Рішення № 103146507, 28.01.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/20903/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність щодо не прийняття рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності із ступенем втрати професійної працездатності 55 відсотків, з яких - 40% - по наслідках травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків від 2005 року, та 15% - від захворювання, пов`язаного з проходження служби в органах внутрішніх справ;

зобов`язати повторно направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі установлення інвалідності згідно до Закону України “Про міліцію” та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850;

зобов`язати прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності із ступенем втрати професійної працездатності 55 відсотків, з яких - 40% - по наслідках травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків від 2005 року, та 15% - від захворювання, пов`язаного з проходження служби в органах внутрішніх справ, у відповідності до вимог Порядку та - умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ України. У зв`язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ звернувся до ліквідаційної комісії ГУ МВСУ у Львівській області із заявою (рапортом) скерування його матеріалів до МВС України для погодження та проведення виплати одноразової грошової допомоги, до якої долучив усі передбачені законом документи. Згідно з Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року, після надходження документів МВС України зобов`язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги. Однак відповідачем за результатами розгляду документів про виплату одноразової грошової допомоги не прийнято жодного з передбачених вказаним Порядком рішень.

31.12.2021 року відповідач 2 подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, проте він не поданий у спосіб визначений чинним законодавством України, оскільки державні органи та органи місцевого самоврядування повинні подавати його через ЄСІТС, з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, як це передбачено п.16 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС.

Відтак такий відзив судом до уваги не береться.

10.01.2022 року відповідач 1 подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, проте він не поданий у спосіб визначений чинним законодавством України, оскільки державні органи та органи місцевого самоврядування повинні подавати його через ЄСІТС, з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, як це передбачено п.16 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС.

Відтак такий відзив судом до уваги не береться.

29.11.2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 (далі – позивач) проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Позивач тричі звертався до ГУМВС України у Львівській області із заявою/рапортом від 15.06.2020 року; 23.04.2021 року та 10.08.2021 року щодо виплати одноразової допомоги.

У відповідях ГУ МВС України у Львівській області викладених у листах № 105 від 24.06.2020 року, № 6 від 05.01.2021 року та № 154 від 11.10.2021 року подані позивачем матеріали із відповідним висновком направлялись для прийняття рішення про призначення грошової допомоги до МВС України.

Листами Міністерством внутрішніх справ України № 28355/15-2020 від 27.08.2020 року, № 3672/15-2020 від 22.12.2020 року та № 44524/15-2021 від 27.09.2021 року були повернуті матеріали про призначення грошової допомоги до ГУМВС України у Львівській області року для доопрацювання.

Підставами повернення матеріалів для доопрацювання бкли:

- проведення медико-соціальної експертизи з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико - соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу якої входять представники закладів охорони здоров`я МВС, яка при проведенні МСЕК ОСОБА_1 присутня не була; необхідність проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 (Лист МВС України від 27.08.2020 року за № 28355/15-2020);

- проведення медико-соціальної експертизи з порушенням пунктів 10, 16 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу якої входять представники закладів охорони здоров`я МВС, яка при проведенні МСЕК ОСОБА_1 присутня не була; поліклінікою ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» ОСОБА_1 для проходження МСЕК не скеровувався; відсутність інформації щодо попереднього установлення відсотка втрати професійної працездатності без установлення інвалідності та раніше виплачених сум (Лист МВС України від 17.06.2021 року №27149/15-2021):

- проведення медико-соціальної експертизи з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико - соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу якої входять представники закладів охорони здоров`я МВС, яка при проведенні МСЕК ОСОБА_1 присутня не була; поліклінікою ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» ОСОБА_1 для проходження МСЕК не скеровувався (Лист МВС України від 27.09.2021 року №44524/15-2021).

Неприйняття МВС України жодного рішення за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Змістом спірних правовідносин є неприйняття Міністерством внутрішніх справ України жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В практиці Верховного Суду, а саме в постанові від 11.08.2021 року у справі №809/1608/16, сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах.

Так, у згаданому рішенні зазначено наступне.

«Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною шостою статті 23 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію» (далі - Закон України № 565-ХІІ) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" (далі - постанова КМУ № 850) затверджено Порядок № 850.

Зокрема, відповідно до абзацу 4 підпункту 2 пункту 3 Порядку №850, грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно з пунктом 7 Порядку №850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пунктом 8 Порядку №850 передбачено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Пунктами 9-10 цього Порядку встановлено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

Пунктом 14 Порядку №850 визначено, що призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Відтак, як правильно зазначив суд апеляційної інстанцій, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною 6 статті 23 Закону №565-XII, відповідно до Порядку №850.

При цьому, згідно з пунктами 9-10 Порядку №850, обов`язок прийняття рішення про призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги і надіслання такого рішення керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, покладений безпосередньо на МВС і така грошова допомога виплачується за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про те, що Міністерство внутрішніх справ України, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний був прийняти рішення стосовно виплати одноразової грошової допомоги, а не повертати матеріали відносно позивача без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16, від 19 вересня 2018 року у справі № 530/1280/17, від 03 жовтня 2018 року у справах № 361/7249/17 та № 361/7249/17,від 21 квітня 2021 року у справі №640/6031/19, від 08 липня 2020 у справі №725/4155/16-а.

Вичерпний перелік випадків, за яких позивачу може бути відмовлено у призначенні і виплаті спірної грошової допомоги, наведено у пункті 14 Порядку №850».

Врахувавши вищезазначені висновки, суд вважає, що дії відповідача щодо повернення без прийняття рішення заяви про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ не відповідає критерію правомірності, передбаченому п.п.1,2,3 ч.2 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Як наслідок обґрунтованими є і похідні вимоги про зобов`язання повторно направити до Міністерства внутрішніх справ України для розгляду звернення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та прийняти відповідне рішення.

Щодо вимоги про прийняття рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю, як просить позивач, то суд зазначає таке.

Відповідач ще не ухвалював рішення з питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги позивачу на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині будуть порушені.

Як наслідок слід констатувати, що згадані вимоги є передчасними і не підлягають задоволенню.

При цьому, суд, у відповідності до вимог ч.2 ст.9 та ч.2 ст.245 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати прийняти одне з можливих рішення в порядку передбаченому пунктами 9-10,14 Порядку №850.

Щодо судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий не належить стягувати із сторін.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково і вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не прийняття одного з можливих рішень рішення з питань призначення ОСОБА_1 виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності із ступенем втрати професійної працездатності 55 відсотків, з яких - 40% - по наслідках травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків від 2005 року, та 15% - від захворювання, пов`язаного з проходження служби в органах внутрішніх справ.

Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (адреса: м.Львів, площа Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 08582247) повторно направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок про призначення ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги в разі установлення інвалідності згідно до Закону України “Про міліцію” та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України (адреса: м.Київ, вул.Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684) прийняти рішення з питань можливості призначення і виплати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в міліції, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб у порядку передбаченому пунктами 9-10,14 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Я.Мартинюк