Рішення № 103151645, 17.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 17 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/12842/21Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Геологія" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

13 жовтня 2021 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд:

визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у внесенні змін (коригувань) до Інтегрованої картки платника щодо виключення відомостей про наявність у ПП "Геологія" податкового боргу (недоїмки) з ПДВ у розмірі 178816,07 грн.;

зобов`язання відповідача внести зміни (коригування) до Інтегрованої картки платника шляхом виключення відомостей про наявність у ПП "Геологія" податкового боргу (недоїмки) з ПДВ у розмірі 179326,07 грн.;

визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 0032947-1304-1602 від 15 вересня 2021 року;

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про опис майна у податкову заставу № 659/16-31-13-04-22 від 04 жовтня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність відмови контролюючого органа привести у відповідність до фактичних обставин відомості інтегрованої картки платника податків ПП "Геологія" шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу, визначеного податковою вимогою, що була скасована за результатами процедури її судового оскарження. Неактуальність даних інтегрованої картки платника податків призводить до зарахування сплачених позивачем поточних зобов`язань з ПДВ у рахунок погашення неіснуючого податкового боргу попередніх податкових періодів, що призводить до настання негативних наслідків для платника та порушує його права та законні інтереси.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

25 листопада 2021 року судом одержано відзив відповідачів на позов, у яких контролюючий орган просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судовими рішеннями у справі № 440/3795/20 визнано протиправними та скасовано податкову вимогу № 15097-51 від 27 травня 2020 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 611/16-31-51-10-22 від 27 травня 2020 року, однак питання щодо виключення відомостей з інтегрованої картки позивача, а також з державного реєстру обтяжень рухомого майна судами не досліджувалось, а відтак не вирішувалось. Наявність вищевказаних відомостей в інтернованій картці позивача та в державному реєстрі обтяжень рухомого майна зумовило винесення нових податкової вимоги № 0032947-1304-1602 від 15 вересня 2021 року та рішення відповідача про опис майна у податкову заставу № 659/16-31-13-04-22 від 04 жовтня 2021 року.

У відповіді на відзив позивач наполягав на обґрунтованості своїх позовних вимог та протиправності дій та спірних рішень контролюючого органа.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

У зв`язку з наявністю в інформаційних системах контролюючого органа відомостей про наявність у позивача заборгованості зі сплати зобов`язань з ПДВ, Головним управлінням ДФС в Полтавській області винесено податкову вимогу № 15097-51 від 27 травня 2020 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 611/16-31-51-10-22 від 27 травня 2020 року.

За результатами судового оскарження рішень контролюючого органа останні були визнані протиправними та скасовані через відсутність у Головного управління ДФС в Полтавській області фактичних правових підстав для їх винесення.

27 липня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій вимагав привести у відповідність до фактичних обставин відомості його інтегрованої картки платника шляхом виключення інформації про наявність заборгованості з ПДВ у розмірі 178816,07 грн.

Листом від 20 серпня 2020 року контролюючий орган відмовив у задоволенні вищевказаної заяви.

У подальшому, у зв`язку із тим, що під час розгляду справи № 440/3795/20, скасовуючи податкову вимогу № 15097-51 від 27 травня 2020 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 611/16-31-51-10-22 від 27 травня 2020 року, суди не вирішували питання про виключення зазначених у спірних рішеннях відомостей з інтегрованої картки та з державного реєстру обтяжень рухомого майна, відповідачем в автоматичному режимі винесено нові податкову вимогу № 0032947-1304-1602 від 15 вересня 2021 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 659/16-31-13-04-22 від 04 жовтня 2021 року.

Не погодившись з рішеннями контролюючого органа, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб`єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України/.

Механізм ведення обліку сплати податків встановлено Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим Наказом № 765 від 05 грудня 2013 року Міністерства доходів і зборів України (який був чинним на час набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/7727/15 втратив чинності 10 червня 2016 року) (далі - Порядок № 765).

Відповідно до положень пункту 1 розділу ІІ Порядку № 765, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Пунктом 13 розділу ІІ Порядку № 765 встановлено, що занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації. Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку № 765 дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

У Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 зазначено, що інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.

Відповідно до пункту 1 розділу 2 Порядку № 422 з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами: відповідність форм відкритих ІКП затвердженому переліку форм ІКП; відповідність відкритої ІКП за видами бюджетів та платежів як для юридичних, так і для фізичних осіб відповідно до затвердженого переліку форм ІКП; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність відкритої ІКП за платником, який знятий з обліку в органі ДФС; наявність у платника, якого виключено з реєстру платників певного податку, відкритої ІКП без ознаки "платник відсутній в реєстрі"; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом "Платежі до з`ясування"; одночасна наявність показника переплати та невиділеного (незафіксованого) податкового боргу з грошового зобов`язання (заборгованості (без пені)) в ІКП; від`ємне значення переплати та/або боргу (заборгованості) в ІКП.

Пунктом 2 розділу 2 Порядку № 422 встановлено, що розбіжності не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом "Платежі до з`ясування". Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом "Платежі до з`ясування" здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу ІІІ цього Порядку.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача актуального стану зобов`язань перед бюджетом.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа № 825/999/17) та від 26 лютого 2019 року (справа № 805/4374/15-а).

У справі, що розглядається, судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами факт відсутності у позивача непогашених податкових зобов`язань з ПДВ, що також встановлено рішенням суду у справі № 440/3795/20, яке набрало законної сили, та не спростовано відповідачем.

За викладених обставин суд вважає, що у контролюючого органу не було передбачених чинним податковим законодавством підстав для відмови позивачу у внесенні відповідних коригувань до ІКП.

З огляду на обставини справи та нормативне регулювання, зумовлене фактичною правовою природою цих обставин, суд вважає, що контролюючий орган як суб`єкт владних повноважень, безпосереднім обов`язком якого є контроль за правильністю нарахування та сплати податків і зборів суб`єктами господарювання, неправомірно відмовився виключити з ІКП відомості про наявність у позивача заборгованості з ПДВ у розмірі 179326,07 грн., визначеної податковою вимогою, що була скасована за результатами процедури її судового оскарження.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у внесенні змін (коригувань) до Інтегрованої картки платника щодо виключення відомостей про наявність у ПП "Геологія" податкового боргу (недоїмки) з ПДВ у розмірі 178816,07 грн.; зобов`язання відповідача внести зміни (коригування) до Інтегрованої картки платника шляхом виключення відомостей про наявність у ПП "Геологія" податкового боргу (недоїмки) з ПДВ у розмірі 179326,07 грн.; а також визнати протиправними та скасувати податкову вимогу № 0032947-1304-1602 від 15 вересня 2021 року та рішення відповідача про опис майна у податкову заставу № 659/16-31-13-04-22 від 04 жовтня 2021 року.

За викладених обставин адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7649,78 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

. Адміністративний позов Приватного підприємства "Геологія" (вул. Будівельників, 16, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, ЄДРПОУ 31160669) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Полтавській області щодо відмови у внесенні змін (коригувань) до Інтегрованої картки платника щодо виключення відомостей про наявність у Приватного підприємства "Геологія" податкового боргу (недоїмки) з ПДВ у розмірі 178816,07 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області внести зміни (коригування) до Інтегрованої картки платника Приватного підприємства "Геологія" шляхом виключення відомостей про наявність у ПП "Геологія" податкового боргу (недоїмки) з ПДВ у розмірі 179326,07 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області № 0032947-1304-1602 від 15 вересня 2021 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про опис майна у податкову заставу № 659/16-31-13-04-22 від 04 жовтня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ ВП 44057192) на користь Приватного підприємства "Геологія" (вул. Будівельників, 16, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, ЄДРПОУ 31160669) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7649 (сім тисяч шістсот сорок дев`ять) гривень 78 (сімдесят вісім) копійок.

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова