Рішення № 103151478, 21.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 рокум. ПолтаваСправа № 440/13163/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясокомбінат "Миргородський" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясокомбінат "Миргородський" /далі – позивач, "М`ясокомбінат "Миргородський"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області /далі – відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області/ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00223880705 від 20 квітня 2021 року /а.с. 1-6/.

Позов обґрунтований тим, що відповідно до наказу на проведення перевірки така перевірка мала здійснюватися за місцем фактичного провадження діяльності, розташування господарських об`єктів або інших об`єктів права власності (зокрема місць зберігання та відпуску пального) позивача, проте представники відповідача після вручення наказу та інших документів залишили територію товариства та більше не з`являлися, чим порушено вимоги пункту 75.1 статті 75 та пункту 80.7 статті 80 ПК України. Придбане позивачем дизельне пальне було використане для заправки автотранспортних засобів шляхом його переливу безпосередньо з бензовозів в паливні баки автомобілів та у споживчу тару об`ємом до 5 літрів, подальша реалізація такого пального відсутня, а тому наявність ліцензії на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) не є обов`язковою для позивача та податкове повідомлення-рішення №00223880705 від 20 квітня 2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 115-118/ зазначив, що згідно з наказами Головного управління ДПС у Полтавській області №420-П від 22 лютого 2021 року «Про проведення фактичної перевірки», №559-П від 04 березня 2021 року, направленнями №568, 569 від 22 лютого 2021 року проведено фактичну перевірку ТОВ "М`ясокомбінат "Миргородський", в ході якої встановлено, що в період з 24 квітня 2020 року по 09 лютого 2021 року пальне, яке отримане ТОВ "М`ясокомбінат "Миргородський" відповідно до акцизних та видаткових накладних, зберігалось в місці, на яке не отримано відповідну ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), чим порушено вимоги Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

У відповіді на відзив /а.с. 154-161/ позивач зазначив про безпідставність доводів відповідача та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00223880705 від 20 квітня 2021 року, оскільки у позивача не виникло обов`язку з отримання ліцензії на зберігання пального.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясокомбінат "Миргородський" (ідентифікаційний код 39452776) у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа та серед зареєстрованих видів діяльності товариства, є зокрема: 01.50 Змішане сільське господарство; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

На підставі наказів ГУ ДПС у Полтавській області №420-П від 22 лютого 2021 року, №559-П від 04 березня 2021 року та відповідно до направлень №№568-569 від 22 лютого 2021 року посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясокомбінат "Миргородський" щодо контролю за обігом спирту алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, наявності ліцензій, свідоцтв за місцем фактичного провадження діяльності, розташовування господарських об`єктів або інших об`єктів права власності (зокрема місць зберігання та / або відпуску пального), через які здійснює (проводить) діяльність платник податків: Полтавська область, м. Миргород, вул. Хорольська, 46Б, про що складено акт №01333/16/31/РРО/39452776 від 09 березня 2021 року.

За результатами перевірки щодо контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, наявності ліцензій, свідоцтв встановлено порушення ТОВ "М`ясокомбінат "Миргородський" положень частини першої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями), а саме: зберігання пального протягом періоду з 24 квітня 2020 року по 09 лютого 2021 року в місцях, на які не отримувалися відповідні ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ «М`ясокомбінат «Миргородський» за період з 24 квітня 2020 року по 09 лютого 2021 року здійснювало операції з придбання дизельного пального у ТОВ «ЄвростандартАвтогаз», ТОВ «Нафтобізнес контракт» та ТОВ «Термінал-ДТ» в загальному обсязі 182 082,6 л (детально - в таблиці акту перевірки).

Подальша реалізація придбаного товару (палива дизельного) - відсутня.

Згідно Повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, і оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (Форма № 20-ОПП), поданих 16 червня 2020 року , 23 липня 2020 року та 02 березня 2021 року, товариство задекларувало наступні об`єкти оподаткування: автомобіль (сідловий тягач MAN TGA НОМЕР_1 ) (ідентифікатор об`єкта оподаткування - 2000001, об`єкт оподаткування знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Миргород, вул. Хорольська, буд. 46-Б, право довгострокового користування або оренди); автопричеп (спеціалізований напівпричіп Н/ПРJUMBO-D27 (ідентифікатор об`єкта оподаткування - 2600001, об`єкт оподаткування знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Миргород, вул. Хорольська, буд. 46-Б, право довгострокового користування або оренди); автофургон (автофургон MAN TGA 26.290 ізотермічний (ідентифікатор об`єкта оподаткування - 3600001, об`єкт оподаткування знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Миргород, вул. Хорольська, буд. 46-Б, право довгострокового користування або оренди); бочка (ідентифікатор об`єкта оподаткування – 9300001, об`єкт оподаткування знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Миргород, вул. буд. 46-Б, право власності; бочка (ідентифікатор об`єкта оподаткування – 9300002, об`єкт оподаткування знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Миргород, вул. буд. 46-Б, право довгострокового користування або оренди; комбінат (забійний цех із спеціальним обладнанням тварин) (ідентифікатор об`єкта оподаткування — 66800001, об`єкт оподаткування знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Миргород, вул. Хорольська, буд. 46Б, право довгострокового користування або оренди; переробний цех (частина виробничого корпусу промислового підприємства, облаштованого під переробку м`яса) (ідентифікатор об`єкта оподаткування 39500001, об`єкт оподаткування знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський район, смт Глеваха, вул. Ботанічна, буд. 15/а, право довгострокового користування або оренди.

В ході перевірки підприємством не надано інформацію про наявність іншої техніки (транспортних засобів), що споживають дизельне паливо, крім задекларованих в формі № 20-ОПП.

Платником податків не отримувалась ліцензія на право зберігання пального ( виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Відповідно до акцизних накладних, адреса місця отримання, а отже і зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання зберігав пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки: Полтавська обл., м. Миргород, вул. Хорольська, 46-Б. Поставка пального здійснювалася через пересувні акцизні склади, номери державної реєстрації НОМЕР_2 , ВІ15207АН, НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 .

Таким чином, в період з 24 квітня 2020 року по 09 лютого 2021 року пальне, яке отримане ТОВ «М`ясокомбінат «Миргородський» відповідно до акцизних та видаткових накладних, зберігалось в місцях, на які не отримано відповідну ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), оскільки не могло бути відвантажено з повному обсязі до паливних баків наявних транспортних засобів.

20 квітня 2021 року ГУ ДПС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення №00022380705, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та абзацу 8 частини другої статті 17 Закону України " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (зі змінами та доповненнями) за порушення частини першої статті 15 вказаного Закону до ТОВ "М`ясокомбінат "Миргородський" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції" в сумі 500000,00 грн.

Рішенням про результати розгляду скарги Державної податкової служби України №19017/6/99-00-06-03-02-06 від 19 серпня 2021 року податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області №00022380705 від 20 квітня 2021 року залишено без змін, а скарга ТОВ «М`ясокомбінат «Миргородський» - без задоволення.

Не погодившись з прийняттям відповідачем податкового повідомлення-рішення №00022380705 від 20 квітня 2021 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР /далі - Закон №481/95-ВР/ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, за визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №481/95-ВР, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до статті 15 Закону №481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Після видачі/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/анулювання відповідної ліцензії.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Частиною другою цієї статті встановлено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, зобов`язані отримати ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). Такий обов`язок відсутній лише у тих суб`єктів господарювання, які: 1) отримали відповідні ліцензії на право виробництва пального, оптової торгівлі пальним чи роздрібної торгівлі пальним, 2) є підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, або є підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; 3) зберігають пальне, що споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі; 4) зберігають пальне виключно у споживчій тарі до 5 літрів. У разі зберігання пального без наявності ліцензії до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - 500000 гривень.

З наданих до перевірки видаткових та акцизних накладних, а також інших документів слідує, що придбане позивачем пальне в подальшому ним не реалізовувалося, а тим обсягом пального, який придбаний позивачем, не могли бути заправлені паливні баки наявних транспортних засобів, тобто частина пального товариством зберігалася.

В позовній заяві позивач визнає той факт, що залишки невикористаного ним (для власних потреб) пального зберігалися на території товариства, однак, як зазначає в позовній заяві позивач, таке пальне зберігалося ним у тарі об`ємом до 5 літрів. Водночас будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини позивач до суду не надав.

Також суд враховує, що Головним управлінням ДПС у Полтавській області, окрім документів щодо отриманого пального (ТТН, актів прийому-передачі та ін.), документів щодо транспортних засобів, документів про використання пального ( актів списання пального, подорожніх листів та ін), документів щодо залишків пального, запитувались також документи на паливні ємності /а.с. 15/ та позивачем такі документи, зокрема, документи щодо придбання, обліку та наявності у нього споживчої тари до 5 літрів, в якій зберігалися залишки пального, до перевірки не надавалися.

Відтак, суд критично ставиться до доводу позивача про зберігання пального у споживчій тарі до 5 літрів та за відсутності документального підтвердження цієї обставини розцінює такий аргумент позивача лише як спробу уникнути відповідальності за зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Як на підставу протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач в позовній заяві також посилається на те, що відповідачем під час проведення перевірки порушено вимоги пункту 75.1 статті 75 та пункту 80.7 статті 80 ПК України, згідно яких фактична перевірка має проводитися у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника.

Відповідно до положень пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно із пунктом 80.7 статті 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази порушення відповідачем вказаних положень.

Посилання позивача на запит про надання документів від 23 лютого 2021 року, згідно якого документи необхідно надати за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 4, кім.409, суд вважає безпідставним з огляду на таке.

Відповідно до положень пунктів 85.2, 85.4 та 85.6 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отже, контролюючий орган вправі подати платнику податків запит на отримання копій документів та у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт такої відмови.

З матеріалів справи слідує, що позивач не відмовився на запит контролюючого органу від 23 лютого 2021 року надати копії відповідних документів у зв`язку з порушенням контролюючим органом, на його думку, положень пункту 75.1 статті 75 та пункту 80.7 статті 80 ПК України.

Враховуючи викладене, суд доходить висновків про юридичну неспроможність доводу позивача та наявність у відповідача підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00022380705 від 20 квітня 2021 року.

Іншу доводи позивача не спростовують такі висновки суду, а надані позивачем до суду документи щодо оренди транспортних засобів під час перевірки не надавалися та не відповідають інформації, зазначеній позивачем у Повідомленнях про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (Форма № 20-ОПП).

Отже, у задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясокомбінат "Миргородський" (вул. Патріса Лумумби, буд. 5, м. Київ, 01042, ідентифікаційний номер 39452776) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00022380705 від 20 квітня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк