
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/12275/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого – судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Стецишин П.Д.,
з участю: позивача ОСОБА_1 ,
представників: позивача Кухти В.З., відповідача Катревич Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (Військова частина 2144) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Львівського прикордонного загону (Військова частина 2144) (далі – відповідач), в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника 7 прикордонного загону № 178-ос від 04.06.2021, яким позивача звільнено з військової служби в запас на підставі підпункту «ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту) пункту 2 частини 5 статі 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»;
- визнати незаконними та скасувати наказ начальника 7 прикордонного загону від 18.06.2021 № 195-ос «По особовому складу», яким позивача виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення та направлено позивача для зарахування на військовий облік;
- зобов`язати відповідача поновити позивача на військовій службі та на займаній до звільнення посаді з 18.06.2021 та виплатити позивачу середньомісячне грошове забезпечення (зарплату) за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Наказом начальника 7 прикордонного загону (військова частина 2144) від 18.06.2021№195-ос «По особовому складу» (далі – Наказ №195-ос від 18.06.2021) виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення і направлений для зарахування на військовій облік, з 18.06.2021.Підставою для видання вказаного наказу був наказ начальника 7 прикордонного загону від 04.06.2021 № 178-ос, яким позивача звільнено з військової служби в запас на підставі підпункту «ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту) пункту 2 частини 5 статі 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (далі – Наказ № 178-ос від 04.06.2021). Про Наказ від 04.06.2021 № 178-ос позивачу стало відомо із тексту Наказу №195-ос від 18.06.2021. Стверджує, про те, що накази про притягнення до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної відповідальності не оголошувалися, службові розслідування не проводилися, з результатами не ознайомлювався. Підставою оскарження спірних наказів вказує недотримання відповідачем пункту 36 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі щодо попередження не пізніше ніж за два місяця про розірвання контракту з ініціативи Держприкордонслужби. Зазначив, що бесіду про звільнення проведено у день видачі наказу. Попередження про звільнення з військової служби надійшло 20.06.2021 на домашню адресу позивача (на штемпелі якого є дата відправлення 16.06.2021) за вхідним №12/7918 від 04.06.2021. Вважає, звільнення з військової служби з підстав систематичного невиконання умов контракту незаконним. Просить позов задовольнити повністю.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у законності спірних наказів. Відповідно до підпункту «ж» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» позивача звільнено у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця). Згідно з пунктом 284 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009 (далі – Положення №1115/2009) військовослужбовця може бути звільнено з військової служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов`язків він 2 або більше разів притягувався до матеріальної, адміністративної, кримінальної або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності. Відповідач зазначив, що позивача протягом проходження військової служби тричі притягувалося до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, наказами начальника Львівського прикордонного загону від 30.11.2020 №489-к, від 19.04.2021 №136-к та від 04.06.2021 №188-к техніку – водію пункту технічного обслуговування та ремонту об`єднаної ремонтно-технічної майстерної відділення технічного забезпечення старшині ОСОБА_1 оголошені дисциплінарні стягнення у вигляді «догана». Статтею 88 Дисциплінарного статуту збройних сил України передбачено, що військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк. ОСОБА_1 не скористався даним правом та не звернувся до суду у визначений строк. Стверджує про правомірність наказу №195-ос від 18.06.2021 та наказ № 178-ос від 04.06.2021, які прийняті з дотриманням норм чинного законодавства. Просить у задоволенні позові відмовити повністю.
Ухвалою від 28.07.2021 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Питання щодо строку звернення вирішено розглянути в судовому засіданні. Судове засідання призначено на 11.08.2021.
Позивачем 09.08.2021 (вх. №57941) подано заяву про збільшення позовних вимог, а саме:
- визнати противоправними дії начальника Львівського прикордонного загону (Військова частина 2144) щодо накладення на позивача дисциплінарних стягнень у вигляді «догана»;
- визнати противоправними та скасувати накази начальника Львівського прикордонного загону від 19.04.2021 № 136-к «Про результати оперативно-службової діяльності прикордонного загону в період з 13 по 19 квітня 2021року» та від 04.06.2021 № 188-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» щодо накладення на позивача дисциплінарних стягнень у вигляді «догана».
Судове засідання, призначене на 11.08.2021, відкладено на 31.08.2021.
Позивачем 18.08.2021 (вх. №58439) подано клопотання про долучення доказів до справи.
Відповідачем 19.08.2021 подано клопотання про залишення позову без розгляду (вх. №60617) та відзив на позовну заяву (вх. №60619).
Представником позивача 31.08.2021 (вх. №63230) подано відповідь на відзив та 22.09.2021 подано клопотання про поновлення процесуальних строків (вх. №69025).
Відповідачем 31.08.2021 (вх. №63132) подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Судове засідання, призначене на 31.08.2021, відкладено за клопотанням відповідача на 21.09.2021.
Судове засідання, призначене на 21.09.2021, відкладено на 20.10.2021 у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.
Відповідачем 01.10.2021 (вх. №71699) подано заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою від 27.10.2021 у задоволенні клопотання позивача про поновлення процесуального строку звернення до суду з частиною позовних вимог відмовлено повністю.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (Військова частина 2144) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів начальника Львівського прикордонного загону (Військова частина 2144) від 19.04.2021 №136-к «Про результати оперативно-службової діяльності прикордонного загону в період з 13 по 19 квітня 2021 року» та від 04.06.2021 №188-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» залишено без розгляду.
Ухвала від 27.10.2021 про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог в апеляційному порядку не оскаржена та набрала законної сили.
Відповідачем 05.11.2021 (вх. №80765) подано клопотання про доручення доказів.
Судове засідання, призначене на 10.11.2021 відкладено на 14.12.2021 у зв`язку із запровадженням у Львівському окружному адміністративному суді посилених заходів попередження розповсюдження вірусного захворювання на COVID - 19.
Судове засідання, призначене на 14.12.2021 та на 22.12.2021, відкладено за клопотанням представника позивача на 12.01.2022.
Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 18.08.2021 укладено Контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України терміном на три роки до 17.08.2023.
Згідно з наказом начальника 7 прикордонного загону №306-ос від 27.08.2020 «Про особовий склад» ОСОБА_1 приступив до виконання посадовий обов`язків.
В період проходження військової служби ОСОБА_1 тричі притягуався до дисциплінарної відповідальності, а саме:
- наказом «Про результати оперативно-службової діяльності прикордонного загону в період з 24 по 30 листопада 2020 року» №489-к від 30.11.2020 (далі – наказ №489-к від 30.11.2020) техніку – водію пункту технічного обслуговування та ремонту об`єднаної ремонтно-технічної майстерної відділення технічного забезпечення старшині ОСОБА_3 оголошено дисциплінарне стягнення «догана», за порушення вимог статей 11, 291 Стройового статуту Збройних сил України, за порушення розпорядку дня, затвердженого наказом начальника Львівського прикордонного загону від 29 червня 2020 року №101-од, що виразилося у порушенні розпорядку дня та недотримання виконання військового вітання під час виконання обов`язків «Черговий парк» у добовому наряді 23 листопада 2020 року.
Згідно до аркушу доведення, позивача 04.01.2021 ознайомлено з даним наказом, а відповідно до службової карти позивача ознайомлено під підпис.
- 22.02.21 начальником відділу озброєння та інженерно-технічного забезпечення техніку-водію пункту технічного обслуговування та ремонту об`єднаної ремонтно-технічної майстерної відділення технічного забезпечення старшині ОСОБА_3 оголошено дисциплінарного стягнення «догана» (усно) за порушення вимог статті 291 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що виразилось у несвоєчасній доповіді начальнику та неякісному виконанні обов`язків ЧП у добовому наряді.
Згідно з службовою картою, ОСОБА_1 власноручно зазначено про незгоду з таким дисциплінарним стягненням.
- наказом «Про результати оперативно-службової діяльності прикордонного загону в період з 13 по 19 квітня 2021 року» №136-к від 19.04.2021 (далі – наказ №136-к від 19.04.2021) техніку-водію пункту технічного обслуговування та ремонту об`єднаної ремонтно-технічної майстерної відділення технічного забезпечення старшині ОСОБА_3 оголошено дисциплінарне стягнення «догана», за порушення вимог статей 11 та 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що виразилося у відсутності військовослужбовця на шикуванні 13 квітня 2021 року, проведення якого було визначене розпорядженням начальника Львівського прикордонного загону від 09 квітня 2021 року.
Згідно з аркушем доведення, позивача 21.04.2021 ознайомлено з даним наказом.
- наказом «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» №188-к від 04.06.2021 (далі – наказ 188-к від 04.06.2021) техніка-водія пункту технічного обслуговування та ремонту об`єднаної ремонтно-технічної майстерної відділення технічного забезпечення старшину ОСОБА_4 у порядку статті 55, у відповідності до пункту «б» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних сил України притягнуто до дисциплінарної відповідальності на накладено дисциплінарне стягнення «догана».
Позивач ознайомлено у день винесення такого наказу, що підтверджується наявним в матеріалах справи аркушем доведення від 04.06.2021, у якому ОСОБА_1 власноручно зазначено, що з таким наказом не згідний.
Відповідно до аркушу бесіди від 04.06.2021, підписаного ОСОБА_1 , цього числа проведено роз`яснювальну роботу з питань порядку нарахування та виплати грошового забезпечення, втому числі при звільненні з військової служби, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги при звільненні, індексації грошового забезпечення відповідно д діючих керівних документів, компенсації за недоотримане речове майно.
У рядку «Ставлення до звільнення» позивач зазначив «не згідний, заперечую». У рядку «Прохання (побажання) військовослужбовця» вказано: «немає».
В.о. начальником Львівського прикордонного загону Василем Вітровичем 04.06.2021 винесено подання про звільнення ОСОБА_1 з військової служби в запас за підпунктом «ж» пункту 2 частини 5 статі 26 (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту) Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», від підписання якого останній відмовився.
Відмова позивача від ознайомленням з поданням оформлена Актом від 04.06.2021 №12/7942 «Про підтвердження факту відмови старшини Богдана Качмарика».
Начальником 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України винесено наказ №178-ос від 04.06.2021 «Про особовий склад» про припинення (розірвання) контракту з військової служби із старшиною ОСОБА_1 за підпунктом «ж» пункту 2 частини 5 статі 26 (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту) Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».
Відповідно до витягу з наказу начальника 7 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України від 18.06.2021№195-ос «Про особовий склад» ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
Не погоджуючись із вказаними наказами, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини четвертої Закону №2232-XII порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною шостою статті 2 Закону № 2232-XII визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Відповідно до пунктів 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі – Дисциплінарний статут) військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Пунктом 45 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно з пунктом 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:
а) зауваження;
б) догана;
в) сувора догана;
г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);
ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);
д) пониження в посаді;
е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);
є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);
ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Статтею 26 Закону № 2232-XII регулює питання звільнення з військової служби, частиною п`ятою якої визначено підстави припинення (розірвання) контракту.
Відповідно до підпункту «ж» пункту 2 частини п`ятої цієї статті контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби в Державній прикордонній службі України (далі - Держприкордонслужба) у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 (далі – Положення № 1115/2009).
Згідно з пунктом 26 Положення № 1115/2009 контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, звільняється з військової служби з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 26 Закону № 2232-XII.
Аналогічні положення містяться в пункті 267 Положення № 1115/2009, відповідно до якого контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби з підстав, визначених частиною п`ятою статті 26 Закону № 2232-XII, з ініціативи командування органу Держприкордонслужби - за наявності підстав, передбачених пунктами «а», «б», «в», «г», «е», «є», «ж» та «и» частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII.
Пунктом 284 Положення № 1115/2009 визначено, що військовослужбовця може бути звільнено з військової служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов`язків він два або більше разів притягувався до матеріальної, адміністративної, кримінальної або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з підпунктом 2 пункту 27 Положення № 1115/2009 днем припинення (розірвання) контракту є день, зазначений у наказі начальника органу Держприкордонслужби про виключення військовослужбовця зі списків особового складу цього органу в разі дострокового припинення (розірвання) контракту.
Відповідно до пункту 297 Положення № 1115/2009 військовослужбовець, стосовно якого прийнято рішення про дострокове розірвання (припинення) контракту про проходження військової служби з ініціативи командування, має право оскаржити наказ про дострокове розірвання (припинення) контракту і звільнення з військової служби у порядку, встановленому законодавством. Оскарження не зупиняє виконання зазначеного наказу.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 3 Контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі від 18.08.2020 (далі – контракт) контракт може бути достроково припинено (розірвано) з ініціативи органу Державної прикордонної служби України або громадянина України в порядку та на підставах, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 протягом листопада 2020 року - червня 2021 року чотири рази притягався до дисциплінарної відповідальності та йому були оголошені дисциплінарні стягнення у виді «догани», з яких три на підставі письмових наказів: №489-к від 30.11.2020; №136-к від 19.04.2021 та №188-к від 04.06.2021 та один раз усно: 22.02.21.
Відповідно до 88 Дисциплінарного статуту військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Згадані дисциплінарні стягнення ОСОБА_1 на час розгляду справи є чинними.
Належними та допустимими підтверджено, що станом на 04.06.2021 ОСОБА_1 мав низку дисциплінарних стягнень, накладених на нього протягом року, за різні за змістом і суттю проступки, що є підставою для дострокового припинення (розірвання) контракту у зв`язку із систематичним невиконанням його умов.
Як встановлено судом, наказом від 04.06.2021 №178-ос «Про особовий склад» з позивачем припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби у запас за підпунктом «ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Підставою видання такого наказу зазначено подання до звільнення від 04.06.2021, дисциплінарне стягнення «догана», оголошена наказом начальника 7 прикордонного загону №489-к від 30.11.2020; дисциплінарне стягнення «догана» (усно), оголошена начальником відділу озброєння та інженерно-технічного забезпечення; дисциплінарне стягнення «догана», оголошена наказом начальника 7 прикордонного загону №136-к від 19.04.2021.
Зі змісту подання від 04.06.2021 встановлено, що мотивами та підставами для дострокового звільнення є систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем.
Зазначені дисциплінарні стягнення застосовані до ОСОБА_1 згідно з:
- наказом №489-к від 30.11.2020 - за порушення вимог статей 11, 291 Стройового статуту Збройних сил України, за порушення розпорядку дня, затвердженого наказом начальника Львівського прикордонного загону від 29 червня 2020 року №101-од, що виразилося у порушенні розпорядку дня та недотримання виконання військового вітання під час виконання обов`язків «Черговий парк» у добовому наряді 23 листопада 2020 року;
- усно оголошеним дисциплінарним стягненням «догана» 22.02.2021 – за порушення вимог статті 291 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що виразилось у несвоєчасній доповіді начальнику та неякісному виконанні обов`язків ЧП у добовому наряді;
- наказом №136-к від 19.04.2021 – за порушення вимог статей 11 та 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що виразилося у відсутності військовослужбовця на шикуванні 13 квітня 2021 року, проведення якого було визначене розпорядженням начальника Львівського прикордонного загону від 09 квітня 2021 року.
Отже, в даній справі, систематичність невиконання умов контракту визначається наявністю трьох діючих та не скасованих в установленому законом порядку дисциплінарних стягнень, застосованих до військовослужбовця на підставі письмового наказу протягом останніх 12 місяців.
Щодо посилань позивача та його представника на недотримання відповідачем двомісячного строку попередження про звільнення, суд зазначає таке.
Статтею 3 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) визначено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Питання проходження служби військовослужбовцями, звільнення з неї, права і обов`язки таких осіб визначені та урегульовані спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу» та Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України.
Пунктом 36 Положення № 1115/2009 передбачено, що про дострокове припинення (розірвання) контракту з ініціативи командування військовослужбовець письмово попереджається начальником органу Держприкордонслужби, в якому він проходить військову службу за контрактом, у строк, встановлений законодавством.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15 та в постанові Верховного Суду від 10 травня 2019 року у справі №П/811/276/16, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Частиною першою статті 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Водночас, вказана правова норма є соціальною гарантією для працівників, які звільняються у випадках змін в організації виробництва і праці і не розповсюджується на осіб, звільнених на підставі пункту 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, а саме через систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Таким чином, посилання позивача на недотримання відповідачем вимог пункту 36 Положення № 1115/2009 є безпідставним.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач вказані вимоги щодо обов`язку довести правомірність своїх рішень виконав.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи спірні накази відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд вважає, що такі накази прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.
Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
У задоволені позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівського прикордонного загону (Військова частина 2144) (вул. Личаківська, буд. 74, м. Львів, 79010, код ЄДРПОУ 14321653) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 17 січня 2022 року.
Суддя О.П. Хома
Судове рішення № 103144325, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 12.01.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 380/12275/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: