Рішення № 103150087, 25.01.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 січня 2022 р. № 400/11682/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 до:Військової частини А0224, пр. Героїв України, 72,Миколаїв,54025, про:визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0224 щодо не нарахування та не виплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби; зобов`язати Військову частину А0224 нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 7 повних календарних років служби.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах України. Наказом командира військової частини від 20.03.2021 року ОСОБА_1 звільнено зі служби та виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення. При звільненні відповідно до вимог п. 2 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" йому не було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у зв`язку з відсутністю календарної вислуги більше 10 років. Його загальна вислуга на момент звільнення складає 12р.,10міс.,29дн.

Відповідач надав відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що відповідно до п. 2 розділу ХХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 у разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження 25.01.2022 без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, відповідно до визначених строків в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки клопотань від сторін про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, від сторін не надходило.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у Збройних Силах України у військовій частині А0224.

Наказом командира військової частини А 0224 від 20.03.2021 № 65 року № 14 ОСОБА_1 звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення.

На момент звільнення ОСОБА_1 зі служби вислуга років у Збройних Силах України становить: календарна: 07р. 05 м. 19 д, пільгова - 05 р. 05 м. 10 д.

ОСОБА_1 не виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

21.04.2021 року позивач звернувся до військової частини А0224 із заявою, в якій просив здійснити виплату одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Листом від 21.09.2021 року Військова частина А0224 відмовила у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення, оскільки допомога виплачується за наявності вислуги 10 календарних років і більше, а на день звільнення зі служби календарна вислуга ОСОБА_1 складає 07 р. 05 міс. 19 дн.

Не погоджуючись із відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Вказана правова норма не містить вказівки на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше саме календарних років вислуги.

Поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги, а саме: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «вислуги 10 років і більше».

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 звільнено з військової служби на підставі підпункту «а» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (у зв`язку із закінченням строку контракту). На момент його звільнення вислуга у Збройних Силах України становить: календарна: 07р. 05 м. 19 д, пільгова - 05 р. 05 м. 10 д.

Враховуючи викладене, відповідно до правил частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивач як такий, що має вислугу більше 10 років набув право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (7 років).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду 21.04.2021 року у справі № 380/2427/20.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо посилання відповідача на те, що відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260) одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше, суд зазначає, що встановлення підзаконним нормативно правовим актом порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги при звільненні не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили.

Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.

Нормами Закону № 2011-ХІІ також встановлено право військовослужбовців на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону № 2011-ХІІ , а не Порядку № 260.

Вимога про зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення відповідно до ст.382 КАС України задоволенню не підлягає, оскільки вимога про надання звіту відноситься до права суду зобов`язати або не зобов`язувати владних повноважень подати звіт.

Позов належить задовольнити повністю.

Позивач звільнений від сплати судового збору.

Доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Військової частини А0224 (пр. Героїв України, 72,Миколаїв,54025 08489704) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0224 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

3. Зобов`язати Військову частину А0224 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 7 повних календарних років служби.

4. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 01.02.2022.