Рішення № 103146934, 13.01.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року

справа №380/9604/21

провадження № П/380/9744/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Давид О.Ю., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник – Ворошилова Н.В.

відповідача: представник – Мокрій Р.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» про накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках у банках,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс», в якому, із урахуванням уточненої позовної заяви (а.с. 69, т. 1), просить накласти арешт на кошти Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс», що знаходяться у банках в сумі 5375379,72 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом у розмірі 5375379,72 грн. Не зважаючи на вжиті контролюючим органом заходи, відповідачем не було вчинено дій, спрямованих на повне погашення податкового боргу. Оскільки балансова вартість майна менша суми податкового боргу, позивач на виконання його повноважень звернувся до суду із цим позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задоволити.

Відповідач проти задоволення позову заперечив. У запереченнях на позовну заяву та поясненнях на спростування позиції позивача, зазначив, що позивачем не було вжито всіх заходів, спрямованих на виявлення майна/майнових прав, що належать КП «Сокальжитлокомунсервіс», зокрема, не надано витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на рухоме майно. Доказів наявності у КП «Сокальжитлокомунсервіс» майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу чи доказів відсутності у КП «Сокальжилокомунсервіс» майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу також не надано. Наголошує, що практично усі акти опису майна втратили свою правову дію.

Також КП «Сокальжитлокомунсервіс» не визнає податковий борг згідно даних контролюючого орану по податкових деклараціях з ПДВ.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 22 жовтня 2021 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 20 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду, що занесена в протокол судового засідання від 07.10.2021 року було продовжено підготовче судове засідання в порядку ч.4 ст. 173 КАС України.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2021 року задоволено клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 30.11.2021 року ухвалою суду, яка занесена в протокол судового засідання було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи.

Комунальне підприємство «Сокальжитлокомунсервіс» внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14.03.2003 із присвоєнням ідентифікаційного коду ЄДРПОУ 31963156.

Згідно з довідкою про наявність заборгованості з податків і зборів (обов`язкових платежів), що контролюються Головним управлінням ДПС у Львівській області від 21.04.2021 №4888/5/13-01-13-01-12, КП «Сокальжитлокомунсервіс» станом на 26.03.2021 має заборгованість по податку на додану вартість в сумі 5375379,72 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 у справі №2а-7406/12/1370 задоволено позов ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС про стягнення з рахунків КП «Сокальжитлокомунсервіс» до Державного бюджету України заборгованості в сумі 3923082,94 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2012 у справі №2а-1759/12/1370 задоволено позов ДПІ у Сокальському районі Львівській області ДПС про стягнення з КП «Сокальжитлокомунсервіс» податкового боргу до бюджету в сумі 1232191,44 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2012 у справі №813/3895/16 задоволено позов Прокурора Сокальського району Львівської в інтересах ДПІ у Сокальському районі Львівської області до КП «Сокальжитлокомунсервіс» про стягнення податкового боргу в сумі 86410,00 грн.

На адресу КП «Сокальжитлокомунсервіс» надіслано податкову вимогу від 04.12.2018 №11130-53.

Заступником начальника ГУ ДФС у Львівській області прийнято рішення від 18.01.2019 №5 про опис майна у податкову заставу.

Контролюючим органом описано майно КП «Сокальжитлокомунсервіс» та зареєстровано в Державному реєстрі обтяження рухомого майна та їх обтяжень:

- від 23.09.2010 згідно акту опису №31 на суму 201477,15 грн., зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та їх обтяжень (витяг про реєстрацію №28613644 від 24.09.2010 до - 24.09.2015, зміна відомостей про обтяження № 47861175 від 15.09.2015 - термін дії до 15.09.2020, перереєстрація №57864977 від 18.12.2018 – термін дії до 18.12.2023);

- від 18.02.2011 згідно акту опису майна №1 на суму 3960,00 грн., зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та їх обтяжень (витяг про реєстрацію №49980553 від 20.07.2016, термін дії до 20.07.2021, зміна відомостей про обтяження №73810086 від 19.07.2021 - термін дії до 19.07.2026);

- від 22.02.2011 згідно акту опису майна №2 на суму 5792,75 грн., зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та їх обтяжень (витяг про реєстрацію №30971996 від 07.04.2011, зміна відомостей про обтяження №73809985 від 19.07.2021 - термін до 19.07.2026);

- від 22.07.2011 згідно акту опису майна №11 на суму 67324,98 грн., зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та їх обтяжень (витяг про реєстрацію №32373097 від 29.07.2011, зміна відомостей про обтяження №49979217 від 20.07.2016 - термін до 20.07.2021, зміна відомостей про обтяження №73810291 від 19.07.2021 - термін до 19.07.2026);

- від 22.07.2011 згідно акту опису №12 на суму 8399,74 грн., зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та їх обтяжень (витяг про реєстрацію №32373273 від 29.07.2011 – термін дії до 29.07.2016, зміна відомостей про обтяження №49979283 від 20.07.2016 – термін дії до 20.07.2021, зміна відомостей про обтяження №73810031 від 19.07.2021 – термін дії до 19.07.2026);

- від 16.05.2018 згідно акту опису майна №8 на суму 49328,07 грн., зареєстровано в Державному речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (витяг про реєстрацію №55856382 від 30.05.2018 - термін дії до 30.05.2023).

Головним управлінням ДПС у Львівській області Західному ГРУ АТ КБ «Приватбанк» м. Львів виставлено інкасові доручення №120 від 19 лютого 2020 року, №524 від 17 вересня 2019 року, №525 від 17 вересня 2019 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як вбачається з припису норми пп. 14.1.137 п. 14.1 ст.14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені ст. 94 ПК України.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в п. 94.1 ст. 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми ст. 94 ПК України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.

Згідно із п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки); нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Відповідно до абз. другого пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Водночас ПК України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені ст. 94 ПК України.

Як закріплено пп. 20.1.33 п. 20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених п. 94.2 ст. 94 ПК України, за наявності умов, встановлених пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України є імперативною і обов`язковою до виконання

Норми пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 та п. 94.2 ст. 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми п. 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, законодавством чітко встановлено не тільки процесуальну можливість звернення до суду із законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але й за наявності підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог. Такими правовими підставами (умовами) є або наявність податкового боргу, якщо в такого платника податків відсутнє майно, та/або його балансова вартість нижча від суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків.

Вказані правові висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 16.04.2020 у справі №804/7201/16, від 15.05.2020 у справі №813/890/18, від 24.04.2020 у справі №821/1158/15-а, від 12.11.2019 у справі № 813/3944/17, від 14.02.2019 у справі № 813/4345/16, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Судом встановлено, що податковий орган звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності у зв`язку з наявною заборгованістю КП «Сокальжитлокомунсервіс» станом на 26.03.2021 по податку на додану вартість в сумі 5375379,72 грн., що підтверджується довідкою про наявність заборгованості з податків і зборів, що контролюються Головним управлінням ДПС у Львівській області від 21.04.2021 №4888/5/13-01-13-01-12.

У зв`язку із несплатою податкового боргу КП «Сокальжитлокомунсервіс» контролюючий орган звертався до суду з вимогою про стягнення такого боргу. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 у справі №2а-7406/12/1370 задоволено позов ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС про стягнення з рахунків КП «Сокальжитлокомунсервіс» до Державного бюджету України заборгованості в сумі 3923082,94 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2012 у справі №2а-1759/12/1370 задоволено позов ДПІ у Сокальському районі Львівській області ДПС про стягнення з КП «Сокальжитлокомунсервіс» податкового боргу до бюджету в сумі 1232191,44 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2012 у справі №813/3895/16 задоволено позов Прокурора Сокальського району Львівської в інтересах ДПІ у Сокальському районі Львівської області до КП «Сокальжитлокомунсервіс» про стягнення податкового боргу в сумі 86410,00 грн.

В матеріалах справи наявні акти опису майна від 23.09.2010 №31 на суму 201477,15 грн., від 18.02.2011 №1 на суму 3960,00 грн., від 22.02.2011 №2 на суму 5792,75 грн., від 22.07.2011 №11 на суму 67324,98 грн., від 22.07.2011 №12 на суму 8399,74 грн., від 16.05.2018 №8 на суму 49328,07 грн.

Суд погоджується із твердженням відповідача, що податковим органом не було вжито всіх заходів, спрямованих на виявлення майна/майнових прав, що належать КП «Сокальжитлокомунсервіс», зокрема відсутні запити до сервісних центрів МВС щодо наявності транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, відсутні запити до органів Геокадастру щодо наявності земельних ділянок, тощо. Інформації щодо наявності або відсутності іншого рухомого майна, що не підлягає обов`язковій державній реєстрації не надано. Доказів відсутності у КП «Сокальжитлокомунсервіс» майна податковим органом не надано. Доказів наявності у КП «Сокальжитлокомунсервіс» майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу чи доказів відсутності у КП «Сокальжитлокомунсервіс» майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу також не надано.

Адже, якщо на день звернення до суду контролюючий орган не надав доказів здійснення пошуку всього майна, що належить платнику податків і балансова вартість якого є меншою, ніж сума податкового боргу, то вимоги з накладення арешту на кошти та інші цінності на розрахункових рахунках платника податків є передчасними та необґрунтованими.

Дана правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 804/7201/16, від 11.08.2021 у справі № 200/6751/19-а, від 28.07.2021 у справі № 825/2351/18.

Окрім цього, суд звертає увагу, що рішення Заступника начальника ГУ ДФС у Львівській області від 18.01.2019 №5 про опис майна у податкову заставу прийнято значно пізніше, аніж акти опису майна, якими описано майно КП «Сокальжитлокомунсервіс».

В той час, як п. 89.3 статті 89 ПК України унормовує, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Отже, опис майна проводиться на підставі рішення контролюючого органу, що передує акту опису майна, який лише фіксує певний перелік майна. Будь-які інші рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) позивача про опис майна КП «Сокальжитлокомунсервіс» у податкову заставу в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податковий орган у спірних правовідносинах не забезпечив належного дотримання визначеного законом порядку реалізації владної управлінської функції з примусового (адміністративного) виконання податкового обов`язку щодо платника податків, та не подав до суду доказів про обставини, котрі визначені законодавцем, як підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків на рахунках у банку.

Водночас суд наголошує, що лише наявність у відповідача податкового боргу, в розумінні п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України не є безумовною підставою для реалізацій контролюючим органом управлінської функції щодо накладення арешту.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003) до Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» (вул. Героїв УПА, 11, м. Сокаль, Львівська область, 80193) про накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках у банках - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 21 січня 2022 року.

Суддя Клименко О.М.