Ухвала суду № 103143823, 10.01.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1309/4455/12

У Х В А Л А

з питань залучення третьої особи

10 січня 2022 року зал судових засідань №11 Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Лєбєдєва Д.Ю.,

представника позивача Скочко А.В.,

представника відповідачів Іванова О.О.,

третьої особи ОСОБА_1 ,

представників третіх осіб Синьовського Б.В., Іваницького Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові клопотання представника відповідачів про залучення третьої особи у справі за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Управління природних ресурсів і регулювання земельних відносин, Львівська міська рада, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про зобов`язання демонтувати самочинну прибудову

в с т а н о в и в:

ухвалою Верховного Суду від 02.09.2020 справу №1309/4455/12 передано для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду в частині позовних вимог Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Управління природних ресурсів і регулювання земельних відносин, Львівська міська рада, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про зобов`язання демонтувати самочинну прибудову.

Представник відповідачів подав до суду клопотання про залучення до участі у розгляді справи ОСОБА_7 третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідачів.

Клопотання обґрунтоване тим, що у матеріалах адміністративної справи міститься інформація про те що земельна ділянка на АДРЕСА_1 знаходиться у користуванні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Також матеріали справи містять інформацію про наявність виконавчого провадження про встановлення меж у натурі, де серед інших, як землекористувачів за адресою: АДРЕСА_1 , зазначені ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 .

Представник відповідачів вказує на те, що ОСОБА_11 помер. При цьому з витребуваних судом документів, вбачається, що спадкова справа після його смерті не заводилася. Вказує, що на час смерті з ним постійно проживала дружина, ОСОБА_7 , котра, як наслідок, прийняла спадщину. Вважає, що не залучення у справу спадкоємця, до якого перейшло право землекористування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , призведе до вирішення питань про права та обов`язки, без участі зацікавленої особи.

У судовому засіданні представник позивача проти залучення третьої особи заперечила. Просила суд залишити відповідне клопотання без задоволення.

У судовому засіданні представник відповідачів клопотання про залучення третьої особи підтримав, просив суд залучити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.

У судовому засіданні представники третіх осіб проти залучення третьої особи заперечили. Просили суд залишити відповідне клопотання без задоволення.

Відповідач ОСОБА_12 та треті особи явку представників не забезпечили, належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду клопотання.

Суд, вирішуючи питання про залучення третьої особи до участі у справі, виходив з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

З цього приводу суд зауважує, що наявність у матеріалах справи згадок про громадян ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 зумовлене наявністю у минулому спору між, зокрема, переліченими особами та відповідачами у цій справі (Т.1, а.с.68). При цьому згаданий спір стосувався встановлення меж користування суміжних ділянок. Натомість предметом судового розгляду у цій справі є встановлення наявності чи відсутності ознак самочинного будівництва у прибудови, здійсненої відповідачами.

Також згідно з викопіюванням з генерального плану, яке міститься в матеріалах справи, спірна прибудова відповідачів розміщена на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , а тому залучення землекористувача земельної ділянки, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , про що зазначає представник відповідача є безпідставним.

Суд відхиляє аргументи представника відповідачів про прийняття спадщини ОСОБА_7 , виходячи з наступних міркувань.

Частиною першою статті 1268 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 зазначеного Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини(частина перша статті 1270 ЦК України). Тобто за умови не подання протягом 6 місяців заяви про відмову від спадщини спадкоємцем, який постійно проживав зі спадкодавцем, відповідний спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину.

У контексті вказаного суд зауважує, що представник відповідача не надав будь-якого документального підтвердження факту постійного проживання ОСОБА_7 з ОСОБА_11 .

Крім того, суд акцентує увагу на тому, що за приписами частини першої статті 66 Закону України «Про нотаріат» на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. З наведеного правового регулювання вбачається, що свідоцтво про право на спадщину є належним підтвердженням наявності у його володільця права на спадщину. Між тим, представник відповідачів згаданого свідоцтва не долучив.

Додатково необхідно врахувати те, що відповідно до пункту 2.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від22.02.2012 №296/5 (далі – Порядок) спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Згідно з пунктом 4.11. Порядку для спадкоємця, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, заява про видачу свідоцтва про право на спадщину є первинним документом, на підставі якого заводиться спадкова справа. При цьому нотаріус має виконати всі дії, які передбачені Порядком.

Системний аналіз цитованого правового регулювання дозволяє суду стверджувати про те, що заведення спадкової справи є невідворотним наслідком процедури належного оформлення прийняття спадщини та переходу спадкової маси від спадкодавця до спадкоємця. Між тим, ухвалою від 28.10.2021 суд витребував від Другої Львівської державної нотаріальної контори інформацію про наявність спадкоємців ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

До суду від Другої Львівської державної нотаріальної контори надійшла відповідь від 30.11.2021 №1428/01-16, згідно з якою спадкова справа після смерті ОСОБА_11 не заводилася.

За таких обставин, на переконання суду, підстави вважати, що ОСОБА_7 належним чином прийняла та оформила спадщину.

Підсумовуючи викладене у сукупності, суд висновує про те, що у задоволенні клопотання представника відповідачів про залучення ОСОБА_7 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 49, 241, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в :

у задоволенні клопотання представника відповідачів про залучення ОСОБА_7 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене за результатами розгляду справи.

Повна ухвала суду складена 14 січня 2022 року.

Суддя А.Г. Гулик