Рішення № 103151250, 10.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/14374/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Заводської міської ради про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

Позовні вимоги:

- визнати рішення 12 сесії 8 скликання Заводської міської ради №73 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" від 17.09.2021 протиправним;

- зобов`язати Заводську міську раду надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 гектарів, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка розташована на території Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області, за межами населених пунктів та прийняти по цьому питанню відповідне рішення.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Заводської міської ради (далі також відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 11.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що рішення 12 сесії 8 скликання Заводської міської ради №73 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" від 17.09.2021 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідач позов не визнав та у запереченнях на позовну заяву зазначив, що відповідачем відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв`язку з тим, що рішенням 6 сесії 8 скликання Заводської міської ради №18 від 30.03.2021 було затверджено перелік земельних ділянок та прийнято рішення про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону). До вказаного переліку включена земельна ділянка з кадастровим номером 5322681100:00:010:0137, на яку було подане клопотання від ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

13.12.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на заперечення на позовну заяву, в якій ОСОБА_1 заперечував проти доводів відповідача.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 звернувся до Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області із клопотанням від 15.03.2021 (вх.№875/04-03 від 24.03.2021), в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка розташована на території Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області, за межами населених пунктів. До вказаної заяви додав графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та копії паспорта громадянина України та картки фізичної особи – платника податків.

Листом Виконавчого комітету Заводської міської ради №04-03/595 від 25.03.2021 ОСОБА_1 на його клопотання, зареєстроване за №875/04-03 від 24.03.2021, повідомлено, що рішенням третьої сесії Заводської міської ради восьмого скликання №21 від 24.12.2020 тимчасово припинено розгляд заяв фізичних та юридичних осіб щодо отримання у власність чи користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Заводської міської ради, утвореної в складі земель Заводської, Пісківської та Бодаквянської громад, до моменту завершення інвентаризації та державної реєстрації комунальної власності земель вищевказаної категорії.

Вважаючи, що відповідачем допущено бездіяльність щодо розгляду його клопотання від 15.03.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка розташована на території Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області, за межами населених пунктів, позивач оскаржив її до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 у справі №440/3717/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено:

визнано протиправною бездіяльність Заводської міської ради , яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 15.03.2021 (вх.№875/04-03 від 24.03.2021) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка розташована на території Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області, за межами населених пунктів;

зобов`язано Заводську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15.03.2021 (вх.№875/04-03 від 24.03.2021) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка розташована на території Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області, за межами населених пунктів, та за результатами розгляду клопотання по суті звернення прийняти рішення відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України та частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Рішенням 12 сесії 8 скликання Заводської міської ради №73 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" від 17.09.2021 вирішено відмовити ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в адміністративних межах Заводської міської ради, орієнтовною площею 2,0 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки.

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням, звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Норми права, що підлягають застосуванню

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі-ЗК України).

За змістом частин першої, другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Згідно із пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 116 ЗК України визначено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За приписами частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною сьомою згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтею 122 ЗК України.

Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Висновки щодо правозастосування

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявою для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких, визначені у статті 118 ЗК органи, приймають одне з відповідних рішень.

Як встановлено судом, позивач є громадянином України, а тому має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, звертаючись до Заводської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка розташована на території Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області, за межами населених пунктів, додав, зокрема, графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копію паспорта, ідентифікаційного номеру. Позивачем у заяві зазначено цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовний розмір.

Таким чином, позивачем надано необхідний та повний пакет документів, визначений статтею 118 Земельного кодексу України, що не спростовано відповідачем, а тому у відповідача виник обов`язок розглянути подану заяву у строки, встановлені статтею 118 Земельного кодексу України.

Як зазначалось вище, єдиною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо.

Однак, спірне рішення не містить посилань на такі конкретні обставини.

Суд не бере до уваги посилання відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, про те, що бажана позивачем земельна ділянка включена до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, переданих у комунальну власність Заводської міської ради Миргородського (колишнього Лохвицького) району Полтавської області для підготовки документації до земельних торгів, затвердженого рішенням 6 сесії 8 скликання Заводської міської ради №18 від 30.03.2021.

В силу положень частини статті 77 Кодексу адміністративного судочинства, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин, а спірне рішення не містить посилань на цю обставину.

Аналіз спірного рішення дає підстави вважати, що відповідачем не надано заявнику обґрунтованих пояснень та не наведено будь-яких конкретних доводів щодо того, що обрана ОСОБА_1 земельна ділянка через її місцерозташування порушує вимоги закону.

За викладених обставин, рішення 12 сесії 8 скликання Заводської міської ради №73 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" від 17.09.2021" не ґрунтується на вимогах закону, є немотивованим, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

Обираючи ефективний та належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з наступних міркувань.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд зазначає, що спірне рішення 12 сесії 8 скликання Заводської міської ради №73 від 17.09.2021 містить посилання лише на невідповідність місця розташування земельної ділянки, однак не містить опису конкретних обставин, які виключають можливість надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Враховуючи повноваження суду та предмет доказування у цій справі, рішення 12 сесії 8 скликання Заводської міської ради №73 від 17.09.2021 перевіряється судом на предмет правомірності, виходячи лише із тих мотивів, які покладалися відповідачем в основу його винесення.

Беручи до уваги те, що відповідачем у рішенні не викладено конкретні обставини відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, суд позбавлений можливості дослідити їх для надання оцінки правомірності відмови.

За таких обставин, належним способом захисту та відновлення прав позивача є зобов`язання Заводської міської ради повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15.03.2021 (вх.№874/04-03 від 24.03.2021) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка розташована на території Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області, за межами населених пунктів, та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

Така позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.12.2019 у справі №806/2540/17 та у постанові Великої Палати від 06.11.2019 у справі №509/1350/17.

Таким чином, позовна вимога про зобов`язання Заводської міської ради надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка розташована на території Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області, за межами населених пунктів задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні з позовною заявою до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Заводської міської ради (вул. Полтавська, 4/16, м. Заводське, Миргородський район, Полтавська область, 37240, код ЄДРПОУ 21048531) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення 12 сесії 8 скликання Заводської міської ради №73 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" від 17.09.2021.

Зобов`язати Заводську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15.03.2021 (вх.№875/04-03 від 24.03.2021) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка розташована на території Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області, за межами населених пунктів, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Заводської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков