Рішення № 103144442, 13.01.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року

справа №380/16981/21

провадження № П/380/17186/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Брильовського Р.М.,

при секретарі судових засідань - Малісевич М.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - Дашинич О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України, Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити дії-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства в справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , в якій просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оформлене Протоколом №9 від 12.08.2021 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у зв`язку з інвалідністю 3 групи внаслідок захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення в розмірі, що становить різницю між належною до виплати сумою (250 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб) та вже одержаною сумою грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію»;

-зобов`язати Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з інвалідністю 3 групи внаслідок захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення в розмірі, що становить різницю між належною до виплати сумою (250 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб) та вже одержаною сумою грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він звернувся до Міністерства у справах ветеранів України із заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у зв`язку з інвалідністю третьої групи внаслідок захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення в розмірі, що становить різницю між належною до виплати сумою в розмірі 250 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб та вже одержаною ним сумою відповідно до Закону України «Про Національну поліцію». Отримання ним допомоги відповідно до Закону «Про Національну поліцію» зумовлено тим, що 11.06. 2019 року Львівським обласним центром медико-соціальної експертизи йому встановлено третю групу у зв`язку захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в поліції. Однак така причина була надалі відмінена Постановою Медичної військово-лікарської комісії (м. Київ) від 23.08. 2020 року і зазначена правильна причина інвалідності: внаслідок захворювання одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення. Вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" із врахуванням вже виплаченої йому суми грошової допомоги і тому рішення відповідача про відмову у виплаті йому такої допомоги є протиправним.

Від відповідача – Міністерства у справах ветеранів України надійшов відзив від 22.11. 2021 року, в якому відповідач заперечує проти позову, вважає рішення Міжвідомчої комісії про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги обґрунтованим. Обгрунтовує відзив тим, що позивачем вже реалізовано право на отримання одноразової грошової допомоги шляхом отримання такої допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», позивачу не змінювалась група інвалідності, а лише причина інвалідності, що не дає йому права на отримання такої грошової допомоги.

Ухвалою від 07.10. 2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 29.11. 2021 року суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою від 21.12.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 13.01.2022.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання.

Заслухавши доводи представника позивача, з`ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень та дослідивши докази, що подані сторонами суд встановив такі правовідносини та відповідне їм правове регулювання.

11.06.2019 року Львівським обласним центром медико-соціальної експертизи (Обласна МСЕК №1) ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності із зазначенням причини інвалідності: захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції у зв`язку з чим 08.08.2019 року позивачу виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 134470, 00гривень.

Не погодившись з причиною інвалідності, позивач пройшов огляд в Медичній військово-лікарській комісії (м. Київ).

Постановою вказаної комісії від 23.08.2020 року Постанову щодо причинного зв`язку захворювань у свідоцтві про хворобу №133 від 17.04. 2019 року відмінено, встановлено причину інвалідності: захворювання, одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення, про що видано Довідку до акта огляду МСЕК про 3 групу інвалідності внаслідок захворювання одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення.

20.05.2021 року позивач звернувся до Міністерства у справах ветеранів України із заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у зв`язку з інвалідністю третьої групи внаслідок захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення в розмірі, що становить різницю між належною до виплати сумою в розмірі 250 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб та вже одержаною ним сумою.

Міністерство у справах ветеранів України за результатами розгляду цієї заяви листом від 19.08.2021 року повідомило позивача, що згідно з протоколом Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 12.08.2021 №9 прийнято рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з зв`язку з тим, що ОСОБА_1 отримав вже виплату відповідно до Закону «Про Національну поліцію».

Не погодившись із вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до суду.

Стаття 3 Конституції України, гарантує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно якого «Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім`ї».

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини сьомої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам, зазначеним у пунктах 11- 14 частини другої статті 7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв`язку з встановленням інвалідності у розмірі, визначеному підпунктом «б» пункту 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Підпункт «б» пункту 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Таким чином, з 17.04.2019 позивачу встановлена ІІІ група інвалідності з причин захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС, що надає право на одноразову грошову допомогу у розмірі 134470 грн відповідно до Закону України «Про поліцію», а з 23.08.2020 позивачу після повторного огляду МСЕК було встановлено вже статус інваліда війни ІІІ групи, що надає право на одноразову грошову допомогу у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та пп. «б» п. 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Крім того, станом на 23.08.2020 позивачу вже була призначена одноразова грошова допомога у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про поліцію».

Таким чином, спірним питанням у даному спорі є право позивача на збільшену грошову допомогу, що виникла після повторного огляду згідно рішення МСЕК.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі, зокрема, визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті (пункт 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII).

Частиною першою статті 100 Закону №580-VIII передбачено, що визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.

У свою чергу правовий статус ветеранів війни та учасників бойових дій визначено Законом від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини сьомої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам, зазначеним у пунктах 11- 14 частини другої статті 7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв`язку з встановленням інвалідності у розмірі, визначеному підпунктом «б» пункту 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Підпункт «б» пункту 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

За приписами статті 13 Закону №3551-XII особам, зазначеним у пунктах 11 - 15 частини другої статті 7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв`язку з встановленням інвалідності у розмірі, визначеному підпунктом "б" пункту 1: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Відповідно до п.4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

З огляду на наведене, пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII передбачено вирішення питання виплати одноразової грошової допомоги шляхом її виплати з урахуванням раніше виплаченої суми тим особам, яким раніше уже було встановлено факт ушкодження здоров`я і які раніше уже таку допомогу отримували, а також передбачено обмеження такої виплати строком у два роки з часу попереднього встановлення факту ушкодження здоров`я.

Алгоритм призначення і отримання одноразової грошової допомоги особам, які брали участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, визначений Порядком призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 336 (далі - Порядок №336).

Постановою Кабінету Міністрів України № 336 від 29.04.2016 затверджено Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Порядок № 336), який визначає механізм призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, деяких категорій осіб (далі - одноразова грошова допомога).

Згідно з підпунктом 4 Порядку №336 у разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором одержувача одноразової грошової допомоги.

Згідно з п.6 Порядку № 336 одноразова грошова допомога в разі встановлення інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання призначається та виплачується особам, зазначеним в абзацах другому, третьому, четвертому та п`ятому пункту 2 цього Порядку, залежно від групи інвалідності в таких розмірах: 400 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи; 300 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи; 250 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Розмір одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання особам, зазначеним в абзацах другому, третьому, четвертому та п`ятому пункту 2 цього Порядку, визначається виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня календарного року, в якому встановлено інвалідність.

Якщо протягом двох років особам, зазначеним в абзацах другому - п`ятому пункту 2 цього Порядку, після первинного встановлення інвалідності при повторному огляді встановлено вищу групу інвалідності згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Суд встановив, що позивачу 11.06.2019 року Львівським обласним центром медико-соціальної експертизи встановлено третю групу інвалідності із зазначенням причини інвалідності: захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції у зв`язку з чим виплачено одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».

Однак, Постановою Медичної військово-лікарської комісії (м. Київ) ї від 23.08. 2020 року Постанову щодо причинного зв`язку захворювань у свідоцтві про хворобу №133 від 17.04. 2019 року відмінено. Встановлено причину інвалідності: захворювання, одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення.

Суд наголошує, що у даному випадку Медична військово-лікарська комісія (м. Київ) не приймала рішення про зміну причини інвалідності, а «відмінила» постанову щодо причинного зв`язку захворювань, зазначену у свідоцтві про хворобу№133 від 17.04.2019 року, і встановила правильну і єдину причину інвалідності - внаслідок захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення. Тобто, виправила помилку щодо причини інвалідності , допущену Львівським обласним центром медико-соціальної експертизи (Обласна МСЕК №1).

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».

Отримання допомоги позивачем відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» було здійснене в умовах відсутності вибору через помилку медико-соціальної експертизи.

Звертаючись із заявою до Міністерства у справах ветеранів України про виплату йому різниці між вже одержаною сумою і належною до виплати відповідно до Закону України «Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач тим самим завив про свій вибір – отримати одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Праву позивача на отримання одноразової грошової допомоги кореспондує обов`язок уповноважених державою органів забезпечити реалізацію права особи.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що позивач не може зазнавати негативних наслідків у вигляді неотримання допомоги у більшому розмірі через допущену щодо нього помилку медико-соціальною експертною установою.

п.7 Порядку №336 визначено, що особи, зазначені в абзацах другому, третьому, четвертому та п`ятому пункту 2 цього Порядку, подають міжвідомчій комісії заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності.

До заяви додаються копії таких документів: посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни; довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я, по батькові та місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів і має відповідну відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

п.9 Порядку №336 передбачено, що Міжвідомча комісія розглядає подані документи, запитує інформацію в органах, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», стосовно виплати або невиплати такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит, а також у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів і в місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або рішення про відмову в її призначенні.

Із змісту п.4 розділу 4 Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого наказом Міністерства у справах ветеранів України від 26.02.2021 № 43 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2021 за № 521/36143 Міжвідомча комісія відмовляє в призначенні одноразової грошової допомоги у разі: 1) відсутності документів, які містять достатні докази того, що смерть/поранення (контузія, травма або каліцтво) волонтера настали внаслідок обставин, передбачених в абзацах четвертому - восьмому пункту 1 статті 10 Закону, пунктах 11-14 частини другої статті 7 Закону; 2) подання завідомо неправдивих відомостей; 3) виявлення факту підробок у поданих документах; 4) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час надання волонтерської допомоги; 5) якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма, каліцтво) волонтера є наслідком учинення ним злочину, адміністративного правопорушення, дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, самогубства (крім установленого судом факту доведення особи до самогубства) або інших обставин, не пов`язаних із волонтерською діяльністю.

У вказаному випадку, із оскаржуваного рішення міжвідомчої комісії видно, що підставою для відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є та обставина, що позивачу призначена та виплачена одноразова грошова допомога яка передбачена Законом України «Про Національну поліцію».

Проте, суд не приймає до уваги доводи відповідача - Міністерства у справах ветеранів України про те, що грошова допомога є одноразовою, яка встановлюється лише один раз у зв`язку із встановленням інвалідності, а не зміною групи чи причин такої інвалідності виходячи з наступного.

Суд наголошує, що Постановою Медичної військово-лікарської комісії (м. Київ) ї від 23.08.2020 року Постанову щодо причинного зв`язку захворювань у свідоцтві про хворобу №133 від 17.04.2019 року відмінено. Встановлено причину інвалідності: захворювання, одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення.

Суд повторно зазначає, що у цьому випадку Медична військово-лікарська комісія (м. Київ) не приймала рішення про зміну причини інвалідності, а «відмінила» постанову щодо причинного зв`язку захворювань, зазначену у свідоцтві про хворобу№133 від 17.04.2019 року, і встановила причину інвалідності - внаслідок захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення. Тобто, виправила помилку щодо причини інвалідності, допущену Львівським обласним центром медико-соціальної експертизи (Обласна МСЕК №1).

Аналіз зазначеної норми вказує на те, що факт попередньої виплати особі одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням іншої причини інвалідності не є підставою для відмови у здійсненні запитуваної виплати, а вказує лише на необхідність виплати одноразової грошової допомоги, з урахуванням попередньої.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним і скасування рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оформлене Протоколом №9 від 12.08.2021 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у зв`язку з інвалідністю третьої групи внаслідок захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення в розмірі, що становить різницю між належною до виплати сумою грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».

Для належного способу захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з інвалідністю третьої групи внаслідок захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення в розмірі, що становить різницю між належною до виплати сумою ) та вже одержаною сумою грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».

Такий спосіб захисту порушеного права відповідає змісту спірних правовідносин і є ефективним та забезпечує належний судовий захист у тій мірі, яка є необхідною у даному випадку.

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Виходячи із підстав відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, викладеній у Протоколі Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 12. 08.2021 №9, яку суд, вважає безпідставною, єдиним правильним рішенням в межах дискреційних повноважень Міжвідомчої комісії є рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з врахуванням вже отриманої позивачем суми. Інших передбачених законом варіантів рішень, які би міг прийняти адміністративний орган на власний розсуд в межах своїх повноважень, в даному випадку не вбачається.

Отже, рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб 01001,м.Київ,пров.Музейний,12) відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оформлене Протоколом №9 від 12.08.2021 року щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у зв`язку з інвалідністю 3 групи внаслідок захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення в розмірі, що становить різницю між належною до виплати сумою (250 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб) та вже одержаною сумою грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд наголошує, що наведений перелік підстав, які передбачені в п.4 розділу 4 Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого наказом Міністерства у справах ветеранів України від 26.02.2021 № 43 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2021 за № 521/36143 для відмови в призначені одноразової грошової допомоги є вичерпним. Підстава як відмова в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у зв`язку з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліції» в переліку немає.

В силу частини четвертої статті 4 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Норм законодавства, які б забороняли позивачу скористатися своїм правом на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі або ж норм, які б встановлювали особливості реалізації такого права (зокрема у разі виникнення права на отримання допомоги у більшому розмірі внаслідок зміни причини інвалідності) відповідачем не наведено.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Міністерства у справах ветеранів України (01001,м.Київ,пров.Музейний,12), Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (01001,м.Київ,пров.Музейний,12) про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб 01001,м.Київ,пров.Музейний,12) відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оформлене Протоколом №9 від 12.08.2021 року щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у зв`язку з інвалідністю 3 групи внаслідок захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення в розмірі, що становить різницю між належною до виплати сумою (250 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб) та вже одержаною сумою грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».

Зобов`язати Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу у зв`язку з інвалідністю 3 групи внаслідок захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення в розмірі, що становить різницю між належною до виплати сумою (250 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб) та вже одержаною сумою грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».

Судові витрати розподілу не підлягають.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано судом 18.01.2022.

Суддя Р.М. Брильовський