Ухвала суду № 103146700, 31.01.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/6449/20

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про визнання протиправними дій вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення

31 січня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 поданої в порядку ст. 383 КАС України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, поданою в порядку ст. 383 КАС України по справі № 380/6449/20.

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснюючи перерахунок пенсії у листопаді 2021року з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення та премії (23 221,35 гри згідно довідки про розмір грошового забезпечення станом на 5 березня 2019 року № С/1042 від 8.06.21 р., наданою Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки), всупереч рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі № 380/6449/20 протиправно зменшив розмір пенсії з 83% суми грошового забезпечення на 70%.

Розглянувши подану заявником заяву та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відносно ОСОБА_1 щодо зменшення з 1 січня 2018 року основного розміру пенсії за вислугу років (під час її перерахунку) з 83% від відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 83% від відповідних сум грошового забезпечення з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 року Позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років під час її перерахунку з 01.01.2018 з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Заявником зазначається, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 року у справі № 380/9699/21 ГУ ПФУ в Львівській області здійснило перерахунок пенсії з 01.04.2019 року на підставі нової довідки ЛОТЦК та СП від 08.06.2021 № С/1042 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, але з розрахунку 70 % визначеного судом грошового забезпечення.

На думку заявника, ГУ ПФУ у Львівській області безпідставно зменшило відсотковий розмір пенсії з 83% до 70%, що призвело неправомірного заниження суми нарахування щомісячної пенсії з 01.04.2019 року.

Заявник вважає такі дії відповідача протиправними, у зв`язку із чим звернувся із заявою до суду в порядку 383КАС України, згідно якої просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення ОСОБА_1 , перерахунку пенсії з 1 квітня 2019 року виходячи з 70 % суми грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області вжити заходи щодо усунення порушень ст. 129’ 1 Конституції України в процесі виконання рішення Львівського ОАС від 7 жовтня 2020 року у справі № 380/6449/20, шляхом перерахунку та виплати належної мені - ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у розмірі 83% від відповідної суми грошового забезпечення з врахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення та премії станом на 5 березня 2019 року у відповідності до нової довідки, виданої Львівським ОТЦКтаСП № С/1042 від 8.06.2021 року, починаючи з 1 квітня 2019 року та виплату цієї пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.

За наслідками розгляду справи № 380/6449/20 від 07.10.2020 року суд прийняв рішення відносно даного конкретного випадку протиправної поведінки відповідача - щодо перерахунку пенсії з 01.01.2018 в зменшеному відсотковому значенні, а саме 70 % грошового забезпечення замість належних 83 %.

Посилання позивача, що суд визнав довічне право особи на отримання пенсії з розрахунку 83% грошового забезпечення є помилковим, так як відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Аналіз даної норми свідчить, що судовому захисту підлягають лише порушене право, свобода або інтерес особи, при чому такі порушення мають полягати у відповідних правових наслідках у вигляді зміну стану прав та обов`язків позивача або створення об`єктивних перешкод у реалізації законного інтересу відповідної особи, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи.

Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 10.3 Пленуму Вищого адміністративного суд України від 20.05.2013р. №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє. (Правова позиція Верховного Суду України, постанова у справі №6-951-цс 16 від 24.05.2017р.).

Зокрема Верховний Суд України дійшов висновку, що суд не має права забороняти щось на майбутнє з двох причин, оскільки: для захисту права суду необхідний факт його порушення, а чи відбудеться це у майбутньому - невідомо; способи захисту порушеного права не абстрактні і формулюються позивачем не як завгодно, а визначені виключно законом. Тому, якщо законом не передбачено такого способу захисту права "як зобов`язати посадову особу органу державної влади вчиняти певні дії в майбутньому", то у задоволенні такої позовної вимоги суду слід відмовити.

Отже, чинні норми процесуального законодавства виключають можливість суду зобов`язувати суб`єкт владних повноважень вчиняти дії на майбутнє, зокрема й щодо довічного зобов`язання ГУ ПФУ перераховувати пенсію ОСОБА_1 з розрахунку 83 % грошового забезпечення. Як зазначено вище, неодмінною умовою судового захисту є факт порушення прав позивача, а тому рішення суду від 07.10.2020 не може забезпечувати захист позивача від порушень, які можуть мати місце в майбутньому, оскільки суд не міг передбачити їх існування.

Суд звертає увагу, що ст. 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Верховний Суд у постанові від 19.08.2019 року у справі № 295/13613/16-а дійшов наступного висновку: " ... Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 267 до 15 грудня 2017 року, стаття 382 після 15 грудня 2017 року), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження."

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які вчинені або не вчинені на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у вищезазначеній постанові Верховного Суду.

Таким чином, рішення суду в справі №380/6449/20 від 07.10.2020 р. в частині зобов`язання Головного управління ПФУ у Львівській області здійснити з 01.01.2018р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі 83% суми грошового забезпечення виконано датою проведення такого перерахунку.

Дії ГУ ПФУ щодо перерахунку пенсії заявнику з нових підстав, зокрема, на підставі оновленої довідки є новими правовідносинами, оцінка правомірності яких є предметом нового судового провадження, а тому, новий перерахунок пенсії позивача після перерахунку, здійсненого на підставі нової довідки, не є порушенням виконання рішення суду у справі №380/6449/20.

Відповідно ч. 6 ст. 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З урахування вищевикладеного,суд не встановив обставин протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів позивача при виконанні рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 р. по справі №380/6449/20, у зв`язку із чим заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 241, 248, 383 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 р. по справі №380/6449/20.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Суддя Р.М. Брильовський