська, 14, м. Решетилівка, Полтавська область, 38400, ЄДРПОУ 21044065) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Решетилівської міської ради стосовно не розгляду у передбачений законодавством спосіб клопотання ОСОБА_1 від 08 вересня 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність площею 2,0 га, яка розташована за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Решетилівська міська рада, кадастровий номер 5324255100:00:001:0214.

Зобов`язати Решетилівську міську раду Полтавської області у передбаченому Земельним кодексом України порядку розглянути клопотання ОСОБА_1 від 08 вересня 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність площею 2,0 га, яка розташована за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Решетилівська міська рада, кадастровий номер 5324255100:00:001:0214, із прийняттям відповідного рішення.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Решетилівської міської ради (вул. Покровська, 14, м. Решетилівка, Полтавська область, 38400, ЄДРПОУ 21044065) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмір 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Чеснокова