Рішення № 103150113, 31.01.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 р. № 400/9511/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Миколаївська область Державної служби України з безпеки на транспорті, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056,

про:визнання протиправною та скасування постанови від 10.06.21 р. № 281666,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 281666 від 10.06.2021.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що водій перевозив насіння соняшника, який є сипучим вантажем, на який чинним законодавством взагалі не видається дозвіл, тому позивач не міг його отримати. Чинним законодавством забороняється надання дозволу, яким дозволено рух великовагових транспортних засобів із подільним вантажем. Сипучий вантаж може переміщуватись по всіх осях, тому зважування не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на вісь. Відсутність відповідної методики не може свідчити про беззаперечну достовірність отриманих внаслідок зважування результатів. Відповідач не надав доказів зважування та проведення повірки обладнанням, позивач не є суб`єктом підприємницької діяльності, тому до нього не може бути застосований адміністративно-господарський штраф. Крім того 05.03.2021 позивач передав транспортний засіб в оренду, тому не є перевізником в розумінні вимог Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідач не повідомив позивача про слухання справи, акт не надсилав, надіслав постанову від 10.06.2021 в порушення строків передбачених п.29 постанови КМУ №1567 лише 14.09.2021.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки при проведенні рейдової перевірки було встановлено перевищення вагових норм на одиночну вісь, чим допущено порушення ч.1 абз.14 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Під час рейдової перевірки ні договір оренди, ні тимчасовий реєстраційний талон не надавався. Дозвіл водієм не надавався. Відсутність затвердженої методики не може бути підставою для звільнення перевізників від відповідальності за перевищення вагових параметрів. При проведення габаритно-вагового контролю зважувальне обладнання відповідало вимогам п.п. 12,13 Порядку № 879, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №2079/М.

Справа розглядається відповідно до ст.262 КАС України без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

13.05.2021 посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено ваговий контроль транспортного засобу марки MAN TGX д\н НОМЕР_1 , причеп д\н НОМЕР_2 .

Актом № 282120 від 13.05.2021 встановлено, що під час перевірки виявлено порушення передбачене ст.60 Закону України « Про автомобільний транспорт» абз.14 ч.1 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5% але не більше 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Актом № 035454 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів від 13.05.2021 встановлено, що перевозився соняшник. Повна допустима маса транспортного засобу 44 т, - фактична 42,55т., осьове навантаження : нормативно допустиме 11 тон, фактичне 12т.

Чек № 145769 від 13.05.2021 свідчить, що навантаження на одиночну вісь складає 12т.

Листом від 01.06.2021 відповідач повідомив позивача про розгляд справи 10.06.2021 з 10-00 г. до 12-00г. за адресою м. Миколаїв, вул.Космонавтів,61 та зазначив, що у разі неявки справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт буде розглянута без участі позивача. Лист був отриманий позивачем 04.06.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Постановою від 10.06.2021 № 281666 про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 8500 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачене абз.14 ч.1 ст.60 Закону України « Про автомобільний транспорт» за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5%, але не більше 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (МАН державний номер НОМЕР_1 ) акт 282120.

Положенням про Державну службі України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Статтею 3 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” N 1567, 08.11.2006 передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ “Про дорожній рух” з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За статтею 33 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2862-IV “Про автомобільні дороги” (далі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Як передбачено статтею 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ “Про автомобільний транспорт” (далі - Закон № 2344-ІІІ), автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 “Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування” (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5%, але не більше 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до ст.60 Закону України “ Про автомобільний транспорт”.

Позивач зазначає, що ним перевозився сипучий вантаж, який може переміщуватись по всіх осях транспортного засобу під час руху, тому зважування не може дати достовірних результатів.

Але автомобіль на ваги заїжджає повільно зі швидкістю 5-6 км на годину, тому така швидкість руху не може привести до зміщення вантажу ( аналогічна позиція висловлена у постанові ВС по справі № 803/1540/16 від 24.07.2019).

Також позивач посилається на відсутність методики виконання вимірювань по осьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі на транспортних засобах з рідким вантажем, тому відсутність методики не може свідчить про беззаперечну достовірність отриманих результатів зважування.

Відсутність методики не є підставою для невнесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів габаритні параметри яких перевищують нормативні та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, не свідчить про те, що процедура зважування відбулась з порушенням норм чинного законодавства, або в зв`язку з відсутністю методики були спотворені дані зважування.

Відповідно до п.п.25-27 постанови КМУ № 1567 від 08.11.2006 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Позивач у позові зазначив, що він не отримав повідомлення про розгляд справи на 10.06.2021, але відповідач надав суду докази, що повідомлення про розгляд справи було отримано позивачем 04.06.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, але не з`явився, що не є перешкодою для прийняття постанови.

Відповідач надав суду докази, що вимірювальна техніка, якою здійснювався габаритно-ваговий контроль пройшла повірку, а саме свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 2079\М, яке чинне з 29.10.2020, видано Державним підприємством «Херсонським науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації.

Позивач обґрунтовує протиправність спірної постанови також тим, що ним було укладено договір оренди транспортного засобу від 05.03.2021, за умовами якого транспортний засіб МАН передається в оренду ОСОБА_2 , що підтверджується договором оренди транспортного засобу , укладеного в простій письмовій формі, тому він не є перевізником в розуміння ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ч.2 ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Позивач надав суду договір оренди транспортного засобу, укладений в простій письмовій формі, який укладений в порушення встановленої законодавством формі, тому не створює ніяких наслідків для сторін, оскільки є нікчемним договором.

Також позивач зазначає, що він не суб`єктом підприємницької діяльності, тому до нього не може бути застосований адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до ст.55 ГК України суб`єктами господарювання є: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до ст.1,60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, а автомобільними перевізниками відповідно до цього закону є - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відтак, Законом України «Про автомобільний транспорт», який є спеціальним для спірних правовідносин визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт штраф накладається на перевізників, а автомобільним перевізником може бути і фізична особа, тому суд вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосувати Закон України « Про автомобільний транспорт», який є спеціальний для регулювання спірних правовідносин та який не містить ніяких застережень стосовно неможливості накладання на фізичну особу-перевізника штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки суд вважає, що в такий спосіб - здійснюючи підприємницьку діяльність за відсутності статусу фізичної особи - підприємця позивач свідомо намагається уникнути відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Посилання позивача на те, що йому була надіслана постанова від 10.06.2021 про штраф тільки 14.09.2021 не приймається судом до уваги, оскільки відповідач надав суду повідомлення про вручення поштового відправлення, яке надсилалось15.06.2021 разом з постановою від 10.06.2021, яка свідчить, що воно повернулось без вручення адресату з вказівкою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Матеріали справи свідчать, що підставою для видання спірної постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу стали результати габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN .

Відповідно до цих результатів вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2 %, що дало підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл.

Суд встановив, що такого дозволу у позивача немає, а отже за описаних обставин відповідач мав достатні підстави для накладення штрафу відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ (Аналогічна позиція висловлено у постановах ВС від 24.07.2019 по справі № 803/1540/16, від 01.07.2020 по справі № 803/50/17).

Позивач також обґрунтовує позовні вимоги тим, що п.22.5 Правил дорожнього руху передбачено, що рух транспортних засобів з перевищенням на осі або фактичну масу 40т у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється, тому чинним законодавством взагалі забороняється оформлення дозволу, яким дозволено рух великовагових транспортних засобів із подільним вантажем.

Але ст.48 Закону України “ Про автомобільний транспорт” не містить ніяких застережень стосовно виду вантажу - подільного або неподільного, який перевозиться. Також санкція ст.60 Закону України “ Про автомобільний транспорт” в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин передбачала відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу без будь-яких застережень стосовно виду вантажу.

Також позивач не надав суду доказів, що він звертався за видачею дозволу, а йому було відмовлено.

Відтак, спірна постанова прийнята правомірно та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не надав суду доказів протиправності постанови відповідача, тому позов задоволенню не підлягає.

Судовий збір покладається на позивача .

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Миколаївська область Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови від 10.06.2021 р. № 281666 - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко