Ухвала суду № 103142419, 20.01.2022, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 січня 2022 року СєвєродонецькСправа № 360/7337/21

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Шляхтун М.М.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом

ОСОБА_1

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області щодо нарахування та виплати судді Троїцького районного суду Луганської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з січня 2021 року по жовтень 2021 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2021 року в розмірі 2102,00 грн;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Троїцького районного суду Луганської області ОСОБА_1 за період з січня 2021 року по жовтень 2021 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2021 року складає 2270,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.

Ухвалою від 20 грудня 2021 року серед іншого відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься в порядку загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання (арк. спр. 26-28).

У підготовче засідання учасники справи не прибули, про дату, час і місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином (арк. спр. 29, 29 зв., 30, 30 зв., 31, 31 зв.). Позивач у позовній заяві від 18 листопада 2021 року б/н та відповідач у відзиві на позовну заяву від 10 січня 2022 року № 38/22вих. просили розглянути справу за їх відсутності (арк. спр. 1-7, 32-35).

Згідно з частиною першою статті 179 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Відповідно до частин першої, другої статті 173 КАС України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі. Завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з пунктами 4, 7 частини другої статті 180 КАС України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, заміну позивача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; пропонує учасникам справи надати суду додаткові докази або пояснення; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових та електронних доказів за їх місцезнаходженням; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Відповідно до частини першої статті 183 КАС України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

До позовної заяви додано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Державної судової адміністрації України.

В обґрунтування клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державної судової адміністрації України, позивач зазначив, що за правилами частин третьої, четвертої статті 148 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів; функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України. Відповідно до статті 149 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Зважаючи на наведені положення у зіставленні з положеннями частин першої, другої, п`ятої статті 22, частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України.

Відповідач як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які Державна судова адміністрація України затвердила у його кошторисі (на 2021 рік). Тому для правильного вирішення цієї справи та обрання ефективного способу захисту порушених прав наявна нагальна потреба у залученні Державної судової адміністрації України як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, через призму її компетенції щодо розпорядження бюджетними коштами, виділеними на фінансування судів у застосуванні прожиткового мінімуму “для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді” при виплаті суддівської винагороди, передбачених абзацом п`ятим статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”.

Вирішуючи клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державної судової адміністрації України, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Згідно з частиною четвертою статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

При вирішенні питання про залучення до участі у справі третіх осіб суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Суд зазначає, що за правилами частин третьої, четвертої статті 148 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів; функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.

Відповідно до статті 149 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Отже, виплата суддівської винагороди позивачу у спірний період здійснювалась в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких щодо Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області є Державна судова адміністрація України.

Відповідач як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які Державна судова адміністрація України затвердила у його кошторисі на 2021 рік.

Пунктом 2 частини першої статті 148 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” визначено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює Державна судова адміністрація України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.

Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.

Законом України “Про Державний бюджет на 2022 рік” Державній судовій адміністрації України затверджена бюджетна програма КПКВК 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів” із загальним фондом у розмірі 3 млн. грн.

Таким чином, у разі задоволення позову, рішення суду у справі впливатиме на обов`язок Державної судової адміністрації України як головного розпорядника бюджетних коштів за бюджетною програмою 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів” щодо виконання рішення суду.

Постановою Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 400/2031/21 сформовано такі висновки: “Зважаючи на наведені положення статей 148, 149 Закону № 1402-VIII у зіставленні з положеннями частин першої, другої, п`ятої статті 22, частини першої статті 23 БК України виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України. Відповідач як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі (на 2021 рік). Тому для правильного вирішення цієї справи та обрання ефективного способу захисту порушених прав судам попередніх інстанцій потрібно з`ясувати також участь ДСА України (через призму її компетенції щодо розпорядження бюджетними коштами, виділеними на фінансування судів) у застосуванні прожиткового мінімуму “для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді” при виплаті суддівської винагороди, передбачених абзацом 5 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, відтак визначити правовий статус цього державного органу в адміністративному спорі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору чи відповідач (другий відповідач). У цьому зв`язку потрібно пояснити, що причиною невиплати позивачу суддівської винагороди в повному обсязі протягом спірного періоду може бути недостатність виділених відповідачу коштів (бюджетних асигнувань) на ці потреби. У такому випадку невиплату суддівської винагороди в повному обсязі можна пов`язувати із діяльністю ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності усіх судів (крім Верховного Суду; стаття 148 Закону № 1402-VIII), відповідно як суб`єкта владних повноважень, рішеннями/діями якого порушено право особи (судді). Водночас у вимірі обставин цієї справи не можемо заперечити існування ситуації, коли ДСА України виділила відповідачу достатньо коштів для виплати суддівської винагороди (зокрема й позивачу) з урахуванням вимог статті 135 Закону № 1402-VIII (затвердивши відповідний кошторис), але відповідач натомість розпорядився цими коштами з урахуванням зменшеного розміру прожиткового мінімуму. Тоді є підстави стверджувати, що невиплата позивачу суддівської винагороди в повному обсязі, як наслідок виникнення заборгованості з її виплати (перед позивачем), є результатом дій/рішень відповідача, а тому спосіб захисту повинен співвідноситися/пов`язуватися з цими діями та їх наслідками. Нагадаємо, що в цій справі позивач заявив позов до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вимагаючи нарахувати та виплатити недоотримані кошти, позаяк вважає, що цей орган безпідставно виплачував йому суддівську винагороду (протягом спірного періоду) у меншому розмірі, ніж належить. Звертаючи увагу судів попередніх інстанцій на необхідність визначити належного відповідача/відповідачів за цим позовом колегія суддів не має на меті переконати у хибності звернення з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області. Наведені міркування касаційного суду у цій площині потрібно розуміти як намагання зорієнтувати суди попередніх інстанцій на те, які юридично значимі факти потрібно з`ясувати для правильного вирішення спору і застосування ефективного способу захисту порушеного права у вимірі обставин саме цієї справи та спірних правовідносин.”.

В постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 360/2280/20 з розгляду справи щодо стягнення на користь судді суми суддівської винагороди з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області Верховний Суд зазначив, що «правильне вирішення справи і застосування ефективного способу захисту порушеного права вимагає, щоб відповідачем за цим позовом також була ДСА, яка є головним розпорядником бюджетних коштів і несе відповідальність за належне фінансування судів, зокрема й витрат на суддівську винагороду.».

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про залучення Державної судової адміністрації України другим відповідачем у цій справі, а не третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частинами першою, другою статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (частина третя статті 77 КАС України).

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (частина шоста статті 80 КАС України).

Письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту України Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації “Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163:2020), затвердженого наказом Державного підприємства “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” від 01 липня 2020 року № 144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів “Згідно з оригіналом” (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки “Для копій”. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163:2020 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 23 – відбиток печатки, 26 – відмітка про засвідчення копії документа проставляють після тексту документа (20).

З метою встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги позивача, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, суд вважає за необхідне для з`ясування всіх обставин у справі витребувати:

від Державної судової адміністрації України документально підтверджену інформацію про те, чи було передбачено кошторисом та чи виділялися кошти фонду на оплату праці за 2021 рік на виплату суддівської винагороди Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Луганській області, з урахуванням обмежень чи без врахування обмежень, визначених абзацом п`ятим статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, та якщо в кошторисі були передбачені відповідні кошти, то чи виділялись кошти в обсязі, передбаченому кошторисом;

від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області документально підтверджену інформацію про те, чи отримувалися кошти фонду на оплату праці за 2021 рік на виплату суддівської винагороди Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області, з урахуванням обмежень чи без врахування обмежень, визначених абзацом п`ятим статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, та якщо в кошторисі були передбачені відповідні кошти, то чи виділялись кошти в обсязі, передбаченому кошторисом.

Частиною першою статті 181 КАС України передбачено, що підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 181 КАС України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни позивача, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача.

У зв`язку з залученням другого відповідача, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.

Керуючись статтями 9, 48, 49, 72, 77, 80, 94, 173, 180, 181, 183, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у залученні до участі у справі Державної судової адміністрації України як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Залучити Державну судову адміністрацію України (ідентифікаційний код 26255795, місцезнаходження: вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01021) до участі у справі другим відповідачем.

Запропонувати Державній судовій адміністрації України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Встановити строк для подання до суду відповіді на відзив та заперечення – протягом 3 календарних днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).

Відкласти підготовче засідання у справі.

Наступне підготовче засідання призначити на 17 лютого 2022 року о 09 год. 30 хв. у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18, І поверх, зала судових засідань № 3.

Витребувати від Державної судової адміністрації України документально підтверджену інформацію про те, чи було передбачено кошторисом та чи виділялися кошти фонду на оплату праці за 2021 рік на виплату суддівської винагороди Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Луганській області, з урахуванням обмежень чи без врахування обмежень, визначених абзацом п`ятим статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, та якщо в кошторисі були передбачені відповідні кошти, то чи виділялись кошти в обсязі, передбаченому кошторисом, зобов`язавши Державну судову адміністрацію України надати витребувані документи у строк до 14 лютого 2022 року.

Витребувати від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області документально підтверджену інформацію про те, чи отримувалися кошти фонду на оплату праці за 2021 рік на виплату суддівської винагороди Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області, з урахуванням обмежень чи без врахування обмежень, визначених абзацом п`ятим статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, та якщо в кошторисі були передбачені відповідні кошти, то чи виділялись кошти в обсязі, передбаченому кошторисом, зобов`язавши Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області надати витребувані документи у строк до 14 лютого 2022 року.

У разі невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.І. Чернявська