Рішення № 103150094, 31.01.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 р. № 400/1942/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 9261,81 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі - позивач, ГУ ДПС в Миколаївській області) до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави податкового боргу у розмірі 9261,81 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки про податкову заборгованість та інтегрованої картки платника, податкова заборгованість фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , з орендної плати перед бюджетом становить 9261,81 грн. Заборгованість з податку на орендну плату виникла в результаті: нарахування згідно податкового повідомлення-рішення від 30.06.2017 року №2472-13 на суму 7631,06 грн. та податкового повідомлення-рішення від 27.06.2019 року №113869-5312-1407 на суму 1630,75 грн. Вказана заборгованість відповідачем не погашена, що і стало підставою для звернення до суду.

Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 21.05.2020 року справа №400/1942/20 була розподілена судді Миколаївського окружного адміністративного суду Фульгі А.П

Ухвалою суду від 25.05.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

28.05.2020 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що не має сплачувати податок орендної плати з фізичних осіб, оскільки фактично не користувався орендованою землею через протиправні дії співорендаря та бездіяльності орендодавця. Орендодавець своєю бнздіяльністю порушив Закон України «Про оренду землі» та норми Цивільного кодексу України, оскільки не виконав своє зобов`язання щодо передачі земельної ділянки у користування орендарю, відтак договір оренди земельної ділянки площею 814,08 між Кам`янською сільською радою ніколи не укладався.

Ухвалою суду від 19.06.2020 року було призначено справу № 400/1942/20 до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 28.09.2020 року суд зупинив провадження у справі 400/1942/20 за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 9 261,81 грн., зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням у справі №400/4036/20.

Відповідно до ч. 9 та 14 ст. 31 КАС України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Наказом від 12.05.2021 року №73-б ОСОБА_2 надано відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду від 01.06.2021 року № 25/02-10 про призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 400/1942/20 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2021 року, справу № 400/1942/20 передано на розгляд судді Лебедєвій Г.В.

Ухвалою від 07.06.2021 року суд прийняв до провадження адміністративну справу № 400/1942/20 за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 9261,81 грн., продовжив розгляд справи за правилами загального позовного провадження та зупинив провадження у справі №400/1942/20 за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 9 261,81 грн., зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням у справі №400/4036/20.

Ухвалою від 10.01.2022 року суд поновив провадження у справі №400/1942/20 за позовною заявою Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 9261,81 грн. зі стадії, на якій його було зупинено та призначив підготовче судове засідання на 26 січня 2022 року.

Ухвалою від 26.01.2022 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 9261,81 грн. та призначив справу № 400/1942/20 до судового розгляду по суті на 26 січня 2022 року на 16:10 год.

Представник Головного управління ДПС у Миколаївській області в судове засідання, призначене на 26.01.2022 року не з`явився. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

В судовому засіданні 26.01.2022 року відповідач проти позову заперечив та клопотав про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд клопотання представників Головного управління ДПС у Миколаївській області та ОСОБА_1 задовольнив та на підставі частини 3 статті 194 КАС України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, ознайомившись з заявами учасників справи по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

17 березня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , з одного боку, та Кам`янською сільською радою Очаківського району Миколаївської області, з другого боку, було укладено договір оренди земельної ділянки для комерційного використання під розміщення та обслуговування закусочної «Вікторія» з шиномонтажем, відповідно до умов якого земельна ділянка передавалася у оренду строком на 10 років, площею 0,1696 гектара.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 11 квітня 2013 року проведено реальний поділ зазначеного бару, у зв`язку з чим за ОСОБА_1 визнано право власності на 48/100 частки нежилого приміщення бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а за ОСОБА_3 - 52/100 частки.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 23.03.2016 року визначено порядок користування земельною ділянкою між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 .

02.02.2017 року укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахунку податкової заборгованості за відповідачем числиться податкова заборгованість за несплату орендної плати перед бюджетом в розмірі 9261,81 грн.

Вказаний борг нараховано відповідачу згідно податкового повідомлення-рішення від 30.06.2017 року №2472-13 на суму 7631,06 грн. та податкового повідомлення-рішення від 27.06.2019 року №113869-5312-1407 на суму 1630,75 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлено на адресу ОСОБА_1 поштовим зв`язком та отримані відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення.

З підстав наявності у відповідача несплаченого боргу ГУ ДПС в Миколаївській області винесено податкову вимогу форми «Ф» №5575-17 від 07.02.2018 року, направлено останню на адресу відповідача поштовою кореспонденцією та отримана ним, що підтверджується рекомедованим повідомленням про вручення.

Враховуючи те, що податковий обов`язок щодо сплати узгоджених сум грошових зобов`язань у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 15.1 ст.15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.36.1 ст.36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки (п.58.1 ст.58 ПК України).

Як вже встановлено судом, податковий борг, який рахується за відповідачем, нараховано позивачу згідно податкового повідомлення-рішення від 30.06.2017 року №2472-13 на суму 7631,06 грн. та податкового повідомлення-рішення від 27.06.2019 року №113869-5312-1407 на суму 1630,75 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлено на адресу ОСОБА_1 поштовим зв`язком та отримані відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення.

Згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Так, податкове повідомлення-рішення від 30.06.2017 року №2472-13 та податкове повідомлення-рішення від 27.06.2019 року були оскаржені відповідачем в судовому порядку.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 року у справі № 400/4036/20 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.06.2017 року № 2472-13, від 24.06.2019 року № 113869-5312-1407, від 06.06.2018 року № 569108-1302-1407 та вимоги від 07.02.2018 року № 5575-17 відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 року у справі № 400/4036/20 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 року було залишено без змін.

Тобто, податковий борг ОСОБА_1 за податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2017 року №2472-13 та податковим повідомленням-рішенням від 27.06.2019 року є узгодженим.

Пунктом 59.1 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Отже, відносно відповідача нараховані грошові зобов`язання є узгодженими. Вказані грошові зобов`язання не сплачені відповідачем.

Матеріали справи свідчать, що контролюючим органом було виставлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №5575-17 від 07.02.2018 року.

Відповідачем не виконано податкову вимогу "Ф" №5575-17 від 07.02.2018 року.

Як встановлено судом, відповідач суму податкового боргу у визначені строки не сплатив. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості у розмірі 9261,81 грн. станом на момент розгляду справи до суду ні з боку відповідача, ні з боку позивача не надходило.

Наявність податкового боргу відповідача підтверджена податковим органом.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому, пунктом 41.2 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Таким чином, позивач є органом державної влади, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Згідно з п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, за відсутності добровільної сплати відповідачем суми недоїмки (заборгованості) у розмірі 9261,91 грн., вказана сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь позивача як суб`єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч.2 ст.139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 9261,81 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 9261,81 грн., який виник у зв`язку з несплатою орендної плати з фізичних осіб на користь Державного бюджету.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 31.01.2022 року.

Суддя Г. В. Лебедєва