Рішення № 103145566, 21.01.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/13600/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3913 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини А3913 (далі – відповідач, в/ч А3913), в якому просить:

- визнати протиправними дії в/ч А3913 щодо відмови здійснити позивачу перерахунок (донарахування) вихідної допомоги при звільненні, з урахуванням в складі грошового забезпечення для обрахунку суми щомісячної додаткової грошової винагороди;

- зобов`язати в/ч А3913 провести перерахунок (донарахування) та виплатити позивачу різницю розміру вихідної допомоги при звільнені, виходячи з розміру 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди;

- визнати протиправними дії в/ч А3913 щодо не включення щомісячної додаткової грошової винагороди до Довідки №157-88-101 від 17.05.2018 року про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії;

- зобов`язати в/ч А3913 видати нову Довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії та включити до неї щомісячну додаткову грошову винагороду, отриману за 24 місяці до звільнення для перерахунку пенсії у зв`язку із неправильним нарахування при призначенні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є інвалідом 3 групи внаслідок війни та учасником бойових дій. Проходив військову службу у військовій частині А3913. Зазначив, що при звільнені зі служби відповідачем безпідставно не включено до Довідки про додаткові види грошового забезпечення для розрахунку пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення. Також, відповідачем при звільнені не включено щомісячної додаткової грошової винагороди до Довідки про розмір грошового забезпечення для розрахунку одноразової вихідної допомоги у зв`язку із звільненням. У зв`язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою провести перерахунок (донарахування) та виплатити різницю розміру вихідної допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889. В/ч 3913 листом №71-1-528 від 22.07.2021 повідомила про повноту виплати одноразової допомоги без урахування додаткової грошової винагороди. Вважає таку відмову протиправною. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказав, що на день звільнення позивача (25.04.2018) з військової служби, постанова Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22.09.2010 №889 втратила чинність. Натомість набрала чинність постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 01.03.2018 №704, тому у відповідача немає підстав для включення даної винагороди для перерахунку пенсії та видачі Довідки про розмір грошового забезпечення. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 16.08.2021 позовна заява, подана з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) залишалася без руху, позивачу надавався час на усунення недоліків позовної заяви.

Позивачем виконано вимоги ухвали.

Ухвалою від 27.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 03.09.2021 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №825/997/17.

Відповідачем 29.09.2021 подано відзив на позовну заяву (вх. №69992) та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Позивачем 07.12.2021 (вх. №91745) подано заяву про поновлення провадження у справі.

Ухвалою від 09.12.2021 поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 10.12.2021 відмовлено у задоволенні клопотанні про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є учасником бойовий дій, що підтверджується посвідченням від 10.05.2015 серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч А3913.

Відповідно до Витягу з наказу командира в/ч А3913 (по стройовій частині) №91 від 25.04.2018 ОСОБА_1 , звільнений наказом від 20.04.2018 №12-РС з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров`я на підставі заключення військово-лікарської комісії) частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», вважається таким, що вибув з в/ч А3913.

В/ч А3913 17.05.2018 за № 237/88/104 видано довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого розраховано одноразову грошову допомогу у зв`язку із звільненням за останньою займано посадою командир взводу спеціальних машин на день виключення його із списків особового складу частини.

До складових грошового забезпечення не включена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів від 22.09.2010 № 889.

Також в/ч А3913 17.05.2018 за № 157/88/104 видано довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 , до складових якої не включено щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів від 22.09.2010 № 889.

ОСОБА_1 05.07.2021 звернувся до в/ч А3913 із заявою про проведення перерахунку (донарахування) та виплату йому різниці розміру вихідної допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.

Відповідач листом від 22.07.2021 №71/1/528 відмовив у задоволенні заяви з таких підстав. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 та пункту 2 абзацу 3 Наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, індексація не входить до місячних додаткових видів грошового забезпечення, тому немає підстав включати дану виплату в одноразову грошову допомогу у разі звільнення. Щомісячна додаткова грошова винагорода при розрахунку в одноразову грошову допомогу при разі звільнення не включалася у зв`язку із втратою чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, яка набрала чинності з 01.03.2018.

Відповідно до довідки в/ч А3913 від 22.07.2021 №71/1/528 про нараховане грошове забезпечення та додаткові види в період з 21.06.2016-25.04.2018, ОСОБА_1 виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода з листопада 2013 року по лютий 2018 року включно (всього на загальну суму 127 573 грн 64 к.) та індексація грошового забезпечення з травня 2014 року по грудень 2015 року (всього на загальну суму 9793,93 грн).

Вважаючи, відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон №2011-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною третьою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України (частина четверта статті 9 Закону № 2011-XII).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294 (далі - Постанова №1294, була чинною до 28.02.2018, тобто регулює спірні правовідносини) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Кабінет Міністрів України 22.09.2010 прийняв постанову №889 про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, якою було встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду.

Постановою №704 від 16.09.2015 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889», що набрала чинності з 01.01.2016, Уряд вніс зміни до Постанови №889, відповідно до яких щомісячну грошову винагороду встановлено військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 01 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Згідно із пунктом 2 постанови № 889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

На виконання постанови № 889 Міністр оборони України наказом від 15 листопада 2010 року затвердив Інструкцію № 595.

Згідно із пунктами 3, 4 Інструкції № 595 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений).

Виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов`язків за посадами, але не раніше дня видання наказу про призначення, і до дня їх звільнення від виконання обов`язків за посадами включно (у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників)).

Відповідно до пункту 5 Інструкції № 595 винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Пунктами 8, 9 Інструкції № 595 встановлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.

Наказом Міністра оборони України від 24 жовтня 2016 року відповідно до постанови № 889 затверджено Інструкцію № 550 та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України».

Пунктом 1 Інструкції № 550 встановлено, що вона визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).

Відповідно до пункту 3 Інструкції № 550 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений)

Згідно з пунктом 5 Інструкції № 550 винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Пунктами 8-10 Інструкції № 550 встановлено, що грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.

Командир (начальник) військової частини (установи, організації) має право зменшувати розміри винагороди за: порушення статутних правил несення служби; особисті незадовільні показники командирської, бойової та мобілізаційної підготовки; уживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння); порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до поломок військової (спеціальної) техніки й озброєння, пошкодження майна, інших матеріальних збитків, а також завдали шкоди здоров`ю військовослужбовців або інших осіб.

Військовослужбовцям зменшується розмір винагороди згідно з наказами командирів (начальників) за той місяць, у якому були допущені ці порушення, або за місяць, у якому ці накази надійшли до військової частини.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби визначено Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі – Інструкція № 260).

Відповідно до абзаців першого - другого пункту 9.1 Інструкції № 260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, звільненим від посад, які вони займають (у тому числі у зв`язку з переходом військової частини на новий штат, частковою зміною штату), із дня, наступного за днем звільнення від займаних посад (скорочення штатної посади), протягом двох місяців виплачується грошове забезпечення, яке військовослужбовець отримував за штатною посадою на день звільнення з посади (скорочення).

Грошове забезпечення у цьому випадку обчислюється виходячи з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Відповідно до пункту 38.1 Інструкції № 260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Згідно з абзацами першим - другим пункту 38.6 Інструкції № 260 військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.2 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Системний аналіз положень Закону № 2011-XII та Інструкції № 260 свідчить, що військовослужбовцям, які звільняються зі служби за станом здоров`я, одноразова грошова допомога виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Розмір вказаної одноразової грошової допомоги залежить від складових грошового забезпечення, які включаються для розрахунку такої.

Позивач стверджує, що відповідач повинен був включити щомісячну додаткову грошову винагороду до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

Натомість відповідач це заперечує.

Питання про те, чи входить щомісячна додаткова грошова винагорода до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17 дійшла висновку про те, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.

У постанові від 10.11.2021 у справі №825/997/17 Велика Палата Верховного Суду на підставі системного тлумачення правових норми звертає увагу на те, що структура грошового забезпечення військовослужбовців визначена законом, а тому не може бути звужена нормами підзаконних нормативно-правових актів.

Встановлення підзаконним нормативно правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили.

Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.

Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону № 2011-ХІІ та постанови № 889, а не інструкцій № 595 та 550.

Нормами Закону № 2011-ХІІ також встановлено право військовослужбовців на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

З наведених вище мотивів до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми Інструкції № 260 в частині обмеження включення до грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, щомісячної додаткової грошової винагороди.

Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби та пенсія.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності своєї поведінки.

Доводи відповідача про правомірність своєї поведінки спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовивши у перерахунку позивачу вихідної допомоги при звільненні, з урахуванням в складі грошового забезпечення для обрахунку суми щомісячної додаткової грошової винагороди, та не включивши щомісячну додаткову грошову винагороду у довідку від 17.05.2018 № 157/88/104 про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 , допустив бездіяльність, яка не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах, тому таку бездіяльність слід визнати протиправною, задовольнивши першу та третю позовні вимоги.

Друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги, тому також підлягає до задоволення шляхом зобов`язання в/ч А3913 провести перерахунок (донарахування) та здійснити виплату позивачу різницю розміру вихідної допомоги при звільнені, виходячи з розміру 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та з урахуванням виплаченої суми такої допомоги.

Четверта позовна вимога є похідною від третьої позовної вимоги, тому також підлягає до задоволення шляхом зобов`язання в/ч А3913 видати нову Довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, включивши до неї щомісячну додаткову грошову винагороду, отриману за 24 місяці до звільнення для перерахунку пенсії.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для його відшкодування відповідно до частини першої статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини А3913 (пл. Авіації, буд. 29, м. Новий Калинів, Самбірський район, Львівська область, 81464, код ЄДРПОУ 07699476) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А3913 (пл. Авіації, буд. 29, м. Новий Калинів, Самбірський район, Львівська область, 81464, код ЄДРПОУ 07699476) щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) вихідної допомоги при звільненні, з урахуванням в складі грошового забезпечення для обрахунку суми щомісячної додаткової грошової винагороди.

Зобов`язати Військову частину А3913 (пл. Авіації, буд. 29, м. Новий Калинів, Самбірський район, Львівська область, 81464, код ЄДРПОУ 07699476) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) перерахувати розмір вихідної допомоги при звільнені, виходячи з розміру 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплаченої суми такої допомоги.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А3913 (пл. Авіації, буд. 29, м. Новий Калинів, Самбірський район, Львівська область, 81464, код ЄДРПОУ 07699476) щодо не включення щомісячної додаткової грошової винагороди до Довідки №157-88-101 від 17.05.2018 року про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії.

Зобов`язати Військову частину А3913 (пл. Авіації, буд. 29, м. Новий Калинів, Самбірський район, Львівська область, 81464, код ЄДРПОУ 07699476) видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) нову Довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, включивши до неї щомісячну додаткову грошову винагороду, отриману за 24 місяці до звільнення для перерахунку пенсії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.П. Хома