Рішення № 103143428, 01.02.2022, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

01 лютого 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/7677/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

30.11.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Луганській області (далі - позивач) ОСОБА_1 (далі - відповідач) в якій просить суд:

- стягнути кошти з фізичної особи ОСОБА_1 в рахунок погашення податкової заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб в загальній сумі 22545,50 грн, період виникнення з 20.01.2020 по 27.09.2021 в дохід місцевого бюджету.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач перебуває на обліку позивача.

Відповідачем 20.07.2021 прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, з 20.07.2021 за № 2003710060002002152 припинено (ліквідовано, закрито), як фізичну особу-підприємця.

Згідно поданої 28.05.2019 заяви відповідач знаходився на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, як платник єдиного податку ІІ групи на ставці 20%.

Рішенням № 626 від 02.08.2021 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, згідно абз.2 п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України, ОСОБА_1 анульовано реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення фізичної особи-підприємця з реєстру платників єдиного податку.

Рішенням Штормівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області сьомого скликання двадцять п`ятої сесії № 25/3 від 08.11.2018 встановлені на території Штормівської сільської ради ставки єдиного податку для суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування.

Станом на 13.11.2021 за відповідачем обліковується податкова заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб в загальній сумі 22545,50 грн, що складається з основного зобов`язання з сумі 19514,40 грн, та штрафних санкцій у сумі - 3031,10 грн, період виникнення з 20.01.2020 до 27.09.2021.

Податковий борг складається з: основного зобов`язання в сумі 19514,40 грн. Заборгованість виникла у зв`язку з несплатою грошових зобов`язань з єдиного податку з фізичних осіб нарахованих згідно самостійно доданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування. Штрафних санкцій з сумі 3031,10 грн. Нараховано у зв`язку з несплатою узгодженого податкового повідомлення-рішення № 00018222410 від 31.08.2021 на загальну суму 3031,10 грн, по строку сплати 27.09.2021, винесеного на підставі акта №2154/12-32-24-3087522137 від 05.08.2021 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати єдиного податку, щодо своєчасності сплати єдиного податку у 2019-2021 роках ОСОБА_1 .

Дані камеральної перевірки свідчать про несплату та несвоєчасну сплату авансових внесків з єдиного податку у 2019-2020 роках по строку: 20.08.2019, 20.09.2019, 20.10.2019, 20.11.2019, 20.12.2019, 20.01.2020, 20.02.2020, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , чим порушено вимоги п.295.1 ст.295 розділу XIV Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачена ст. 122 розділу II Податкового кодексу України.

Податкове повідомлення-рішення № 00018222410 від 31.08.2021 направлено відповідачу 31.08.2021 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та вручено платнику особисто під підпис 10.09.2021.

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення на теперішній час відповідачем не оскаржено, відповідно вважається узгодженим та визначена у ньому заборгованість підлягає стягненню.

Головним управлінням ДПС у Луганській області сформовано податкову вимогу від 10.01.2020 № 24-55, яку направлено на адресу відповідача 11.01.2020 поштою з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та вручено особисто під підпис 14.01.2020.

Ухвалою суду від 08.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 40-41).

Поштове відправлення із ухвалою суду від 08.12.2021 про відкриття провадження в адміністративній справі, направлене на адресу реєстрації відповідача, яку вручено (арк. спр. 247).

Відповідно до положень частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 КАС України, суд дійшов такого.

ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , був зареєстрований як фізична особа – підприємець 13.05.2019 та на підставі рішення з 20.07.2021 припинено здійснення підприємницької діяльності, але не знято з обліку, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в ГУ ДПС у Луганській області, Новоайдарська ДПІ, що підтверджено інформаційною довідкою (арк. спр. 27-29), довідкою від 01.12.2021 (арк. спр. 45).

Рішенням Штормівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області сьомого скликання двадцять п`ятої сесії №25/3 від 08.11.2018 встановлені на території Штормівської сільської ради ставки єдиного податку для суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування (арк. спр. 14-15).

28.05.2019 відповідач подав заяву про застосування до нього з 01.06.2019 спрощеної системи оподаткування обліку та звітності другої групи (арк. спр. 17).

Рішенням № 626 від 02.08.2021 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, згідно з абз. 2 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, відповідачу анульовано реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення фізичної особи-підприємця з реєстру платників єдиного податку. Вказане рішення вручено відповідачу 13.08.2021 (арк. спр. 16, 16 зв.б.).

Згідно з актом № 2154/12-32-24-3087522137 від 05.08.2021 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати єдиного податку, щодо своєчасності сплати єдиного податку у 2019-2021 роках ОСОБА_1 встановлено порушення вимог п. 295.1 статті 295 Податкового кодексу України (арк. спр. 22-25), який направлено на адресу відповідача та ним отримано 10.08.2021 (арк. спр. 21).

Зі змісту акту встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про несплату та несвоєчасну сплату авансових внесків з єдиного податку у 2019-2020 роках по строку: 20.08.2019, 20.09.2019, 20.10.2019, 20.11.2019, 20.12.2019, 20.01.2020, 20.02.2020, відповідачем, чим порушено вимоги пункту 295.1 статті 295 розділу XIV Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачена статтею 122 розділу II Податкового кодексу України.

Позивачем сформовано податкове повідомлення-рішення № 00018222410 від 31.08.2021 за формою «Ш», яким визначено відповідачу податкове зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб, який складається з: основного зобов`язання в сумі 19514,40 грн, штрафних санкцій в сумі 3031,10 грн (арк. спр. 19-20), яке вручено відповідачу 10.09.2021 (арк. спр. 18).

Позивачем сформовано податкову вимогу від 10.01.2020 № 24-55 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), яку направлено на адресу відповідача 11.01.2020 поштою з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та вручено особисто під підпис 14.01.2020 (арк. спр. 26).

Відповідно до інформації про наявність/відсутність податкового боргу станом на 15.11.2021 за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на суму 22545,50 грн (арк. спр. 6), що підтверджено витягом з інтегрованої картки платника податків станом на 15.11.2021 та 10.01.2022 (арк. спр. 8-13, 49).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1).

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами (пункт 15.2 статті 15 Податкового кодексу України).

Стаття 36 Податкового кодексу України передбачає, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 51.1 статті 51 Податкового кодексу України, платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У зв`язку з несплатою відповідачем, у встановлені строки, нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

Згідно пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 122.1 статті 122 Податкового кодексу України встановлено, що несплата (неперерахування) або сплата (перерахування) не в повному обсязі фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено несвоєчасну сплату відповідачем єдиного податку з фізичних осіб на суму 6061,20 грн, у зв`язку з чим позивачем застосовано штрафні санкції відповідно до приписів статті 122 Податкового кодексу України.

За підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються, зокрема, на третю групу - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

За приписами пункту 293.2 статті 293.3 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік (абзац перший пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України).

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (абзац перший пункту 294.2 статті 294 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до пункту 295.4 статті 295 Податкового кодексу України сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

Пунктом 300.1 статті 300 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи вищевказані податкові повідомлення – рішення та податкова вимога не оскаржувались, доказів оскарження в судовому чи в адміністративному порядку відповідачем не надано, отже є узгодженими, тому суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 Податкового кодексу України).

З вищевикладеного слідує, що у межах спірних правовідносин контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, на суму податкового боргу або його частини є Головне управління ДПС у Луганській області.

З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення податковим органом податкової вимоги та податкового повідомлення рішення у відповідності до норм Податкового кодексу України, а відповідачем за час розгляду даної адміністративної справи податковий борг не сплачено, доказів оскарження податкової вимоги та податкового повідомлення – рішення не надано, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Оскільки Головне управління ДПС у Луганській області у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Луганській області (місце знаходження: вул. Енергетиків, 72, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, ідентифікаційний код ВП 44082150) до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 в рахунок погашення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб заборгованість в сумі 22545,50 грн (двадцять дві тисячі п`ятсот сорок п`ять грн 50 коп.), основного платежу на користь місцевого бюджету за період з 20.01.2020 по 27.09.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В. Смішлива