Рішення № 103146065, 24.01.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року

справа №380/16070/21

зал судових засідань №3

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Гернага Ю.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Матяшука В.К.,

представника відповідача Олійника А.Д.,

представника третьої особи Онищака М.П.,

розглянув у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові про визнання протиправним та скасування рішення.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Державного бюро розслідувань (місцезнаходження: 01011 м.Київ, вул.Панаса Мирного, 28, код ЄДРПОУ 41760289), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії №24 з проведення конкурсу на зайняття посад працівників Державного бюро розслідувань від 22.01.2021 протокол №7 в частині не визнання ОСОБА_1 , переможцем на посади слідчого, старшого слідчого 1, 2, 3,4, 5 слідчих відділів в Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач, ОСОБА_1 , зазначає таке. З 07.05.2020 позивача призначено на посаду слідчого Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (далі – ТУ ДБР у м. Львові) з випробувальним строком 6 місяців, який був продовжений наказом директора ТУ ДБР у м. Львові №163 о/с від 20.10.2020 на 05 календарних місяців через перебування позивача під час випробування у відпустці. З 03.11.2020 ОСОБА_1 присвоєно 7 ранг державного службовця, як такому, що пройшов випробування. 22.10.2020 наказом директора ТУ ДБР у м. Львові №188о/с «Про попередження працівників» вирішено попередити персонально працівників ТУ ДБР у м. Львові, посади яких скорочуються, про вивільнення. 26.10.2020 ОСОБА_1 вручено повідомлення про наступне вивільнення. 20.11.2020 на офіційному сайті Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) було розміщено інформацію про проведення конкурсу на посади слідчих ТУ ДБР у м. Львові. 03.12.2020 позивач скерував до ДБР конкурсної комісії №24 заяви про участь у конкурсі на посади слідчого, старшого слідчого 1-5 слідчих відділів ТУ ДБР у м. Львові (10 посад). У січня 2021 позивач брав участь у конкурсі, що проводився внутрішньою Конкурсною комісією ДБР №24, однак переможцем обраний не був. Позивач вважає протиправними дії Конкурсної комісії, оскільки його не повідомили про результати проходження конкурсу, а також інформація про результати конкурсу не була висвітлена на офіційному сайті ДБР. Призначення на посади слідчих відбулося 01.03.2021, однак позивача не було призначено на жодну із вакантних посад. Наказом директора ТУ ДБР у м. Львові від 19.02.2021 №54 о/с було припинено державну службу ОСОБА_1 та звільнено з посади з 01.03.2021 у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців.

Позивач вважає рішення Конкурсної комісії №24 з проведення конкурсу на заняття посад працівників ДБР на посаду у ТУ ДБР у м. Львові в частині не визнання ОСОБА_1 , переможцем на посаду слідчого, старшого слідчого 1-5 слідчих відділів ТУ ДБР у м. Львові протиправним з таких підстав: рішення конкурсної комісії №24 (протокол від 22.01.2021) не було оприлюднено на офіційному сайті ДБР, а тому позивач не знав і не міг знати, що пройшов чи не пройшов конкурс; позивач неодноразово звертався із заявами про отримання результатів конкурсу, однак такі не були задоволені; у протоколі №7 конкурсної комісії №24 не зазначено жодних відомостей про кількість набраних балів особами, котрі брали участь у співбесіді, а також відсутні відомості про відкрите голосування членами комісії за кандидатури переможця, що не дає можливості спів ставити результати етапів конкурсу, відтак порушує критерій об`єктивності, обґрунтованості та безсторонності рішення конкурсної комісії; у законодавстві відсутнє визначення поняття «невизнання переможцем конкурсу» з огляду на що оскаржуваний протокол та рішення конкурсної комісії є протиправним, оскільки не ґрунтується на вимогах законодавства; Порядком про проведення відкритого конкурсу на зайняття посад працівників ДБР, що затверджений наказом ДБР від 24.01.2020 не передбачено критерії та процедури голосування після проходження кандидатами співбесід; на думку позивача, оцінювання професійної компетентності кандидатів за кожною окремою вимогою під час проведення співбесіди має здійснюватися кожним членом комісії індивідуально після обговорення професійної компетентності кандидата шляхом виставлення балів, які вносяться до відомості про результати співбесіди, як це передбачено Порядком проведення конкурсу на зайняття посад державних службовців, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №246 від 25.03.2016. Таким чином, оскільки, як вважає позивач, Конкурсна комісія неодноразово порушила Порядок проведення конкурсу, а саме: не оцінила та не зазначила в протоколі відомості про кандидатів після проходження співбесіди; не зазначила відомості про голосування за кандидатів; не розмістила результати конкурсу на офіційному сайті ДБР), то таке є підставою для скасування рішення конкурсної комісії в частині не визнання ОСОБА_1 переможцем конкурсу на посаду слідчого, старшого слідчого ТУ ДБР у м. Львові.

Ухвалою від 27.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує позовні вимоги з тих підстав, що Конкурсна комісія наділена сукупністю дискреційних повноважень, що надають їй можливість на власний розсуд визначитися з оцінкою учасника конкурсу, тому, як вважає відповідач, суд не може оцінювати рівень кандидата та визначати його переможцем конкурсу. Крім того, відповідач зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено опублікування на офіційному сайті ДБР результатів конкурсу, ознайомлення учасників конкурсу з протоколами Конкурсної комісії та особисте повідомлення учасника про результати проходження конкурсу. Таким чином, відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Третя особа, ТУ ДБР у м. Львові, подала до суду пояснення щодо позову, у якому зазначає, що підстави для його задоволення відсутні. Третя особа вказує, що повноваження відповідача щодо визначення переможця конкурсу є дискреційними та виключно Конкурсна комісія вправі приймати рішення про визнання кандидата переможцем, відтак, в протилежному випадку, дії інших осіб щодо визначення результатів конкурсу вважатимуться втручанням у компетенцію уповноваженого суб`єкта. Третя особа також стверджує, що Порядок не передбачає необхідності зазначати про кількість набраних балів кандидатом. Крім того, оскільки повноваження Конкурсної комісії є дискреційними, то недоречним є твердження позивача про відсутність у нього можливості співставити рішення комісії із документами, на підставі яких таке рішення прийнято, оскільки член комісії при голосуванні керується власною оцінкою кандидата, яка складена за результатами проведеної співбесіди, незалежно від думки інших членів конкурсної комісії. Відповідач у відзиві також наголошує на недоречності покликання позивача у позові на практику ЄСПЛ, оскільки в одному із зазначених рішень ЄСПЛ досліджував право на повагу до кореспонденції заявників, а щодо доступності, передбачуваності та зрозумілості закону, то позивач не пояснює в чому полягає невідповідність проведення конкурсу таким критеріям. Просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій він зазначив, що відповідач покликається у відзиві на позицію Верховного Суду у справі про спір щодо проходження конкурсу працівниками прокуратури. Також позивач у відповіді на відзив покликається на практику ЄСПЛ, на підстав чого робить висновок, що оскаржуване рішення конкурсної комісії є належним чином не обґрунтоване, не розкриває та не містить причини та підстави не проходження позивачем конкурсу та як наслідок є формальним за своїм змістом,тому порушує права позивача, відтак підлягає скасуванню.

Відповідач подав до суду заперечення, в якому повторно звернув увагу на те, що позивач пропустив строк звернення до суду, а також зазначив, що при прийняття рішення Конкурсна комісія обрала один із двох альтернативних та правомірних варіантів поведінки, - визначати або не визначати переможця конкурсу.

Ухвалою від 01.12.2021 заяву позивача про поновлення строку звернення до суду постановлено задовольнити; визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду у справі №380/16070/21 та поновити строк звернення ОСОБА_1 до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою від 01.12.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом надання суду доказів сплати судового збору до 10.12.2021 включно.

Ухвалою від 22.12.2021 постановлено закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.

Розгляд цієї справ суд здійснював із використанням систем відеоконференц-зв`язку.

Суд встановив таке.

20.11.2020 на офіційному сайті Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) було розміщено інформацію про проведення конкурсу на посади слідчих ТУ ДБР у м. Львові відповідно до наказу Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) від 18.11.2020 №742.

03.12.2020 позивач скерував до ДБР Конкурсної комісії №24 заяви про участь у конкурсі на посади слідчого, старшого слідчого 1-5 слідчих відділів ТУ ДБР у м. Львові (10 посад).

Відповідно до протоколу №3 засідання Конкурсної комісії №24 з проведення конкурсу на зайняття посад працівників ДБР від 23.12.2020, зокрема, ОСОБА_1 допущено до участі у конкурсі та до проходження кваліфікаційного іспиту.

Відповідно до протоколу №6 засідання Конкурсної комісії №24 з проведення конкурсу на зайняття посад працівників ДБР від 18.01.2021 ОСОБА_1 отримав прохідний бал та допущений до наступного етапу конкурсу – співбесіди. Згідно з додатком до цього протоколу ОСОБА_1 отримав середній арифметичний бал « 4».

Відповідно до протоколу №7 засідання Конкурсної комісії №24 з проведення конкурсу на зайняття посад працівників ДБР від 22.01.2021 ОСОБА_1 взяв участь у співбесіді, однак за результатами голосування його не було вирішено визначити переможцем конкурсу, відтак щодо ОСОБА_1 не внесено подання директору ТУ ДБР, розташованого у м. Львові для погодження та призначення на посаду. Згідно з додатком до цього протоколу ОСОБА_1 не визначений переможцем конкурсу.

Наказом директора ТУ ДБР у м. Львові від 19.02.2021 №54 о/с було припинено державну службу ОСОБА_1 та звільнено з посади з 01.03.2021 у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців.

Призначення на посади слідчих відбулося 01.03.2021, однак позивача не було призначено на жодну із вакантних посад.

Позивач не погодився з тим, що його не визначено переможцем конкурсу, вважає, що відповідач діяв протиправно, оскільки порушив порядок проведення конкурсу, що стало підставою для звернення до суду.

Здійснюючи оцінку обставин у цій справі, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини у цій справі регулюються Законом України «Про Державне бюро розслідувань» та Порядком проведення відкритого конкурсу на зайняття посад працівників Державного бюро розслідувань (далі - Порядок), затвердженого наказом ДБР від 24.01.2020 № 22.

Відповідно до ч.3 ст.14 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» на службу до Державного бюро розслідувань приймаються на конкурсній основі в добровільному порядку (за контрактом) громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров`я ефективно виконувати відповідні службові обов`язки. Прийняття громадян України на службу до Державного бюро розслідувань без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом. Кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності для зайняття посад у підрозділах Державного бюро розслідувань затверджуються Директором Державного бюро розслідувань. Призначення на посади у Державному бюро розслідувань, крім посад Директора Державного бюро розслідувань, керівника підрозділу внутрішнього контролю центрального апарату Державного бюро розслідувань та керівників підрозділів внутрішнього контролю територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, здійснюється за результатами відкритих конкурсів, що проводяться конкурсними комісіями з проведення конкурсів на зайняття посад працівників Державного бюро розслідувань. Типове положення про конкурсну комісію та порядок проведення відкритого конкурсу затверджує Директор Державного бюро розслідувань.

Порядок проведення відкритого конкурсу на зайняття посад працівників Державного бюро розслідувань, затверджений наказом ДБР від 24.01.2020 № 22, визначає правові та організаційні засади проведення відкритого конкурсу на зайняття посад працівників Державного бюро розслідувань (далі – Конкурс), крім посад Директора Державного бюро розслідувань, керівника підрозділу внутрішнього контролю центрального апарату Державного бюро розслідувань та керівників підрозділів внутрішнього контролю територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, принципи та умови відбору для призначення на посади в Державному бюро розслідувань (далі – ДБР), внесення суб`єкту призначення за результатами Конкурсу подання про призначення кандидата на посаду в ДБР.

Відповідно до розділу 2 Порядку Конкурс складається з таких етапів: прийняття рішення про оголошення Конкурсу; оприлюднення оголошення про проведення Конкурсу; прийняття та розгляд документів від кандидатів; кваліфікаційний іспит; психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа; співбесіда; визначення переможців та оприлюднення результатів Конкурсу.

Позивач стверджує, що відповідач діяв протиправно не етапі визначення переможців та оприлюднення результатів Конкурсу, внаслідок порушення процедури.

Позивач наполягає на тому, що комісія не оцінила та не зазначила в протоколі відомості про кандидатів після проходження співбесіди; не зазначила відомості про голосування за кандидатів, не розмістила результати конкурсу на офіційному сайті ДБР.

Згідно з пунктом 8.1 Порядку Конкурсна комісія обирає переможця на кожну окрему посаду шляхом відкритого голосування. Переможцем Конкурсу вважається кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів.

Пунктом 8.3 Порядку передбачено, що при проведенні голосування про визначення переможця кожен член Конкурсної комісії голосує, виходячи виключно з власної оцінки кандидата, яка складена за результатами проведеної співбесіди, незалежно від думки інших членів Конкурсної комісії.

Пунктом 8.2 цього ж порядку визначено види рішень, які приймає Конкурсна комісія за результатами конкурсу, а саме: про визначення переможця Конкурсу; про відсутність переможця Конкурсу; про відсутність визначених Конкурсною комісією кандидатур. Згідно з пунктом 8.4 Порядку рішення про визначення переможця Конкурсу фіксується у протоколі засідання Конкурсної комісії, який може бути оприлюднений на офіційному вебсайті ДБР.

Таким чином, обрання переможця конкурсу здійснює Конкурсна комісія шляхом голосування особисто, незалежно, згідно з власним рішенням (дискреційно) кожним членом Конкурсної комісії з наступною фіксацією у протоколі Конкурсної комісії саме рішення про визначення переможця конкурсу, котре може бути оприлюднено на офіційному веб-сайті ДБР.

Отже, визначальним при визначенні результатів конкурсу є виключно власне рішення кожного із членів Конкурсної комісії. Таким чином жоден інший суб`єкт, навіть суд, не може ухвалювати таке рішення замість уповноваженого члена Конкурсної комісії. При цьому, Порядок не передбачає фіксування результатів голосування в розрізі «за» чи «проти», чи виставлення балів щодо того чи іншого кандидата кожним із членів Конкурсної комісії. Порядок передбачає тільки фіксування у протоколі засідання Конкурсної комісії лише одного із передбачених пунктом 8.2 рішень, - рішення про визначення переможця Конкурсу. І лише щодо рішення про визначення переможця Конкурсу може бути ухвалено про його опублікування на офіційному веб-сайті ДБР. Тобто в цій частині нормативно-правовий акт покликається на власний розсуд ДБР і не встановлює відповідного обов`язку для суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, підстави, котрі позивач зазначає як визначальні для висновку про порушення відповідачем процедури проведення конкурсу, а саме те, що комісія не оцінила та не зазначила в протоколі відомості про кандидатів після проходження співбесіди; не зазначила відомості про голосування за кандидатів, не розмістила результати конкурсу на офіційному сайті ДБР, не передбачені нормами Порядку.

Щодо покликання позивача під час розгляду справи по суті на те, що текст Порядку, розміщений на офіційному сайті ДБР неодноразово змінювався з моменту його оприлюднення до завершення конкурсу, то на підтвердження такого позивач жодних доказів суду не надав.

Крім того, як встановив суд, позивач не оскаржував Порядок проведення конкурсу як нормативно-правовий акт.

Щодо покликання позивача, як на підставу позову, на те, що Порядком про проведення відкритого конкурсу на зайняття посад працівників ДБР, що затверджений наказом ДБР від 24.01.2020 не передбачено критерії та процедури голосування після проходження кандидатами співбесід, а також, що оцінювання професійної компетентності кандидатів за кожною окремою вимогою під час проведення співбесіди має здійснюватися кожним членом комісії індивідуально після обговорення професійної компетентності кандидата шляхом виставлення балів, які вносяться до відомості про результати співбесіди, як це передбачено Порядком проведення конкурсу на зайняття посад державних службовців, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №246 від 25.03.2016, то такі суд відхиляє, оскільки вони стосується незгоди позивача зі змістом, методами, способами правового регулювання спірних правовідносин, а не із помилковим застосуванням тої чи іншої норми.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Таким чином, ураховуючи вищенаведене, Державним бюро розслідувань дотримано всіх передбачених Законом України «Про Державне бюро розслідувань» та Порядком проведення відкритого конкурсу на зайняття посад працівників Державного бюро розслідувань норм проведення конкурсного відбору.

На підставі встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Державного бюро розслідувань (місцезнаходження: 01011 м.Київ, вул.Панаса Мирного, 28, код ЄДРПОУ 41760289) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (місцезнаходження: 79008, м.Львів, вул.Кривоноса, буд. 6, код ЄДРПОУ 42334907) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.

Судові витрати відповідно покладаються на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.01.2022.

Суддя Лунь З.І.