Рішення № 103143188, 31.01.2022, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

31 січня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4327/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафів,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області (далі – позивач, Головне управління, ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якій просить суд:

- стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь держави штраф у розмірі 5 083,00 грн за недотримання встановлених законодавством вимог щодо замовлення розповсюдження реклами, забороненої законом;

- стягнути з ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 1 700,00 грн за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 03 лютого 2021 року посадовою особою ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області зафіксовано факт розповсюдження відповідачем зовнішньої реклами, яка містить зображення алкогольного напою, а саме пива торгівельної марки «Рогань» з текстом: «Пиво як воно є» та його торгівельного знаку, розміщеної на відкритій місцевості на спеціальній конструкції – холодильному обладнанні, поруч з кіоском, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , що є ознаками порушення абз. 8 частини другої статті 22 Закону України «Про рекламу» (далі – Закон).

Відповідно до інформації з ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 19 січня 2021 року № 12190311202100044, яка знаходиться у вищезазначеному кіоску, господарську діяльність у ньому здійснює ФОП ОСОБА_1 .

Позивачем направлено відповідачу вимогу від 09 лютого 2021 року № 01-11/302 про надання копій документів, що необхідні для провадження у справі про порушення законодавства про рекламу. Відправлення повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання, про що свідчить запис у довідці про причини повернення поштового відправлення № 9340502224504.

09 лютого 2021 року позивачем складено протокол № 03 про порушення законодавства про рекламу.

09 березня 2021 року прийнято рішення № 04 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

09 березня 2021 року листом № 01-11/527 направлено відповідачу запрошення на розгляд справи на 09 квітня 2021 року о 10:00 год. Відправлення повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання, про що свідчить запис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0600004332552.

22 березня 2021 року позивач направив відповідачу засобами поштового зв`язку лист від 22 березня 2021 року № 01-11/682 з копією вказаної вимоги від 09 лютого 2021 року № 01-11/302 з копіями додатків до неї. Відправлення повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання, про що свідчить запис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0600004685196.

09 квітня 2021 року прийнято рішення № 01 про продовження строку розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно відповідача до 09 липня 2021 року.

09 квітня 2021 року листом № 01-11/962 направлено відповідачу запрошення на розгляд справи на 14 травня 2021 року о 10:00 год. Відправлення повернуто Головному управлінню за закінченням терміну зберігання, про що свідчить запис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0600005152051.

Рішенням від 14 травня 2021 року № 10 накладено на відповідача штраф у розмірі 5 083,00 грн за недотримання встановлених законодавством вимог щодо замовлення розповсюдження реклами, забороненої законом.

Рішенням про зупинення розповсюдження реклами від 14 травня 2021 року № 06 вирішено зобов`язати відповідача зупинити розповсюдження зовнішньої реклами.

Станом на 17 травня 2021 року інформації (документів) щодо вартості розповсюдженої (та/або виготовлення) зовнішньої реклами, яка містить зображення алкогольного напою, а саме пива торгівельної марки «Рогань» з текстом «Пиво як воно є» та його торгівельного знаку, розміщеної на відкритій місцевості на спеціальній конструкції – холодильному обладнанні, поруч з кіоском, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачем не надано, що є ознаками порушення частини другої статті 26 Закону.

17 травня 2021 року складено Протокол № 15 про порушення законодавства про рекламу.

17 травня 2021 року прийнято Рішення № 13 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно відповідача щодо ознак порушення частини другої статті 26 Закону.

17 травня 2021 року листом за № 01-11/1523 відповідачу направлено запрошення на розгляд справи на 17 червня 2021 року о 10:00 год. Запрошення повернуто відправнику, про що свідчить запис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0600006003041.

17 червня 2021 року відповідач на розгляд справи не прибув, у позивача відсутня інформація про отримання суб`єктом господарювання запрошення на розгляд справи.

17 червня 2021 року прийнято рішення № 06 про продовження строку розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно відповідача щодо ознак порушення частини другої статті 26 Закону до 17 вересня 2021 року.

17 червня 2021 року листом за № 01-11/1903 направлено запрошення відповідачу на розгляд справи на 19 липня 2021 року о 10:00 год. Запрошення повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання, про що свідчить запис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0600006961646.

Станом на 19 липня 2021 року інформації (документів) щодо вартості розповсюдженої (та/або виготовлення) зовнішньої реклами, яка містить зображення алкогольного напою, а саме пива торгівельної марки «Рогань» з текстом: «Пиво як воно є» та його торгівельного знаку, розміщеної на відкритій місцевості на спеціальній конструкції – холодильному обладнанні, поруч з кіоском, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачем не надано, що є порушенням частини другої статті 26 Закону.

Рішенням № 16 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 19 липня 2021 року вирішено накласти на відповідача штраф у розмірі 1 700,00 грн за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, оскільки сума штрафу за цим рішенням у добровільному порядку не сплачена, вона підлягає стягненню у судовому порядку.

Станом на 11 серпня 2021 року відповідач не сплатив у добровільному порядку штрафи у розмірі 5 083,00 грн та розмірі 1 700,00 грн, рішення про накладення штрафів не оскаржував, тому позивач просить стягнути вказані грошові кошти з відповідача у судовому порядку.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У вересні 2021 року відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, подав відзив на позовну заяву ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області (т.1 арк. спр. 186-187), в якому зазначив наступне.

У статті 1 Закону визначено, що зовнішня реклама – реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях – рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. Рекламодавець – це особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження. Розповсюджувач реклами – це особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Відповідно до частини восьмої статті 8 Закону розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

До відзиву на позовну заяву додано Договір № UA_112_2422 про експлуатацію обладнання, додаток № 2 до Договору та Акт № 476 прийому-передачі обладнання. Зі змісту цього Договору вбачається, що дистриб`ютором ТОВ «Фенікс Дистрибьюшн» було передано для експлуатації обладнання, а саме FVS 650, з нанесеним брендом «Рогань», 2008 року виробництва (3000024261/2). Холодильне обладнання було передано з уже нанесеною рекламою бренду «Рогань». Договором встановлено, що передача дистриб`ютором обладнання торговій точці не зумовлює передачі права власності на нього. Переобладнання, переоснащення, технічне обслуговування, будь-які поліпшення обладнання здійснюються дистриб`ютором.

Згідно визначення зовнішньої реклами та відповідно до частини восьмої статті 8 Закону, позивач вважає, що порушення абзацу 8 частини другої статті 22 Закону України «Про рекламу» взагалі не було, оскільки інформацію про виробника розміщено саме на холодильному обладнанні, яке і є фактичним місцем реалізації товару.

Просить відмовити у задоволенні позовної заяви ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області у повному обсязі.

Позивачем надана відповідь на відзив, в якому зазначено, що доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, є необґрунтованими, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (т. 1 арк. спр. 221-231).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року провадження у справі за позовом ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення штрафу закрито.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року апеляційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області задоволено. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі № 360/4327/21 за позовом ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення штрафу скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 грудня 2021 року для продовження розгляду справи № 360/4327/21 визначено суддю Кисіля С. В.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року справу прийнято до свого провадження, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд встановив таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець 22 вересня 2005 року, види діяльності: 47.24. Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах (основний); 47.11. Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.21. Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; 47.22. Роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; 47.25. Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.26. Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; 56.30. Обслуговування напоями роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах (т. 1 арк. спр. 18). Відповідно до ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 19 січня 2021 року ФОП ОСОБА_1 свою господарську діяльність здійснює в кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований на АДРЕСА_1 (т. 1 арк. спр. 35).

03 лютого 2021 року посадовою особою ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області зафіксовано факт розповсюдження відповідачем зовнішньої реклами, яка містить зображення алкогольного напою, а саме пива торгівельної марки «Рогань» з текстом: «Пиво як воно є» та його торгівельного знаку, розміщеної на відкритій місцевості на спеціальній конструкції – холодильному обладнанні, поруч з кіоском, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , що є ознаками порушення абзацу 8 частини другої статті 22 Закону України «Про рекламу».

Позивачем направлено відповідачу вимогу від 09 лютого 2021 року № 01-11/302 про надання копій документів, що необхідні для провадження у справі про порушення законодавства про рекламу (т. 1 арк. спр. 21-25). Відправлення повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання, про що свідчить запис у довідці про причини повернення поштового відправлення № 9340502224504 (т. 1 арк. спр. 27).

09 лютого 2021 року позивачем складено протокол № 03 про порушення законодавства про рекламу (т. 1 арк. спр. 19-20).

09 березня 2021 року прийнято рішення № 04 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (т. 1 арк. спр. 45).

09 березня 2021 року листом № 01-11/527 направлено відповідачу запрошення на розгляд справи на 09 квітня 2021 року о 10:00 год (т. 1 арк. спр. 46-48). Відправлення повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання, про що свідчить запис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0600004332552 (т. 1 арк. спр. 49).

22 березня 2021 року позивач направив відповідачу засобами поштового зв`язку лист від 22 березня 2021 року № 01-11/682 з копією вказаної вимоги від 09 лютого 2021 року № 01-11/302 з копіями додатків до неї (т. 1 арк. спр. 52-60). Відправлення повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання, про що свідчить запис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0600004685196 (т. 1 арк. спр. 62).

09 квітня 2021 року прийнято рішення № 01 про продовження строку розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно відповідача до 09 липня 2021 року (т. 1 арк. спр. 64-67).

09 квітня 2021 року листом № 01-11/962 направлено відповідачу запрошення на розгляд справи на 14 травня 2021 року о 10:00 год. (т. 1 арк. спр. 68-70). Відправлення повернуто Головному управлінню за закінченням терміну зберігання, про що свідчить запис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0600005152051 (т. 1 арк. спр. 71).

Рішенням від 14 травня 2021 року № 10 накладено на відповідача штраф у розмірі 5 083,00 грн за недотримання встановлених законодавством вимог щодо замовлення розповсюдження реклами, забороненої законом (т. 1 арк. спр. 78-81).

Рішенням про зупинення розповсюдження реклами від 14 травня 2021 року № 06 вирішено зобов`язати відповідача зупинити розповсюдження зовнішньої реклами (т. 1 арк. спр. 82-85).

Станом на 17 травня 2021 року інформації (документів) щодо вартості розповсюдженої (та/або виготовлення) зовнішньої реклами, яка містить зображення алкогольного напою, а саме пива торгівельної марки «Рогань» з текстом: «Пиво як воно є» та його торгівельного знаку, розміщеної на відкритій місцевості на спеціальній конструкції – холодильному обладнанні, поруч з кіоском, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачем не надано, що є ознаками порушення частини другої статті 26 Закону, тому 17 травня 2021 року складено Протокол № 15 про порушення законодавства про рекламу (т. 1 арк. спр. 90-93).

17 травня 2021 року прийнято рішення № 13 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно відповідача щодо ознак порушення частини другої статті 26 Закону (т. 1 арк. спр. 101).

17 травня 2021 року листом за № 01-11/1523 відповідачу направлено запрошення на розгляд справи на 17 червня 2021 року о 10:00 год. (т. 1 арк. спр. 102-104) Запрошення повернуто відправнику, про що свідчить запис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0600006003041 (т. 1 арк. спр. 106).

17 червня 2021 року відповідач на розгляд справи не прибув, у позивача відсутня інформація про отримання суб`єктом господарювання запрошення на розгляд справи (т. 1 арк. спр. 109-113).

17 червня 2021 року прийнято рішення № 06 про продовження строку розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно відповідача щодо ознак порушення частини другої статті 26 Закону до 17 вересня 2021 року (т. 1 арк. спр. 114).

17 червня 2021 року листом за № 01-11/1903 направлено запрошення відповідачу на розгляд справи на 19 липня 2021 року о 10:00 год. (т. 1 арк. спр. 115-117). Запрошення повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання, про що свідчить запис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0600006961646 (т. 1 арк. спр. 118).

Станом на 19 липня 2021 року інформації (документів) щодо вартості розповсюдженої (та/або виготовлення) зовнішньої реклами, яка містить зображення алкогольного напою, а саме пива торгівельної марки «Рогань» з текстом: «Пиво як воно є» та його торгівельного знаку, розміщеної на відкритій місцевості на спеціальній конструкції – холодильному обладнанні, поруч з кіоском, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачем не надано, що є порушенням частини другої статті 26 Закону, тому рішенням № 16 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 19 липня 2021 року вирішено накласти на відповідача штраф у розмірі 1 700,00 грн за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, оскільки сума штрафу за цим рішенням у добровільному порядку не сплачена, вона підлягає стягненню у судовому порядку (т. 1 арк. спр. 126-130).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є Закон України «Про рекламу» (далі – Закон).

Цей Закон регулює відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України. Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов`язані з розповсюдженням інформації, обов`язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами України (частини перша, друга статті 2 Закону).

У статті 1 Закону визначено, що

зовнішня реклама – це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях – рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

особа – це фізична особа, в тому числі фізична особа-підприємець, юридична особа будь-якої форми власності, представництво нерезидента в Україні;

реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

розповсюджувач реклами – це особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Частиною першою статті 3 Закону визначено, що законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.

Відповідно до частин першої, шостої статті 9 Закону реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу. Вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Згідно з частиною восьмою статті 8 Закону розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Абзацами першим, другим частини першої статті 26 Закону визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів – щодо захисту прав споживачів реклами.

Реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється: засобами зовнішньої реклами (абзац восьмий частини другої статті 22 Закону).

Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481/95-ВР) визначено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об`ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Посадовими особами позивача зафіксовано порушення зі сторони ФОП ОСОБА_1 вимог абзацу 8 частини другої статті 22 Закону, а саме 03 лютого 2021 року посадовою особою ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області зафіксовано факт розповсюдження відповідачем зовнішньої реклами, яка містить зображення алкогольного напою, а саме пива торгівельної марки «Рогань» з текстом: «Пиво як воно є» та його торгівельного знаку, розміщеної на відкритій місцевості на спеціальній конструкції – холодильному обладнанні, поруч з кіоском, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 26 Закону на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами (абзаци другий-сьомий часини другої статті 26 Закону).

Посадовими особами позивача також зафіксовано порушення відповідачем вимог частини другої статті 26 Закону – неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 27 Закону особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з пунктами 1, 3 частини другої статті 27 Закону відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог одо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Абзацами першим-четвертим частини четвертої статті 27 Закону регламентовано, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:

рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, – у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, – у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами;

розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, – у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі (абзац п`ятий частини четвертої статті 27 Закону).

Згідно з частиною п`ятою статті 27 Закону № 270/96-ВР вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина шоста статті 27 Закону).

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина сьома статті 27 Закону).

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі – територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 (далі – Порядок).

Згідно з абзацом дванадцятим пункту 2 Порядку у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Абзацом третім підпункту другого пункту 4 Порядку визначено, що за порушення законодавства про рекламу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються (статті 22 та 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення»), штрафи накладаються: на рекламодавців, якщо реклама розповсюджується ними самостійно, і на розповсюджувачів реклами, винних у таких порушеннях порядку розповсюдження та розміщення реклами: розповсюдження реклами алкогольних напоїв, тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, шляхом використання засобів зовнішньої та внутрішньої реклами (за винятком розміщення передбаченої законодавством інформації про виробника товару та/або товар у місцях, у яких такий товар реалізується чи надається споживачеві).

Накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції (пункт 8 Порядку).

Пунктом 9 Порядку встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі – справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 693 за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці (абзаци перший, третій пункту 12 Порядку).

Посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників (пункт 13 Порядку).

Пунктом 14 Порядку передбачено, що Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Згідно з пунктом 16 Порядку справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. У разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий – у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку (пункт 18 Порядку).

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач повідомлявся про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу та був зобов`язаний надати, зокрема, інформацію про вартість розповсюдженої реклами, однак відповідачем інформація про вартість розповсюдженої реклами не надавалася, участь в розгляді справи не приймалась.

Отже обов`язок щодо повідомлення відповідача у письмовому порядку про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу позивачем дотримано.

Згідно з вимогами пунктів 19, 20 Порядку рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку, сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Рішеннями від 14 травня 2021 року № 10 і від 19 липня 2021 року № 16 до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 5 083,00 грн та 1 700,00 грн відповідно.

Судом встановлено, що відповідач не скористався правом на оскарження рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у судовому порядку, відповідно мав добровільно сплатити такий штраф у 15-денний термін після отримання вищевказаних рішень, у зв`язку з чим внаслідок несплати штрафу у добровільному порядку у позивача виникло право стягнення суми штрафу за цими рішеннями у судовому порядку.

Оскільки на час розгляду справи рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 14 травня 2021 року № 10 і від 19 липня 2021 року № 16 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу відповідачем не оскаржені, штрафні санкції у розмірі 5 083,00 грн та 1 700,00 грн відповідачем самостійно до Державного бюджету України не сплачені, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Суд вважає безпідставним посилання відповідачі на те, що Також, суд критично оцінює доводи позивача, що відповідно до частини восьмої статті 8 Закону України «Про рекламу» інформація про виробника розміщена на холодильному обладнанні, яке є місцем реалізації товару, є саме інформацією, а не рекламою на товар, оскільки товар реалізується та надається споживачеві у приміщені кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 », видається через отвір у зовнішній поверхні – через віконце цього кіоску; зображення алкогольного напою, а саме пива торгівельної марки «Рогань», знаходиться не на прилавку, тобто не у місці, де товар реалізується та/або надається споживачеві; зображення алкогольного напою не містить інформацію, зазначену в частині шостій статті 9 Закону України «Про рекламу»: зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності, час роботи, а отже є рекламою. Окрім зазначеного, вказана реклама містить збільшене зображення пляшки пива із зображенням рідини, схожої на пиво, піни, льоду, що фактично спрямовано саме на підвищення інтересу споживачів до такої продукції з урахуванням привабливого зображення, збільшеного розміру пляшки пива та напису великими літерами «ПИВО, ЯК ВОНО Є!», що підпадає під визначення терміну «реклама».

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу – суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

Оскільки ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області (ідентифікаційний код 40326412, місцезнаходження: вул. Пивоварова, буд. 2, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93405) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про стягнення штрафів.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави штраф у розмірі 5 083,00 грн (п`ять тисяч вісімдесят три грн 00 коп.) за порушення законодавства про рекламу та штраф у розмірі 1 700,00 грн (одна тисяча сімсот гривень) за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Кисіль