Справа № 2-2207/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2010 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Карпенко О.М.
при секретарі Аксеніної В.М.
за участю представника позивача Чернобай А.О.
Відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення заборгованості за кредитом на заставлене майно, -
В С Т А Н О В И В:
23.07.2009 року позивач закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулися в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення заборгованості за кредитом на заставлене майно.
28 вересня 2009 року по цивільній справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення заборгованості за кредитом на заставлене майно було ухвалене заочне рішення.
26 лютого 2010 року зазначен рішення було скасоване відповідно до заяви про скасування заочного рішення від 16 лютого 2010 року.
У судовому засіданні представник позивача уточнила позов підтримала та у судовому засіданні пояснила, що, відповідно до укладеного договору № 626М-07 від 26.09.2007 року ОСОБА_2 (далі - Відповідач) 26.09.2007 року отримав кредит у розмірі 60000,00 [Доллар США] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.09.2012 року.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 19.03.2010 року має заборгованість -57124,52 [Доллар США], яка складається з наступного:
46309,58 [Доллар США] - заборгованість за кредитом;
9375,87 [Доллар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом;
1439,07 [Доллар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом. Розрахунок суми заборгованості додається.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором були укладені договори застави та іпотеки:
- ПриватБанк і ОСОБА_3 (далі - Відповідач 2) 26.09.2009 року уклали договір іпотеки № б/н (надалі - договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки Відповідач 2 надав в іпотеку належне йому майно, а саме: приміщення підприємства громадського харчування, вбудованого в жилий будинок загальною площею 120,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачу 2 на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності САА №534997 от 21.08.2007р., виданого
виконавчим комітетом Краматорської міської ради, на підставі рішення виконкому від 15.08.2007р.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договором застави передбачено, що у випадку порушення Заставодавцем/Позичальником зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, Заставодавець зобов'язаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад.
В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує; предмети застави в заклад банку не передані.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення.
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу». Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»).
Згідно з договорами застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця.
Приймаючи до уваги, що ПриватБанком заявлено позов саме з підстав, вказаних у попередньому абзаці, цілком очевидно, що виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмети застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю, - неможливо без фактичного знаходження предметів застави у володінні ПриватБанку.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.
З огляду на те, що законом та умовами договору передбачено обов'язок Відповідачів передати предмети застави в заклад Заставодержателя (ПриватБанку), вважаємо вимогу Позивача стосовно зобов'язання Відповідачів виконати зобов'язання в натурі, - законною і обґрунтованою.
Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.
Вищевказані обставини підтверджуються кредитним договором, договором іпотеки, іншими документами вказаними в додатках до цієї заяви.
Представник позивача просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 626 М-07 від 26.09.2007 року в сумі 57124,52 [Доллар США], що за курсом НБУ складає 439858,80 грн.:
- звернути стягнення на приміщення підприємства громадського харчування, вбудованого в жилий будинок загальною площею 120,2 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № б/н від 26.09.2007 р.) Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 з укладанням від імені відповідача 2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.
Стягнути з вiдповiдачів солідарно судовий збiр за подання позовної заяви про виселення з житла у розмiрi 1 410,95 грн. та 250,00 грн. - витрати на iнформацiйно-технiчне забезпечення розгляду судового процесу.
Відповідачі у судовому засіданні пояснили що вони дійсно мають заборгованість за кредитом оскільки не мають грошей для її погашення а також вони не згодні з позовом в частині звернення стягнення на презмет застави..
Вислухавши думку представника позивача, відповідачів проаналізувавши зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Правовідносини по даному позові регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України «Про іпотеку», ЗУ « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання».
У відповідності зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається в письмовій формі.
У судовому засіданні встановлено, що позивач надав відповідачу кредит у вигляді не поновленої кредитної лінії у розмірі 60000,00 доларів США на купівлю нерухомості.
Сума кредиту й відсотки не погашені. Згідно довідки-розрахунку загальна сума заборгованості за кредитом становить 16708 грн. 10 (Долларів США) (а.с. 4).
Згідно з умовами ч. 1 ст.33. 20 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Як вбачається з копії договору від 26.09.2007 р., відповідач надав Банку в іпотеку приміщення підприємства громадського харчування вбудованого в жилий будинок, загальною площею 120,2 кв.м., якй розташований за адресою АДРЕСА_1 яке належить відповідачці ОСОБА_3 на праві права власності. (а.с. 8-10).
Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотеко держателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч.1 ст.40 ЗУ « Про іпотеку» та ст.109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.
Відповідно до ст. 19 Закону України „Про заставу” за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ „Про заставу”).
Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту судом цивільних прав та інтересів, є примусове виконання зобовязання в натурі.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі тобто та в рахунок погашення заборгованості слід звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки, з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для укладення від імені відповідача договору купівлі-продажу.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 10,60,212,214,215 ЦПК України, ст. ст., 1054, 1055 ЦК України, ст. 33,39,40 ЗУ « Про іпотеку», ст.19 ЗУ „Про заставу” України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення заборгованості за кредитом на заставлене майно задовольнити у повному обсязі.
Звернути стягнення на приміщення підприємства громадського харчування вбудованого в жилий будинок, загальною площею 120,2 кв.м., якй розташований за адресою АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу ОСОБА_3 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності САА № 534997 від 21.08.2007 року, виданого виконавчим комітетом Краматорської міської ради, на підставі рішення виконкому від 15.08.2007 року, шляхом продажу вказаного предмету iпотеки (на пiдставi договору iпотеки № 626М-07 вiд 26.09.2007р.) Закритим акцiонерним товариством комерцiйним банком ((ПриваТБанк» (49094, м. Днiпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням вiд iменi вiдповiдача 2 ОСОБА_3, договору купiвлi-продажу будь-яким способом з iншою особоюпокупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власностi, а також наданням ПриватБанку всiх повноважень, необхiдних для здiйснення продажу.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (р\р. 29091829002402, МФО 335548, код ЄДРПОУ 24657972):
- витрати по оплаті судового збору в розмірі 1410 (одна тисяча чотириста десять) грн. 95 коп.;
- витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 250 грн. (двісті пятдесят) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через суд м. Краматорська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів від дня його проголошення; апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
Рішення ухвалене й надруковано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.
Суддя:
Судове рішення № 10314380, Краматорський міський суд Донецької області було прийнято 02.07.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-2207/2010. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: