Рішення № 103144701, 18.01.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/11589/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Райтекс» про стягнення боргу -

УСТАНОВИВ:

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райтекс» (далі – відповідач, ТзОВ «Райтекс»), у якій просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 324483,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно із «Звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2020 рік, наданому до відділення Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників ТзОВ «Райтекс» становила 322 особи. Відповідно до нормативу місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач повинен був створити 13 робочих місць для осіб з інвалідністю. Зазначив, що у відповідача згідно з консолідованою інформацією Головного управління ДПС у Львівській області № 15553/6/13-01-24-04-09 від 02.06.2020 протягом 2020 року у ТзОВ «Райтекс» середньооблікова кількість штатних працівників з інвалідністю за вказаний період становить 11 осіб, відтак відповідачем не виконано нормативу щодо працевлаштування двох осіб з інвалідністю. Сума адміністративно-господарських санкцій за 2 нестворених робочих місця становить 324483,06 грн. Відтак позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою від 20.07.2020 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою від 30.07.2020 продовжено строк залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою від 07.09.2020 продовжено строк залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 03.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 83222 від 15.11.2021), у проти позову заперечив. Вказав, що протягом 2020 року підприємством перевиконано умови щодо працевлаштування працівників. Стверджує, що у ТзОВ «Райтекс» у 2020 році середньооблікова кількість штатних працівників з інвалідністю становила 14 працівників. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Райтекс» 26.02.2021 подало звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2020 рік (форма № 10-ПОІ).

Згідно із поданим звітом середньооблікова кількість штатних працівників у 2020 році в ТзОВ «Райтекс» (код рядка 01) становила 322 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 13 осіб (код рядка 02). Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (код рядка 03) у 2020 році - 13 осіб.

Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2020 рік – 171,8 тис. грн (код рядка звіту 05).

Згідно з інформацією Головного управління ДПС у Львівській області, наданою у листі за вих. № 15553/6/13-01-24-04-09 від 02.06.2021, протягом 2020 року у ТзОВ «Райтекс» працювало 11 осіб з інвалідністю.

На підставі зазначеної інформації позивачем зроблено висновок про невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році у кількості 2 осіб та нараховано адміністративно-господарські санкції у сумі двох середньорічних заробітних плат у ТзОВ «Райтекс» - 324483,06 грн.

Оскільки відповідач не сплатив суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, заборгованість перед відділенням Фонду за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році, яка становить 324483,06 грн, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-XII від 21.03.1991 (далі - Закон № 875-XII).

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону № 875-XII підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1-3, 9 статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 на реалізацію статей 19, 20 Закону № 875-XII затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі - Порядок № 70).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Частиною 2 цієї статті визначено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з частиною 1 статті 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Як видно з матеріалів справи, ТзОВ «Райтекс» відноситься до суб`єктів господарювання, яким відповідно до статті 19 Закону № 875-XII встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Відповідачем 26.02.2021 подано до Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2020 рік за формою № 10-ПОІ, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики № 591 від 27.08.2020.

Згідно із поданим звітом середньооблікова кількість штатних працівників у 2020 році у ТзОВ «Райтекс» (код рядка 01) становила 322 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 13 особи (код рядка 02). Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (код рядка 03) у 2020 році – 13 осіб. Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2020 рік у відповідача – 171,8 тис. грн (код рядка звіту 05).

Позивач звернувся до суду із цим позовом за стягненням суми адміністративно-господарських санкцій за 2 нестворені робочі місця, що становить у сумі 324483,06 грн, оскільки, на його думку, згідно з консолідованою інформацією Головного управління ДПС у Львівській області №15553/6/13-01-24-04-09 від 02.06.2020 протягом 2020 року у ТзОВ «Райтекс» середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить 11 осіб, а не 13, як це передбачено нормативами.

ТзОВ «Райтекс» вказало, що у 2020 році на підприємстві працювало 17 осіб з інвалідністю, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .. Також відповідачем надано докази працевлаштування зазначених осіб у спірний період та докази встановлення їм інвалідності.

Також відповідачем зазначено, що у звітність не включено інформації про ще одного працівника, якому встановлено інвалідність – ОСОБА_18 , оскільки, дані про наявність у вказаного інвалідності на момент подання звіту були відсутні у роботодавця.

Із вказаного слідує, що протягом 2020 року у ТзОВ «Райтекс» середньооблікова чисельність працівників з інвалідністю за 2020 рік становить 13 осіб, що свідчить про те, що відповідачем виконано норматив щодо працевлаштування тринадцяти осіб з інвалідністю.

Відповідачем на підтвердження факту працевлаштування протягом 2020 року тринадцяти осіб з інвалідністю надано належні та допустимі докази в розумінні статей 73 та 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на що суд відхиляє твердження позивача про невиконання відповідачем нормативу щодо працевлаштування однієї особи з інвалідністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене суд вважає, що позовні вимоги Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є необґрунтованими, відтак позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України судові витрати покладають на позивача.

Керуючись ст.ст. 77, 78, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовної заяви Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (79005 м. Львів пл. Маланюка 6; код за ЄДРПОУ 13817458) до товариства з обмеженою відповідальністю «Райтекс» (80400 Львівська область м. Кам`янка-Бузька вул. Я. Мудрого 27; код ЄДРПОУ 30975574) про стягнення боргу відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.П. Качур