Рішення № 103150106, 31.01.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 р. № 400/10483/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю транспортно - експедиційна компанія "ВІТЕРРА", вул. А.Макарова, 40, м. Миколаїв, 54030, до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, про:визнання протиправною та скасування постанови від 30.09.21 р. № 306310,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 306310 від 30.09.2021.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що водій перевозив ячмінь, який є сипучим вантажем, на який чинним законодавством взагалі не видається дозвіл, тому позивач не міг його отримати. Чинним законодавством забороняється надання дозволу, яким дозволено рух великовагових транспортних засобів із подільним вантажем. Також відповідач повинен був тимчасово затримати транспортний засіб в разі виявлення на стаціонарних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових транспортних засобів відповідно до ст.265-2 КУпАП України.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки при проведенні рейдової перевірки було встановлено перевищення вагових норм на одиночну вісь, чим допущено порушення ч.1 абз.14 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Справа розглядається відповідно до ст.262 КАС України без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

25.08.2021 посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Херсонська область) було проведено ваговий контроль транспортного засобу марки DAF д\н НОМЕР_1 , причеп д\н НОМЕР_2 .

Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 300533 від 25.08.2021 встановлено, що під час перевірки виявлено порушення передбачене ст.60 Закону України « Про автомобільний транспорт» абз.14 ч.1 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5% але не більше 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Актом № 0050821 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів від 25.08.2021 встановлено, що перевозився сипучий вантаж. Повна допустима маса транспортного засобу 40 т, - фактична 39,92 т, осьове навантаження : нормативно допустиме 11 тон, фактичне 11,83 т, що є перевищенням на 7,55%.

Чек № 190870 від 25.08.2021 свідчить, що навантаження на одиночну вісь складає 11830т.

Постановою від 30.09.2021 № 306310 про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 8500 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачене абз.14 ч.1 ст.60 Закону України « Про автомобільний транспорт» за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5%, але не більше 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (DAF д\н НОМЕР_1 ) акт 300533.

Положенням про Державну службі України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Статтею 3 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” N 1567, 08.11.2006 передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ “Про дорожній рух” з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За статтею 33 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2862-IV “Про автомобільні дороги” (далі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Як передбачено статтею 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ “Про автомобільний транспорт” (далі - Закон № 2344-ІІІ), автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 “Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування” (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5%, але не більше 10 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до ст.60 Закону України “ Про автомобільний транспорт”.

Матеріали справи свідчать, що підставою для видання спірної постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу стали результати габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки ДАФ .

Відповідно до цих результатів вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2 %, що дало підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл.

Суд встановив, що такого дозволу у позивача немає, а отже за описаних обставин відповідач мав достатні підстави для накладення штрафу відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ (Аналогічна позиція висловлено у постановах ВС від 24.07.2019 по справі № 803/1540/16, від 01.07.2020 по справі № 803/50/17).

Позивач також обґрунтовує позовні вимоги тим, що п.22.5 Правил дорожнього руху передбачено, що рух транспортних засобів з перевищенням на осі або фактичну масу 40т у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється, тому чинним законодавством взагалі забороняється оформлення дозволу, яким дозволено рух великовагових транспортних засобів із подільним вантажем.

Але ст.48 Закону України “ Про автомобільний транспорт” не містить ніяких застережень стосовно виду вантажу -подільного або неподільного, який перевозиться. Також санкція ст.60 Закону України “ Про автомобільний транспорт” в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин передбачала відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу без будь-яких застережень стосовно виду вантажу.

Також позивач не надав суду доказів, що він звертався за видачею дозволу, а йому було відмовлено.

Посилання позивача на те, що відповідач повинен був тимчасово затримати транспортний засіб в разі виявлення на стаціонарних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових транспортних засобів відповідно до ст.265-2 КУпАП України не приймається судом до уваги, оскільки відповідно до цієї статті Кодексу про адміністративні правопорушення такі дії повинні здійснити працівники Національної поліції України, а не Укртрансбезпеки, та не затримання транспортного засобу позивача не може бути підставою для визнання спірної постанови протиправною.

Відтак, спірна постанова прийнята правомірно та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не надав суду доказів протиправності постанови відповідача, тому позов задоволенню не підлягає.

Судовий збір покладається на позивача. Оскільки у задоволенні позову відмовлено суд розподіл витрат на правничу допомогу не здійснює.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю транспортно - експедиційна компанія "ВІТЕРРА" (вул. А.Макарова, 40, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 40968034) до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови від 30.09.21 р. № 306310 - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко