Рішення № 103150758, 04.02.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

04 лютого 2022 р.справа № 400/1115/21 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

провизнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.09.20 р. № Ф-824-17В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області (надалі - відповідач або ГУ ДПС у Миколаївській області), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 8 вересня 2020 р. № Ф-824-17 (надалі - вимога № Ф-824-17).

Позовна заява була залишена без руху, а в наступному повернута позивачу (а. с. 8-11, 14-15).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду, ухвала про повернення позовної заяви скасована, а справа направлена до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду (а. с. 77-78).

Після надходження справи, позовна заява була залишена без руху, а після усунення позивачем недоліків, відкрито провадження в даній адміністративній справі (а. с. 83-84, 100-101).

Свої вимоги позивач обґрунтував наступним:

- з 6 листопада 2018 р. підприємницька діяльність ним припинена, відповідний запис внесено до реєстру;

- прийняттю вимоги № Ф-824-17 повинна була передувати документальна перевірка, але ГУ ДПС у Миколаївській області такої перевірки не провело і відповідного акту не склало, що суперечить позиції Верховного Суду, висловленої ним у справах №№ 804/8855/14, 812/1283/17, 0340/1931/18, згідно з якою проведення перевірки є обов`язковою передумовою для нарахування грошових зобов`язань;

- вимога № Ф-824-17 є неузгодженою, а тому дії ГУ ДПС у Миколаївській області щодо звернення її до примусового виконання, є протиправними;

- відповідач не врахував приписи п. 915 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", відповідно до якого суми недоїмки, штрафу та пені повинні бути списані.

Відповідач позов не визнав, у відзиві просив відмовити в його задоволенні. Свою позицію аргументував тим, що Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" покладає на позивача обов`язок своєчасно і в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок, але позивач такий внесок за період 2014-2018 р.р. не сплатив, що і послугувало підставою для прийняття вимоги № Ф-824-17. Відповідно до інтегрованої картки платника податків, сума заборгованості позивача за цей період склала 32 289,38 грн., включно з штрафом і пенею (а. с. 106-109).

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (а. с. 100-101).

На підставі ст. 205 ч. 9 КАС України, справа розглянута в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з лютого 2009 р. і до листопада 2018 р. перебував на обліку контролюючого органу як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку третьої групи).

23 липня 2020 р. ГУ ДПС у Миколаївській області винесло Рішення № 0017185205 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф в розмірі 2 796,64 грн. і нарахована пеня в сумі 16 132,55 грн. за період 22 липня 2014 р. - 6 грудня 2018 р. (а. с. 114).

Дане рішення отримане позивачем 13 серпня 2020 р. (а. с. 114 зворот).

8 вересня 2020 р. ГУ ДПС у Миколаївській області прийняло вимогу № Ф-824-17, якою ОСОБА_1 нарахована недоїмка з єдиного внеску на суму 13 360,19 грн., а також штраф 2 796,64 грн. і пеня 16 132,55 грн. (а. с. 110).

Відповідно до ст. 25 ч. 3, 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

В матеріалах справи мається рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого слідує, що вимога № Ф-824-17 вручена 15 вересня 2020 р. (а. с. 110).

Суд зауважує, що адреса позивача, на яку надсилалась вимога № Ф-824-17, збігається з адресою позивача, вказаною у позовній заяві, що дозволяє суду критично ставитись до зауважень позивача про те, що вимога № Ф-824-17 ним не отримувалась.

З приводу пояснень позивача про неузгодженість вимоги № Ф-824-17 і протиправність її направлення до виконавчої служби, суд зауважує, що в рамках цієї справи не є предметом спору звернення вимоги № Ф-824-17 до примусового виконання та відкриття виконавчого провадження.

Одним з конституційних обов`язків кожного, є сплата податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом (ст. 67 ч. 1 Конституції України).

Відповідно до приписів ст. 4 ч. 1 п. 1 абз. 3 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Таким чином, ОСОБА_1 є платником єдиного внеску.

Відповідно до ст. 7 ч. 1 п. 3 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", встановлено мінімальний розмір суми єдиного внеску, який підлягає сплаті.

Відповідно до ст. 9 ч. 3 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до п. 4 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 р. № 449 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 травня 2015 р. за № 508/26953 (надалі - Інструкція № 449), вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

Таким чином, Інструкція № 449 передбачає право контролюючого органу нарахувати єдиний внесок не тільки на підставі акту перевірки платника податків, як помилково вважає позивач, а й на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів, що і було зроблено ГУ ДПС у Миколаївській області.

Відповідно до ст. 25 ч. 16 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Посилання позивача на постанови Верховного Суду у справах №№ 804/8855/14, 812/1283/17, 0340/1931/18 помилкові, так як в цих справах мова йшла про перевірки дотримання вимог податкового законодавства і нарахування податкових зобов`язань, тоді як єдиний внесок не є податком або збором.

Припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності в листопаді 2018 р. не впливає на його обов`язок сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких позивач мав статус платника єдиного внеску.

Як слідує з витягу з інтегрованої картки платника податків, відповідачем враховано припинення підприємницької діяльності позивача і єдиний внесок нарахований з 20 січня 2014 р. до 31 серпня 2018 р. (а. с. 115-139).

За приписами п. 915 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до наведеної норми, процедура списання недоїмки, штрафу і пені, передбачена вищенаведеним пунктом, не розповсюджується на фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43144729) відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз