Рішення № 103143145, 28.01.2022, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 січня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/7728/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 01 грудня 2021 року надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Луганській області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 123122,56 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які власниками об`єктів житлової нерухомості за період 2018-2020 років.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності Попаснянською районною державною адміністрацією Луганської області, державну реєстрацію відповідача не скасовано. Відповідачу на праві приватної власності належить об`єкт нерухомості. Так, відповідачем 02 червня 2006 року зареєстровано нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме житлове приміщення (будинок) загальною площею 762,70 кв. м (КОАТУУ 4411800000) за адресою: АДРЕСА_1 .

Станом на 17 листопада 2021 року за відповідачем обліковується заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (КДБ 18010200), у сумі 123122,56 грн, яка виникла в результаті несплати донарахованих штрафних санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, а саме податкові повідомлення-рішення: від 27 лютого 2019 року № 0008142-5006-1209 на суму 39197,66 грн за період 2018 року; від 26 травня 2021 року № 0379985-2405-1226/1 на суму 40913,74 грн за період 2019 року; від 26 травня 2021 року № 0379985-2405-1226 на суму 43011,16 грн за період 2020 року.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення разом з розрахунками суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, направлені контролюючим органом відповідачу 16 серпня 2021 року та вважаються врученими останньому 19 вересня 2021 року в силу статті 42 Податкового кодексу України, згідно з відміткою рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Загальна сума заборгованості по даним податковим повідомленням-рішенням складає 123122,56 грн.

Контролюючим органом направлено відповідачу з рекомендованим повідомленням про вручення податкову вимогу форми «Ф» від 15 грудня 2017 року № 8921-17, яка вважається врученою відповідачу в силу статті 42 Податкового кодексу України 24 лютого 2018 року згідно з відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Станом на теперішній час податкова вимога не виконана, не оскаржена та є чинною.

На підставі зазначеного позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 06 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 30-31).

Відповідач правом подати відзив не скористався.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.

Як слідує з інтегрованої картки платника податків за кодом класифікації доходів бюджету 18010200 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості) та довідки про загальну суму позовних вимог, за ФОП ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 17 листопада 2021 року обліковується податковий борг в загальній сумі 123122,56 грн, який складається з основного платежу в сумі 123122,56 грн (арк. спр. 8, 10, 11).

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 з 02 червня 2006 року є власником будинку житлового недобудованого, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 762,70 кв.м, житлова площа 296,90 кв.м (арк. спр. 21-22).

ГУ ДПС у Луганській області сформовано та направлено відповідачу повідомлення-рішення:

від 27 лютого 2019 року форми «Ф» № 0008142-5006-1209, яким визначено податкове зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які власниками об`єктів житлової нерухомості, за 2018 рік у сумі 39197,66 грн (арк. спр. 14-15);

від 26 травня 2021 року форми «Ф» № 0379985-2405-1226/1, яким визначено податкове зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які власниками об`єктів житлової нерухомості, за 2019 рік у сумі 40913,74 грн (арк. спр. 16-17);

від 26 травня 2021 року форми «Ф» № 0379985-2405-1226, яким визначено податкове зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які власниками об`єктів житлової нерухомості, за 2020 рік у сумі 43011,16 грн (арк. спр. 18-19).

Вказані податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу рекомендованим відправленням 16 серпня 2021 року, повернулися 19 вересня 2021 року до ГУ ДПС у Луганській області без вручення із зазначенням причини невручення – «за закінченням терміну зберігання» (арк. спр. 20).

ГУ ДФС у Луганській області, правонаступником якої є ГУ ДПС у Луганській області, виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 15 грудня 2017 № 8921-17, якою повідомлено, що станом на 14 грудня 2017 року сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями становить 30255,00 грн (арк. спр. 9).

Податкова вимога, направлена відповідачу рекомендованим відправленням 23 січня 2018 року, повернулася 24 лютого 2018 року до ГУ ДФС у Луганській області без вручення із зазначенням причини повернення – «за закінченням встановленого строку зберігання» (арк. спр. 9 зворот).

За даними інтегрованої картки платника податків станом на 13 грудня 2021 року за відповідачем облікований податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які власниками об`єктів житлової нерухомості, в сумі 123122,56 грн, нарахований податковими повідомленнями-рішеннями від 27 лютого 2019 року № 0008142-5006-1209 на суму 39197,66 грн за період 2018 року; від 26 травня 2021 року № 0379985-2405-1226/1 на суму 40913,74 грн за період 2019 року; від 26 травня 2021 року № 0379985-2405-1226 на суму 43011,16 грн за період 2020 року (арк. спр. 41).

На час розгляду адміністративної справи відповідачем податковий борг не погашений.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу першого пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 70.5 статті 70 Податкового кодексу України фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов`язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред`явити документ, що посвідчує особу.

Фізична особа подає облікову картку фізичної особи - платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об`єкта оподаткування.

Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.

Фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у Державному реєстрі.

Фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 70.7 статті 70 Податкового кодексу України).

Статтею 266 Податкового кодексу України врегульовано питання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Підпункт 266.1.1 пункту 266.1, підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначають, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 263 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України).

Підпунктами «в» та «г» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України регламентовано, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України).

Підпунктом «а» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

З вищеописаних письмових доказів судом встановлено, що відповідач за оскарженням податкових повідомлень-рішень від 27 лютого 2019 року № 0008142-5006-1209 на суму 39197,66 грн; від 26 травня 2021 року № 0379985-2405-1226/1 40913,74 грн; від 26 травня 2021 року № 0379985-2405-1226 на суму 43011,16 грн, якими за 2018-2020 роки визначено податкове зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які власниками об`єктів житлової нерухомості, в загальній сумі 123122,56 грн, в адміністративному чи судовому порядку не звертався. Відповідно, такі податкові повідомлення-рішення стали узгодженими.

Визначені контролюючим органом податкові зобов`язання відповідачем у встановлений підпунктом «а» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України строк не сплачені, у зв`язку з чим відбулося збільшення недоїмки позивача за цим податковим повідомленням-рішенням.

Абзацом першим пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктами 95.1-95.3 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки ФОП ОСОБА_1 вручено податкову вимогу, яка є чинною, суд дійшов висновку, що позивач дотримав визначених статтею 95 Податкового кодексу України вимог та має всі підстави для вжиття заходів щодо погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів.

Враховуючи, що відповідачем на час розгляду даної адміністративної справи податковий борг не сплачений, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

Оскільки ГУ ДПС у Луганській області у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72, код за ЄДРПОУ ВП 44082150) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути кошти з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід місцевого бюджету за податковим боргом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які власниками об`єктів житлової нерухомості, за 2018-2020 роки в сумі 123122,56 грн (сто двадцять три тисячі сто двадцять дві гривні 56 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова