Рішення № 103144550, 18.01.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/18878/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВА Енерджі» до Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВА Енерджі» до Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, у якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 216421 від 20 вересня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Зазначив, що співробітниками Відповідача не було надано жодного документа, який свідчив би про те, що вони мали право на перевірку у цей день на автодорозі а/д М-12 транспортних засобів, в межах якої міг би здійснюватись їх габаритно-ваговий контроль. У складений працівниками Укртрансбезпеки розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів дорогами загального користування №0054526 від 28 липня 2021 року було безпідставно внесено маршрут Львів- Хмельницький через Тернопіль та вказано відстань 244 км, оскільки саме такий маршрут не підтверджується жодними документами. Окрім цього, Автокран позивача було зупинено в Підволочиську, тому нарахування мало здійснюватись не за весь кілометраж, а за фактично пройдений шлях. Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0054526 від 28.07.2021 року у графі « 9. Відстань між осями, метрів » не містить жодної інформації про відстань між осями, у зв`язку з тим, що вони працівниками Управління не вимірювались, що ставить під сумнів наявність здвоєної осі та має вирішальне значення при визначенні типу транспортного засобу в частині наявності здвоєної осі. Оскільки у розрахунку №0054526 від 28.07.2021 року інспектор зазначив, що одна вісь є здвоєною, визначення загальної маси автокрана та навантаження на здвоєну вісь шляхом сумування осьових навантажень на кожну вісь є неправомірним, так як при такій конструкції для визначення навантаження на здвоєну вісь такі дві осі повинні зважуватись разом, отже зважуванню підлягала здвоєна вісь одночасно, а не кожна вісь окремо, оскільки зважування у спосіб здійсненний посадовими особами Управління Укртрансбезпеки призводить до викривлення результату. Вказані порушення суттєво вплинули на процедуру зважування Автокрану, а здобуті внаслідок цього результати є недостовірними. працівниками Управління за результатами перевірки такого акту складено не було, що свідчить про відсутність порушень зі сторони ТОВ «ЮВА ЕНЕРДЖІ» безпеки дорожнього руху та законодавства про автомобільний транспорт. Працівниками Управління за результатами перевірки акту за формою згідно з додатком 3, а саме акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складено не було, що свідчить про відсутність порушень зі сторони ТОВ «ЮВА ЕНЕРДЖІ» безпеки дорожнього руху та законодавства про автомобільний транспорт. Позивача не було своєчасно повідомлено про розгляд справи. Повідомлення про розгляд справи було отримано Позивачем лише 25 вересня 2021 року, в якому було зазначено, що розгляд справи відбудеться 15 вересня 2021 року, однак сама постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу винесена 20 вересня 2021 року і про перенесення розгляду справи Позивача повідомлено не було. З визначення основних термінів, викладених у ст. 1 Закону № 2344-ІП вбачається, що послуга з перевезення вантажів - перевезення вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату. Однак Автокран жодного вантажу, в розумінні Закону № 2344-ІІІ, не перевозив, тобто не здійснював діяльності на договірних умовах із замовником послуги за плату. Конструктивна особливість транспортного засобу, тобто те, що він є автокраном, виключає можливість перевезення ним вантажу чи пасажирів в принципі. Стверджує, що Відповідач вийшов за межі власних повноважень та порушив основоположний принцип діяльності органу державної влади, визначений ст. 19 Конституції України, тобто обов`язок діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив позов задовольнити.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов не подав.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 3 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.

Постановою Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 216421 від 20 вересня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮВА Енерджі» притягнуто до відповідальності за порушення абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %.

Позивач вважаючи вищезазначену постанову протиправною звернувся до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ст.ст. 1,48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення-перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно із п.п.22.3,22.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, перевезення вантажу дозволяється за умови, що він: а) не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху; б) не порушує стійкості транспортного засобу і не утруднює керування ним; в) не обмежує водієві оглядовості; г) не закриває зовнішніх світлових приладів, світлоповертачів, номерних і розпізнавальних знаків, а також не перешкоджає сприйманню сигналів, що подаються рукою; ґ) не створює шуму, не піднімає пилу та не забруднює проїзну частину і навколишнє середовище.

За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до п. 2, 4 «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до п.1.10 «Правил дорожнього руху», габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Згідно з п.3 «Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.10.2013 року, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

Відповідно до п.п.3,15,16,18,20 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до п.5 «Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.10.2013 року, працівники відповідних підрозділів МВС під час здійснення габаритно-вагового контролю: 1) здійснюють зупинку транспортних засобів для проведення габаритно-вагового контролю у випадках, передбачених підпунктом 6 пункту 4 цього Порядку, з дотриманням Правил дорожнього руху; 2) здійснюють перевірку у водія великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу наявності дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформленого та виданого в установленому законодавством порядку. У разі відсутності такого дозволу вживають заходів щодо проходження габаритно-вагового контролю таким транспортним засобом; 3) у разі виявлення порушень правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, у тому числі за результатами здійснення їх габаритно-вагового контролю, вживають заходів реагування, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами.

Згідно з п.2.42 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.

Так, з акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову, вбачається, що при перевірці встановлено, що рух автомобільними дорогами України здійснювався автомобілем, який належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮВА Енерджі» із перевищенням габаритно-вагових норм.

Як слідує з акту про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів №0054526 від 28 липня 2021 року, у якому зафіксовано, що маршрут транспортного засобу складав 244 км за напрямком Львів-Тернопіль-Хмельницький та встановлено наступні осьові навантаження на першу вісь - 9,6 т (при допустимій 11), на другу - 12,450 т (при допустимі 8), на третю 12,950 (при допустимій 8). Також у цьому акті зазначено, що фактична маса Автокрану складає 35 т при допустимій 40 т.

Аналогічні відомості щодо фактичної ваги Автокрану та навантаження на його осі зазначені і у довідці за результатами здійснення габаритно-вагового контролю № 0051094 від 28 липня 2021 року та відповідному чеку.

З огляду на зазначене, 20.09.2021 постановою відповідача № 216421 про застосування адміністративно-господарського штрафу Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮВА Енерджі» притягнуто до відповідальності за порушення абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %.

Відповідно до абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із положеннями ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно пункту 31 № Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Також вказаним вище порядком не передбачено нарахування плати за весь маршрут, а встановлено справляння плати лише за пройдену частину маршруту.

У складений працівниками Укртрансбезпеки розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів дорогами загального користування №0054526 від 28 липня 2021 року було безпідставно внесено маршрут Львів- Хмельницький через Тернопіль та вказано відстань 244 км, оскільки саме такий маршрут не підтверджується жодними документами.

Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що оскільки автокран позивача було зупинено в Підволочиську, тому нарахування мало здійснюватись не за весь кілометраж, а за фактично пройдений шлях.

За приписами пунктів 1-3, 8 розділу ІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.08.2016 за № 1171/29301), габаритно-ваговий контроль пересувними пунктами здійснюється на спеціально обладнаних ділянках доріг I - IV категорій. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю влаштовується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги згідно з вимогами ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво» у спеціально обладнаних для проведення габаритно-вагового контролю місцях або на майданчиках для відпочинку, стоянках та майданчиках для короткочасної зупинки автомобілів, обладнаних перехідно-швидкісними смугами. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати: 1) позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками; 2) рівну поверхню із поздовжнім та поперечним ухилом Ј 3 проміле; 3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без деформацій дорожнього одягу; 4) ширину не менше ніж 7,0 м. Вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.

Відповідно до п.12 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

У документах, складених за результатами зважування, не вказано яким саме пристроєм проведено вимірювання, коли він пройшов повірку та чи сертифікований для здійснення такої діяльності.

Суд встановив та не заперечується відповідачем про те, що Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0054526 від 28.07.2021 року у графі « 9. Відстань між осями, метрів» не містить жодної інформації про відстань між осями, у зв`язку з тим, що вони працівниками Управління не вимірювались, що ставить під сумнів наявність здвоєної осі та має вирішальне значення при визначенні типу транспортного засобу в частині наявності здвоєної осі.

Відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26-27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Позивач стверджує, що його не було своєчасно повідомлено про розгляд справи. Так, повідомлення про розгляд справи було отримано Позивачем лише 25 вересня 2021 року, в якому було зазначено, що розгляд справи відбудеться 15 вересня 2021 року, однак сама постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу винесена 20 вересня 2021 року і про перенесення розгляду справи Позивача повідомлено не було.

Відповідачем не спростовано факту порушень права Позивача бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що посадові особи Укртрансбезпеки приймаючи оскаржувану постанову, діяли неправомірно та не на підставі діючих норм законодавства України.

Встановлені судом неповнота з`ясування обставин справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт та помилкове застосування відповідачем норм матеріального права при вирішенні питання про притягнення позивача до відповідальності є безумовною підставою для визнання протиправною та скасування оскарженої постанови, що у свою чергу виключає необхідність надання оцінки іншим аргументам позивача на підтримку заявлених позовних вимог.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з вимогами ч.4 ст. 159 КАС України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки, суд розцінює як визнання позову.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВА Енерджі» (82613, смт. Верхнє Синьовидне, вул. Зарічна, 2, Сколівського району Львівської області, ЄДРПОУ 41168177) до Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (81135, Львівська обл., Пустомитівський р-н., с. Зубра, вул. Богдана Хмельницького, 144, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (81135, Львівська обл., Пустомитівський р-н., с. Зубра, вул. Богдана Хмельницького, 144, код ЄДРПОУ 39816845) про застосування адміністративно-господарського штрафу № 216421 від 20 вересня 2021 року.

Стягнути з Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (81135, Львівська обл., Пустомитівський р-н., с. Зубра, вул. Богдана Хмельницького, 144, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВА Енерджі» (82613, смт. Верхнє Синьовидне, вул. Зарічна, 2, Сколівського району Львівської області, ЄДРПОУ 41168177).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.М. Брильовський