Рішення № 103144435, 17.01.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/17863/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління Служби безпеки України у Львівській області (далі - відповідач), у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 02.02.2010 по 18.05.2010 та з 28.04.2011 по 25.09.2017;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 02.02.2010 по 18.05.2010 та з 28.04.2011 по 25.09.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу з 02.02.2010 по 18.05.2010 та з 28.04.2011 по 25.09.2017 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Позивач вважає, що має право на нарахування та виплату зазначеного виду грошового забезпечення з огляду на положення Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, та величини індексу споживчих цін, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, за період служби з лютого по травень 2010 року та з квітня 2011 року по вересень 2017 року.

Ухвалою від 23.10.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 90197 від 02.12.2021) у якому проти позову заперечив. Зазначив, що з метою соціального захисту співробітників Служби безпеки України (з урахуванням подальшого їх звільнення на пенсію) з 2010 по 2017 роки в межах бюджетних асигнувань здійснювалося підвищення грошового забезпечення шляхом збільшення граничного розміру преміювання. Відтак вважає, що підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період відсутні. Також стверджує, що у зв`язку з відсутністю закладених у бюджеті сум на виплату індексації протиправної бездіяльності відповідачем не допущено. Просив у задоволенні позову відмовити.

У зв`язку з перебуванням судді у щорічній основній відпустці у період з 28.12.2021 по 14.01.2022 включно справу розглянуто в перший робочий день судді - 17 січня 2022 року.

Суд вивчив матеріали справи, з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються та встановив таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Служби безпеки України.

Відповідно до витягу з наказу Голови Служби безпеки України від 18.03.2021 № 335-ОС/дск підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби за підпунктом «а» пункту 61, підпункту «г» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас Служби безпеки України з дня виключення зі списків особового складу.

Згідно з витягом з наказу Управління Служби безпеки України у Львівській області від 22.03.2021 № 177-ОС/дск ОСОБА_1 , звільненого наказом Голови Служби безпеки України від 18.03.2021 № 335-ОС/дск з військової служби за підпунктом «а» пункту 61 та підпунктом «г» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас Служби безпеки України, з 23 березня 2021 року виключено зі списків особового складу.

Відповідно до витягу з послужного списку позивача, ОСОБА_1 у спірний період проходив військову службу на таких посадах:

- з 02.02.2010 по 18.05.2010 - оперуповноважений Управління СБУ у Львівській області;

- з 28.04.2011 по 19.05.2011 - у розпорядженні начальника Управління УСБ у Львівській області;

- з 20.05.2011 по 18.12.2013 - оперуповноважений Управління СБУ у Львівській області;

- з 19.12.2013 по 04.06.2015 - старший оперуповноважений Управління СБУ у Львівській області;

- з 05.06.2015 по 25.09.2017 - старший оперуповноважений в ОВС Управління СБУ у Львівській області.

Представник позивача звернувся із адвокатським запитом від 06.04.2021 до відповідача у якому, зокрема, просив надати інформацію про нараховану та фактично виплачену позивачу індексацію грошового забезпечення за спірний період, а у випадку невиплати такої, просив її нарахувати та виплатити.

Листом від 05.05.2021 № 62/11/К-197/14 надано відповідь представнику позивача на адвокатський запит вцілому; водночас, відповідачем не надано інформації щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.

Представник позивача звернувся із адвокатським запитом від 05.07.2021, у якому просив надати інформацію про нараховану та фактично виплачену позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження служби в Управлінні Служби безпеки України у Львівській області, а саме: детальний помісячний розрахунок нарахованої індексації грошового забезпечення зазначивши базовий місяць який взято при розрахунку індексації до грудня 2015 року та підстави визначення такого базового місяця відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»; детальний помісячний розрахунок індексації грошового забезпечення за період із грудня 2015 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 в редакції з урахуванням внесених змін постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» із зазначенням місяця, який взято при обрахунку індекс- споживчих цін наростаючим підсумком із огляду на законодавчо встановленого (підвищеного) посадового окладу військовослужбовцям на законодавчому рівні у січні 2008 року згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007; детальний помісячний розрахунок індексації грошового забезпечення за період із 01.03.2018 до часу звільнення відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 в редакції з урахуванням внесених змін постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» із зазначенням місяця, який взято при обрахунку індекс споживчих цін наростаючим підсумком із огляду на законодавчо встановленого (підвищеного) посадового окладу військовослужбовцям на законодавчому рівні у березні 2018 року згідно постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 та із огляду на вимоги описаного вище Порядку № 1078, яким визначено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації ц цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (місячна фіксована сума індексації грошового забезпечення). У разі невиплати індексації грошового забезпечення нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення.

Листом від 28.07.2021 № 62/11/К-505/14 повідомлено представника позивача про відсутність підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з огляду на те, що з метою соціального захисту співробітників Служби безпеки України (з урахуванням подальшого їх звільнення на пенсію) з 2010 по 2017 роки в межах бюджетних асигнувань здійснювалося підвищення грошового забезпечення шляхом збільшення граничного розміру преміювання. Також зазначено про те, що додаткових бюджетних асигнувань для інших виплат, зокрема індексації грошового забезпечення, не виділялось.

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у період з 02.02.2010 по 18.05.2010 та з 28.04.2011 по 25.09.2017 протиправною, відтак звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 9 цього ж Закону грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон № 1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок № 1078).

Згідно з ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Абзацом другим ч. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 9 цього ж Закону до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Із розрахункових листів ОСОБА_1 за 2010-2017 роки судом встановлено, що індексація грошового забезпечення позивачу за вказаний період не нараховувалась та не виплачувалась.

Щодо наявності у позивача права на проведення індексації його доходів суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст. 9 Закону № 1282-XII).

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно з ст. 19 цього Закону є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:

1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів;

2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;

3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;

4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;

6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів;

7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів за відсутності затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому урядом України порядку - Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003.

Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Проте, як уже зазначалося, позивачу за період з 02.02.2010 по 18.05.2010 та з 28.04.2011 по 25.09.2017 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, оскільки будь-які дії щодо вказаних виплат ним не вчинялися.

Відсутність механізму виплати індексації не може позбавляти позивача права на отримання належних йому сум невиплаченого доходу.

Суд зауважує, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Наведене у сукупності свідчить про те, що доводи відповідача щодо відсутності коштів для виплати індексації судом не заслуговують на увагу, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від узятих на себе зобов`язань шляхом невиділення на такі цілі бюджетних асигнувань без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 825/874/17.

Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

За таких підстав бездіяльність відповідача, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за вищевказаний період, є протиправною.

Отже, аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ненарахування та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 02.02.2010 по 18.05.2010 та з 28.04.2011 по 25.09.2017 є протиправною бездіяльністю відповідача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Ураховуючи викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позивач не поніс витрати по сплаті судового збору відтак розподіл судового збору не проводиться.

Керуючись ст.ст. 9, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України у Львівській області (79012 м. Львів вул. Вітовського 55; код ЄДРПОУ 20001591) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

2. Визнати бездіяльність Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 02.02.2010 по 18.05.2010 та з 28.04.2011 по 25.09.2017 включно протиправною.

3. Зобов`язати Управління Служби безпеки України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 02.02.2010 по 18.05.2010 та з 28.04.2011 по 25.09.2017 включно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Р.П. Качур