Рішення № 103143704, 04.02.2022, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

04 лютого 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/7574/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за перерахунком пенсії за віком - 2018, 2019 та 2020 рік з 29 червня 2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за перерахунком пенсії за віком, а саме 2018, 2019 та 2020 рік з 29 червня 2021 року включно, та виплатити недоотримані суми пенсії з урахуванням фактично сплачених сум з 29 червня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29 червня 2021 року на підставі його заяви посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області позивача переведено з пенсії за вислугу років (МВС України, учасник бойових дій) на пенсію за віком (трудову пенсію). Проте при проведенні перерахунку пенсії за віком посадовими особами відповідача неправильно обчислено (застосовано) показник середньомісячного заробітку внаслідок того, що середня заробітна плата взята за 2012, 2013, 2014 роки, але відповідач мав нарахувати та виплачувати пенсію із розрахунку середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019 та 2020 роки.

З посиланням на положення статті 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, статей 8, 27, 40, 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, позивач вважає такі дії відповідача протиправними та просить позовні вимоги задовольнити.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області позов не визнало, про що 22 грудня 2021 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 45988/2021 подало відзив на позовну заяву від 21 грудня 2021 року за № 1200-0803-7/59668, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 17-19).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що позивач з листопада 2015 року перебував на обліку в управлінні та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2262-XII). На підставі заяви позивача від 29 червня 2021 року позивача переведено з пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII на пенсію за віком відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV).

За статтею 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж в Україні обчислюють лише з 1 січня 2004 року.

Поняття і визначення страхового стажу запроваджено Законом № 1058-IV та встановлено для періоду роботи чи іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, починаючи з 1 січня 2004 року.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону № 1058-IV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01 січня 2004 року – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а саме Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).

Статтею 56 Закону № 1788-XII зокрема передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії передбачено статтею 40 Закону № 1058-IV.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV при обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховується, серед іншого середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Застосування середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, передбачено тільки при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, за наявності не менше 24 місяців страхового стажу, набутого після призначення пенсії.

Відповідно до пункту 4-3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсії з 01 жовтня 2017 року перераховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн).

Згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проведено перерахунок пенсій з 01 березня 2019 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17 (3764,40 грн х 1,17 = 4404,35 грн).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» з 01 травня 2020 року проведено перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11 (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 = 4888,83 грн).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» з 01 березня 2021 року проведено перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 (4888,83 грн х 1,11 = 5426,60 грн).

29 червня 2021 року позивач звернувся до управління із заявою про взяття на облік пенсійної справи (переведення з пенсії за вислугу років, що призначена відповідно до Закону № 2262-XII, на пенсію за віком за нормами пункту 1 частини другого статті 114 Закону № 1058-IV).

Враховуючи норми частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV та те, що пенсія за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII позивачу була призначена у 2015 році, розрахунок заробітної плати проведено з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) 5426,60 грн.

Відповідно до заяви від 29 червня 2021 року страховий стаж роботи позивача складає 28 років 10 місяців 19 днів, в тому числі пільговий стаж – 11 років 10 місяців 11 днів. Стаж враховано по 31 березня 2021 року. Коефіцієнт стажу, розрахований відповідно до статті 25 Закону № 1058-IV, складає 0,28833 = (28 х 12 місяців + 10 місяців) : 1200.

Для обчислення пенсії враховано заробітну плату за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2000 року та з 01 січня 2016 року по 31 березня 2021 року, індивідуальний коефіцієнт заробітку – 1,71451.

Середньомісячний заробіток для розрахунку пенсії – 9303,96 грн (5426,60 грн х 1,71451).

Розмір пенсії з 29 червня 2021 року становить 3164,86 грн, а саме: 2682,61 грн - розмір пенсії за віком (9303,96 грн х 0,28833); 442,25 грн - підвищення учасникам бойових дій (1 кат) (25 % від 1769,00 грн), де 1769,00 грн прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; 40,00 грн - цільова допомога учасникам бойових дій.

Розмір пенсії з 01 липня 2021 року становить 3893,40 грн, а саме: 2682,61 грн - розмір пенсії за віком (9303,96 грн х 0,28833); 463,50 грн - підвищення учасникам бойових дій (25 % від 1854,00 грн); 40,00 грн - цільова допомога учасникам бойових дій; 707,29 грн - державна адресна допомога учасникам бойових дій (до 210 % від 1854,00 грн), де 1854,00 грн прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

19 серпня 2021 року позивач звернувся до управління з заявою на перерахунок пенсії відповідно до довідки від 18 червня 2021 року № 49/213, виданої Головним управлінням МВС України у Луганській області, з додаванням стажу роботи та заробітної плати за період роботи з жовтня 2001 року по листопад 2015 року.

Страховий стаж роботи після перерахунку становить 42 роки 11 місяців 21 день, в тому числі пільговий стаж – 11 років 10 місяців 11 днів. Стаж враховано по 31 березня 2021 року. Коефіцієнт стажу складає 0,42917 (42 х 12 місяців + 11 місяців) : 1200.

Для розрахунку пенсії застосовано заробітну плату за період з 01 грудня 1994 року по 31 березня 1995 року, з 01 вересня 1995 року по 30 червня 2000 року та з 01 липня 2000 року по 31 березня 2021 року, індивідуальний коефіцієнт заробітку – 1,53404. Середньомісячний заробіток для розрахунку пенсії – 8234,32 грн (5426,60 грн х 1,53404).

Розмір пенсії після перерахунку з 01 вересня 2021 року становить 4161,25 грн, а саме: 3533,92 грн - розмір пенсії за віком (8234,32 грн х 0,42917); 123,83 грн - доплата за понаднормовий стаж (7 років); 463,50 грн - підвищення учасникам бойових дій (25 % від 1854,00 грн); 40,00 грн - цільова допомога учасникам бойових дій (пост. № 1603 п. 1).

Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що підстави для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019 та 2020 роки, при обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії за віком позивачу відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV відсутні.

Також відповідач зазначив, що до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України належить вирішення питань про призначення, перерахунок та виплату пенсії. Суд не може втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

В клопотанні від 03 лютого 2022 року № 1200-0903-7/7308 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зазначило, що позивач з листопада 2015 року перебував на обліку в управлінні та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII. 29 червня 2021 року позивач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії (переведення з пенсії за вислугу років, що призначена відповідно до Закону № 2262-XII, на пенсію за віком за нормами пункту 1 частини другого статті 114 Закону № 1058-IV), яка зареєстрована за № 1768. Згідно з атестатом № 303 про зняття з обліку позивачу пенсію виплачено по 31 липня 2021 року. Рішенням від 07 липня 2021 року № 122950001716 позивачу призначено пенсію з 01 серпня 2021 року. Оскільки відповідно до абзацу першого частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду, рішенням від 25 жовтня 2021 року № 122950001716 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 29 червня 2021 року (арк. спр. 107).

Ухвалою від 06 грудня 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 12-13).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 07 листопада 2015 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ, про що свідчать протокол від 02 грудня 2015 року за пенсійною справою № 1203009030 (МВС) та пенсійне посвідчення від 16 грудня 2015 року № 2586006678, видане Пенсійним фоном України (арк. спр. 5, 20).

29 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу обслуговування громадян № 7 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою, зареєстрованою за № 1768, про перерахунок пенсії, вид перерахунку – взяття на облік, додавши до неї зазначені в розписці-повідомленні документи (арк. спр. 72, 73).

Згідно з атестатом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 02 липня 2021 року № 303 про зняття з обліку ОСОБА_1 припинено виплату пенсії з причини переходу на пенсію за іншим законом, пенсію виплачено по 31 липня 2021 року у розмірі 3275,40 грн (арк. спр. 59 зв.).

Відповідно до рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 07 липня 2021 року № 122950001716 ОСОБА_1 з 01 серпня 2021 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону № 1058-IV (арк. спр. 109).

19 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу обслуговування громадян № 7 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою, зареєстрованою за № 2315, про перерахунок пенсії, вид перерахунку – зміна надбавки (стаж та заробітна плата з 06 жовтня 2001 року по 06 листопада 2015 року), додавши до неї зазначені в розписці-повідомленні документи (арк. спр. 74, 75).

Відповідно до рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 30 серпня 2021 року № 122950001716 ОСОБА_1 з 01 вересня 2021 року перераховано пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (арк. спр. 110).

Рішенням від 25 жовтня 2021 року № 122950001716 Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області здійснило ОСОБА_1 перерахунок пенсії з підстави – уточнення дати призначення, та призначило пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 29 червня 2021 року (арк. спр. 86).

Як вбачається з рішень Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 07 липня 2021 року № 122950001716 про призначення пенсії за віком та від 30 серпня 2021 року № 122950001716 про перерахунок пенсії за віком, розрахунків заробітку для обчислення розміру пенсії відповідачем взято середній заробіток за три попередні роки у розмірі 3764,40 грн (з урахуванням положень пункту 4-3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки) (арк. спр. 65 зв.-66, 67-70, 109, 110).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону №1058-IV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно зі статтею 7 Закону № 2262-XII та статтею 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону (абзац перший частини другої статті 27 Закону № 1058-IV).

Згідно з абзацами першим-шостим частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

За приписами частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Відповідно до абзацу першого пункту 4-3 розділу ХV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

На підставі аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV визначено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Разом з цим судом встановлено, що позивачу з 07 листопада 2015 року була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше.

У цьому випадку має місце призначення пенсії за віком за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону, а тому у відповідача відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV.

Таким чином, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом № 2262-ХІІ, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом № 1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена Верховним Судом України, зокрема у постановах від 31 березня 2015 року та 22 грудня 2015 року (справи №№ 21-612а14, 21-4071а15 відповідно). Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Верховним Судом у постановах від 05 липня 2018 року, 23 жовтня 2018 року, 31 травня 2019 року, 15 серпня 2019 року, 11 вересня 2019 року, від 17 липня 2020 року (справи №№ 565/645/17, 317/4184/16, №344/7053/17, 263/16495/16-а, 521/9597/17, 363/1493/17, 335/13894/16-а відповідно), та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року (справа № 876/5312/17).

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Також суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, які полягають у застосуванні при обчисленні ОСОБА_1 пенсії за віком середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 29 червня 2021 року перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням для обчислення пенсії середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2018, 2019 та 2020 роки, та з урахуванням раніше виплачених сум.

З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити повністю, лише зі словесним корегуванням обраного позивачем способу судового захисту.

Твердження відповідача про те, що право призначення, перерахунку та виплати пенсії покладено на територіальний орган Пенсійного фонду та є виключно його дискреційними повноваженнями, суд відхиляє з огляду на таке.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення (перерахунку) пенсії передбачені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні (перерахунку) пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити (перерахувати) пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення (перерахунку) пенсії документами, - призначити (перерахувати) пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн, що підтверджено фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 24 листопада 2021 року платіж № 1018251822 (арк. спр. 3).

З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на отримання пенсії як складової частини права на соціальний захист і спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, які полягають у застосуванні при обчисленні ОСОБА_1 пенсії за віком середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 29 червня 2021 року перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням для обчислення пенсії середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2018, 2019 та 2020 роки, та з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська