Ухвала суду № 103145603, 24.01.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/18387/21

У Х В А Л А

з питань залишення позову без розгляду

24 січня 2022 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позову без розгляду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБУС ПРАЙМ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБУС ПРАЙМ» код ЄДРПОУ 42918467, місцезнаходження: 79024, м.Львів, вул.Зубрицького, 5 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місце знаходження: 79026, м. Львів, вул.Стрийська, 35 (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області №108 від 05.04.2021 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБУС ПРАЙМ» (Код ЄДРПОУ 42918467, 79024, м. Львів, вул. Зубрицького, 5) п.8 критеріїв ризиковості платника, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165;

- зобов`язати комісію Головного управління ДПС у Львівській області з питання зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН, виключити ТОВ «ГЛОБУС ПРАЙМ» (Код ЄДРПОУ 42918467, 79024, м. Львів, вул. Зубрицького, 5) з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Ухвалою від 01.11.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

До суду від представника відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду. Заява обґрунтована тим, що позивач пропустив строк звернення до суду.

Так, представник відповідача вказує на те, що комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 05.04.2021 №9189 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків. Вказане рішення надіслане позивачу в електронному кабінеті. Натомість позивач звернувся до суду лише 20.10.2021, тобто з пропуском 6-місячного строку. З таких підстав вважає, що поданий позов слід залишити без розгляду.

До суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву про залишення позову без розгляду, в яких представник позивача просить суд у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду відмовити повністю. Заперечення обґрунтовані тим, що керівник товариства з обмеженої відповідальністю «ГЛОБУС ПРАЙМ» дізнався про наявність оскаржуваного рішення лише 05.05.2021, коли зайшов в особистий кабінет платника податків у зв`язку необхідністю подання контролюючому органу інформації про зміну облікових даних, а саме - подання заяви форма №1-ОПП. За таких обставин вважає, що строк звернення до суду не пропущено.

Суд, надаючи оцінку питанню строку звернення до суду, встановив, що оскаржуване рішення контролюючого органу прийнято 05.04.2021. Позивач звернувся з позовом до суду 20.10.2021.

З обставин справи вбачається, що позивач 05.05.2021 шляхом електронного направлення із застосування електронного кабінету скерував відповідачу звітність форми №1-ОПП.

Вирішуючи клопотання представника відповідача, суд виходив із наступного.

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 згаданої статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).

За змістом абзацу першого частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду персоніфіковано статтею 123 КАС України. Так, відповідно до частини 3 названої статті якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд зазначає, що залишення позову без розгляду є формою закінчення судового провадження, яке зумовлене недотриманням установлених законом умов щодо нормального розвитку судового процесу.

Правова регламентація відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенцію контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства забезпечується Податковим кодексу України (далі – ПК України).

При цьому, на переконання суду, питання дотримання позивачем строку звернення до суду для оскарження спірного рішення податкового органу, має здійснюватися, виходячи з редакції ПК України, що діяла на момент прийняття відповідного рішення контролюючого органу. Як наслідок, релевантною до спірних правовідносин суд вважає редакцію ПК України від 28.03.2021.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.10.2019 по справі №640/20468/18, рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. У свою чергу, вказаний строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

За таких обставин суд висновує про те, що, строк звернення до суду у вимірі спірних правовідносин становить 6 місяців.

Слід зазначити, що питання листування платників податків та контролюючих органів унормовано статтею 42 ПК України.

Відповідно до пункту 42.2. статті 42 ПК України в редакції від 28.03.2021 документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У свою чергу абзацами першим та другим пункту 42.4. вказаної статті ПК України, серед іншого, встановлено, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Суд акцентує увагу на тому, що адресатами цитованих приписів є різні суб`єкти податкових правовідносин.

Так, аналіз наведених приписів дозволяє суду стверджувати, що податкове законодавство диференціює платників податків на тих, які подали заяву про бажання отримувати документи від податкового органу через електронний кабінет, і тих, які згаданої заяви не подали.

У залежності від факту подання чи не подання вказаної заяви законодавець розмежовує також подальшу обов`язковість надісланих через електронний кабінет документів та наявність у контролюючого органу права продовжувати листування з відповідним платником податків у електронній формі.

Вказані висновки підтверджуються також приписами пункту 44.5. статті 44 ПК України, за змістом яких у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Із урахуванням вказаного суд зауважує, що листування платника податків з органом податкового управління із застосуванням електронного кабінету є правом платника. При цьому не подання останнім заяви про бажання здійснювати листування через електронний кабінет з органом податкового управління свідчить про відсутність юридичних наслідків надсилання контролюючим органом будь-яких документів. Як наслідок, відсутність заяви про бажання отримувати документи від податкового органу через електронний кабінет свідчить про наявність у відповідача обов`язку здійснювати надсилання прийнятого рішення у порядку, встановленому пунктом 42.2. статті 42 ПК України.

Суд наголошує на тому, що відповідач не надав будь-якого документального підтвердження факту подання позивачем заяви про бажання отримувати документи від податкового органу через електронний кабінет. Відтак у вимірі спірних правовідносин відповідач повинен був надіслати оскаржуване рішення шляхом скерування рекомендованого повідомлення на податкову адресу позивача. Утім, вказаного відповідач не зробив, що, у свою чергу, свідчить про відсутність підстав для ототожнення дати прийняття спірного рішення та дати його отримання.

За таких обставин суд висновує про те, що представник відповідача помилково обчислював строк звернення до суду, починаючи з 05.04.2021. Водночас як зазначається представником позивача та не спростовано відповідачем, про існування спірного рішення контролюючого органу позивач дізнався 05.05.2021. При цьому суд повторно вказує на те, що позовна заява подана до суду 20.10.2021, тобто в межах строків звернення до суду.

Суд також враховує і те, що представник позивача, ознайомившись з оскарженим рішенням, з метою з`ясування правових підстав його прийняття, звернувся за правовою допомогою до адвокатського об`єднання "Лагард Консалт", з яким уклав договір про надання правової допомоги №25/08-21 від 25.08.2021. Представники позивача звернулись з авдокатським запитом до відповідача та отримали відповідь №25700/6/13-18-02 від 07.09.2021, у якій зазначені підстави для прийняття оскарженого рішення.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позивач не пропустив строк звернення до суду, а тому відсутні підстави для залишення позову без розгляду. За таких обставин клопотання представника відповідача слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 122, 123, 240-243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя А.Г. Гулик