Рішення № 103143842, 14.01.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/17585/21

провадження № П/380/17792/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши у письмовому провадженні, в м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016, код ЄДРПОУ: 13814885), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування до трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 періодів роботи: на Мегіно-Кангалуському лісопункті (Міністерство паливної промисловості Якутської Автономної РСР «Якуттоплеспром» Мегіно-Кангалуський лісопункт) з 01.07.1982 по 28.02.1983, на Усть-Алданському лісопункті з 15.12.1984 по 01.12.1987, на Мегіно-Кангалуському лісопункті з 11.12.1987 по 15.11.1988, на Мегіно-Кангалуському лісопункті (Міністерство паливної промисловості Якутської Автономної РСР «Якуттоплеспром» Мегіно-Кангалуський лісопункт) з 10.04.1986 по 10.11.1986, на Мегіно-Кангалуському лісопункті (Міністерство паливної промисловості Якутської Автономної РСР «Якуттоплеспром» Мегіно-Кангалуський лісопункт) з 17.11.1986 по 05.06.1989;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 періоди роботи на Мегіно-Кангалуському лісопункті (Міністерство паливної промисловості Якутської Автономної РСР «Якуттоплеспром» Мегіно-Кангалуський лісопункт) з 01.07.1982 по 28.02.1983, на Усть-Алданському лісопункті з 15.12.1984 по 01.12.1987, на Мегіно-Кангалуському лісопункті з 11.12.1987 по 15.11.1988, на Мегіно-Кангалуському лісопункті (Міністерство паливної промисловості Якутської Автономної РСР «Якуттоплеспром» Мегіно-Кангалуський лісопункт) з 10.04.1986 по 10.11.1986, на Мегіно-Кангалуському лісопункті (Міністерство паливної промисловості Якутської Автономної РСР «Якуттоплеспром» Мегіно-Кангалуський лісопункт) з 17.11.1986 по 05.06.1989.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 28.05.2021, 07.06.2021, 05.07.2021, 15.07.2021 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком. Однак, рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.06.2021, 16.06.2021, 09.07.2021, 23.07.2021 йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 28 років. Вважаючи дій відповідача щодо не зарахування до трудового (страхового) стажу позивача періодів роботи: на Мегіно-Кангалуському лісопункті (Міністерство паливної промисловості Якутської Автономної РСР «Якуттоплеспром» Мегіно-Кангалуський лісопункт) з 01.07.1982 по 28.02.1983, на Усть-Алданському лісопункті з 15.12.1984 по 01.12.1987, на Мегіно-Кангалуському лісопункті з 11.12.1987 по 15.11.1988, на Мегіно-Кангалуському лісопункті (Міністерство паливної промисловості Якутської Автономної РСР «Якуттоплеспром» Мегіно-Кангалуський лісопункт) з 10.04.1986 по 10.11.1986, на Мегіно-Кангалуському лісопункті (Міністерство паливної промисловості Якутської Автономної РСР «Якуттоплеспром» Мегіно-Кангалуський лісопункт) з 17.11.1986 по 05.06.1989, останній просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 18.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що відповідно до законодавства, що діяло раніше, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка (ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»). Зазначає, що згідно з поданими документами, загальний (страховий) стаж ОСОБА_1 становить 27 років 01 місяць 25 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком за нормами Закону № 1058. Також вказує, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи за трудовими книжками:

- з 01.07.1982 по 28.02.1983, оскільки дата звільнення дописана іншим чорнилом;

- з 15.12.1984 по 01.12.1987 зараховано до стажу частково, відповідно до довідки про заробітну плату, оскільки в трудовій книжці за цей період допущені виправлення;

- з 11.12.1987 по 15.11.1988, оскільки виправлення в даті наказу про прийняття на роботу;

- з 10.04.1986 по 10.11.1986, оскільки виправлення в даті наказу про прийняття і звільнення з роботи;

- з 17.11.1986 по 05.06.1989, оскільки наявне виправлення в даті наказу про звільнення з роботи.

У зв`язку з вищенаведеним, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

01.12.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій повторно викладено обґрунтування позовних вимог.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 28.05.2021, 07.06.2021, 05.07.2021, 15.07.2021 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про призначення/перерахунок пенсії.

За результатами поданих позивачем документів, було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком №134550012728 від 02.06.2021, від 16.06.2021, від 09.07.2021, від 23.07.2021.

Як видно з рішення №134550012728 від 09.07.2021, страховий стаж позивача становить 27 років 3 місяці 11 днів.

Водночас, як слідує з рішення №134550012728 від 23.07.2021, страховий стаж позивача становить 27 років 1 місяць 25 днів.

Так, згідно з вищевказаним рішенням, до страхову стажу позивача не зараховано період роботи з 01.07.1982 по 28.02.1983, оскільки дата звільнення дописана іншим чорнилом; з 15.12.1984 по 01.12.1987 зараховано до стажу частково, відповідно до довідки про заробітну плату, оскільки в трудовій книжці за цей період допущені виправлення; з 11.12.1987 по 15.11.1988, оскільки виправлення в даті наказу про прийняття на роботу; з 10.04.1986 по 10.11.1986, оскільки виправлення в даті наказу про прийняття і звільнення з роботи; з 17.11.1986 по 05.06.1989, оскільки наявне виправлення в даті наказу про звільнення з роботи.

Відповідно до матеріалів справи та записів у трудових книжках позивача серії НОМЕР_2 від 06.08.1975 та серії НОМЕР_3 від 11.11.1985 позивач у спірні періоди працював:

- з 01.07.1982 по 28.02.1983 слюсарем-електриком 5 розряду, згідно з наказами №46-к від 15.07.1982 та №65-к від 21.02.1983 на Мегіно-Кангалуському лісопункті;

- з 15.12.1984 по 01.12.1987 на Усть-Алданському лісопункті;

- з 11.12.1987 по 15.11.1988 на Мегіно-Кангалуському лісопункті;

- з 10.04.1986 по 10.11.1986 на Мегіно-Кангалуському лісопункті;

- з 17.11.1986 по 05.06.1989 на Мегіно-Кангалуському лісопункті.

Позивач стверджує про протиправність дій відповідача щодо відмови в призначенні пенсії, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-IV).

За приписами статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами виникає виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній чи наявності неправильних чи неточних записів про періоди роботи.

При цьому суд звертає увагу, що в період, в якому позивачу оформлялися трудові книжки серії НОМЕР_2 від 06.08.1975 та серії НОМЕР_3 від 11.11.1985, діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затверджена постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20 червня 1974 року №162 (надалі Інструкція №162).

Так, відповідно до абзацу першого пункту 1.1. Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Заповнення трудових книжок та вкладишів до них здійснюється мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округу, на території яких розташовано дане підприємство, установа, організація, та офіційною мовою СРСР (пункт 2.1. Інструкції № 162).

Згідно з абзацами першим, другим, четвертим пункту 2.2. Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до пункту 2.3. Інструкції № 162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1938 року) записується « 1984.05.01», в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.: « 05.01.1984». Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується адміністрацією того підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.5. Інструкції № 162).

Відповідно до пункту 2.8. Інструкції № 162 виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на підставі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.

Згідно з пунктом 2.9. Інструкції № 162 у розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: «Запис за № таким-то недійсний». Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». При зміні формулювання причини звільнення пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним» звільнений і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення. При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.

Відповідно до абзаців першого-третього пункту 2.13. Інструкції № 162 у графі 3 розділу «Відомості про роботу» у виді заголовка пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду.

Згідно з абзацами першим-другим пункту 2.26. Інструкції № 162 запис про звільнення в трудовій книжці працівника здійснюється з дотриманням наступних правил: в графі 1 ставиться порядковий номер запису; в графі 2 - дата звільнення; в графі 3 -причина звільнення; в графі 4 зазначається, на підставі чого внесений запис, - наказ (розпорядження), його дата та номер. Днем звільнення вважається останній робочий день.

При звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження і заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи в даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (абзац перший пункту 4.1. Інструкції № 162).

Аналогічні за змістом положення містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерством праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.

Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.

Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством.

Самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.

Таким чином, позивач, як особа на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії та не зарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком, на загальних підставах.

Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018 та в постанові від 06 лютого 2018 року по справі №677/277/17 провадження № К/9901/1298/17.

Отже, суд зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Також, суд критично оцінює твердження відповідача щодо того, що дата звільнення дописана іншим чорнилом, оскільки внесення записів до трудової книжки різними чорнилами не містять заборони відповідно до Інструкції № 162.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

За загальним правилом, формальні неточності у документах не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації її права на соціальний захист шляхом призначення пенсії.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачу належать трудові книжки серії НОМЕР_2 від 06.08.1975 та серії НОМЕР_3 від 11.11.1985, які надавалися останнім відповідачу при розгляді питання про зарахування стажу.

З наданих трудових книжок, судом встановлено, що позивач у спірні періоди працював:

- з 01.07.1982 по 28.02.1983 слюсарем-електриком 5 розряду, згідно з наказами №46-к від 15.07.1982 та №65-к від 21.02.1983 на Мегіно-Кангалуському лісопункті;

- з 15.12.1984 по 01.12.1987 на Усть-Алданському лісопункті;

- з 11.12.1987 по 15.11.1988 на Мегіно-Кангалуському лісопункті;

- з 10.04.1986 по 10.11.1986 на Мегіно-Кангалуському лісопункті;

- з 17.11.1986 по 05.06.1989 на Мегіно-Кангалуському лісопункті.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про безпідставність посилань відповідача щодо неможливості зарахування до страхового стажу вищевказаних періодів роботи позивача.

Підсумовуючи вищенаведене, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача та враховуючи те, що позивач звертався з заявою про призначення/перерахунок пенсії саме до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та саме ним позивачу остаточно відмовлено в призначенні пенсії, суд вважає за необхідне зобов`язати останнього зарахувати ОСОБА_1 до трудового (страхового) стажу періоди роботи на Мегіно-Кангалуському лісопункті (Міністерство паливної промисловості Якутської Автономної РСР «Якуттоплеспром» Мегіно-Кангалуський лісопункт) з 01.07.1982 по 28.02.1983, на Усть-Алданському лісопункті з 15.12.1984 по 01.12.1987, на Мегіно-Кангалуському лісопункті з 11.12.1987 по 15.11.1988, на Мегіно-Кангалуському лісопункті (Міністерство паливної промисловості Якутської Автономної РСР «Якуттоплеспром» Мегіно-Кангалуський лісопункт) з 10.04.1986 по 10.11.1986, на Мегіно-Кангалуському лісопункті (Міністерство паливної промисловості Якутської Автономної РСР «Якуттоплеспром» Мегіно-Кангалуський лісопункт) з 17.11.1986 по 05.06.1989.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незарахування до трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 періодів роботи: на Мегіно-Кангалуському лісопункті (Міністерство паливної промисловості Якутської Автономної РСР «Якуттоплеспром» Мегіно-Кангалуський лісопункт) з 01.07.1982 по 28.02.1983, на Усть-Алданському лісопункті з 15.12.1984 по 01.12.1987, на Мегіно-Кангалуському лісопункті з 11.12.1987 по 15.11.1988, на Мегіно-Кангалуському лісопункті (Міністерство паливної промисловості Якутської Автономної РСР «Якуттоплеспром» Мегіно-Кангалуський лісопункт) з 10.04.1986 по 10.11.1986, на Мегіно-Кангалуському лісопункті (Міністерство паливної промисловості Якутської Автономної РСР «Якуттоплеспром» Мегіно-Кангалуський лісопункт) з 17.11.1986 по 05.06.1989;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79061, код ЄДРПОУ: 13814885) зарахувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до трудового (страхового) стажу періоди роботи на Мегіно-Кангалуському лісопункті (Міністерство паливної промисловості Якутської Автономної РСР «Якуттоплеспром» Мегіно-Кангалуський лісопункт) з 01.07.1982 по 28.02.1983, на Усть-Алданському лісопункті з 15.12.1984 по 01.12.1987, на Мегіно-Кангалуському лісопункті з 11.12.1987 по 15.11.1988, на Мегіно-Кангалуському лісопункті (Міністерство паливної промисловості Якутської Автономної РСР «Якуттоплеспром» Мегіно-Кангалуський лісопункт) з 10.04.1986 по 10.11.1986, на Мегіно-Кангалуському лісопункті (Міністерство паливної промисловості Якутської Автономної РСР «Якуттоплеспром» Мегіно-Кангалуський лісопункт) з 17.11.1986 по 05.06.1989.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79061, код ЄДРПОУ: 13814885) сплачений судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна