Рішення № 103149618, 28.01.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2022 р. № 400/10935/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Міністерства внутрішніх справ України та Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі в сумі 353660,26 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Міністерства внутрішніх справ України (надалі - позивач 1) та Національної академії Національної гвардії України (надалі - позивач 2) до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України (реквізити для сплати: код ЄДРПОУ 08610502, р/р UA068201720313251002201015295, МФО 820172, ДКСУ м. Київ) суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням в Національної академії Національної гвардії України у період з 26.07.2019 року по 18.10.2021 року у розмірі 353 660, 26 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач проходив навчання та військову службу у Національній академії Національної гвардії України з 26.07.2019 року по 18.10.2021 року, але контракт був достроково розірваний та відповідача відраховано з навчального закладу наказом у зв`язку із небажанням останнього продовжувати навчання. Відтак, відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати на його утримання у Національній академії Національної гвардії України у розмірі 353 660, 26 грн., однак через їх не відшкодування, позивач звернувся до суду із вказаним позовом про їх стягнення в судовому порядку.

Ухвалою від 15.11.2021 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/10935/21 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у відповідності до ст. 262 КАС України.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що право на звернення до суду у позивачів у цій справі може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови. Водночас відповідач наполягає, що не відмовлявся добровільно відшкодувати витрати, пов`язані із його утриманням у вищому навчальному закладі, оскільки взагалі не отримував від Академії розрахунку суми належних до відшкодування витрат, тобто йому не було запропоновано у добровільному порядку відшкодувати витрати, які є предметом стягнення у цій справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 26.07.2019 року №716 «Про зарахування кандидатів з числа військовослужбовців Національної гвардії України на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра (тактичний рівень)» солдат ОСОБА_1 зарахований з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Національної гвардії України на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра (тактичний рівень) за спеціальністю 053 «Психологія», спеціалізація «Психологічне забезпечення службово-бойової діяльності підрозділів Національної гвардії України» та призначений на посаду курсанта.

Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 26.07.2019 року № 168 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 зараховано в списки перемінного складу Національної академії Національної гвардії України та на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта та укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України строком на період навчання з 26.07.2019 року.

Контракт про проходження військової служби (навчання) був укладений у добровільному порядку між відповідачем та Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Національної академії Національної гвардії України 26 липня 2019 року та набрав чинності з 26 липня 2019 року.

22.09.2021 року відповідачем до керівництва Національної академії Національної гвардії України подано рапорт із клопотанням про відрахування його з навчання у навчальному закладі та з числа курсантів у зв`язку із небажанням продовжувати навчання за наявності підстав передбачених підпунктом «ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини п`ятої ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Відповідач з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 Про затвердження Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти ознайомлений та згоден.

04.10.2021 року на засіданні вченої ради Національної академії Національної гвардії України розглянуто клопотання ОСОБА_1 про небажання продовжувати навчання у Національній академії Національної гвардії України та постановлено вважати недоцільним подальше навчання зазначеного курсанта та рекомендовано начальнику Академії припинити (розірвати) контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України.

Рішення Вченої Ради Академії викладено у рішенні №18 від 04.10.2021 року та введено в дію наказом Начальника Академії від 07.10.2021 року № 884 «Про введення в дію рішення засідання вченої ради Академії від 04.10.2021 року №18».

Згідно наказу начальника Академії № 903 від 18.10.2021 року «Про висновки службового розслідування за фактом небажання продовжувати навчання солдатом ОСОБА_1 » та витягу з наказу начальника Академії № 214 (по стройовій частині) від 18.10.2021 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством внутрішніх справ України, в особі начальника Академії і відповідачем достроково припинений розірваний), а відповідач відрахований з навчального закладу та виключений зі списків перемінного складу курсантів та продовольчого забезпечення за наявності підстав, передбачених підпунктом «ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини п`ятої ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно із зведеним розрахунком фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 за період з 26.07.2019 року по 18.10.2021 року, витрати на його утримання становлять 353660,26 грн., з них: грошове забезпечення військовослужбовців на суму 313312,51 грн., предмети, матеріали, обладнання та інвентар на суму 12944,40 грн., медикаменти та перев`язувальні матеріали на суму 491,48 грн., продукти харчування на суму 21907,99 грн., оплата теплопостачання 1681,46 грн., оплата водопостачання та водовідведення 1215,97 грн., оплата електроенергії 2101,65 грн., оплата послуг (крім комунальних) 0,00 грн., оплата інших енергоносіїв та інших комунальних послуг 4,80 грн.

ОСОБА_1 ознайомлений під особистий підпис з Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах від 22.09.2021 року та рапортом від 22.09.2021 року.

Разом з цим, відповідач відмовився від підписання: заяви-зобов`язання від 20.10.2021 року; зведеного розрахунку фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню на суму сумі 353 660 (триста п`ятдесят три тисячі шістсот шістдесят грн.) 26 коп. від 18.10.2021 року; розрахунку фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ - 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» на суму 313 312 (триста тринадцять тисяч триста дванадцять) грн. 51 коп. від 18.10.2021 року; розрахунку фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ - 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» на суму 12 944 (дванадцять тисяч дев`ятсот сорок чотири) грн. 40 коп. від 18.10.2021 року; розрахунку фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ 2220 «Медикаменти та перев`язувальні матеріали» на суму 491 (чотириста дев`яносто одна) грн. 48 коп. від 18.10.2021 року; розрахунку фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ 2230 «Продукти харчування» на суму 21 907 (двадцять одна тисяча дев`ятсот сім) грн. 99 коп.; розрахунку фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ 2271 «Оплата теплопостачання» на суму 1 681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 46 коп. від 18.10.2021 року; розрахунку фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ 2272 «Оплата водопостачання та водовідведення» на суму 1215 (одна тисяча двісті п`ятнадцять) грн. 97 коп. від 18.10.2021 року; розрахунку фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії» на суму 2 101 (дві тисячі сто одна) грн. 65 коп. від 18.10.2021 року; розрахунку фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв та інших комунальних послуг» на суму 4 (чотири) грн. 80 коп. від 18.10.2021 року; розрахунку фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» на суму 0,00 грн. від 18.10.2021 року.

Текстуальна частина заяви - зобов`язання від 20.10.2021 року та зведеного розрахунку фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 за період з 26.07.2019 року по 18.10.2021 року від 18.10.2021 року, з них по КЕКВ - 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» на суму 313 312,51 грн., по КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар на суму 12 944,40 грн., по КЕКВ 2220 «Медикаменти та перев`язувальні матеріали» на суму 491,48 грн., по КЕКВ 2230 «Продукти харчування на суму 21 907,99 грн., по КЕКВ 2271 «Оплата теплопостачання» на суму 1 681,46 грн., по КЕКВ 2272 «Оплата водопостачання та водовідведення» на суму 1 215,97 грн., по КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії» на суму 2 101,65 грн., по КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв та інших комунальних послуг» на суму 4,80 грн., по КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» на суму 0,00 грн. доведена в усній формі.

Факт відмови від підписання вище зазначених документів та доведення до відповідача їх текстуальної частини, підтверджується Актом № 3 про відмову від надання пояснень (матеріалів) або виконання вимог від 20.10.2021 року, складеним комісією Академії.

Національною академією Національної гвардії України складено та направлено на адресу відповідача претензію №84/1-1952 від 25.10.2021 року, в якій зазначено, що сума заборгованості складає 353660,26 грн., яку вимагалось сплатити протягом 10 днів з дня отримання претензії.

Вказану претензію направлено поштовим зв`язком на адресу реєстрації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яка повернулась до Академії без вручення з відміткою поштового зв`язку "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Враховуючи те, що відповідачем не відшкодовано заборгованість з фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає про таке.

Правові засади організації та порядку діяльності Національної гвардії України, її загальну структуру, функції та повноваження визначені Законом України "Про національну гвардію України" від 13.03.2014 року №876-VII (далі - Закон №876-VII).

Відповідно до ст. 1 Закону №876-VII Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону №876-VII до складу Національної гвардії України входять: з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, навчальні військові частини (центри), бази, заклади охорони здоров`я та установи, що не входять до складу оперативно-територіальних об`єднань Національної гвардії України.

Організаційно Національна гвардія України складається з органів військового управління (головного органу військового управління Національної гвардії України та органів військового управління оперативно-територіальних об`єднань Національної гвардії України), з`єднань, військових частин (підрозділів), вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров`я та установ (ч. 2 ст. 5 Закону №876-VII).

Відповідно до п.п. 3, 6 Розділу І, п.1 Розділу VІІІІ Статуту Національної академії Національної гвардії України, Національна академія Національної гвардії України є вищим військовим навчальним закладом, державної форми власності, підпорядкованим Головному управлінню Національної гвардії України та знаходиться у сфері управління МВС України.

Основною метою діяльності Академії є освітня діяльність, спрямована на підготовку курсантів (слухачів), ад`юнктів, докторантів для подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у Національній гвардії України за державним замовленням.

Фінансування Академії здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фонду державного бюджету.

Отже курсанти, які навчаються в Національній академії Національної гвардії України перебувають на повному державному забезпеченні.

Відповідно до п. 1 Положення про МВС України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №878 визначено, що МВС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, а тому згідно рішенням Конституційного Суду України № З-РП/99, є уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Крім того, п.п. 50, 55, 56 п.4, п.п 2 п.5 вказаного Положення визначено, що МВС України організовує в установленому порядку матеріально-технічне та ресурсне забезпечення діяльності апарату МВС України та територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери його управління, Національної гвардії, зокрема приміщеннями, полігонами, засобами зв`язку, транспортними засобами, озброєнням, спеціальними засобами, пально-мастильними матеріалами, обмундируванням, іншими видами матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання покладених на них завдань, забезпечує формування пропозицій до обсягів державного замовлення на підготовку, перепідготовку та післядипломну освіту фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів для МВС України, Національної гвардії та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і Координує Міністр, забезпечує на базі навчальних закладів, що належать до сфери управління МВС України, підготовку та професійне навчання кадрів для МВС України, Національної поліції та Національної гвардії.

Поряд з цим, МВС України з метою організації своєї діяльності здійснює добір кадрів в апарат МВС, територіальні органи, заклади, установи і на підприємства, що належать до сфери управління МВС, організовує роботу з підготовки та професійного навчання працівників МВС, поліцейських та військовослужбовців Національної гвардії.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, наказом начальника Національної академії Національної гвардії України №903 від 18.10.2021 року та наказом начальника Національної академії Національної гвардії України № 214 від 18.10.2021 року (по стройовій частині) відповідач відрахований з навчального закладу та виключений зі списків перемінного складу курсантів та продовольчого забезпечення за наявності підстав, передбачених підпунктом «ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини п`ятої ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Отже, у відповідності до ч. 10 ст. 25 Закону №2232-XII відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через, зокрема, систематичне невиконання умов контракту відповідно до підпунктів "ж" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-XII визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі Порядок №964).

Згідно з п. 3, 4 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом із Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється закладом вищої освіти згідно з нормами утримання курсантів.

Відповідно до пункту 1 Контракту відповідач, ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють порядок проходження військової служби (навчання), добровільно взяв на себе зобов`язання:

- проходити військову службу (навчання) у Академії протягом строку Контракту відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулюють порядок проходження військової служби, та цим Контрактом;

- сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, свої службові обов`язки, добре володіти довіреною військовою технікою (озброєнням), уміло керувати особовим складом;

- відшкодувати МВС України витрати, пов`язані з утриманням в Академії, в якій проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання, або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно із зведеним розрахунком фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 за період з 26.07.2019 року по 18.10.2021 року, витрати на його утримання становлять 353660,26 грн., з них: грошове забезпечення військовослужбовців на суму 313312,51 грн., предмети, матеріали, обладнання та інвентар на суму 12944,40 грн., медикаменти та перев`язувальні матеріали на суму 491,48 грн., продукти харчування на суму 21907,99 грн., оплата теплопостачання 1681,46 грн., оплата водопостачання та водовідведення 1215,97 грн., оплата електроенергії 2101,65 грн., оплата послуг (крім комунальних) 0,00 грн., оплата інших енергоносіїв та інших комунальних послуг 4,80 грн.

Доказів, які б спростовували факт існування за відповідачем заборгованості у розмірі 353 660, 26 грн. до суду не надано.

Відповідно до пункту 7 Порядку №964 визначено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Як встановлено судом в процесі розгляду справи, ОСОБА_1 ознайомлений під особистий підпис з Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах від 22.09.2021 року та рапортом від 22.09.2021 року.

Разом з цим, відповідач відмовився від підписання: заяви-зобов`язання від 20.10.2021 року; зведеного розрахунку фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню на суму сумі 353 660 (триста п`ятдесят три тисячі шістсот шістдесят грн.) 26 коп. від 18.10.2021 року; розрахунку фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ - 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» на суму 313 312 (триста тринадцять тисяч триста дванадцять) грн. 51 коп. від 18.10.2021 року; розрахунку фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ - 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» на суму 12 944 (дванадцять тисяч дев`ятсот сорок чотири) грн. 40 коп. від 18.10.2021 року; розрахунку фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ 2220 «Медикаменти та перев`язувальні матеріали» на суму 491 (чотириста дев`яносто одна) грн. 48 коп. від 18.10.2021 року; розрахунку фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ 2230 «Продукти харчування» на суму 21 907 (двадцять одна тисяча дев`ятсот сім) грн. 99 коп.; розрахунку фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ 2271 «Оплата теплопостачання» на суму 1 681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 46 коп. від 18.10.2021 року; розрахунку фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ 2272 «Оплата водопостачання та водовідведення» на суму 1215 (одна тисяча двісті п`ятнадцять) грн. 97 коп. від 18.10.2021 року; розрахунку фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії» на суму 2 101 (дві тисячі сто одна) грн. 65 коп. від 18.10.2021 року; розрахунку фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв та інших комунальних послуг» на суму 4 (чотири) грн. 80 коп. від 18.10.2021 року; розрахунку фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» на суму 0,00 грн. від 18.10.2021 року.

Текстуальна частина заяви - зобов`язання від 20.10.2021 року та зведеного розрахунку фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 за період з 26.07.2019 року по 18.10.2021 року від 18.10.2021 року, з них по КЕКВ - 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» на суму 313 312,51 грн., по КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар на суму 12 944,40 грн., по КЕКВ 2220 «Медикаменти та перев`язувальні матеріали» на суму 491,48 грн., по КЕКВ 2230 «Продукти харчування на суму 21 907,99 грн., по КЕКВ 2271 «Оплата теплопостачання» на суму 1 681,46 грн., по КЕКВ 2272 «Оплата водопостачання та водовідведення» на суму 1 215,97 грн., по КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії» на суму 2 101,65 грн., по КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв та інших комунальних послуг» на суму 4,80 грн., по КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» на суму 0,00 грн. доведена в усній формі.

Факт відмови від підписання вище зазначених документів та доведення до відповідача їх текстуальної частини, підтверджується Актом № 3 про відмову від надання пояснень (матеріалів) або виконання вимог від 20.10.2021 року, складеним комісією Академії.

Національною академією Національної гвардії України складено та направлено на адресу відповідача претензію №84/1-1952 від 25.10.2021 року, в якій зазначено, що сума заборгованості складає 353660,26 грн., яку вимагалось сплатити протягом 10 днів з дня отримання претензії.

Вказану претензію направлено поштовим зв`язком на адресу реєстрації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яка повернулась до Академії без вручення з відміткою поштового зв`язку "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Тобто, позивачем вчинено увесь ряд необхідних дій щодо повідомлення відповідача про необхідність вішкодування витрат, пов`язаних із утриманням ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі.

Разом з тим, відповідач був обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту.

Також факт, що відповідач обізнаний про необхідність відшкодування витрат на утримання у вищому військовому навчальному закладі, підтверджується його підписами на рапорті від 22.09.2021 року та Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах від 22.09.2021 року.

А тому твердження відповідача про те, що його не повідомлено та йому не було запропоновано у добровільному порядку відшкодувати спірні витрати є необгрунтованим.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України у період з 26.07.2019 року по 18.10.2021 року у розмірі 353 660, 26 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення вказаної суми заборгованості на користь Національної академії Національної гвардії України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 Порядку №964 витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ та Службі зовнішньої розвідки.

Згідно з п. 8 Порядку №964 сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ та Служби зовнішньої розвідки.

Отже відповідно до вказаних положень, заборгованість у розмірі 353 660, 26 грн з відповідача має бути відшкодована на користь Міністерства внутрішніх справ України.

Вказана обставина зазначена у пункті 1 контракту, укладеного між відповідачем та Міністерством внутрішніх справ в особі начальника Національної академії Національної гвардії України 26.07.2019 року.

Щодо твердження відповідача про те, що представник позивача не надав до суду належну довіренсть за підписом діючого Міністра внутрішніх справ України, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа, в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 59 КАС України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Частиною першою статті 247 Цивільного кодексу України визначено, що строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Приписами частини першої статті 248 Цивільного кодексу України визначено перелік правових підстав для припинення представництва за довіреністю, а саме у разі:

закінчення строку довіреності;

скасування довіреності особою, яка її видала;відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;

припинення юридичної особи, яка видала довіреність;

припинення юридичної особи, якій видано довіреність;

смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;

смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерство внутрішніх справ України є юридичною особою, яка зареєстрована 17.10.2000 року №10701200000029042.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі 826/5500/18 вказано про те, що для визначення зазначеного законного способу слід звернутися до положень ЦК, а також зважати на те, що за Конституцією України особа може діяти у порядку та у спосіб, що не заборонений законом, а органи державної влади - навпаки, лише у спосіб, що передбачений законом.

В цій постанові Великої Палати Верховного суду міститься висновок про те, що у разі коли до адміністративного суду звертається представник юридичної особи, закон не встановлює обов`язок засвідчення копій довіреності на представництво нотаріусом або ж безпосередньо керівником юридичної особи, що видав довіреність.

Трактування положень статті 59 КАС у протилежному аспекті, на думку Великої Палати Верховного Суду, є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя. Наведене випливає і з практичної реалізації нотаріального посвідчення копій довіреності та (або) посвідчення копій довіреності керівником юридичної особи, що її видав, пов`язаної із настанням збитків матеріального характеру, часовими затратами та ін. Таке неправомірне обмеження права на доступ до суду полягає у надмірному формалізмі.

На думку Великої Палати Верховного Суду, слід вважати підтвердженими повноваження представника юридичної особи на підставі завіреної ним копії довіреності, якщо право цього представника засвідчувати своїм підписом копії документів випливає зі змісту виданої йому довіреності та за відсутності у ній відповідного застереження на вчинення певної дії.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що під час вирішення питання відповідності копії документа, що підтверджує повноваження представника юридичної особи, вимогам статті 59 КАС, зокрема при визнанні копії довіреності такою, що є засвідченою у визначеному законом порядку, слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документа, відсутність у довіреності вказівки на повноваження представника на засвідчення копії довіреності тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що Міністерство внутрішніх справ України довіреністю №01/2021 року від 01.02.2021 року уповноважило начальника юридичної служби Національної академії Національної гвардії України Волкова І.М. представляти інтереси Міністерства внутрішніх справ України в усіх судах України (у т. ч. районних судах міжрайонних судах, міських судах, окружних адміністративних судах, окружних загальних судах, господарських та окружних господарських судах, апеляційних судах, апеляційних загальних судах, апеляційних адміністративних судах, апеляційних господарських судах), у Верховному Суді, у т.ч. Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду. Касаційному гослодаоському суді у складі Верховного Суду, Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду. Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду, у Великій Палаті Верховного Суду, Вищому антикорупційному суді. Вищому суді з питань інтелектуальної власності та Конституційному Суді України, з усіма правами наданими позивачеві, цивільному позивачеві, відповідачеві цивільному відповідачеві третій особі представнику потерпілого та інших осіб, які мають процесуальний статус у кримінальному процесі заявникові та скаржникові, у тому числі з правом підписувати позовні заяви (скарги) відзив відповідь на відзив, пояснення заперечення, знайомитися з матеріалами справи, одержувати копії судових рішень та інших документів, що є у справі та залучаються учасниками процесу до справи, брати участь у судових засіданнях, подавати докази завіряти (засвідчувати) копії документів у т.ч. довіреностей, заявляти клопотання, заявляти відводи суду, давати пояснення, подавати заперечення по справі а також користуватися іншими правами, наданими законодавством України, у тому числі з правом оскаржувати рішення суду дій слідчого, державного виконавця та нотаріуса, окрім права досудового врегулювання спорів, врегулювання спорів за участі судді, укладання заяв про примирення сторін, визнання, відмови повністю або частково від позовних вимог. Представнику надається право підписувати документи, необхідні для представництва інтересів Міністерства внутрішніх справ України в судах. Крім того надається право оскаржувати рішення суду в апеляційній та касаційній інстанціях та підписувати всі документи, необхідні для виконання повноважень, наданих цією довіреністю.

Як свідчать матеріали справи, копія довіреністі №01/2021 року від 01.02.2021 року видана Міністром внутрішніх справ України А.Аваковим та засвідчена печаткою Міністерства.

Вказана довіреність видана строком на один рік.

Суд зазначає, що вказаною вище довіреністю ОСОБА_2 надано право подавати від імені позивача усі необхідні документи, розписуватись в усіх документах необхідних для виконання цієї довіреності.

Отже, сам по собі факт зміни керівника юридичної особи не свідчить про відсутність у її представника повноважень на представництво.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що довіреність видана ОСОБА_2 скасована, відкликана чи визнана недійсною.

Тому, повноваження представника позивача - Волкова І.М. підтверджені належним чином.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи відсутність станом на час розгляду даної адміністративної справи доказів сплати ОСОБА_1 витрат, повязаних з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 353 660, 26 коп., суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Матеріали справи не містять доказів понесення позивачами судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 77, 78, 139, 159, 162, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 00032684) та Національної академії Національної гвардії України (майдан Захисників України, 3, м. Харків, 61001, ідентифікаційний код 08610502) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі в сумі 353660,26 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства внутрішніх справ України (вул. А. Богомольця, 10, м. Київ, 01024, ідентифікаційний код 00032684) суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням в Національної академії Національної гвардії України у період з 26.07.2019 року по 18.10.2021 року у розмірі 353 660, 26 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 28.01.2022 року.

Суддя Г.В. Лебедєва