Рішення № 103146769, 24.01.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/1559/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2022 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Максимович А.Я.,

представника позивача Єрохіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, що полягають у відмові в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 з 10.04.2020.

Ухвалою від 10.02.2021 суддя залишила позовну заяву без руху.

Ухвалою від 01.03.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач подав всі необхідні документи для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Натомість відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії, не зарахувавши до стажу, що дає право на пенсію, період зайняття підприємницькою діяльністю. Позивач також просив поновити йому строк звернення до суду.

06.05.2021 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що позивач не надав довідки про реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності (із зазначенням системи оподаткування) та свідоцтв про сплату єдиного податку або патентів про сплату фіксованого розміру прибуткового податку у громадян, а тому відсутні підстави для зарахування періоду провадження підприємницької діяльності до загального страхового стажу, починаючи з 01.01.1998. Відтак відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив позов задовольнити повністю.

У судове засідання відповідач явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про розгляд справи без участі його представника до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

08.05.2020 позивач подав до відповідача заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До вказаної заяви позивач долучив:

- копію диплома;

- копію трудової книжки;

- свідоцтво про держреєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності;

- квитанцію про сплату коштів за держреєстрацію 20.10.1992 на рахунок НОМЕР_2 ;

- квитанцію про сплату коштів (прибутковий податок) 26.12.1992;

- платіжне повідомлення №32 по прибутковому податку на 1993 рік від 10.02.1993;

- квитанцію про сплату коштів (прибутковий податок) від 12.03.1993;

- квитанцію про сплату на рахунок 807101 ПФУ коштів (страхові внески за 1994 рік);

- платіжне повідомлення №204 по ПДВ на 1995;

- квитанцію про сплату на рахунок 807101 ПФУ коштів (страхові внески за 1995 рік)

- лист з ПФУ про призначення суми сплати обов`язкових страхових внесків за 1996 рік;

- квитанцію про сплату на рахунок НОМЕР_3 коштів страхові внески за 1996 рік;

- лист з ПФУ про призначення суми сплати обов`язкових страхових внесків за 1 півріччя 1997 року;

- квитанцію про сплату на рахунок 12807660 ПФУ коштів (страхові внески за 1-6 місяць 1997 року);

- квитанції про сплату на рахунок 25008700700000 коштів за патент за 8-12 місяць 1998 року;

- лист ПФУ про призначення суми для сплати збору на обов`язкове державне страхування за І півріччя 1999 року, квитанцію про сплату на рахунок НОМЕР_4 коштів (пенсійне страхування);

- лист з ПФУ про призначення суми для сплати збору на обов`язкове державне страхування за II півріччя 1999, квитанцію про сплату на рахунок НОМЕР_4 коштів (пенсійне страхування);

- квитанції про плату за патент 1, 2, 3, 8, 9, 10 місяці 1999 року;

- торговий патент № НОМЕР_5 на період з 01.08.1999 по 31.07.2000.

За результатами розгляду заяви позивача та долучених до неї документів відповідач прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 13.05.2020 №134150008001. Вказане рішення мотивоване тим, що позивач не надав довідки про реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності (із зазначенням системи оподаткування) та свідоцтв про сплату єдиного податку або патентів про сплату фіксованого розміру прибуткового податку у громадян, а тому відсутні підстави для зарахування періоду провадження підприємницької діяльності до загального страхового стажу, починаючи з 01.01.1998.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Щодо строку звернення до суду із цим позовом, то необхідно вказати таке.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановив суд, за результатами розгляду заяви позивача та долучених до неї документів відповідач прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 13.05.2020 №134150008001. Про таке рішення відповідач повідомив позивача листом від 19.05.2020 № 1300-0219-8/33197.

Суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази отримання такого листа позивачем.

Таким чином, з огляду на відсутність доказів отримання позивачем листа відповідача від 19.05.2020 № 1300-0219-8/33197 раніше ніж за шість місяців перед зверненням до суду, строк звернення до суду із цим позовом не пропущений, а тому заява позивача про його поновлення є безпідставною.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до понятійного апарату Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон України № 1058):

- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до вказаного Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

- пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених вказаним Законом;

- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із вказаним Законом і за який сплачено страхові внески;

- страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

В абзаці першому частини першої статті 24 Закону України № 1058 встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності вказаним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених зазначеним Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону України № 1058).

Згідно зі статтею 26 Закону України № 1058 починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Відповідно до абзацу третього підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) (далі – Порядок №22-1) період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

У пункті 3-1 Прикінцевих положень Закону України № 1058 зазначено, зокрема, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 вказаного Закону включаються періоди:

1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Суд також зазначає, що відповідно до пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 р., а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Суд зазначає, що призначенню пенсії за віком відповідно до Закону України №1058 передує подання особою документів, визначених законодавством, що у свою чергу зумовлює обов`язок пенсійного органу призначити таку.

Крім цього, суд вказує на те, що відповідно до частини другої статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зважаючи на викладені положення, суд вважає, що неподання позивачем довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, свідоцтв про сплату єдиного податку або патентів про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян підтверджує правомірність висновку відповідача про відсутність підстав для зарахування періоду здійснення позивачем підприємницької діяльності до страхового стажу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 13.05.2020 №134150008001, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 31 січня 2022 року.

Суддя Мричко Н.І.