Ухвала суду № 103151541, 18.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/12071/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання – Ніценко А.О.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Остапенко І.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про:

- визнання протиправним та скасування наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.09.2021 №414 "ОС" "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області з 03.09.2021;

- стягнення з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 вимушений прогул з 03.09.2021 по день поновлення на роботі;

- стягнення з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 20000,00 грн моральної шкоди..

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження терміном на 30 календарних днів.

13.12.2021 канцелярією суду зареєстровано клопотання представника позивача про залучення співвідповідача – Державної інспекції архітектури та містобудування України.

Заявниця зазначає, що відповідно до статті 240-1 КЗпП України, у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені статтею 49-3 цього Кодексу для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».

На думку заявниці, положення КАС України, на відміну від чинного цивільного чи господарського процесуального законодавства, не пов`язують процесуальне правонаступництво з обов`язковою наявністю факту припинення юридичної особи. Ключовим за правилам КАС України є доведення обставин вибуттям сторони - суб`єкта владних повноважень з відносин, щодо яких виник спір.

Такі правила КАС України, як зазначає позивачка, встановлені виходячи із специфіки публічно-правових відносин, а саме: з тією обставиною, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.

Отже, як зазначено у клопотанні, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень.

Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція, на думку позивачки, викладена у постановах Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 826/9815/18 та 31.05.2021 у справі № 0840/3202/18.

Позивачка додає, що у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установу реорганізовано - рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником (постанова Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №808/2741/16).

Враховуючи викладене, як зазначає позивачка, незалежно від того чи буде на момент прийняття судового рішення внесено до ЄДР запис про припинення юридичної особи публічного права Державної архітектурно - будівельної інспекції України, таке рішення (за обставин задоволення судом позовних вимог) буде виконуватись Державною інспекцією архітектури та містобудування України, у зв`язку з чим позивачка просить суд залучити Державну інспекцію архітектури та містобудування України в якості співвідповідача та, як наслідок, прийняти заяву про уточнення заявлених позовних вимог.

Щодо заявленого клопотання, суд виходить з того, що саме позивач вирішує - хто має відповідати за позовом та в якій частині, у зв`язку з чим саме позивач несе ризик заявлення позову не до тієї особи, наслідком чого може бути відмова у задоволенні позову, заявленого до особи, яка не відповідає за такими вимогами. Таким чином реалізується принцип диспозитивності, який слід розуміти як можливість зацікавлених осіб, що беруть участь в адміністративній справі вільно розпоряджатися процесуальними способами доказування, всіма матеріальними і процесуальними правами, а суд повинен сприяти їм в реалізації цих прав і здійснювати контроль за законністю їх розпорядчих дій. Отже, сторони адміністративного провадження мають можливість самі вирішувати питання про об`єм і характер своїх прав і обов`язків, тобто чинити вибір із кількох варіантів, передбачених законом, самостійно регулювати свої стосунки, діяти на власний розсуд, вибирати оптимальну міру поведінки, виходячи з власних інтересів, спрямованих на порушення, розвиток і припинення справи з метою захисту суб`єктивних прав і охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає перешкод для залучення співвідповідача на підставі положень ст. 48 КАС України.

Керуючись ст. ст. 48, 241, 243, 248, 250 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

Залучити до участі у справі №440/12071/21 в якості співвідповідача - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (б-р Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДР 44245840).

Відкласти розгляд справи до 10:00 10 лютого 2022 року.

Зобов`язати позивача невідкладно надіслати копію позову з додатками, а також всі раніше подані заяви по суті та з процесуальних питань, до Державної інспекції архітектури та містобудування України.

Запропонувати Державній інспекції архітектури та містобудування України протягом 15 днів з дати отримання копії даної ухвали надати відзив на позов.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Г.В. Костенко